Постанова № 9774764, 16.03.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2010 р.Справа № 2-а-8753/08/1570 Категорія:6.6.4Головуючий в 1 інстанції: Аблов Є.В. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Бітова А.І.

суддів Шляхтицького О.І.

Ступакової І.Г.

при секретарі Новицькій Н.В.

з участю: представника Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Харлан Наталії Анатоліївни; представника прокуратури Одеської області Бистревської Ольги Сергіївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою представника суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_4 ОСОБА_5 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 січня 2009 року по справі за позовом заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2008 року заступник прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах Державної податкової інспекції (далі ДПІ) у Малиновському районі м. Одеси звернувся до суду з адміністративним позовом до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи (далі СПД ФО) ОСОБА_4 про стягнення боргу на суму 46 276,71 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що за результатами перевірки вантажної митної декларації СПД ФО ОСОБА_4 Одеською митницею були прийняті податкові повідомлення від 27 грудня 2006 року:

-№70, якими СПД ФО Кочінову визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 7 712, 78 грн. (7 345, 51 грн. за основним платежем; 367, 27 грн. за штрафними санкціями);

-№69, яким визначено суму податкового зобовязання із ввізного мита у розмірі 38 563, 93 грн. (36 727, 56 грн. за основним платежем; 1 836, 38 грн. за штрафними санкціями).

Ці податкові повідомлення були направлені СПД ФО ОСОБА_4, який їх не оскаржив та не сплатив зазначені суми, у звязку з чим, в нього виник податковий борг, який підлягає стягненню.

Справу розглянуто у відсутність відповідача.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27 січня 2009 року позовні вимоги заступника прокурора Малиновського району м. Одеси задоволені повністю.

Стягнуто з СПД ФО ОСОБА_4 до бюджету податкову заборгованість в сумі 46 276,71 грн. (сорок шість тисяч двісті сімдесят шість гривень сімдесят копійок), з них 38 563,93 грн. ввізне мито на розрахунковий рахунок №37343250000026 ГУДКУ м. Київ, МФО 820019, і/код 34674579, код бюджетної класифікації 02000, та 7 712,78 грн. - податок на додану вартість на розрахунковий рахунок №37343250000026 ГУДКУ м. Київ, МФО 820019 і,код 34674579, код бюджетної класифікацій 02800.

В апеляційній скарзі представника СПД ФО ОСОБА_4 ОСОБА_6 ставиться питання про скасування судового рішення в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги представника СПД ФО ОСОБА_4 ОСОБА_6, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

СПД ФО ОСОБА_4 зареєстрований Іллічівською районною адміністрацією м. Одеси 05 вересня 2001 року і знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Малиновському районі м. Одеси з 07 вересня 2001 року за №1370 та є платником податків і зборів відповідно до Закону України "Про систему оподаткування".

16 листопада 2006 року було проведено документальні виїзну (камеральну) перевірку вантажної митної декларації від 06 лютого 2006 року №5000050000/6/002025, оформленої СПД ФО ОСОБА_4, в ході якої встановлено, що при митному оформленні товарів "огірки свіжі" та "томати свіжі" був наданий сертифікат походження форми СТ-1 №0330848 від 03 лютого 2006 року, який звільняє від сплати мита відповідно до ст. 2 Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про вільну торгівлю, ст. 282 Митного кодексу України.

Згідно листа Торгово-промислової палати Молдови від 19 жовтня 2006 року вищезазначений сертифікат є підробленим, отже плата митних платежів повинна бути внесена СПД ФО ОСОБА_4 у повному обсязі.

За результатами проведеної перевірки Одеською митницею були прийняті податкові повідомлення форми "Р" №70 від 27 грудня 2006 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 7 712, 78 грн. (7 345, 51 грн. - за основним платежем, 367, 27 грн. - за штрафними санкціями), №69 від 27 грудня 2006 року, яким визначено суму податкового зобов'язання із ввізного мита у розмірі 38 563, 93 грн. (36 727, 56 грн. - за основним платежем, 1 836, 38 - за штрафними санкціями).

Зазначені податкові повідомлення були направлені СПД ФО ОСОБА_4

У відповідності до вимог "Порядку надіслання органами державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків та інформації про скасування або зміну суми нарахованого податкового зобов'язання за рішенням суду від інших контролюючих органів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2001 року №1387, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси буди надіслані СПД ФО ОСОБА_4 перша та друга податкові вимоги (№1/2128 від 18 липня 2007 року та №2/2860 від 07 вересня 2007 року) та прийнято рішення №73/24-149 від 22 жовтня 2007 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач оформив вантажну митну декларацію по підробленому сертифікату походження товару і, тому, позивач правомірно визначив йому податкове зобовязання та штрафні санкції, відповідно, вимоги про стягнення цих платежів підлягають задоволенню.

Судова колегія не погоджується з цими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував, що на підставі листа Торгово-промислової палати Республіки Молдови від 19 жовтня 2006 року №07/05-552, управління митно-тарифного регулювання Державної митної служби України повідомило начальника Південної регіональної митниці про те, що сертифікат походження форми СТ-1 №0330848 від 03 лютого 2006 року є фальсифікованим.

Однак, матеріали справи не містять ні оригіналу листа Торгово-промислової палати Республіки Молдови від 19 жовтня 2006 року №07/05-552, ні його належним чином засвідченої копії, відповідно, основний довід позивача залишився непідтвердженим.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що Торгова-промислова палата Республіки Молдови лише передбачає, що певні сертифікати походження, у тому числі й №0330848, були сфальсифіковані, тобто однозначного висновку з цього приводу з боку Молдавської сторони не має.

Абзацом 9 п.4 "Положення про Державну митну службу України", затвердженого Указом Президента України "Питання Державної митної служби України" від 24 серпня 2000 року №1022/2000 передбачено, що Держмитслужба України відповідно до покладених на неї завдань здійснює верифікацію (встановлення достовірності) сертифікатів про походження товарів з України.

Відповідно до ст. 315 Розділу XVI "Верифікація сертифікатів про походження товарів з України" Митного кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2002 року №1861 був затверджений "Порядок верифікації сертифікатів про походження товарів з України".

Пунктами 5, 6, 7 цього Порядку встановлено, що верифікація сертифікатів здійснюється у формі перевірки сертифіката на автентичність (справжність) і перевірки достовірності відомостей, що містяться у ньому (п.5).

Перевірка сертифіката на автентичність (справжність) здійснюється шляхом:

-1) отримання підтвердження уповноваженим органом видачі цього сертифіката;

-2) перевірки даних сертифіката за інформацією, поданою уповноваженим органом;

-3) проведення в разі потреби в установленому порядку експертизи бланка сертифіката, відбитка печатки та підпису відповідної посадової особи уповноваженого органу (п.6).

Перевірка достовірності відомостей, що містяться в сертифікаті, здійснюється шляхом:

-1) установлення відповідності зазначеного в сертифікаті товару критерію достатньої переробки та інших відомостей, що містяться в сертифікаті;

-2) порівняння товару (або його фотокопії), на який видавався сертифікат, з ідентичним.

Таким чином, повноваження Держмитслужби України щодо здійснення верифікації сертифікатів на справжність поширюються лише на сертифікати походження товарів з України (а не інших держав). Така верифікація є сукупністю двох процедур.

Однак, у випадку, який розглядається в даній справі, управління митно-тарифного регулювання Держмитслужби України, визнала фальсифікованим сертифікат походження товару з Республіки Молдови. При цьому, не вбачається, що жодна з вказаних процедур була проведена в повному обсязі.

Отже, висновок управління митно-тарифного регулювання Державної митної служби України про фальсифікацію сертифікату СТ-1 №0330848 від 03 лютого 2006 року є необґрунтованим.

За таких обставин, судова колегія доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах ДПІ у Малиновському районі м. Одеси до СПД ФО ОСОБА_4 і, відповідно, необхідність відмови в їх задоволенні.

Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, керуючись п.п.3,4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити заступнику прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах ДПІ у Малиновському районі м. Одеси до СПД ФО ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.3 ч.1 ст. 198; п.3, п.4 ч.1 ст. 202; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу представника суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_4 ОСОБА_5 задовольнити частково, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 січня 2009 року скасувати, прийняти нову постанову, якою відмовити заступнику прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси у задоволенні адміністративного позову до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_4 про стягнення бюджетної податкової заборгованості у сумі 46 276, 71 грн.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: