Ухвала суду № 97755368, 17.06.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/5577/21

У Х В А Л А

з питань закриття провадження в адміністративній справі

17 червня 2021 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку письмового провадження клопотання відповідача про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов`язання вчинити дії та стягнення коштів -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якій просить:

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок з 01.04.2019 належної позивачу призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 пенсії з урахуванням всіх додаткових видів грошового забезпечення та премії станом на 05.03.2019 відповідно до нової довідки від Львівського ОТЦКтаСП за № С/446 від 26.03.2021;

- стягнути з відповідача на користь позивача різницю між перерахованою йому пенсією та фактично отриманою за періоди з 01.04.2019 по день, з якого почнеться виплата перерахованої йому пенсії, з урахуванням всіх додаткових видів грошового забезпечення та премії станом на 05.03.2019 відповідно до нової довідки від Львівського ОТЦКтаСП за № С/446 від 26.03.2021.

Підставою позову зазначено те, що Львівським окружним адміністративним судом у справі № 380/11579/20 визнано право позивача на перерахунок пенсії, призначеної згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому саме з цієї дати позивач, на його думку, має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 відповідно до вимог ст.ст. 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та ст. 9 Закону № 2011-ХІІІ. У зв`язку з тим, що судом відмовлено в частині позовних вимог про зобов`язання ГУ ПФУ України у Львівській області здійснити перерахунок з 05.03.2019 належної йому пенсії через відсутність нової довідки, ураховуючи те, що нову довідку підготовлено 26.03.2021, позивач вважає, що звертатися до ГУ ПФУ України з проханням провести перерахунок пенсії відповідно до нової довідки недоречно, бо без прийняття рішення Кабінетом Міністрів України він цього робити не має права. З огляду на вказане він звернувся до суду з цим позовом за захистом свого порушеного права.

Ухвалою від 16.04.2021 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 14.05.2021 витребувано додаткові докази та продовжено строк розгляду справи.

На адресу суду від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі (вх. № 34795 від 17.05.2021), у якому просить закрити провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 238 КАС України у зв`язку з тим, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. В обґрунтування зазначив, що в позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 різницю між перерахованою йому пенсією та фактично отриманою за періоди з 01.04.2019 по день, з якого почнеться виплата перерахованої йому пенсії з урахуванням всіх додаткових видів грошового забезпечення та премії станом на 05.03.2019 відповідно до нової довідки від Львівського ОТЦКтаСП за № С/446 від 26.03.2021. Відповідач вважає, що з огляду на приписи ч. 1 ст. 5 КАС України позивач обрав неправильний спосіб захисту свого права, що, на його думку, є підставою для закриття провадження у справі, оскільки стягнення з суб`єкта владних повноважень нормами КАС України не передбачено.

Позивач надіслав до суду відповідь на відзив (вх. № 31995 від 18.05.2021), у якій, зокрема, заперечив проти закриття провадження у справі з огляду на те, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень та просить взяти до уваги правовий висновок Конституційного Суду України, викладений у рішенні № 3-рп/2003 від 30.01.2003, відповідно до якого правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

При вирішенні заявленого клопотання суд виходить із завдань адміністративного судочинства, якими відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Справою адміністративної юрисдикції у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За правилами п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).

Наведене узгоджується й з положеннями статей 2, 4, 19 КАС України, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб`єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Крім цього, згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 5 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Таким чином, КАС України не обмежується лише встановленими ч. 2 ст. 5 засобами захисту, відтак позивач, звертаючись до суду за захистом своїх прав, свобод чи інтересів, наділений правом на власний розсуд формулювати свої позовні вимоги.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 238 КАС України визначено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства

При цьому відповідно до частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Об`єктом судового захисту є права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав у сфері публічно-правових відносин. Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу, встановити чи є відповідне право або інтерес порушеним, а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Разом з цим, суд враховує, що згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.03.2020 у справі № 757/63985/16, спір щодо недоотриманої суми пенсії є публічно-правовим та повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на вказане суд дійшов висновку про відсутність підстав для закриття провадження у справі з огляду на підсудність спору в цій справі Львівському окружному адміністративному суду, тому в задоволенні клопотання відповідача слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 238, 239, 241-243, 248, 256, 293, 294 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області про закриття провадження у справі відмовити.

2. Копію ухвали надіслати учасника справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на цю ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Р.П. Качур