Ухвала суду № 97744959, 27.04.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/19573/20

Провадження по справі № 1-кп/522/215/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2021 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого – судді Іванова В.В.,

при секретарі – Торчинській О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Одеси, українки, громадянки України, не працевлаштованої, зареєстрованої за адресою та фактично мешкає: АДРЕСА_1 , раніше судимої,

- 19.03.2019 року Київським районним судом м. Одеси за ч.1 ст. 185 КК України, до штрафу в розмірі 850 гривень,

- 10.06.2019 року до Приморського районного суду м. Одеси направлено обвинувальний акт за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України,

- 23.10.2019 року до Малиновського районного суду м. Одеси направлено обвинувальний акт за ч. 2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України,

- 17.10.2019 року до Київського районного суду м. Одеси направлено обвинувальний акт за ч.2 ст. 185, ч. 2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України,

обвинуваченої у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора -Атаманенко І.В.,

захисника - Пугач М.В.

обвинуваченої – ОСОБА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться кримінальне провадження № 12020161500001614 від 20.10.2020 року, відносно ОСОБА_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України.

У відповідності до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного і виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк , що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій особі місця ув`язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою, якщо судове провадження не буде завершене до його спливу.

В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_1 , строком на 60 днів, оскільки ризики, передбачені у п.п.1.3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які суду врахвував при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ще мають місце, а саме, що підозрювана може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обвинувачена ОСОБА_1 та її захисник - адвокат Пугач М. у судовому засіданні заперечували проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої та просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Вислухавши думку учасників судового провадження, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченій ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з наступних підстав.

За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов`язок вжити заходи до забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.

Відповідно до ст.17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини, а також українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що необхідно продовжити обвинуваченій ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, так як це відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах кримінального провадження, а дані про особу обвинуваченої дають достатні підстави вважати, що дійсно існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Таким чином, суд вважає, що прокурором було доведено наявність достатніх підстав, вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, і про необхідність продовження відносно обвинуваченої ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Метою продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій є забезпечення виконання покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме запобігання спробам переховуватися від суду, та незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Застосування до обвинуваченої більш м`якого запобіжного заходу неможливе, оскільки ще існують зазначені ризики.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.

Відповідно до практики ЄСПЛ, якщо тримання під вартою триває тільки через побоювання, що обвинувачений буде переховуватись від правосуддя, проте його слід звільнити з-під варти, якщо він представить відповідні гарантії, що не переховуватиметься від суду, наприклад внесе заставу (правова позиція, викладена у п.46 рішення ЄСПЛ від 26 червня 1991 року у справі «Летельє проти Франції»).

Здіно ЗУ «Про Державний Бюджет 2021 року» 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить – 2270 гривень, а тому саме з цього розрахунку буде визначена сума застави.

Зважаючи на положення ч. 3 ст. 183 КПК України, приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення, яке карається позбавленням волі на строк до 5 років, раніше неодноразово судима за вчинення умисних корисливих злочинів, не працевлаштована, не заміжня що свідчить про відсутність в останньої міцних соціальних зв`язків, вважаю за доцільне визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, у максимальному розмірі інкримінованої обвинуваченій статті, тобто - 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

На підставі вищевикладеного, оцінюючи всі встановлені під час розгляду обвинувального акту обставини, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченої ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 199, 331, 371, 372, 376 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», на 60 днів, тобто до 25.06.2021 року включно.

Визначити відносно ОСОБА_1 розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 42 040 (сорок дві тисячі сорок) гривень.

Обвинувачена або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за обвинувачену: провадження по справі 1-кп/522/215/21.

Обвинувачена звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинувачену обов`язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1)прибувати за кожною вимогою до суду в розумні строки;

2)повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Роз`яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачена, будучи належним чином повідомленою, не з`явиться за викликом до суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Строк дії запобіжного заходу становить 60 днів і обчислюється з моменту винесення ухвали суду, тобто з 27.04.2021 року.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя: В.В. Іванов

27.04.2021