Рішення № 97755991, 18.06.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/10306/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2021 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бжассо Н.В.,

розглянув в порядку письмового провадження в м. Одесі за правилами загального позовного провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПМК-17» до Південного міжрегіонального управління Укртраснсбезпеки, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача – Приватне підприємство «Південьдортех» про визнання протиправними та скасування постанов від 21.04.2020 року

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СПМК-17» до Південного міжрегіонального управління Укртраснсбезпеки за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача – Приватне підприємство «Південьдортех», за результатом розгляду якого, позивач просить суд:

Визнати протиправними та скасувати:

Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 196378 від 21.04.2020 року, винесену Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області;

Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 196377 від 21.04.2020 року, винесену Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області;

Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 196381 від 21.04.2020 року, винесену Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області;

В обґрунтування адміністративного позову представник позивача зазначає, що постанови № 196378, № 196377, № 196381 від 21.04.2020 року, прийняті відповідачем на підставі актів проведення перевірки, відповідно до яких, проведено перевірку транспортних засобів ВАРЗ МБ4141 К-20, номерний знак НОМЕР_1 , MERCEDES-BENZ ACTROS 1841LS, номерний знак НОМЕР_2 , BODEX KIS 3WS номерний знак НОМЕР_3 , ВАРЗ НОМЕР_4 , номерний знак НОМЕР_5 , що належать ТОВ “СПМК-17”. Позивач зазначає, що згідно з абз. 3, 13-16 ч.1 ст.60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, адміністративно–господарські штрафи застосовуються виключно до автомобільних перевізників, проте, відповідачем не враховано, що перевізником є Приватне підприємство “Південьдортех”, а не позивач, що підтверджується договорами оренди від 03.02.2020 року. Також, позивач вказав, що відповідачем не надано жодного документа (чека або талона зважування, квитанції, тощо), на підставі якого було визначено вагу транспортних засобів та навантаження на осі, довідку про здійснення габаритно-вагового контролю та відсутній акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та розрахунок плати за проїзд. Крім того, позивач вказав, що проведення зважування у русі, шляхом простого заїзду тягача і причепа на платформу ваг, без дотримання часу, необхідного для врівноваження сипучого вантажу, на переконання позивача, не може дати достовірних результатів навантаження на одну вісь транспортного засобу та причепа, адже це не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі та зсув центру ваги під час нахилу тягача та причепа при заїзді на платформу ваг, тоді як вантаж, в силу своїх властивостей, легко деформується під дією мінімальних сил.

Ухвалою суду від 13.10.2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 19.11.2020 року.

Ухвалою суду від 19.11.2020 року, яка занесена до протоколу підготовчого засідання, суд замінив відповідача Управління Укртрансбезпеки в Одеській області на Південне міжрегіональне управління Укртраснсбезпеки.

Ухвалою суду від 21.12.2020 року провадження у справі зупинено до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів за клопотанням представника позивача.

09.02.2021 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, з огляду на який, відповідач вказав, що не погоджується із позовними вимогами позивача, зазначивши, що за ТТН, що отримано інспекторами саме позивач був у статусі перевізника. Разом з тим, відповідач наголосив, що на розгляд справи, позивач був належним чином та завчасно викликаний, проте, не з`явився, письмові заперечення від нього не надходили, а позивач вводить суд в оману шляхом фальсифікації господарських правовідносин у вигляді договору оренди транспортних засобів.

13.04.2021 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив на адміністративний позов.

Ухвалою суду від 13.04.2021 року, яка занесена до протоколу підготовчого засідання, суд поновив провадження у справі.

Також, ухвалою суду від 13.04.2021 року, яка занесена до протоколу підготовчого засідання, суд залучив до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача – Приватне підприємство «Південьдортех».

18.05.2021 року від представника третьої особи надійшли письмові пояснення у справі.

Ухвалою суду від 26.05.2021 року, яка занесена до протоколу судового засідання, суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 13.04.2021 року.

26.05.2021 року від представника позивача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

31.05.2021 року та 16.06.2021 року від представника відповідача засобами електронного зв`язку надійшло клопотання про розгляду справи без його участі.

Сторони у судове засідання не з`явилися, у зв`язку із чим справу розглянуто в порядку письмового провадження, що відповідає приписам ч. 9 ст. 205 КАС України.

Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

27.02.2020 року посадовими особами територіального підрозділу Укртрансбезпеки проведено перевірку транспортного засобу, що належить ТОВ «СПМК-17» ВАРЗ МБ4141 К-20, номерний знак НОМЕР_1 .

27.02.2020 року посадовими особами відповідача складено акт № 0011909 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, згідно з яким встановлено повну масу ТЗ - 42,900 т (нормативно допустима – 40,0 т).

27.02.2020 року посадовими особами відповідача складено акт № 195102 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, згідно з яким, виявлено перевищення транспортним засобом нормативних вагових обмежень при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

21.04.2020 року, за результатом розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідачем прийнято постанову № 196378 про застосування до ТОВ «СПМК-17» адміністративно-господарського штрафу у сумі 8500,00 грн.

27.02.2020 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області проведено перевірку транспортних засобів, що належать ТОВ «СПМК-17» , MERCEDES-BENZ ACTROS 1841LS, номерний знак НОМЕР_2 , BODEX KIS 3WS номерний знак НОМЕР_3 .

27.02.2020 року посадовими особами відповідача складено акт № 0011908 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, згідно з яким встановлено повну масу ТЗ - 51,209 т (нормативно допустима – 40,0 т).

27.02.2020 року посадовими особами відповідача складено акт № 195105 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, згідно з яким, виявлено перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

21.04.2020 року, за результатом розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідачем прийнято постанову № 196377 про застосування до ТОВ «СПМК-17» адміністративно-господарського штрафу у сумі 34000,00 грн.

25.02.2020 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області проведено перевірку транспортного засобу, що належить ТОВ «СПМК-17» ВАРЗ МБ4141 К20, номерний знак НОМЕР_5 .

25.02.2020 року посадовими особами відповідача складено акт № 0011933 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, згідно з яким встановлено повну масу ТЗ - 47,1 т (нормативно допустима – 40,0 т.

25.02.2020 року посадовими особами відповідача складено акт № 195175 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, згідно з яким, виявлено перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

21.04.2020 року, за результатом розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідачем прийнято постанову № 196381 про застосування до ТОВ «СПМК-17» адміністративно-господарського штрафу у сумі 34000,00 грн.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 (далі - Положення №103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з п. 8 Положення №103, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до пп. 15 п. 5 Положення № 103, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок №1567), визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Згідно з пунктами 3, 4 Порядку № 1567, органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки можуть проводитися із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки, та власників (балансоутримувачів) пунктів габаритно-вагового контролю (за погодженням з їх керівниками).

Згідно з п. п. 14,15 Порядку № 1567, рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Приписами п. п. 20, 21 Порядку № 1567 передбачено, що виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року №879 (далі - Порядок №879), визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування..

Відповідно до пп. пп. 3, 4 п. 2 Порядку №879, великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки; габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно з п. п. 16, 16-1, 17 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

Габаритно-ваговий контроль транспортного засобу проводиться протягом не більше однієї години (з моменту заїзду транспортного засобу на ваги до кінцевого оформлення матеріалів у разі виявлення порушення).

У разі коли за допомогою автоматичних зважувальних пунктів виявлено факт перевищення встановлених габаритно-вагових параметрів, габаритно-ваговий контроль транспортного засобу здійснюється на найближчому стаціонарному та/або пересувному пункті габаритно-вагового контролю.

Приписами п. 18 Порядку № 879 передбачено, що за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги», рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Положеннями пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 передбачено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Згідно з п. п. 20, 21 Порядку № 879, за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Водії під час перебування в зоні стаціонарного або пересувного пункту габаритно-вагового контролю повинні виконувати законні вимоги посадових осіб та/або працівників Укртрансбезпеки, її територіальних органів та поліцейських.

У разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Згідно з п. 25 Порядку № 879, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів складають акт за формою, встановленою Мінінфраструктури, з оперативним повідомленням уповноваженого підрозділу Національної поліції.

Згідно з абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» , за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Суд зазначає, що в матеріалах справи наявні докази на підтвердження факту виявлення відповідачем 25.02.2020 року та 27.02.2020 року, під час здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів, що належить ТОВ «СПМК-17», порушень п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.

Суд зазначає, що не приймає до уваги доводи представника позивача з приводу того, що, у даному випадку, перевозився рухомий вантаж, маса якого не є сталою під час руху, а тому проведення зважування на пересувному ваговому обладнанні не дає можливості встановити точний та достовірний показник навантаження на осі, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 22.1, п. 22.2, п. 22.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.

Водій перед початком руху зобов`язаний перевірити надійність розташування і кріплення вантажу, а під час руху - контролювати це, щоб запобігти його падінню, волочінню, травмуванню супроводжуючих осіб чи створенню перешкод для руху.

Перевезення вантажу дозволяється за умови, що він: а) не наражає на небезпеку учасників дорожнього руху; б) не порушує стійкості транспортного засобу і не утруднює керування ним; в) не обмежує водієві оглядовості; г) не закриває зовнішніх світлових приладів, світлоповертачів, номерних і розпізнавальних знаків, а також не перешкоджає сприйманню сигналів, що подаються рукою; ґ) не створює шуму, не піднімає пилу та не забруднює проїзну частину і навколишнє середовище.

Пунктом 12.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, визначено, що для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Тобто, з огляду на наведені норми Правил дорожнього руху, під час перевезення вантажу розподіл навантаження на осі не повинен перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу. При цьому, Правила дорожнього руху не містять будь-яких виключень для сухих рухомих вантажів. Будь-який вантаж повинен перевозитися так, щоб навантаження на осі не перевищувало допустимих величин. На водія транспортного засобу покладено обов`язок перевірити перед початком руху надійність розташування та кріплення вантажу.

Суд зазначає, що доводи представника позивача з приводу того, що під час зважування вантажу на пересувному ваговому обладнанні, навантаження на одні осі зменшується, а на інші збільшується, у зв`язку із рухомістю вантажу, свідчать про той факт, що і під час руху вантажу по маршруту весь час навантаження на одні осі збільшується, а на інші зменшується. Тобто, транспортний засіб постійно рухається із перевищенням навантаження на осі.

При цьому, відповідальність за пакування, навантаження, розміщення вантажу несе перевізник, а тому в усіх випадках нерівномірного навантаження на осі відповідальність за таке навантаження має нести перевізник, як учасник дорожнього руху.

Також, доводи позивача про те, що єдиною методикою, виконання вимірювань по осьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі в Україні є лише Методика виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі, розроблена Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом Державної служби автомобільних доріг України, затверджена заступником голови Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор), атестована у відповідності з ГОСТ 8.010-99 Національним науковим центром «Інститут Метрології», проте, вона не розповсюджується на транспортні засоби з рідким та сипучим вантажем або вантажем, що змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу у русі, суд вважає необґрунтованими, оскільки відсутність методики щодо рідкого та сипучого вантажу жодним чином не може слугувати підставою для звільнення від внесення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та не звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових, та габаритних параметрів транспортного засобу.

Щодо доводів позивача з приводу того, що на момент перевірки транспортних засобів ТОВ «СПМК-17» не був перевізником вантажу, суд зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України “Про автомобільний транспорт” встановлено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Статтею 33 Закону України “Про автомобільний транспорт” визначено, що автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Тобто, відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів підлягають саме перевізники.

Позивачем надано до суду копії договорів оренди транспортних засобів укладених 03.02.2020 року між ТОВ “СПМК -17” та ПП “Південьдортех”, відповідно до п.1.1. яких в порядку та на умовах, визначених цими договорами, орендодавець зобов`язується передати орендареві у платне користування транспортні засоби: ВАРЗ МБ4141 К-20, номерний знак НОМЕР_1 , MERCEDES-BENZ ACTROS 1841LS, номерний знак НОМЕР_2 , BODEX KIS 3WS номерний знак НОМЕР_3 , ВАРЗ НОМЕР_4 , номерний знак НОМЕР_5 , що належать ТОВ “СПМК-17 та копії актів приймання - передачі транспортних засобів.

Також, представником третьої особи надано суду товарно-транспортні накладні:

від 25.02.2020 року № 183, за якою автомобільним перевізником ПП «Південьдортех» транспортним засобом ВАРЗ НОМЕР_4 , номерний знак НОМЕР_5 за участі водія ОСОБА_1 здійснювалося перевезення вантажу. Відомості щодо транспортного засобу та водія, який здійснював перевезення відповідають відомостям, що вказані у акті № 195175;

від 27.02.2020 року № 195, за якою автомобільним перевізником ПП «Південьдортех» транспортним засобом що належать ТОВ “СПМК-17”, MERCEDES-BENZ ACTROS 1841LS, номерний знак НОМЕР_2 , BODEX KIS 3WS номерний знак НОМЕР_3 за участі водія ОСОБА_2 здійснювалося перевезення вантажу. Відомості щодо транспортного засобу та водія, який здійснював перевезення відповідають відомостям, що вказані у акті № 195105;

від 27.02.2020 року № 203, за якою автомобільним перевізником ПП «Південьдортех» транспортним засобом що належать ТОВ “СПМК-17”, ВАРЗ МБ4141 К-20, номерний знак НОМЕР_1 за участі водія ОСОБА_3 здійснювалося перевезення вантажу. Відомості щодо транспортного засобу та водія, який здійснював перевезення відповідають відомостям, що вказані у акті № 195102.

При цьому, відповідач не надав суду товарно-транспортних накладних, які були надані до перевірки під час зупинки транспортних засобів, що належать позивачу, як про це зазначено у відзиві на адміністративний позов.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини, суд робить висновок про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «СПМК-17» про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно-господарських штрафів № 196378 , № 196377, № 196381 від 21.04.2020 року, винесених Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд зазначає, що за звернення до суду із зазначеним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 2197,00.

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що адміністративний позов ТОВ «СПМК-17» належить до задоволення.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 173-183, 192-228, 205, 243, 245, 246, 250, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СПМК-17» до Південного міжрегіонального управління Укртраснсбезпеки, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача – Приватне підприємство «Південьдортех» про визнання протиправними та скасування постанов від 21.04.2020 року.

Визнати протиправними та скасувати постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів № 196378, № 196377, № 196381 від 21.04.2020 року, винесених Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області.

Стягнути з Південного міжрегіонального управління Укртраснсбезпеки на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПМК-17» (код ЄДРПОУ 01353551) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у сумі 2197,00 грн. (дві тисячі сто дев`яносто сім гривень 00 копійок).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «СПМК-17» (код ЄДРПОУ 01353551; 21-й км Старокиївської шосе, буд. 30А, Комінтернівський р-н., Одеська обл., 65025).

Відповідач – Південне міжрегіональне управління Укртраснсбезпеки (код ЄДРПОУ: 39816845, адреса: вул. Успенська, буд. 4, м. Одеса, 65014).

Третя особа – Приватне підприємство Південьдортех» (код ЄДРПОУ: 32863396, адреса: вул. Радісна, буд. 11, смт. Великодолинське, Овідіопольський р-н., Одеська обл., 67832).

Повний текст рішення складений та підписаний судом 18 червня 2021 року.

Суддя Н.В. Бжассо