Постанова № 9775163, 26.03.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2010 р.Справа № 2-а-2155/08/2170 Категорія: 2.11.4Головуючий в 1 інстанції: Кравченко К.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого Димерлія О.О.

суддів Домусчі С.Д., Єщенка О.В.

при секретарі Коєвій О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за апеляційною скаргою комунального підприємства «Херсонський комунальний транспортний сервіс»на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 січня 2009 року у справі за позовом комунального підприємства «Херсонський комунальний транспортний сервіс»до державної податкової інспекції у місті Херсоні про визнання не чинним рішення та податкових вимог,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2008 року комунальне підприємство (надалі КП) «Херсонський комунальний транспортний сервіс»звернулось до суду з позовом, предметом якого є: визнання не чинними податкового повідомлення рішення №0003041702/0 від 03.12.2007 року, першої податкової вимоги №1/1669 від 18.12.2007 року, другої податкової вимоги №2/361 від 11.02.2008 року.

Згодом представником підприємства подано заяву про відмову від адміністративного позову в частині визнання не чинним податкового повідомлення рішення.

21 січня 2009 року Херсонський окружний адміністративний суд прийняв постанову, якою відмовив у задоволенні позову з підстави несвоєчасності сплати позивачем суми податкового зобовязання.

У поданій апеляційній скарзі КП «Херсонський комунальний транспортний сервіс», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що у жовтні листопаді 2007 року державною податковою інспекцією (надалі ДПІ) у м. Херсоні було проведено документальну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства КП «Херсонський комунальний транспортний сервіс»за період з 01.07.2004 року по 30.06.2007 року, за результатами якої складено акт №3246/23-4/01235573 від 26.11.2007 року. Перевіркою встановлено порушення підприємством вимог п.п. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6; п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3; п.п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4; п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8; п.п. 6.1.1 п. 6.1, п.п. 6.5.1 п. 6.5 ст. 6; п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 року (а.с. 24). На підставі акту перевірки ДПІ виставлено повідомлення рішення №0003041702/0 від 03.12.2007 року усього на суму 5586, 39 гривень, з яких 1862, 13 за основним платежем, 3724, 26 за штрафними (фінансовими) санкціями. В судовому засіданні встановлено, і сторони це не заперечують, що, скориставшись правом на адміністративне оскарження рішення органу державної податкової служби, КП звернулось зі скаргою до ДПІ у м. Херсоні. За результатами розгляду первинної скарги податкове повідомлення рішення було залишено без змін, у звязку чим КП подало повторну скаргу до ДПА у Херсонській області. Рішенням ДПА скарга позивача залишена без розгляду з підстави пропущення підприємством десятиденного строку подання повторної скарги. Вказане рішення залишено без змін ДПА України.

За змістом п.п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року остаточне рішення вищого (центрального) органу контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків, як це передбачено п.п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення. Платник податків зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган про кожний випадок судового оскарження його рішень.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент винесення податковим органом першої та другої податкових вимог (18.12.2007 року та 11.02.2008 року відповідно) податкове повідомлення рішення підприємством до суду не було оскаржено, а тому вважалось узгодженим.

За п.п. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків, що передбачено п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону.

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

В судовому засіданні встановлено, і позивач це не заперечує, що сума боргу, визначена в податковому повідомленні рішенні, ним не була сплачена, у звязку з чим ДПІ направила підприємству податкові вимоги, якими визначила податковий борг у сумі 16150, 13 гривень.

Колегія суддів звертає увагу, що саме податкове повідомлення рішення позивачем до суду так і не оскаржене. Більш того, КП відмовилось від адміністративного позову в цій частині вимог та просить визнати не чинними першу та другу податкові вимоги (а.с. 65), чим фактично визнало існування заборгованості.

В апеляційній скарзі КП «Херсонський комунальний транспортний сервіс»зазначило, що податковим органом був порушений порядок складення акту перевірки, що, на думку апелянта, є підставою для задоволення позовних вимог.

Так, зокрема, апелянт зазначив, що ДПІ не надано посилання на первинні документи, що стали підставою для висновку відносно неправильності нарахування підприємством сум податку з доходів фізичних осіб.

Як вбачається з додатку 8 до акту перевірки, податковою залучені розрахунки правильності обчислення сум податку з доходів фізичних осіб, підписані головним бухгалтером КП «Херсонський комунальний транспортний сервіс»Цатуровою Т.Б. (а.с. 30 32), а відтак твердження апелянта щодо відсутності посилань на первинні бухгалтерські документи не відповідає дійсності.

КП також зазначило, що ДПІ не навела посилань на конкретні пункти та статті нормативно-правових актів, порушених платником податків, проте це також не відповідає дійсності, оскільки в акті перевірки надано перелік правових норм, які порушені, із зазначенням змісту порушення (а.а. 24).

Апелянтом зазначено, що податкова мала додати до акту письмові пояснення платника податків, проте доказів надання таких пояснень КП суду не надало.

Порівняльний аналіз доводів апеляційної скарги та аркушів справи свідчить, що твердження апелянта про порушення ДПІ порядку проведення перевірки та фіксації її результатів не відповідають дійсності та спростовуються залученими до матеріалів справи доказами.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сума узгодженого податкового зобовязання є податковим боргом, а тому підлягає погашенню у встановлені законодавством строки. У разі непогашення суми зобовязання, вона підлягає стягненню із застосуванням штрафних санкцій за несвоєчасну сплату боргу.

Оскільки податковим органом при проведенні перевірки не допущено порушень чинного законодавства, а факт несплати суми податкового боргу позивачем не заперечується, підстав для задоволення апеляційної скарги підприємства не вбачається.

Перевіряючи правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів звертає увагу на таке.

З матеріалів справи видно, що підприємством до суду було надано письмову заяву про відмову від адміністративного позову в частині визнання не чинним податкового повідомлення рішення №0003021702 від 03.12.2007 року.

За змістом ч. 2 ст. 112 КАС України, у разі часткової відмови позивача від адміністративного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог.

Проте питання відмови КП від частини позовних вимог судом першої інстанції не вирішувалось.

За таких обставин судове рішення, відповідно до ст. 201 КАС України, підлягає зміні.

Керуючись ст.ст.185, 195, 198, 201, 205, 207 КАС України, судова колегія,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу комунального підприємства «Херсонський комунальний транспортний сервіс»залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 січня 2009 року у справі за позовом комунального підприємства «Херсонський комунальний транспортний сервіс»до державної податкової інспекції у місті Херсоні про визнання не чинним рішення та податкових вимог змінити.

Прийняти відмову комунального підприємства «Херсонський комунальний транспортний сервіс»від адміністративного позову в частині визнання не чинним податкового повідомлення рішення.

Провадження у справі в частині позовних вимог про визнання не чинним податкового повідомлення рішення №0003041702/0 від 03.12.2007 року закрити.

У задоволенні решти позовних вимог комунального підприємства «Херсонський комунальний транспортний сервіс»про визнання не чинними першої податкової вимоги №1/1669 від 18.12.2007 року, другої податкової вимоги №2/361 від 11.02.2008 року відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: