Ухвала суду № 97756125, 17.06.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 червня 2021 рокум. ПолтаваСправа № 440/5498/20

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Клочко К.І., розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень - відповідача у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

25 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у якій просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, які полягають у неналежному виконанні рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2020 року у справі №440/5498/20.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26 травня 2021 року року вищевказану заяву призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

16 червня 2021 року до суду надійшли письмові пояснення від відповідача, в яких останній вказує, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснено запит до Пенсійного фонду України за №1600-0404-5/42179 від 14 червня 2021 року. у якому Управління просило розглянути питання виплати заборгованості ОСОБА_1 нарахованої на виконання вищезазначеного рішення суду за період з 5 березня 2019 року по 31 січня 2021 року в розмірі 148826,45 грн, яка облікована у реєстрі судових рішень за №85270. Представник Управління вважає, що невиконання судового рішення управлінням пенсійного фонду в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин (постанова Верховного Суду України від 30 червня 2015 року по справі №21-1044а15, від 20 жовтня 2015 року у справі №21-2630а15, від 2 лютого 2016 року 21-5118а15, від 22 листопада 2016 року), а накладення штрафу на керівника, у такому випадку, жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів (постанова Верховного Суду від 24 січня 2018 року по справі №405/3663/13-а, постанова Верховного Суду від 7 листопада 2019 року по справі №420/70/19 та постанова Верховного Суду від 23 квітня 2020 року по справі 560/523/19).

Згідно з частиною першою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Вирішуючи по суті заяву позивача суд виходить з наступного.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 5 березня 2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 5 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у проведенні з 1 квітня 2019 року перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Полтавській області від 29 липня 2020 року №66/21/4/23фв про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 5 березня 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 1 квітня 2019 року на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Полтавській області від 29 липня 2020 року №66/21/4/23фв про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 5 березня 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії та із врахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішення суду набрало законної сили 12 січня 2021 року.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За правилами частин першої-третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно із частинами першою, другою статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Суд також наголошує, що обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як вбачається із матеріалів справи, рішення суду від 11 грудня 2020 року відповідачем не виконано.

Суд звертає увагу на правову позицію, викладену в ухвалі Верховного Суду від 4 травня 2020 року у зразковій справі №160/3586/19.

У цій справі, незважаючи на те, що рішення суду включено в Реєстр судових рішень, виконання яких буде проведено в Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду", Верховний Суд дійшов висновку, що надані боржником документи не підтверджують виконання рішення суду у повному обсязі, оскільки на час розгляду поданого відповідачем звіту повної виплати перерахованої суми пенсії позивачу здійснено не було.

Крім того, у цій справі у пунктах 27-28 суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань як підставу відмови у виплаті пенсії позивачу у повному обсязі, оскільки гарантовані законом виплати, пільги, тощо неможливо поставити в залежність від видатків бюджету.

Відмова пенсійного органу у проведенні позивачу виплати пенсії в перерахованому розмірі порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном. Оскільки чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (рішення Європейського суду у справі “Кечко проти України” від 08 листопада 2005 року).

Зазначена позиція також підтримана Конституційним Судом України у рішеннях від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, від 01 грудня 2004 року № 20-рп/2004, від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007.

Крім того, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 листопада 2019 року у справі №640/5248/19, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2020 року у справі №640/5248/19 визнано протиправними та нечинними пункти 1 та 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду" від 22 серпня 2018 року №649.

Отже, суд вважає безпідставними посилання відповідача на ту обставину, що нараховані на виконання рішень суду кошти підлягають виплаті в межах затверджених бюджетних призначень на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.

Вказані обставини свідчать, що Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області при виконанні рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2020 року у справі №440/5498/20 діяло протиправно.

З огляду на вищевикладене суд вважає заяву ОСОБА_2 обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини шостої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою вказаної статті, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 14, 94, 243, 248, 249, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень - відповідача у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області вчинені при виконанні рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2020 року у справі №440/5468/20.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, а саме: неналежному виконанню рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2020 року у справі №440/5468/20.

Про результати розгляду та виконання цієї ухвали повідомити Полтавський окружний адміністративний суд протягом 30 календарних днів з дня отримання окремої ухвали.

Окрема ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Окрема ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року №2147-VIII.

Суддя К.І. Клочко