
Справа № 509/3160/15-ц
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2021 року смт Овідіополь
Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Панасенка Є.М.,
за участю секретаря судового засідання Степанової Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Управління забезпечення примусового виконання рішення в Одеській області,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою, в якій просила визнати протиправною бездіяльність начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Коржової Ю.Е. щодо скасування заходів примусового виконання рішення суду, зобов`язати начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Коржову Ю.Е. скасувати заходи примусового виконання по виконавчому листу № 509/3160/15, виданого Овідіопольським районним судом Одеської області в виді арешту нерухомого майна боржника (постанова про арешт 50649528 від 29.03.2016 року), та арешту всього нерухомого майна боржника ОСОБА_1 (постанова про арешт 650649528 від 29.03.2016 року), які було застосовано державним виконавцем Носенко С.Б.
Заявлені вимоги за скаргою обґрунтовує тим, що вказані арешти були накладені державним виконавцем на підставі виконавчого листа, який був виданий Овідіопольським районним судом Одеської області після винесення заочного рішення по справі № 509/3160/15. Однак дане заочне рішення ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 06.07.2019 року було скасовано, та за результатами перегляду справи було винесено рішення від 29.05.2020 року про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «Кредитні ініціативи» через пропуск позивачем строків позовної давності. За результатами розгляду апеляційної скарги, 15.03.2021 року постановою Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу ТОВ «Кредитні ініціативи» залишено без задоволення, рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 29.05.2020 року залишено без змін.
26.03.2021 року до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) була подана заява про скасування забезпечувальних заходів в виді накладеного арешту на все майно, яке було вчинено в рамках виконання виконавчого листа № 509/3160/15 виданого 19.12.2015 року Овідіопольським районним судом Одеської області. 26.04.2021 року була отримана відповідь на дану заяву, з якою слідує про неможливість вчинити дії щодо зняття арештів, оскільки виконавче провадження було завершено в 2017 році на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», а також з урахуванням того що воно знищено за закінченням трирічного терміну зберігання. А тому, в зв`язку з відсутністю підстав для таких забезпечувальних заходів, просила суд скасувати їх.
Ухвалою судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 17.05.2021 року провадження по справі відкрито, призначено розгляд у відкритому судовому засіданні.
Представник ОСОБА_1 адвокат Зелінський О.В. в судове засідання не з`явився, надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності, скаргу підтримую, просить її задовольнити.
Представник відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) в судове засідання не з`явився, двічі був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові зворотні рекомендовані повідомлення, які повернулися на адресу суду з відмітками про вручення, заяв та клопотань на адресу суду не надходило.
Тому, відповідно до статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, перевіривши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
На виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області з 29.03.2016 по 03.08.2017 року перебувало виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 509/3160/15, виданого 19.12.2015 року Овідіопольським районним судом Одеської області.
Відповідно до даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень, дане виконавче провадження було завершено у 2017 році на підставі п.2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». На теперішній час виконавче провадження знищено за закінченням трирічного терміну зберігання, встановленого п.2 розділом ХІ Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями затверджених Наказом Міністерства юстиції № 1829/5 від 07.06.2017 року.
Разом з тим, заочне рішення Овідіопольського районного суду Одеської області по справі № 509/3160/15 ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 06.07.2019 року було скасовано, та за результатами перегляду справи, судом було винесено рішення від 29.05.2020 року про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «Кредитні ініціативи» через пропуск позивачем строків позовної давності. За результатами розгляду апеляційної скарги, 15.03.2021 року постановою Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу ТОВ «Кредитні ініціативи» залишено без задоволення, рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 29.05.2020 року залишено без змін, що свідчить про відсутність підстав для існування арештів нерухомого майна ОСОБА_1 за виконавчим листом виданого 19.12.2015 року Овідіопольським районним судом Одеської області.
Відповідно до статті 447 та частини 1 статті 448 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Вбачається, що предметом оскарження у справі є бездіяльність начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Коржової Ю.Е., яка полягає у не вирішенні питання зняття арешту з майна боржника при поверненні виконавчого документа стягувачеві.
Разом з тим порядок та підстави повернення виконавчого документа стягувачу були врегульовані статтею 47 Закону України Про виконавче провадження в редакції Закону від 04.11.2010 року №2677-VI, згідно з якою повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону. Вказана норма Закону не передбачала зняття державним виконавцем арешту, накладеного на майно боржника.
Таким чином, посилання скаржника на незаконність дій державного виконавця в цій частині є безпідставною.
Згідно зі статтею 49 Закону України Про виконавче провадження в редакції Закону від 04.11.2010 року №2677-VI, повернення виконавчого документа стягувачу не є підставою для закінчення виконавчого провадження.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 754/15469/16-ц.
Відповідно до статті 59 Закону України Про виконавче провадження №1404-VIII від 02.06.2016 року, за відсутності підстав, передбачених ч. 4 вказаної статті, арешт може бути знятий за рішенням суду.
З аналізу статті 59 Закону України Про виконавче провадження №1404-VIII від 02.06.2016 року можна зробити висновок, що якщо між сторонами немає спору про право власності (користування) на майно, на яке накладено арешт і таке право позивача ніким не оспорюється, питання звільнення майна з під арешту розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України 2004 року.
Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 26.09.2019 у справі № 607/3894/17-ц.
Заявник звернувся до виконавчої служби із заявою про зняття арешту, однак листом від 26.04.2021 року № 10.03.6749/В-5 начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Коржової Ю.Е. їй було відмовлено та зазначено, що відсутні підстави, передбачені ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404 - VIII від 02.06.2016.
Підстави для зняття виконавцем арешту визначені в ч. 4 ст.59 Закону України "Про виконавче провадження"№ 1404-VIII від 02.06.2016 року.
Заявником у зверненні до державного виконавця не вказано підстави, яка передбачена ч. 4 вказаної статті, тому суд приходить до висновку, що відмова начальника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Коржової Ю.Е. від 26.04.2021 року, є правомірною.
Частина 5 ст.59 Закону України "Про виконавче провадження"№ 1404-VIIIвід 02.06.2016 встановлює, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що є підстави для зняття арешту з майна боржника та заборони на його відчуження, накладеного постановами державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного правління юстиції в Одеській області Носенко С.Б. від 29.03.2016 року, оскільки в даному випадку порушується гарантоване Конституцією України право ОСОБА_1 на вільне володіння, користування та розпорядження власним майном.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 450, 451 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Управління забезпечення примусового виконання рішення в Одеській області - задовольнити частково.
Зобов`язати начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Коржову Юлію Едуардівну зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та заборону на його відчуження, накладений постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного правління юстиції в Одеській області Носенко С.Б. від 29.03.2016 року (серія та номер: 50649528, номер запису про обтяження: 18174863) та постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного правління юстиції в Одеській області Носенко С.Б. від 29.03.2016 року (серія та номер: 50649528, номер запису про обтяження: 18157578) в рамках виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа № 509/3160/15 виданого 19.12.2015 року Овідіопольським районним судом Одеської області.
В задоволенні інших вимог відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, відповідно до ст.354 ЦПК України.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом, відповідно до ст.273 ЦПК України.
Головуючий: Є. М. Панасенко
Судове рішення № 97744929, Овідіопольський районний суд Одеської області було прийнято 17.06.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 509/3160/15-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: