Рішення № 97753148, 13.05.2021, Кодимський районний суд Одеської області

Справа № 503/1599/18

Провадження № 2/503/66/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2021 року Кодимський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Сердюк Б.С.,

за участю секретаря судового засідання Журби С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

АТ КБ "ПриватБанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги мотивовані тим, що 17.05.2010 року між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 був укладений договір, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 10200,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердила свою згоду не те, що підписана нею заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку", які розміщені на сайті www.privatbank.ua, складає між нею та банком Договір про надання банківських послуг. Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором. Відповідач взятих на себе за умовами договору зобов`язань не виконала, внаслідок чого утворилась заборгованість. З врахуванням зменшених позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача 38425,75 грн. заборгованість за кредитним договором, яка складається із 10316,52 грн. – заборгованості за простроченим тілом кредиту та 28109,23 грн. – заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору. Підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг не може вважатись договором приєднання, у випадку відсутності у такій анкеті домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, а також відсутності підтверджень конкретних запропонованих Умов та правил банківських послуг.

Окрім того, представник відповідача зазначає, що доказів збільшення кредитного ліміту, а також перерахування суми кредиту у розмірі 10200,00 грн. на картковий рахунок Відповідача Позивачем не надано, не було надано належні і допустимі докази на підтвердження отримання відповідачем у кредит коштів та порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо повернення коштів. Адвокат вважає, що Позивачем не доведено факт зміни кредитного ліміту Відповідача, наявність заборгованості у заявленому розмірі не підтверджена жодними доказами у справі.

Разом з тим, представник відповідача вказує, що востаннє користувалася карткою у листопаді 2014 року. Останній платіж здійснила 23.03.2014 року, відтак вважає, що позивач пропустив строк позовної давності за будь якими вимогами до неї, оскільки перебіг строку позовної давності почався з наступного дня після настання строку чергового погашення платежу за договором, тобто з 25.03.2014 року. Трирічний строк позовної давності щодо звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості закінчився 25.03.2017 року. Банк звернувся до суду з позовом про захист свого порушеного права з пропуском встановленого ст.257 ЦК України трирічного строку позовної давності. Виходячи з наведеного, просив застосувати позовну давність та відмовити в задоволенні позову.

Від представник позивача надійшла відповідь на відзив, в якій в обґрунтування позовних вимог, вказано, що сторонами при укладенні кредитного договору були досягнуті усі істотні умови договору. Відповідач надала свою згоду на укладення договору та виявила бажання оформити на своє ім`я кредитку «Універсальна», про що свідчить її особистий підпис в Анкеті-заяві та довідці про умови кредитування з використанням платіжної карти «Кредитка Універсальна». Зазначає, що із виписки з карткового рахунку прослідковується, що відповідач користувалася грошима, отримувала кошти через банкомат, здійснювала розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже отримала кредитну картку «Універсальна», оскільки проведення вказаних операцій без наявності картки є неможливим. Відповідач частково сплачувала заборгованості за договором (погашення відображені в графі «Сума погашення за наданим кредитом»), тобто знала про умови кредитування та визнала свої зобов`язання за договором. Тому посилання відповідача, що вона не була ознайомлена з умовами кредитування, не можуть прийматися судом до уваги. Щодо позовної давності зазначає, що даний кредитний продукт має свої особливості та відмінності від інших кредитних договорів. По даному договору відкрито картковий рахунок, встановлено кредитний ліміт на картку, видано картку, а сума обов`язкового мінімального щомісячного платежу залежить від суми використаного кредитного ліміту. Клієнт, використавши та погасивши заборгованість за кредитною лінією, може знову користуватися нею у межах строку дії картки. Відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності щодо місячних платежі починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки. Тому позивач вважає, що строк позовної давності не пропущено.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, від її представника надійшла заява про підтримання обставин та вимог, викладених у відзиві на позовну заяву. Просив розглянути справу без їх участі.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явились, враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи встановлено, що 17.05.2010 року між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 був укладений договір у виді договору приєднання до "Умов та правил надання банківських послуг" та "Тарифів Банку", які розміщені на сайті www.privatbank.ua та які разом із заявою становлять Договір про надання банківських послуг, відповідно до якого відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. 17.05.2010 року відповідачем також була підписана довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду». У довідці сторони узгодили наступні умови: базова процентна ставка в місяць (нараховується на залишок заборгованості, виходячи з розрахунку 360 днів на рік), складає 2,5 %; розмір щомісячних платежів (включаючи плату за використання кредитних коштів за звітний період) становить 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості; строк внесення щомісячних платежів - до 25 числа місяця, що слідує за звітним; за несвоєчасне погашення заборгованості базова процентна ставка пені становить 30 % та нараховується за кожен день прострочення кредиту; пеня у розмірі 1% від заборгованості, але не менше 30 гривень в місяць нараховується 1 раз на місяць, при наявності прострочення по кредиту чи відсоткам 5 та більше днів при виникнення прострочення більше 50 гривень; штраф при порушенні строків платежів по кожному грошовому зобов`язанню, передбаченому договором більш ніж на 30 днів, складає 500 гривень + 5% від суми заборгованість за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих та прострочених відсотків та комісії.

Виписка по рахунку ОСОБА_1 за договором № б/н підтверджує, що відповідач користувалася платіжною карткою зі встановленим кредитним лімітом.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати достроково повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Таким чином, виходячи із вищенаведеного суд прийшов до висновку про те, що позивач виконав всі умови договору належним чином, а відповідач ухиляється від виконання взятих на себе за договором зобов`язань, що є порушенням норм чинного законодавства України та умов вказаного договору.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, то позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення в примусовому порядку з боржника заборгованості за тілом кредиту в розмірі 10316,52 грн.

Банк, з врахуванням зменшених позовних вимог, просив стягнути з відповідача 28109,23 грн. – заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно зі ст.625 ЦК України.

Частиною 2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Довідкою про умови кредитування з використанням платіжної карти «Кредитка Універсальна» 55 днів пільгового періоду», яка була підписана відповідачем, передбачено розмір пені за несвоєчасне погашення заборгованості.

Враховуючи розмір заборгованості за простроченим тілом кредиту, розмір пені, визначений Умовами кредитування, а також те, що прострочена заборгованість відповідно до розрахунку виникла 31.03.2014 року, суд приходить до висновку, що заявлений позивачем розмір заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України, є завищеним, тому позов в цій частині підлягає частковому задоволенню зі стягненням з відповідача 22 718,66 грн.

При цьому суд не приймає доводи відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності з таких підстав.

Згідно ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст.257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки, а ст.258 ЦК України передбачена спеціальна позовна давність щодо неустойки (пені та штрафу).

Згідно з ст.266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність сплила і до додаткової вимоги.

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - зі спливом останнього дня дії картки, а не закінченням строку дії договору.

Такий висновок узгоджується з правовими позиціями, викладеними у постановах Верховного Суду України від 19 березня 2014 року у справі № 6-14цс14, від 23 листопада 2016 року у справі № 6-2104 цс16.

Відповідач ОСОБА_1 отримала згідно кредитного договору б/н від 17.05.2010 року картки №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , остання з яких мала термін дії до 11.2016 року. Позивач звернувся до суду з позовом 22.08.2018 року, тобто в межах трирічної загальної позовної давності, тому строк позовної давності не сплинув.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , на користь АТ КБ "ПриватБанк" (р/р НОМЕР_6 , код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором, в розмірі 33035 (тридцять три тисячі тридцять п`ять) грн. 18 коп., з яких 10316,52 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту, 22718,66 грн. – заборгованості за відсотками, нарахованими на построчений кредит згідно ч.2 ст.625 ЦК України.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , на користь АТ КБ "ПриватБанк" (р/р НОМЕР_6 , код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) сплачений при зверненні до суду судовий збір пропорційно до задоволених вимог в розмірі 1514 (одна тисяча сто вісімдесят п`ять) грн. 80 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Одеської області, через Кодимський районний суд Одеської області, протягом тридцяти днів з дня складення тексту рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Суддя Б.С. Сердюк