Ухвала суду № 97745109, 16.06.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/10640/19

УХВАЛА

16 червня 2021 року м. Одеса

Приморський районний суд міста Одеси

під головуванням судді Єршової Л.С.,

за участю секретаря судового засідання Тончевої П.В.,

розглянувши цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 , третя особа – Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІТАНА», про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Приморським районним судом м. Одеси під головуванням судді Єршової Л.С. слухається цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 , третя особа – Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІТАНА», про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «УКРГАЗБАНК» (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, код ЄДРПОУ 23697280) заборгованості за Генеральним договором про надання кредиту у формі овердрафту № 129/2019/ХОД-КБ-ГКД-О від 03.04.2019 року та договором поруки №129/2019/Х0Д-КБ-ГКД-0-П2 від 03.04.2019 року.

Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси Єршової Л.С. від 16.08.2019 року відкрито провадження по справі за зазначеним позовом та визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

До теперішнього часу судовий розгляд справи не призначався.

У підготовче судове засідання учасники справи не з`явились, були повідомлені належним чином.

Представником позивача подано до суду заяву про проведення судового засідання за його відсутності.

Представником відповідача подано до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі, виходячи з наступного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, можуть бути суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VІІІ від 3 жовтня 2017 року, яким чинні Господарський процесуальний кодекс України та Цивільний процесуальний кодекс України викладено у новій редакції.

Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України у редакції вищевказаного Закону (далі - ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 ГПК України (тут і далі у редакції вищевказаного Закону).

Так, за змістом пункту 1 частини першої цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

З аналізу наведеного вище пункту вбачається, що законодавець відніс до юрисдикції господарських судів такі справи: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем та 2) у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

За змістом частини першої статті 546 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Відповідно до положень статей 553, 554, 626 ЦК України за договором поруки, який є двостороннім правочином, що укладається з метою врегулювання відносин між кредитором та поручителем; поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Тобто, договір поруки укладається кредитором і поручителем в забезпечення виконання боржником основного зобов`язання.

Виходячи з аналізу змісту та підстав поданого позову, Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» як кредитор подало до суду позов до фізичної особи – ОСОБА_1 , як поручителя за договором поруки, що укладений на забезпечення зобов`язання за кредитним договором від 03.04.2019 року №129/2019/ХОД-КБ-ГКД-О, сторонами якого є юридичні особи (Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» та ТОВ «ВІТАНА»). Тобто, між позивачем та відповідачем наявний спір щодо правочину, укладеного для виконання зобов`язання за кредитним договором, сторонами якого є юридичні особи, що відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства згідно з наведеними вище приписами ГПК України.

Відповідно до положень частини другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

Отже, враховуючи викладене, з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII до юрисдикції господарських судів належать спори стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.

Положення пункту 1 частини першої статі 20 ГПК України не пов`язують також належність до господарської юрисдикції справ у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи -підприємці, з об`єднанням таких позовних вимог із вимогами до особи - боржника за основним зобов`язанням.

Зазначена правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду по справі №910/1733/18 від 02.10.2018 року (провадження №12-170rc18).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відтак, суд дійшов висновку, що провадження у справі слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Роз`яснити позивачу його право на звернення з зазначеним позовом в порядку господарського судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 255, 293 ЦПК України,

ухвалив:

Провадження у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 , третя особа – Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІТАНА», про стягнення заборгованості, закрити.

Ухвала набирає законної сили з дня її підписання, проте може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Л.С. Єршова