Вирок № 97741376, 16.06.2021, Дружківський міський суд Донецької області

Провадження

№1-кп/229/187/2021

ЄУН229/1502/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2021 року Донецька область

Дружківський міський суд

в складі: головуючого судді - Грубника О.М.

за участю: секретаря с/з - Варламовій О.Д.

прокурорів - Савватеєва М.В.

- Попович Р.В.

- Панченко О.М.

- Зілінського В.Ю.

обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дружківка Донецької області кримінальне провадження стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Євпаторія АРК, українця, громадянина України, маючого середню освіту, одруженого, раніше судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.407 ч.4 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний часі частково відбудований період після закінчення воєнних ДІЙ.

На підставі Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17.03.2014 № 303/2014, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17.03.2014 №1126-VII, в Україні з 18.03.2014розпочався особливий період, який діє по даний час.

Відповідно до наказу командира військової частини А0989 № 127 від 13.05.2019 солдат ОСОБА_1 призначений на посаду розвідник-сапер взводу інженерної розвідки групи інженерного забезпечення військової частини військової частини А0989, вважається таким, що з 13.05.2019 справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов`язків.

Згідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності Україниє конституційним обов`язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.

Являючись військовослужбовцем військової служби за контрактом, солдат ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст.ст.9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців.

Проте, солдат ОСОБА_1 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив військовий злочин проти встановленого порядку проходження військової служби.

03.08:2019 солдат ОСОБА_1 , діючи всупереч інтересам служби та наведеним вище вимогам Статутів Збройних Сил України, в період проходження військової служби, будучи придатним для проходження військової служби, не маючи будь-яких поважних причин для звільнення від обов`язків несення військової служби, діючи умисно, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов`язків військової служби, без дозволу командування, самовільно залишив місце служби, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.

Протягом всього часу незаконного перебування за межами військової частини польова А0989, солдат ОСОБА_1 переховувався від правоохоронних органів та приховував від оточуючих свою належність до Збройних Сил України. Крім того, усвідомлюючи всю протиправність своїх дій та маючи можливість повернутися на місце служби, останній ніяких заходів для цього не вживав.

В подальшому, побоюючись кримінальної відповідальності за вчинений злочин, солдат ОСОБА_1 вирішив припинити свої злочинні дії та 24.08.2019 добровільно з`явився до розташування тимчасового командного пункту військової частини А0989 за адресою: Донецька область, Ясинуватський район, с.Желание та, таким чином, припинив вчинення злочину.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , винним визнав себе повністю, щиро покаявся та пояснив, що визнає усі обставини викладені в обвинувальному акті, та докази які надані до матеріалів кримінального провадження. Так, будучи військовослужбовцем 03 серпня 2019 року не маючи будь-яких поважних причин для звільнення від військової служби залишив місце служби та перебував поза межами військової частини А0989. 24 серпня 2019 року добровільно повернувся до розташування військової частини а саме: с.Желане, Ясинуватського району Донецької області. Розуміє що скоїв злочин, щиро кається, просить суд сувороо його не карати.

Враховуючи визнання своєї вини ОСОБА_1 , а також те, що ним не оспорюються фактичні обставини справи, вказані в обвинувальному акті, правильно розуміється зміст цих обставин, та він не наполягає на дослідженні інших доказів по кримінальному провадженню, суд урахуванням вимог ст.349 ч.3 КПК України обмежив об`єм доказів свідченнями обвинуваченого, без дослідження інших доказів, щодо фактичних обставин справи.

Згідно висновку досудової доповіді про обвинуваченого у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 від 02 жовтня 2020 року, ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення є високою і може відбутись у будь-який момент, зважаючи на значну кількість криміногенних факторів ризику за результатами оцінки.

Беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також достатньо високу ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації, вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства (у т.ч. окремих осіб).

На думку органу пробації, виконання покарання у громаді можливо лише у винятковому порядку за умови здійснення з боку органу пробації інтнтисвного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень,: звернутись до фахівця Центру соціальних служб сімьї дітей та молоді для надання психологічної підтримки.

У разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покаранняч з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладання на правопорушника обовязків які покладені ст.76 ч.1 КК України, ще додлаткові обовязки відповідно до ч.3 ст.76 КК України:

1) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вивчивши докази по справі в об`ємі, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 в інкримінуємому йому злочині доведена, та його дії правильно кваліфіковані органами досудового слідства за ст.407 ч.4 КК України як самовільне залишення місця служби, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби).

При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, яке відноситься до тяжкого злочину, особу винного, вважає за необхідне призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі.

Вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 19 червня 2020 року ОСОБА_1 був визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст.407 ч.4 КК України та засуджений до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнений від відбування призначеного покарання з випробувальним строком на 1 рік.

Враховуючи що даний злочин вчинено до постановлення вироку від 19 червня 2020 року та остаточно покарання необхідно призначити за правилами ст.70 ч.4 КК України.

На підставі ст.75 КК України, враховуючи той факт, що обвинувачений ОСОБА_1 в скоєному щиро розкаявся, учасник АТО, суд вважає можливим звільнити його від відбування покарання, встановивши йому іспитовий строк.

На думку суду, такий вид покарання є необхідним та достатнім для виправлення засудженого та запобіганню скоєння ним нових злочинів.

Заходи забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 не застосовувались.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину передбаченого ст.407 ч.4 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки.

На підставі ч.4 ст.70 КК України ОСОБА_1 остаточно призначити шляхом часткового складання покарання за даним вироком та за вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 19 червня 2020 року у вигляді 3 років позбавлення волі, та остаточно призначити покарання у вигляді 3 роки 1 місяць позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців.

На підставі ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_1

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Додатково покласти такі обов`язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 - не обирати.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

На вирок може бути подана апеляційна скарга в Донецький апеляційний суд через Дружківський міський суд протягом тридцяти діб: засудженому який перебуває під вартою, або який не був присутній при оголошенні вироку - з моменту вручення йому копії вироку, іншим з моменту проголошення в суді.

Суддя: