Ухвала суду № 97739898, 16.06.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/7992/21

н/п 1-м/766/7/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2021 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді: Рябцевої М.С.,

за участю: секретаря: Шукшиної Л.В.,

прокурора: Лазуткіної О.Г.,

захисника: Майдан В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженця м. Херсона,

встановив:

Міністерство юстиції України звернулось до суду з клопотанням про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність з законодавством України стосовно громадянина України ОСОБА_1 , засудженого вироком Подольського міського суду Московської області від 25.03.2020 року.

Представник Міністерства юстиції України у судове засідання не з`явився, у клопотанні просив розглядати справу за його відсутності. Ці обставини, відповідно до положень ч. 1ст. 610 КПК України, не перешкоджають проведенню судового розгляду.

Заслухавши думку прокурора, який не заперечив проти задоволення клопотання, захисника, який просив задовольнити клопотання в повному обсязі, дослідивши додані до клопотання та долучені прокурором в ході судового розгляду документи, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається і це встановлено судом, що ОСОБА_1 засуджено вироком Подольського міського суду Московської області від 25.03.2020 року за ч.3 ст. 30, п. «г», ч. 4 ст. 228.1 КК РФ до 9 років позбавлення волі. Зазначений вирок, відповідно до матеріалів справи, 26.05.2020 року набрав законної сили.

Подольським міським судом Московської області дії ОСОБА_1 були кваліфіковані за ч.3 ст. 30, п. «г», ч. 4 ст. 228.1 КК, як замах на незаконний збут наркотичних засобів, вчиненого групою осіб за попередньою змовою, у великих розмірах.

Засуджений ОСОБА_1 на даний час відбуває покарання у ФКУ «Виправна колонія №9 УФСВП Росії по Курській області». Станом на 02.11.2020 року відбув 1 рік 1 місяць 20 днів, початок строку 12.09.2019 року, кінець 10.09.2028 року. Зараховано в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з 12.09.2019 року по 26.05.2020 року.

Засуджений є громадянином України, останнє відоме місце проживання ОСОБА_1 в Україні: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 звернувся до директора ФСВП Росії з заявою про переведення його для подальшого відбування покарання до України, письмово підтвердив, що йому роз`яснені юридичні наслідки його передачі до України для подальшого відбування покарання.

Статтею 606 КПК України визначаються умови передачі засуджених осіб для відбування покарання в Україні: якщо ця особа є громадянином держави виконання вироку; якщо вирок набрав законної сили; якщо на час отримання запиту про передачу засуджений має відбувати покарання упродовж як найменш шести місяців або якщо йому ухвалено вирок до ув`язнення на невизначений строк; якщо на передачу згоден засуджений або з урахуванням його віку або фізичного чи психічного стану на це згоден законний представник засудженого; якщо кримінальне правопорушення, внаслідок вчинення якого було ухвалено вирок, є злочином згідно із законодавством держави виконання вироку або було б злочином у разі вчинення на її території, за вчинення якого може бути призначено покарання у виді позбавлення волі; якщо відшкодовано майнову шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, а в разі наявності - також процесуальні витрати; якщо держава ухвалення вироку і держава виконання вироку згодні на передачу засудженого.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 610 КПК України під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави.

При визначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім таких випадків: 1) якщо законом України про кримінальну відповідальність за кримінальне правопорушення максимальний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначений вироком суду іноземної держави, суд визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений кримінальним законом України.

Пунктом «b» частини 1 статті 9 Європейської конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року (далі Конвенція) визначено, що компетентні власті держави виконання вироку визнають вирок і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі визначення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями статті 11 конвенції.

Відповідно до ст. 10 Конвенції в разі продовження виконання вироку держава виконання вироку дотримується характеру і тривалості покарання, призначеного державою винесення вироку. Однак, якщо це покарання за своєю природою або тривалістю є несумісним із законодавством держави виконання вироку або якщо її законодавство цього вимагає, ця держава може на основі судової або адміністративної постанови співвіднести призначену міру покарання з покаранням чи заходом, передбаченим її власним законодавством за вчинення аналогічного злочину. За своїм характером таке покарання або такий захід повинні у міру можливості відповідати покаранню або заходу, призначеному у вироці для виконання. Покарання чи захід за своїм характером або своєю тривалістю не може бути більш суворим, ніж міра покарання, призначена в державі винесення вироку, і не може перевищувати максимальні строки позбавлення волі, передбачені законодавством держави виконання вироку.

Згідно ч. 1 ст. 11 Конвенції у випадку заміни вироку застосовуються процедури, передбачені законодавством держави виконання вироку. Замінюючи вирок, компетентний орган: a) повинен врахувати зроблені щодо фактів висновки, які ясно викладені або припускаються в рішенні, ухваленому державою винесення вироку; b) не може замінювати міру покарання, що передбачає позбавлення волі, грошовим штрафом; c) повинен зарахувати у строк покарання весь період, впродовж якого засуджена особа була позбавлена волі; і d) не повинен посилювати кримінальне покарання засудженої особи і не повинен вважати обов`язковими жодні мінімальні строки позбавлення волі, які законодавство держави виконання вироку може передбачати за вчинення злочину або злочинів.

Відповідно до ч. 3 ст.603 КПК України при розгляді клопотання Міністерства юстиції України про виконання вироку суду іноземної держави суд не перевіряє фактичні обставини, встановлені вироком суду іноземної держави, та не вирішує питання щодо винуватості особи.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 є громадянином України, вирок суду Російської Федерації, яким він засуджений, набрав чинності, строк покарання, який має відбувати засуджений, становить більше шести місяців, надано згоду на передачу засудженого в Україну для подальшого відбування покарання, кримінальне правопорушення, внаслідок вчинення якого було ухвалено вирок, є злочином згідно із законодавством України, суд вбачає підстави для приведення вироку у відповідність із законодавством України.

Подольским міським судом Московської області від 25.03.2020 року дії ОСОБА_1 були кваліфіковані за ч.3 ст. 30, п. «г», ч. 4 ст. 228.1 КК, як замах на незаконний збут наркотичних засобів, вчиненого групою осіб за попередньою змовою, у великих розмірах.

За умови вчинення аналогічного кримінального правопорушення на території України дії засудженого мали бути кваліфіковані за ч.2 ст.15, ч.2 ст.307 КК України , санкцією якої за цей злочин визначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Відповідно до ч.3ст.68 КК України за вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Відповідно до пункту 6-1Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання»судам вказано на особливості призначення покарання за вчинення готування до злочину або вчинення замаху на злочин. Зокрема, відповідно до частини 2статті 68 КК, у разі засудження особи за готування до злочину строк або розмір покарання не може перевищувати половини максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частиниКК, а відповідно до частини 3 цієї ж статті у разі засудження за замах на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК. При цьому, призначаючи особі покарання згідно з частинами 2 і 3 статті 68 КК, у вироку суд повинен наводити відповідні мотиви.

За таких підстав, оскільки за вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу України, та призначено ОСОБА_1 за ч. 2 ст.15, ч. 2 ст.307 КК України максимально можливе покарання за наведених обставин становить 6 років 8 місяців позбавлення волі.

Крім того, оскільки, покарання за своїм характером або своєю тривалістю не може бути більш суворим, ніж міра покарання, призначена у державі винесення вироку, суд не встановлює додаткове покарання, у виді конфіскації майна.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9-11 Європейської конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, ст.ст.372,610 КПК України, суд,-

постановив:

Клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України -задовольнити.

Привести у відповідність із законодавством України вирок Подільського міського суду Московської області від 25.03.2020 року, яким ОСОБА_1 , засуджено за ч.3 ст. 30, п. «г», ч. 4 ст. 228.1 КК Російської Федерації на 9 років позбавлення волі з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму.

Визначити, що відповідальність за злочини, передбачені ч.3 ст. 30, п. «г», ч. 4 ст. 228.1 Кримінального кодексу Російської Федерації, у вчиненні якого ОСОБА_1 визнано винуватим вироком Подільского міського суду Московської області від 25.03.2020 року, - передбачена ч.2 ст.15, ч.2 ст. 307 КК України.

Вважати ОСОБА_1 , засудженим за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 307 КК України на 6 років 8 місяців позбавлення волі без конфіскації майна;

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з 26.05.2020 року та зарахувати у строк покарання строк тримання під вартою з 12.09.2019 року по 25.05.2020 рік.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим ОСОБА_1 в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали, до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.

СуддяМ. С. Рябцева