Ухвала суду № 97753631, 15.06.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

15 червня 2021 року Справа № 160/7559/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., перевіривши у м.Дніпрі матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до відповідача 1: Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради, відповідача 2: Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії , -

ВСТАНОВИВ:

12 травня 2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача 1: Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради, відповідача 2: Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної ради та комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо відмову у здійсненні перерахунку, нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2018, 2019 та 2020 роки у розмірі меншому, ніж передбачено статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

- зобов`язати Департамент соціального захисту населення Дніпропетровської обласної ради та комунальний заклад «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної державної адміністрації здійснити перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2018, 2019 та 2020 рік з урахуванням розміру зазначеної соціальної виплати, визначеного статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та здійснити їх виплату ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 .

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/7559/21 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року вказану позовну заяву було залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви, шляхом надання:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення та з доказами наявності таких причин;

- належним чином підписані позовні заяви для відповідачів по справі та завірені копії додатків до позовної заяви для відповідачів по справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року позивачу було визначено обґрунтувати поважність причин пропуску строку звернення позивача до суду із позовом про виплату щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2018 рік 30.03.2019, за 2019 рік 30.03.2020, за 2020 рік 30.03.2021 із наданням доказів наявності причин.

Так, 11 червня 2021 року до канцелярії суду від позивача та представника позивача адвоката Іванової В.М. на виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року надійшов супровідний лист, до якого долучено заяву-клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для звернення до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з даним позовом.

Клопотання про поновлення строку звернення з позовом до суду обґрунтовано наступним.

29.03.2021 року позов ОСОБА_1 первісно був направлений представником позивача адвокатом Івановою В.М. 29.03.2021 року на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку, що підтверджується долученою до клопотання ксерокопією накладної 000800 від 29.03.2021 року. Посилаючись на ч.9 ст. 120 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає що первісно звернулися з позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду у строк до 30.03.2021 року. Представник позивача зазначає, що первісно поданий позов не був доставлений до Дніпропетровського окружного адміністративного суду у визначені строки до суду, не залежало від позивача та його представника. Надалі, 12.05.2021 року позивач звернувся до даного суду повторно, зазначає, строк на повторне звернення до суду пропущений позивачем з поважної причини - не доставки Дніпропетровському окружному адміністративному суду первісно поданого позивачем позову засобами поштового зв`язку, а саме 29.03.2021 року. Просить поновити ОСОБА_1 строк звернення до Дніпропетровського окружного адміністративного суду .

Розглянувши клопотання позивача про поновлення строку звернення з позовом до суду, суд зазначає наступне.

Дослідивши надані позивачем документи на усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду від 17 травня 2021 року, суд повторно наголошує, що відповідно до ч.1, абз.1 ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Законодавче обмеження строку, протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Необхідно зазначити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28 березня 2018 року у справі №809/1087/17 та від 22 листопада 2018 року у справі №815/91/18.

Крім того, слід зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

З поданої позовної заяви та доданих до неї документів слідує, що позивач не погоджується з діями відповідача щодо виплати йому суми разової грошової допомоги за 2018, 2019 та 2020 р.р., яка виплачується щорічно до 5 травня учасникам бойових дій, в розмірі меншому, ніж сім мінімальних пенсій за віком.

Відповідно долученого позивачем до матеріалів справи листа КЗ «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради від 04.03.2021 року вих. № Щ-163/1/01/1007-01-08 нарахування та виплата вищевказаної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2018 рік відбулося в квітні 2018 року, за 2019 рік відбулося в квітні 2019 року, за 2020 рік відбулося в квітні 2020 року, що також підтверджено позивачем у позовній заяві.

При цьому, суд зауважив в ухвалі від 17.05.2021 року, що перебіг строку звернення позивача до суду з позовом про виплату щорічної одноразової допомоги до 5 травня слід обраховувати з 30 вересня відповідного року, за який виплачується разова щорічна грошова допомога, посилаючись на практику Верховного суду.

Отже, 30.09.2018, 30.09.2019 та 30.09.2020 р.р. є останніми днями, коли допомогу за 2018 рік, 2019 рік та 2020 рік, відповідно, могло бути виплачено у належному, на думку позивача, розмірі, у зв`язку із чим останнім днем звернення до суду з цим позовом є 30.03.2019 року щодо виплати допомоги за 2018 рік, 30.03.2020 року щодо виплати допомоги за 2019 рік, 30.03.2021 року щодо виплати допомоги за 2020 рік, враховуючи приписи статті 122 Кодексу адміністративного судочинства та практику Верховного суду України.

При цьому, суд зауважує, що у заяві про поновлення строку звернення до суду позивачем взагалі не зазначено жодних обставин, які б перешкоджали останньому протягом періоду з 30.09.2018 по 30.03.2019, з 30.09.2019 по 30.03.2020 р.р. подати позовну заяву про оскарження дій відповідача щодо виплати позивачеві суми разової грошової допомоги за 2018 та 2019 р.р., яка виплачується щорічно до 5 травня учасникам бойових дій, в розмірі меншому, ніж сім мінімальних пенсій за віком.

Крім того, в заяві відсутнє достатнє обґрунтування та докази, які підтверджують поважність причин пропуску строку звернення до суду з вимогою про виплату грошової допомоги за 2020 рік. Наведені позивачем доводи направлення позову до суду 29.03.2021 року не знайшли свого підтвердження під час вивчення додатків долучених до такої заяви. Так, надану ксерокопію накладної № 000800 «кур`єрська експрес доставка» не можливо вважати належним доказом, оскільки така не містить відтиску штампу поштового зв`язку, також позивачем не додано доказів отримання Дніпропетровським окружним адміністративним судом направленої позивачем 29.03.2021 року позовної заяви (відповідно рекомендоване поштове відправлення з підтвердженням вручення під розпис, копія позовної заяви, яка б містила дату та вхідний номер відтиску штампу суду «одержано»). Між тим, позивачем не зазначається та не підтверджується належними доказами про існування будь-яких обставин, що могли перешкодити йому звернутися в період з 30.09.2020 року по 28.03.2021 року до суду з цим позовом.

Водночас, суд також звертає увагу, що позовна заява подана позивачем до суду лише 12.05.2021 року, тобто після спливу досить тривалого часу з дня виникнення підстав такого звернення, проте позивачем жодним чином не обґрунтовується, які саме обставини, унеможливили збирання письмових матеріалів та готування позовної заяви для звернення до суду.

Таким чином, наведені позивачем обставини не можуть бути визнані судом як поважні причини пропуску строку звернення до суду.

При вирішенні питання щодо дотримання строків звернення до суду, суд також звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).

Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі Перез де Рада Каванілес проти Іспанії від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25.01.2000 року, пункт 33).

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (Постанова Верховного Суду від 17.07.2018 року у справі №521/21851/16-а).

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про існування об`єктивних та поважних причин, що зумовили несвоєчасне звернення до суду, а тому не визнає поважними підстави для поновлення строку звернення до суду з даним позовом та відмовляє у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з цим позовом.

В силу частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до пунктів 1, 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, вона повертається позивачеві та у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Оскільки позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, а причини пропуску такого строку не визнані судом поважними, то суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу.

Керуючись ст. ст. 123, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду по справі № 160/7559/21 та у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду із позовною заявою - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача 1: Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради, відповідача 2: Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачеві, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити, що згідно з ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали у відповідності до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п. 15.5 п. 15 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко