Рішення № 97753147, 19.05.2021, Кодимський районний суд Одеської області

Справа № 503/436/21

Провадження № 2/503/284/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2021 року Кодимський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Сердюк Б.С.,

за участю секретаря судового засідання Журби С.П.,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Кодима цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Кодимської міської ради Одеської області про визнання недійсним, скасування розпорядження Кодимської районної державної адміністрації та визнання в порядку спадкування права на земельну частку (пай),

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з позовом до Кодимської міської ради Одеської області про визнання недійсним розпорядження Кодимської райдержадміністрації Одеської області №73 від 04.02.2003 року в частині передачі земельної частки (паю) в натурі та видачі Державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_3 , визнання недійсним і скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД №093438, виданого Кодимською РДА Одеської області про передачу ОСОБА_3 у власність земельної ділянки площею 1,98га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Баштанківської сільської ради Кодимського району Одеської області, скасування державної реєстрації земельної ділянки та визнання за ними в порядку спадкування права на земельну частку (пай) розміром 2,53 умовних кадастрових гектарів на території Баштанківської сільської ради Кодимського району Одеської області відповідно до сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ОД-12 №0207492, виданого на ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачі зазначають, що являються спадкоємцями за законом та прийняли спадщину, однак нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, оскільки Державний акт на право приватної власності на землю був виданий на ім`я ОСОБА_3 вже після його смерті. В зв`язку з цим позивачі позбавлені можливості захистити своє порушене право в позасудовому порядку, просили позов задовольнити.

В підготовче засідання позивачі не з`явилися, надали заяви про підтримання позовних вимог та розгляд справи без їх участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надавши до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги визнає.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явились, враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до положень ч.4ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Виходячи з наведеного, суд вважає за можливе прийняти визнання позову відповідачем, оскільки судом не встановлено обставин, які б свідчили, що таке визнання суперечить вимогам закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть.

У п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що у разі відкриття спадщини до ІНФОРМАЦІЯ_2 застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що правила книги шостої Цивільного кодексу України може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 01 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців.

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року п. 1 у разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні норми ЦК УРСР 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Відповідно до ст. 525 ЦК УРСР, часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Як встановлено судом, спадщина після смерті ОСОБА_3 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а тому необхідно застосовувати норми ЦК УРСР 1963 року.

Положеннями частин 1 та 2 ст. 549 ЦК УРСР (1963 р.) визначено, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Стаття 548 ЦК УРСР (1963 р.) передбачає, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Із повідомлення Кодимської районної державної нотаріальної контори №320/02-14 від 23.04.2021 року вбачається, що позивачі прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 , оскільки звернулися до Кодимської районної державної нотаріальної контори із відповідними заявами.

Відповідно до ст.560 ЦК УРСР спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину. Однак, нотаріусом було відмовлено позивачам у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, право власності на яку посвідчене державним актом на право власності на землю серії ОД №093438, оскільки зазначений державний акт був виданий після смерті ОСОБА_3 .

Згідно ч.1 ст.125 ЗК України (в редакції чинній на момент відкриття спадщини) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право

постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації, а відповідно до ч.1 ст.126 ЗК України право власності на земельну ділянку і право постійного

користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Згідно розпорядження Кодимської РДА Одеської області №73 від 04.02.2003 року ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , передано у власність земельну ділянку площею 1,98 га на території Баштанківської сільської ради Кодимського району Одеської області та 12.02.2004 року видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ОД №093438, тобто більш ніж через рік після смерті спадкодавця.

Згідно ч.1 ст.25 ЦК України, здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.

Згідно ч.4 ст.25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Отже, в судовому засіданні встановлено, що земельну ділянку передано ОСОБА_3 у власність вже після припинення його цивільної правоздатності.

Таким чином, розпорядження Кодимської РДА Одеської області №73 від 04.02.2003 року в частині передачі ОСОБА_3 у власність земельної ділянки площею 1,98 га на території Баштанківської сільської ради Кодимського району Одеської області та виданий на його ім`я державний акт на право власності на земельну ділянку серії ОД №093438 незаконними та підлягають скасуванню.

У постанові від 22 травня 2013 року № 6-33цс13 Верховний суд України висловив правову позицію про те, що державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.

Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що суб`єкт, право якого порушене може захистити його у конкретний спосіб, що способами захисту прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна або припинення правовідношення; суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ч.1, п.«г» та п.«д» ч.3 ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ч.13 ст.79-1 ЗК України земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги щодо визнання недійсним розпорядження голови Кодимської райдержадміністрації Одеської області №73 від 04.02.2003 року в частині передачі земельної частки (паю) в натурі та видачі Державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 , визнання недійсним Державного акту серії ОД №093438 на право власності на земельну ділянку площею 1,98 га, виданого 12.02.2004 року Кодимською РДА Одеської області на ім`я ОСОБА_3 та скасування державної реєстрації земельної ділянки підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про визнання за позивачами в порядку спадкування права на земельну частку (пай) суду зазначає наступне.

В судовому засіданні було встановлено, що позивачі, як спадкоємці за законом прийняли спадщину після смерті

ОСОБА_3 належало право на земельну частку (пай), розміром 3,53 умовних кадастрових гектарів на території Баштанківської сільської ради Кодимського району Одеської області, посвідчене сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ОД-12 № 0207492, виданим 20.08.1996 року та зареєстрованим в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №492.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до положень ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, тобто і в порядку спадкування, а тому, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання в порядку спадкування права на земельну частку (пай) підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Кодимської міської ради Одеської області про визнання недійсним, скасування розпорядження Кодимської районної державної адміністрації та визнання в порядку спадкування права на земельну частку (пай) задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати розпорядження Кодимської районної державної адміністрації Одеської області №73 від 04.02.2003 в частині передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 1,98 га., державний акт на право власності на земельну ділянку серії ОД №093438 щодо передачі ОСОБА_3 у власність земельної ділянки, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,98 га, розташованої на території Баштанківської сільської ради Кодимського району Одеської області та скасувати державну реєстрацію земельної ділянку.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , в рівних долях право на земельну частку (пай) розміром 3,53 умовних кадастрових гектарів на території Баштанківської сільської ради Подільського (раніше Кодимського) району Одеської області, яке відповідно до сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ОД-12 №0207492, належало ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду через Кодимський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня складення тексту рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Суддя Б.С. Сердюк