Ухвала суду № 97753653, 15.06.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

15 червня 2021 року Справа 183/3450/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до відповідача 1 Національної поліції України, відповідача 2 Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області про визнання дій (бездіяльності) протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

17.05.2021 року до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача 1 Національної поліції України, відповідача 2 Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- «Визнати протиправними дії (бездіяльність) в зв`язку з порушенням вимог Закону України «Про звернення громадян»:

а) Відповідача 2 щодо не розгляду звернень Позивача від 07.08.2020, від 27.11.2020, від 15.12.2020 щодо надання інформації про стан повідомлень Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 19.06.2020 за вих. №02.1-33/13530 та від 28.09.2020 за вих. № 02.1-33/19224 на адресу Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 382 КК України та скарги від 14.01.2021 з цього питання та неправомірних дій працівників Соборного ВП ГУ НП в Дніпропетровській області

б) Відповідача 1 щодо не розгляду скарги Позивача від 25.03.2021 на неправомірні дії ГУ НП в Дніпропетровській області.

- У відповідності до Закону України «Про звернення громадян» зобов`язати:

а) Відповідача 2 надати Позивачу інформацію про стан розгляду повідомлень Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 19.06.2020 за вихідним № 02.1-33/13530 та від 28.09.2020 за вих. № 02.1-33/19224 на адресу Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 382 КК України та відповідь про розгляд скарги від 14.01.2021 з цього питання та неправомірних дій працівників Соборного ВП ГУ НП в Дніпропетровській області;

б) Відповідача 1 розглянути скаргу Позивача від 25.03.2021 про неправомірні дії ГУ НП в Дніпропетровській області та надати відповідь;

- Стягнути на користь Позивача завдану моральну шкоду однією сумою шляхом безспірного списання та перерахування Позивачу зазначеної суми Державною казначейською службою України з відповідних рахунків Державного бюджету України протягом одного місяця з дня набрання законної сили судовим рішенням у даній справі з:

а) Відповідача 1 в розмірі 8 000,0 (вісім тис.) грн. 00 коп.;

б) Відповідача 2 в розмірі 4 000,0 (чотири тис.) грн. 00 коп.».

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.05.2021 року у справі №183/3450/21 (№2-а/183/87/21) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області про визнання дій (бездіяльності) протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди передати на розгляд Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

11.06.2021 року матеріали адміністративної справи №183/3450/21 (№2-а/183/87/21) надійшли до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та на підставі Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2021 року передані на розгляд головуючому судді Юхно І.В.

На підставі положень частини 1 та 2 статті 30 Кодексу адміністративного судочинства (далі – КАС України) спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються. Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.

З матеріалів адміністративного позову вбачається, що провадження у справі не відкрито.

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до пункту 4 частини 5 зазначеної статті в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів – зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

За приписами пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

В порушення наведених норм в адміністративному позові ОСОБА_1 в якості відповідача 2 було визначено «Головне управління Національної поліції України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 40108866».

Проте, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємств та громадських формувань судом з`ясовано, що ідентифікаційний код 40108866 належить юридичній особі «Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області (скорочене найменування – ГУНП в Дніпропетровській області». Тобто, зазначене в адміністративному позові найменування та місцезнаходження відповідача не співпадає з найменуванням та місцезнаходженням суб`єкта владних повноважень, зазначене в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємств та громадських формувань.

Вищенаведені обставини унеможливлюють встановлення судом предмету спору та суб`єктного складу правовідносин.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно надати до суду уточнений адміністративний позов з уточненими позовними вимогами та/або суб`єктним складом правовідносин у відповідності до вимог КАС України, а також його копії для направлення відповідачу/відповідачам у справі відповідно до їх кількості.

Окрім цього, пунктом 8 частини 5 статті 160 КАС України визначено, що в позовній заяві зазначаються: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

За приписами частини 4 статті 161 КАС України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо (ч.5 ст.161 КАС України).

Більш того, частиною 1 статті 72 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з положеннями частини 1 та 2 статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Суд зазначає, що в своєму адміністративному позові позивач посилається на те, що його звернення від 07.08.2020, від 27.11.2020, від 27.11.2020 та від 25.03.2021 направлені електронною поштою.

При цьому, до позовної заяви у якості доказу «інформація про реєстрацію скарги від 25.03.2021» позивачем надана лише роздруківка електронного листа, з якої вбачається, що Сервісом автоматизованої обробки та контролю вхідної кореспонденції norely@police.gov.ua Заява #860399 – скарга на неправомірні дії ГУ НП в Дніпропетровській області, 25 березня, 14:10 прийнята на реєстрацію, проте вказаний електронний лист адресований ОСОБА_2 , яка не є позивачем у справі, у зв`язку з чим вказаний електронний лист не може вважатися належним доказом отримання відповідачем 1 скарги позивача від 25.03.2021.

Крім того, доказів направлення/отримання відповідачем звернень позивача від 07.08.2020, від 27.11.2020, від 27.11.2020 до матеріалів адміністративного позову надано не було, як і не було надано клопотання про витребування доказів судом у відповідності до вимог статті 80 КАС України.

З огляду на вищенаведене, суд вважає за необхідне запропонувати позивачу надати до суду в разі їх відсутності у позивача доказів – клопотання про витребування доказів судом у відповідності до вимог статті 80 КАС України.

Поряд із цим, пунктом 3 частини 5 статті 160 КАС України визначено, що в позовній заяві зазначаються зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Позивачем в прохальній частині серед іншого заявлено вимогу про стягнення з відповідачів завданої моральної шкоди, а саме: з відповідача 1 в розмірі 8000,00 грн., з відповідача в розмірі 4000,00 грн., проте в порушення наведеної норми в позовній заяві не було зазначено ціну позову та обґрунтований розрахунок суми моральної шкоди, що стягується.

Водночас, частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем в адміністративному позові було зазначено, що «згідно п.13 ч.2 ст.13 Закону України «Про судовий збір» - судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади».

Суд зазначає, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі – Закон №3674-VI).

Проте, суд звертає увагу позивача, що статті 13 Закон №3674-VI не містить.

Водночас, положеннями пункту 13 частини 2 статті 3 Закону №3674-VI визначено, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Частиною 5 статті 21 КАС України визначено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Зміст цієї норми вказує на те, що вимозі про відшкодування шкоди передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Тобто, лише у справах, в яких предметом спору є правовідносини стосовно відшкодування шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади особисто особі, така особа звільняється від сплати судового збору.

Отже, скаржник не є особою, яка звільнена від сплати судового збору в розумінні пункту 13 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір».

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, неодноразово викладеною, зокрема, в ухвалах від 30.06.2020 у справі № 560/3995/19 та від 10.12.2020 у справі №300/59/20.

Окрім цього, статтею 5 Закону №3674-VI визначений перелік осіб, звільнених від сплати судового збору, але позивач не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору, у зв`язку із чим повинен сплачувати судовий збір при зверненні із даним адміністративним позовом.

За положеннями частини 1 статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 3 статті 4 Закону №3674-VI ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:

- за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою – підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою – 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону №3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

З огляду на викладене, враховуючи, що в адміністративному позові заявлено 4 немайнові вимоги, похідні вимоги: про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, позивач повинен був сплати судовий збір за подання цього адміністративного позову у загальному розмірі 3 632,00 грн. (908,00 грн. х 4 вимоги немайнового характеру).

За наведених обставин позивачу необхідно сплатити судовий збір за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Чечелівському районі міста Дніпра, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: судовий збір у розмірі 3 632 гривень 00 копійок, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ(суду) 34824364.

Водночас, пунктом 5 частини 1 статті 171 КАС України також передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

В позовній заяві позивачем оскаржуються дії (бездіяльність) відповідачів щодо нерозгляду його звернень від 07.08.2020, від 27.11.2020, від 15.12.2020 та від 25.03.2021.

При цьому, в тексті адміністративного позову позивачем було зазначено, що «під Новий 2021 рік він отримав 2 (два) листи – повідомлення (в одному конверті з датою на ньому поштового відділення м. Дніпро – 24.12.20) від т.в.о начальника Соборного ВП ГУНП в Дніпропетровській області за вихідними реєстраційними но 45-5/Т-28зі від 09.12.2020 та 45-5/Т-29зі від 22.12.2020» з інформацію про реєстрацію його заяв у журналі єдиного обліку заяві і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення (ЖЄО) за №39075 від 19.10.2020 та №Т-29зі від 22.12.2020.

Тобто, в порушення наведених норм не було зазначено дати, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

При цьому, суд звертає увагу позивача, що позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідачів вимог Закону України «Про звернення громадян».

Так, статтею 20 Закону України «Про звернення громадян» визначені терміни розгляду звернень громадян, відповідно до частини 1 звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Отже, законодавчо визначений максимальний строк розгляду звернення в порядку Закону України «Про звернення громадян» становить 45 днів.

Проте, суд звертає увагу, як вже було зазначено вище, що оскільки позивачем не надано доказів направлення/отримання його звернень від 07.08.2020, від 27.11.2020, від 15.12.2020 та від 25.03.2021 на адресу відповідачів, то суд не може визначити граничний термін розгляду вказаних звернень адресатами та відповідно встановити дату, коли позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З огляду на відсутність даних щодо дати, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів та відповідних доказів у матеріалах адміністративного позову, суд не може визначити чи позов подано у строк, установлений законом, а в разі – якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно надати до суду уточнений адміністративний позов із зазначенням дати, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а також його копії для направлення відповідачу/відповідачам у справі відповідно до їх кількості, а в разі подання позову після закінчення строків, установлених законом – позивач має подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.

Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Окрім цього, частиною 1 статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути наступні недоліки шляхом надання до суду:

- уточненого адміністративного позову з уточненими позовними вимогами та/або суб`єктним складом правовідносин у відповідності до вимог КАС України, із зазначенням дати, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а також його копії для направлення відповідачу/відповідачам у справі відповідно до їх кількості;

- в разі подання позову після закінчення строків, установлених законом – заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску;

- доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а в разі їх відсутності у позивача – клопотання про витребування доказів судом у відповідності до вимог статті 80 КАС України;

- документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі та порядку, встановлених чинним законодавством України.

Керуючись статтями 30, 122, 123, 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суд, –

УХВАЛИВ:

Прийняти до свого провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача 1 Національної поліції України, відповідача 2 Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області про визнання дій (бездіяльності) протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача 1 Національної поліції України, відповідача 2 Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області про визнання дій (бездіяльності) протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди – залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду.

Роз`яснити позивачу що, відповідно до абзацу 2 частини 3 Прикінцевих положень КАС України суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Юхно