Рішення № 97753650, 05.05.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2021 року Справа № 160/16242/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (письмове провадження) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремлений підрозділ про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

07.12.2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області, в якій просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення № 171 від 08.11.2019 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити з державного реєстру обтяжень рухомого майна, запис про податкову заставу від 30.01.2020 за № 27433976 вчинений реєстратором Будьонним Геннадієм Васильовичем, Головним управління ДПС у Дніпропетровській області вчинений на підставі акту опису майна від 28.01.2020 року затвердженого начальником Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Одночасно позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі судового збору.

В обґрунтування позову вказує, що не погоджується із оскаржуваними актом опису майна та рішення податкового органу, вважає їх протиправними і такими, що підлягають скасуванню. На думку позивача дохід за ознакою «126» як додаткове благо у вигляді анулювання основної кредитної заборгованості у сумі 1 530 720,05 грн. не отримував, відповідно звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з вимогами до ПАТ «Укрсоцбанк» про захист прав споживачів, які рішенням від 11.04.2019 по справі №200/1898/19 задоволені в повному обсязі шляхом зобов`язання акціонерне товариство «Укрсоцбанк» подати відносно ОСОБА_1 до органу Державної фіскальної служби України уточнений розрахунок форми 1ДФ за 4 квартал 2015 в частині віднесення суми прощеного (анульованого) боргу у розмірі 997330,05 грн. до податкового розрахунку за ознакою доходу «127», в цій частині рішення суду не скасоване, але постановою Дніпровського апеляційного суду скасовано з підстав порушення підсудності та направлено на розгляд до Голосіївського районного суду м. Києва. Крім того, на думку позивача згідно акту опису майна, податкова застава застосовується на все майно позивача, що є незаконним та не відповідає вимогам Податкового кодексу України. Позивачем також, вказано на те, що обов`язковою передумовою для опису майна платника у податкову заставу є визначення його балансової вартості.

Ухвалою суду від 09.12.2020 позовну заяву було залишено без руху із встановленням строку для усунення її недоліків, шляхом надання до суду: зазначення власного письмового підтвердження відповідно до п. 11 ч. 5 ст. 161 КАС України у позовній заяві.

06.01.2021 позивачем на виконання вимог ухвали суду від 09.12.2020 було надано до суду позовну заяву з усунутими недоліками.

Ухвалою суду від 06.01.2021 було відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 КАС України. Цією ж ухвалою суду встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Копію ухвали суду про відкриття провадження по справі від 06.01.2021 разом з позовною заявою та доданими до неї документами відповідачем отримано 15.04.2021, що підтверджується розпискою про отримання документа (а.с. 23).

27.04.2021 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якій проти задоволення позову заперечує за наступних підстав.

В інтегрованих картках платника податків ОСОБА_1 станом на час подання відзиву обліковується податкових борг на загальну суму 557 040,85 грн., у тому числі:

- з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11010500) у сумі 518117,33 грн.;

-з військового збору (код платежу 11011001) у сумі 38923,52 грн.

Податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування та з військового збору виник внаслідок несплати грошових зобов`язань, донарахованих за актом документальної позапланової перевірки фізичної особи ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 від 24.10.2017 №17833/04-36-13-04/ НОМЕР_1 . Податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного в сумі 518117,33 грн. (в тому числі пеня, обчислена на виявлені органом ДПС суми занижень податкових зобов`язань, 136180,82 грн.) виник 26.02.2019 згідно податкового повідомлення рішення(форма Р) від 17.11.2017 №0017731304 та податкового повідомлення рішення від 17.11.2017 №0017751304, прийнятих на підставі акту перевірки від 24.10.2017№17833/04-36-13-04/ НОМЕР_1 . Податковий борг з військового збору у сумі 38923.52 грн. (в тому числі пеня, обчислена на виявлені органом ДПС суми занижень податкових зобов`язань, 10233,93 грн.) виник 26.02.2019 згідно податкового повідомлення-рішення від 17.11.2017 №0017741304, прийнятого на підставі акту перевірки від 24.10.2017 №17833/04-36-13-04/ НОМЕР_1 . Як вказано відповідачем інформація щодо оскарження податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги від 13.03.2019 №82874-51 відсутня.

Отже, згідно положень статті 88 Податкового кодексу України наявність у платника податків податкового боргу дає правові підстави для виникнення у контролюючого органу права податкової застави.

Крім того, відповідачем зазначено, що акт опису майна лише фіксує певний перелік майна та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій, тобто такий акт не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки лише фіксує відповідні обставини, на підставі акту опису майна не створюються відповідні правовідносини та не порушуються права позивача.

Відповідачем також вказано, що рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 03.12.2020 року у справі № 200/1898/19 позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про зобов`язання вчинити дії залишено без задоволення.

Постановою Київського апеляційного суду від 16.03.2021 року (набрала законної сили 16.03.2021 року) апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 03.12.2020 року - без змін.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2021 року по справі № 160/7139/20 задоволено позовну заяву ГУ ДПС у Дніпропетровській області до фізичної особи ОСОБА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 557 040,85 грн.

Станом на теперішній час в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 обліковується податковий борг у загальній сумі 557 040,85 грн.

Отже, рішення про опис майна у податкову заставу від № 171 від 08.11.2019 та акт опису майна № 9376/10/04-36-51-60 від 28.01.2020 є чинними.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно із ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частинами 5, 8 ст. 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

За викладених обставин, відповідно до вимог статей 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в інтегрованих картках платника податків ОСОБА_1 станом на час подання відзиву обліковується податкових борг на загальну суму 557 040,85 грн., у тому числі:

- з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11010500) у сумі 518117,33 грн.;

-з військового збору (код платежу 11011001) у сумі 38923,52 грн.

Податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування та з військового збору виник внаслідок несплати грошових зобов`язань, донарахованих за актом документальної позапланової перевірки фізичної особи ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 від 24.10.2017 №17833/04-36-13-04/ НОМЕР_1 . Податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного в сумі 518117,33 грн. (в тому числі пеня, обчислена на виявлені органом ДПС суми занижень податкових зобов`язань, 136180,82 грн.) виник 26.02.2019 згідно податкового повідомлення рішення(форма Р) від 17.11.2017 №0017731304 та податкового повідомлення рішення від 17.11.2017 №0017751304, прийнятих на підставі акту перевірки від 24.10.2017№17833/04-36-13-04/ НОМЕР_1 .

Податковий борг з військового збору у сумі 38923.52 грн. (в тому числі пеня, обчислена на виявлені органом ДПС суми занижень податкових зобов`язань, 10233,93 грн.) виник 26.02.2019 згідно податкового повідомлення-рішення від 17.11.2017 №0017741304, прийнятого на підставі акту перевірки від 24.10.2017 №17833/04-36-13-04/ НОМЕР_1 .

Враховуючи наявність податкового боргу, відображеного в інтегрованій картці платника податків, відповідачем була винесена податкова вимога від 13.03.2019 №82874-51 та прийнято рішення від 13.03.2019 №82874-51 про опис майна у податкову заставу.

В подальшому актом опису майна від 28.01.2020, податковий керуючий призначений наказом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08.11.2019 №171, на підставі рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 13.03.2019 №82874-51 про опис майна у податкову заставу платника податків провів опис майна, в якому вказано «Відповідно до статті 89 ПКУ будь яке майно платника податків, яке перебуває у його власності у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, а також інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому, в межах суми податкового боргу 556 870,85 грн.».

Вважаючи рішення контролюючого органу протиправним та прийнятим в порушення норм чинного законодавства, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивач оскаржив у судовому порядку податкові повідомлення-рішення № 0017751304 від 17.11.2017, №0017741304 від 17.11.2017, № 0017731304 від 17.11.2017. Так за результатом розгляду Дніпропетровським окружним адміністративним судом 11.05.2018 по справі №804/8142/17 прийнято рішення, яким у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17А, м.Дніпро, 49600; код ЄДРПОУ 39394856), за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.12.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 травня 2018 року – без змін.

03.03.2020 Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду прийнято постанову, якою касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 травня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року – без змін.

Отже, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.05.2018 по справі №804/8142/17 набрало законної сили 13.12.2018.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у зв`язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу, відповідачем сформовано платнику податку податкову вимогу від 13.03.2019 №82874-51, яку як зазначив відповідач вручено позивачу особисто 13.04.2019.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (ч. 1 ст. 88 Податкового кодексу України).

Керуючись положеннями статті 88 та 89 Податкового кодексу України відповідачем винесено рішення про опис майна у податкову заставу від 13.03.2019 №82874-51, яке вручено ОСОБА_2 13.04.2019.

За відсутності інформації від боржника щодо, майна, яке може бути описано у податкову заставу відповідальною особою Соборного управлінням ГУ ДПС у Дніпропетровській області складено акт опису майна № 9376/10/04-36-51-60 від 28.01.2020.

Щодо оскаржуваного акту опису майна суд зазначає наступне.

Згідно підпункту 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова застава – спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлена цим Кодексом.

Пунктами 88.1, 88.2 статті 88 ПК України передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

За приписами пункту 89.1 статті 89 ПК України право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно з пунктом 89.2 вказаної статті, з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Пунктом 89.3 статті 89 ПК України передбачено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Відповідно до пункту 89.8 статті 89 ПК України контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Згідно приписів пункту 91.3 статті 91 вказаного Кодексу податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом.

Умови припинення податкової застави визначені статтею 93 ПК України.

Так, відповідно до пункту 93.1 вказаної статті майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку; визнання податкового боргу безнадійним; набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства; отримання платником податків рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.

За приписами пункту 93.2 ПК України, підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1 - 93.1.5 пункту 93.1 цієї статті.

З аналізу норм чинного законодавства вбачається, що право податкової застави виникає в силу закону та не потребує письмового оформлення, опис майна проводиться на підставі рішення контролюючого органу, а акт опису майна лише фіксує певний перелік майна.

При цьому, підставою для звільнення майна з податкової застави є відповідний документ, що засвідчує закінчення подій, наявність яких зумовили виникнення права податкової застави.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна із сторін здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна із сторін є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно приписів частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Рішення суб`єкта владних повноважень у контексті положень КАС України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.

Нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Тобто, обов`язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що акт опису майна не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні КАС України, оскільки він лише фіксує відповідні обставини, на підставі зазначеного акту не створюються відповідні правовідносини та не порушуються права позивача. Отже, такий акт не підлягає оскарженню в порядку адміністративного судочинства та оскарження такого акту не підпадає під судову юрисдикцію взагалі. У спірній ситуації належним способом захисту може бути визначено зобов`язання контролюючого органу виключити з державного реєстру відповідний запис щодо встановлення обтяження згідно з актом опису майна у податкову заставу.

Отже, позовна вимога про визнати протиправними та скасувати акту опису майна не підлягає задоволенню.

Крім того, суд звертає увагу, що з описової частини позову вбачається, що позивач не згоден з актом опису майна, проте, позивач в прохальній частині просить суд визнати протиправним та скасувати рішення №171 від 08.11.2019 року ГУ ДПС у Дніпропетровській.

Так, з матеріалів справи вбачається, що рішення від 08.11.2019 №171 це наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Позовна вимога про зобов`язання Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити з державного реєстру обтяжень рухомого майна, запис про податкову заставу від 30.01.2020 за № 27433976 вчинений реєстратором Будьонним Геннадієм Васильовичем, Головним управління ДПС у Дніпропетровській області вчинений на підставі акту опису майна від 28.01.2020 року затвердженого начальником Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області не підлягає задоволенню, оскільки податкові повідомлення-рішення № 0017751304 від 17.11.2017, №0017741304 від 17.11.2017, № 0017731304 від 17.11.2017 на підставі, яких виник податковий борг є чинними та не скасовані судом.

Суд також зазначає, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 03.12.2020 у справі №200/1898/19 позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про зобов`язання вчинити дії залишено без задоволення.

Постановою Київського апеляційного суду від 16.03.2021 року (набрала законної силі 16.03.2021) апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішенні Голосіївського районного суду м.Києва від 03.12.2020 року - без змін.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2021 по справі №160/7139/20 задоволено позовну заяву ГУ ДПС у Дніпропетровській області до фізично особи ОСОБА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 557 040,85 гри.

Станом на теперішній час в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 обліковується податковий борг у загальній сумі 557 040,85 грн.

З огляду на викладене, та враховуючи те, що позивач був обізнаний про необхідність виконання податкового зобов`язання та сплати грошових зобов`язань, відсутності підстав для припинення податкового обов`язку, відповідач, вчиняючи дії щодо опису в податкову заставу рухомого майна, що належить позивачу на праві власності діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб передбачений нормами Кодексу адміністративного судочинства України, а отже вони є правомірними.

Таким чином, підстави для задоволення позовних вимог про зобов`язання Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити з державного реєстру обтяжень рухомого майна, запис про податкову заставу від 30.01.2020 за № 27433976 вчинений реєстратором Будьонним Геннадієм Васильовичем, Головним управління ДПС у Дніпропетровській області вчинений на підставі акту опису майна від 28.01.2020 року затвердженого начальником Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області -відсутні.

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до приписів статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні позову.

Щодо заміни відповідача по справі, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» (далі - Постанова № 893) ліквідовано які юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби зі переліком згідно з додатком.

Поряд із цим установлено, що територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій (пункт 2 Постанови № 893).

Права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи (пункт 3 Постанови № 893).

Наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» (далі - Наказ № 529) було утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком (зокрема, ГУ ДПС у Дніпропетровській області, як відокремлений підрозділ).

Відповідно до п.7 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 року №227, ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи. ДПС та її територіальні органи є контролюючими органами (податковими органами, органами стягнення).

Частиною першою статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем є суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача; суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 КАС України, здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Відповідно до ч. 3 ст. 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 44 КАС України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до положень статті 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до ч. 6 ст. 48 КАС України, після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.

Отже, з 01.01.2021 року відбулось фактичне (компетенційне) адміністративне правонаступництво, оскільки саме норми адміністративного права врегулювали умови та порядок передання компетенції від ліквідованого ГУ ДПС у Дніпропетровській області як юридичної особи публічного права до ГУ ДПС у Дніпропетровській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.

Таким чином, ГУ ДПС у Дніпропетровській області як юридична особа публічного права втратило адміністративну процесуальну правоздатність органу, який згідно із законом виконує функції, зокрема у сфері реалізації державної податкової політики.

Вищенаведене узгоджується із висновком, зробленим Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду (постанова від 30.12.2020 у справі № 805/4361/17-а, адміністративне провадження № К/9901/23524/20).

Отже, для встановлення факту публічного правонаступництва суб`єкта владних повноважень визначальним є встановлення або припинення первісного суб`єкта або перехід повністю чи частково його функцій (адміністративної компетенції).

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне здійснити заміну відповідача по справі на належного, а саме на Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремлений підрозділ (код ЄДРПОУ 44118658).

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовної заяви, розподіл судових витрат у відповідності до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України у даній справі судом не здійснюється.

У зв`язку з перебуванням судді Захарчук-Борисенко Н.В. у період з 19.04.2021 по 04.05.2021 у щорічній відпустці, справу розглянуто 05.05.2021.

Керуючись ст. ст.244, 245, 250,262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області, як відокремлений підрозділ про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії -відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко