Постанова № 97737185, 15.06.2021, Миронівський районний суд Київської області

15.06.2021 Єдиний унікальний № 371/1072/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2021 року м. Миронівка

ЄУН 371/1072/19

Провадження № 2-а/371/9/21

Миронівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Капшук Л.О.,

за участі секретаря судових засідань Сахненко О.М.,

розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці Держмитслужби про скасування постанови в справі про порушення митних правил,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови в справі про порушення митних правил № 4716/20500/18 прийнятої начальником Волинської митниці ДФС Шелігацьким Євгенієм Сергійовичем 19 вересня 2018 року, якою його визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною 3 статті 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`ятиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 8500, 00 гривень.

Свої вимоги обґрунтував тим, що 01 травня 2018 року о 23:20 годині через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС ввіз автомобіль марки «TOYOTA COROLLA» д.р.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 . Ним було здійснено всі митні процедури по вказаному автомобілю, сплачено суму митних платежів, визначених митним органом, в тому числі суму добровільного внеску в розмірі 8500 грн. 15 лютого 2019 року він здійснив митне оформлення вказаного транспортного засобу за правилами визначеними у пункті 93 Розділу ХХІ Прикінцевих та перехідних положень Митного кодексу України, зокрема ним подано електронну декларацію ІМ 40 АА (форми МД-2), UA 125260/2019/831675, довідковий номер Вн. № 3950, із додатком до декларації № 1.

Вважає, що, оскільки здійснюючи митне оформлення транспортного засобу 15 лютого 2019 року, сплатив добровільний внесок у період чинності пункту 93 розділу XXI Прикінцеві та перехідні положення Митного кодексу України, він в силу приписів статті 58 Конституції України та статті 8 КУпАП звільняється від адміністративної відповідальності за недотримання строків та умов (вимог) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, передбаченої статтями 470, 481 та 485 цього Кодексу, за порушення митних правил стосовно транспортного засобу, щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту на підставі Закону України № 2612-VIII «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» № 2612-VIII від 08 листопада 2018 року.

Вказав, що відповідачем порушено процедуру розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, оскільки він не був своєчасно повідомлений ні про складення протоколу про порушення митних правил, ні про місце і час розгляду справи про порушення митних правил, який відбувся 19 вересня 2018 року. Такий розгляд відбувся в його відсутності, що на думку позивача є порушенням правил статті 526 Митного кодексу України. В оскаржуваній постанові відсутні відомості про дату складання протоколу № 4716/20500/18 відносно нього та відомості про направлення йому вказаного протоколу. Про притягнення його до відповідальності за порушення митних правил йому стало відомо після надходження 08 серпня 2019 року на його адресу постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови № 4716/20500/18 від 19 вересня 2018 року та отримання копії оскаржуваної постанови у Миронівському РВДВС ГТУЮ Київської області.

Просив постанову Волинської митниці ДФС № 4716/20500/18 від 19 вересня 2018 року про визнання його винним у порушенні митних правил, передбачених частиною 3 статті 470 Митного кодексу, скасувати, так як відповідачем порушено процедуру розгляду справи про порушення митних правил.

Процесуальні дії у справі, заяви, клопотання учасників справи

Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 06 лютого 2020 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Ухвалою судді Миронівського районного суду від 20 травня 2021 року за клопотанням позивача замінено відповідача Волинську митницю ДФС її правонаступником Волинською митницею Держмитслужби.

Відповідно до правил статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частина 2 даної статті вказує, що у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) категорію та складність справи.

Згідно зі статті 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення.

Відповідно до частини 3 статті 124 КАС України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу; за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

Згідно частини 4 статті 124 КАС України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Копію ухвали про відкриття спрощеного провадження та копію позовної заяви з додатками відповідачу направлено за адресою його місцезнаходження 06 лютого 2020 року.

17 лютого 2020 року відповідач ухвалу про відкриття провадження у справі та позовну заяву з додатками отримав 01 жовтня 2018 року, про що свідчить наявне в справі рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило.

Відповідно до положень статті 257 КАС України справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Аргументи учасників справи

17 березня 2020 року на адресу Миронівського районного суду Київської області від Волинської митниці Держмитслужби надійшов відзив на позов, в якому відповідач позовні вимоги не визнав.

Обґрунтовуючи заперечення проти позову, представник відповідача зазначив, що митницею правильно вирішено питання щодо кваліфікації дій позивача у справі про порушення митних правил. Постанова про порушення митних правил винесена з дотриманням вимог чинного законодавства України, адміністративне стягнення накладено в межах встановлених законодавством строків. Зазначив, що в результаті перевірки щодо виявлення транспортних засобів, які були ввезені громадянами – резидентами на митну територію України в митному режимі «транзит» та не вивезені в строки, встановлені статтею 95 Митного кодексу України, за допомогою баз даних АСМО «Інспектор» ЄАІС ДФС було виявлено, що 1 травня 2018 року о 23:20 год. через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС громадянином України ОСОБА_1 було ввезено автомобіль марки «TOYOTA COROLLA», д.р.н. НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_2 , станом на 28 серпня 2018 року його не вивезено та в інший митний режим не заявлено.

Незважаючи на те, що під час здійснення митного контролю вказаного транспортного засобу позивачу було роз`яснено вимоги статті 95 Митного кодексу України «щодо строків транзитних перевезень» від одного до іншого митного органу, він перевищив встановлений статтею 95 Митного кодексу України строк транзитного перевезення ТЗ «TOYOTA COROLLA», д.р.н. НОМЕР_3 , більше ніж на десять діб. Транспортний засіб перебував на митній території України до винесення постанови 139 днів з 01 травня 2018 року по 19 вересня 2019 року.

13 липня 2018 року позивач був викликаний рекомендованим листом № ФОП-9162/20/03-70-61/36 на митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС для дачі пояснень та встановлення обставин не вивезення автомобіля марки «TOYOTA COROLLA», д.р.н. НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_2 , а також щодо вирішення питання про складання протоколу про порушення митних правил. Проте у зазначений термін на митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС позивач не прибув.

По даному факту інспектором митниці складено протокол про порушення митних правил №4716/20500/18 за частиною З статті 470 Митного кодексу України та призначено розгляд справи на 19 вересня 2018 року.

Вказаний протокол було направлено рекомендованим листом №4500401670812 за повідомленою ОСОБА_1 адресою при перетині та ввезені 01 травня 2018 року вищевказаного автомобіля, яка повністю відповідає адресі позивача.

Примірник постанови про порушення митних правил від 19 вересня 2019 року також було направлено позивачу із супровідним листом від 20 вересня 2019 року №ФОП-12687/03-70-20-03.

Вважає, що Волинською митницею ДФС вчинено всіх можливих дій для з`ясування фактів та обставин, що мали значення при визначенні міри відповідальності позивача за порушення митних правил та вжито всіх можливих заходів для забезпечення його процесуальних прав. При цьому, за умови відсутності будь - яких повідомлень, клопотань, листів чи заяв від позивача та наявності даних про своєчасне його повідомлення про дату та час розгляду справи про порушення митних правил справа може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у відповідності до правил частини 4 статті 526 Митного кодексу України.

Позивачем не було надано жодних документів, які підтверджували б факт обставин непереборної сили або аварії чи протиправних дій третіх осіб, що могло б слугувати для звільнення від адміністративної відповідальності, із письмовою заявою щодо причин затримки вивезення автомобіля до митниці не звертався.

Вважає, що митне оформлення засобу із добровільною сплатою до державного бюджету коштів на суму 8500 грн. не звільняє особу від обов?язку сплатити штраф, накладений за вчинення правопорушень, передбачених статтями 470, 481 Митного кодексу України, якщо постанова у справі про порушення митних правил набрала законної сили до дати митного оформлення транспортного засобу в режимі імпорту.

22 червня 2020 року позивач надав відповідь на відзив. Заперечуючи проти доводів, викладених у відзиві на позов, зазначив, що відповідачем не надано підтвердження про наявність повідомлення про вручення листа № ФОП 9162/20/03-70-61/36 від 13 липня 2018 року, а тому існує порушення вимог статті 526 Митного кодексу України.

Зауважив, що список № 277 згрупованих поштових відправлень листів не містить відтиску штемпеля відділення поштового зв`язку, який підтверджує факт подання вказаних поштових відправлень на відправку до поштового відділення та дату такого відправлення, а тому не може слугувати доказом направлення йому протоколу про порушення митних правил від 28 серпня 2018 року № 4716/20500/18 поштовим відправленням № 4500401670812 на його адресу. Повідомлення про вручення йому вказаного поштового відправлення також відповідачем не надано. Вважає, що це свідчить про недоведеність відповідачем факту відправки протоколу про порушення митних правил № 4716/20500/18 з зазначенням дати розгляду справи, а отже на момент винесення оскаржуваної постанови у відповідача були відсутні дані про своєчасне сповіщення позивача про місце і час розгляду справи. В зв`язку з цим, постанову про порушення митних правил від 19 вересня 2018 року вважає складеною за його відсутності, в порушення вимог статті 526 Митного кодексу України, що є підставою для її скасування.

Заперечуючи проти доводів відзиву на позов, вважає, що діючим законодавством передбачена можливість звільнення осіб від адміністративної відповідальності у випадку, якщо вони вчинили правопорушення, передбачене статтею 470 Митного кодексу України. Оскільки ним було завершено у встановлений строк митне оформлення транспортного засобу та сплачено добровільний внесок, ним виконано всі умови, передбачені у абзаці першому пункту 9-3 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України, необхідні для звільнення від адміністративної відповідальності.

Доводи представника відповідача про те, що законодавець встановлює обов?язок сплати добровільного платежу в розмірі 8500 грн. в разі недотримання митного режиму транзит, на момент здійснення митного оформлення товару та жодним чином не пов?язує таку сплату із наявними справами про порушення митних правил, за якими вже притягнуто до адміністративної відповідальності, вважає необґрунтованими, так як, саме сплата добровільного платежу в розмірі 8500 грн. є однією з умов звільнення від адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 470 Митного кодексу України, відповідно до п. 9-3 Прикінцевих та перехідних положень цього кодексу. Нормами Закону № 2612-VIII не встановлено такої умови для звільнення від адміністративної відповідальності, як відсутність факту притягнення особи до відповідальності раніше. В зв`язку з чим вважає, що посилання представника відповідача на те, що постанова у справі про порушення митних правил набрала законної сили до дати митного оформлення транспортного засобу в режимі імпорту, є необґрунтованими.

Фактичні обставини справи

01 травня 2018 року о 23:20 годині через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС позивачем ОСОБА_1 було ввезено автомобіль марки «TOYOTA COROLLA», д.р.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , для особистого керування в режимі «транзит» по смузі «зелений коридор».

Вказана обставина підтверджується даними Диспетчера ЗМК та пасажирського пункту пропуску Бази АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДФС (а.с. 63зв.)

13 липня 2018 року Митним постом «Ягодин» Волинської Митниці ДФС позивачу направлено повідомлення про необхідність прибуття 28 серпня 2018 року на митний пост для складення протоколу про порушення митних правил. Повідомлення відправлено на ім?я ОСОБА_1 за адресою : будинок під номером АДРЕСА_1 (а.с. 65).

За даними листа № 3538/03-70-20—03-16 від 31 серпня 2018 року, Волинською митницею ДФС позивачу адресовано протокол про порушення митних правил та повідомлення про розгляд справи про порушення митних правил 19 вересня 2018 року (а.с. 67). Дані про отримання вказаних документів в матеріалах справи відсутні.

19 вересня 2018 року виконувачем обов`язки начальника Волинської митниці Шелігацьким Є.С. прийнято постанову у справі про порушення митних правил № 4716/20500/18, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною 3 статті 470 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500,00 грн. (а.с. 14-16).

15 лютого 2019 року позивач здійснив митне оформлення автомобіля, сплатив суми митних платежів, визначених митним органом, в тому числі суму добровільного внеску в розмірі 8500,00 грн.

Вказане підтверджується даними наявних в матеріалах копій електронних митних декларацій ІМ 40 АА (форми МД-2), UA 125260/2019/831675, довідковий номер Вн. № 3950, із додатком до декларації № 1від 15 лютого 2019 року (а.с.19-20).

24 квітня 2019 року позивач здійснив державну реєстрацію в автомобіля марки «TOYOTA COROLLA», д.р.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , на своє ім?я. Вказана обставина підтверджується даними свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 24.04.2019 р (а.с. 21).

22 січня 2019 року Миронівським РВ ДВС ГТУЮ Київської відкрито виконавче провадження ВП № 58146664 з виконання постанови № 4716/20500/18 від 19 вересня 2018 року.

Мотиви суду та застосовані норми права

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов належить задовольнити.

Частиною першою статті 90 Митного кодексу України передбачено, що транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з частиною 1 статті 92 Митного кодексу України митний режим транзиту може бути застосований як до товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що безпосередньо ввозяться на митну територію України, так і до таких, що перебувають на митній території України.

Положеннями частини 1 статті 91 Митного кодексу України визначено, що переміщення товару у митному режимі транзиту здійснюється як прохідний або внутрішній транзит, або каботаж.

Відповідно до підпункту в) пункту 2 частини 2 статті 91 Митного кодексу України митний режим транзиту застосовується до товарів, які переміщуються від одного пункту, розташованого на митній території України, до іншого пункту, розташованого на митній території України, у тому числі якщо частина цього переміщення проходить за межами митної території України.

Згідно зі статтею 95 Митного кодексу України, для автомобільного транспорту встановлено строк транзитного перевезення в 10 діб, а у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці 5 діб.

Частиною 1 статті 458 Митного кодексу України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до частини 3 статті 470 Митного кодексу України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З урахуванням того, що позивач ввіз автомобіль «TOYOTA COROLLA» д.р.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 на митну територію України 01 травня 2018 року, термін вивезення вказаного автомобіля з митної території, встановлений статтею 95 Митного кодексу України, закінчився 10 травня 2018 року. Таким чином позивач допустив прострочення строку транзитного перевезення автомобіля в зоні діяльності однієї митниці.

Разом з тим, у відповідності до частини 1 статті 526 Митного кодексу України, справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.

Нормами частини 2 статті 526 Митного кодексу України передбачено, що про час та місце розгляду справи про порушення митних правил митним органом цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

За приписами частини 4 статті 526 Митного кодексу України, справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Положеннями частини 1 статті 498 Митного кодексу України закріплено, що особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил у митному органі або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у митному органі та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови митного органу, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Приписами статті 531 Митного кодексу України визначено, що підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до постанови в справі про порушення митних правил № 4716/20500/18 від 19 вересня 2018 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною 3 статті 470 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 8500 гривень України.

Згідно протоколу про порушення митних правил № 4716/20500/18 від 28 серпня 2018 року, розгляд справи призначено на 19 вересня 2018 року о 10:00 год. Волинською митницею ДФС за адресою: Україна, Волинська область, Любомльський район, село Римачі.

Із змісту вищевказаного протоколу вбачається, що він складався у відсутності ОСОБА_1 , про що також свідчить відсутність у ньому підпису позивача.

Матеріали справи не містять підтвердження факту належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи.

Так, законодавством регламентовано чітку процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, яка передбачає повідомлення особи, щодо якої розглядається справа, поштовим відправленням з повідомленням про вручення та розгляд справи виключно за наявності відомостей про належне і завчасне повідомлення такої особи та в її присутності.

При цьому, зазначена процедура покликана забезпечити реальну можливість особі, яка притягається до відповідальності, реалізувати її процесуальні права.

Отже, відповідачем порушено процедуру розгляду справи про порушення митних правил, встановлену Митного кодексу України, внаслідок чого, позивач був позбавлений можливості скористатися своїми процесуальними правами, що, в свою чергу, є підставою для скасування постанови у справі про порушення митних правил.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного, викладеною у постанові від 06 лютого 2020 року у справі №679/2278/15-а.

Щодо доводів відповідача про те, що протокол про порушення митних правил з повідомленням про час та дату розгляду справи був направлений позивачу рекомендованим листом, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень, то направлення повідомлення про виклик не свідчить про його отримання. Крім того наявний в матеріалах список згрупованих поштових відправлень № 277 не містить відтиску печатки поштового відділення про передачу вказаних поштових відправлень на відправку.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про порушення митних правил була прийнята при відсутності відомостей про належне і завчасне повідомлення позивача про час та місце розгляду справи, а тому розгляд справи за таких умов за його відсутності є неправомірним.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 03 квітня 2018 року у справі №156/404/17 зазначив наступне: «… безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, що має місце в даній справі через відсутність належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про порушення митних правил, є окремою самостійною і достатньою підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил».

Щодо доводів позивача про те, що він звільняється від відповідальності за порушення митних правил в зв?язку з добровільною сплатою внеску в розмірі 8500,00 гривень та внесенням змін до Митного кодексу України Законом від 08 листопада 2018 року №2612-VIII, суд звертає увагу на те, Закон України «Про внесення змін до Митного Кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» від 08 листопада 2018 року №2612-VIII, який прийнято з метою врегулювання питання ввезення транспортних засобів на митну територію України, забезпечення дієвого контролю за переміщенням, цільовим використанням транспортних засобів, поміщених в митний режим транзиту чи тимчасового ввезення, посилення відповідальності громадян за порушення митних правил набрав чинності з 25 листопада 2018 року.

Так, пунктом 13 Закону №2612-VIII розділ XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України доповнено, зокрема, пунктами 9-2 та 9-3 такого змісту: « 9-2. Тимчасово, протягом 180 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Митного Кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України", митне оформлення транспортних засобів для їх вільного обігу на митній території України, що класифікуються за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД та ввезені на митну територію України в період з 01 січня 2015 року до дня набрання чинності цим Законом і перебувають у митних режимах тимчасового ввезення або транзиту, здійснюється з виконанням митних формальностей відповідно до тимчасового порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 9-3. Установити, що протягом 180 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України" митне оформлення транспортного засобу, що класифікується за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД та щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, здійснюється за умови сплати належних митних платежів та добровільної сплати до державного бюджету фізичною особою, яка є власником такого транспортного засобу або уповноважена розпоряджатися ним та декларує такий транспортний засіб для вільного обігу на митній території України, коштів у сумі, що дорівнює розміру п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Здійснення митного оформлення транспортного засобу з дотриманням умов, визначених абзацом першим цього пункту, звільняє осіб, відповідальних за дотримання строків та умов (вимог) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, від адміністративної відповідальності, передбаченої статтями 470, 481 та 485 цього Кодексу, за порушення митних правил стосовно транспортного засобу, щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту".

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 року №1077 , яка набрала чинності з 20 грудня 2018 року, затверджено Тимчасовий порядок виконання митних формальностей під час здійснення митного оформлення транспортних засобів для їх вільного обігу на митній території України (далі Тимчасовий порядок).

Положеннями п. 1 Тимчасового порядку визначено, що він визначає механізм виконання митних формальностей під час здійснення митного оформлення транспортних засобів, що класифікуються за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТЗЕД та ввезені громадянами на митну територію України в період з 01 січня 2015 року до 25 листопада 2018 року.

Згідно з пунктом 11 Тимчасового порядку сплата належних митних платежів, а також коштів у сумі, що дорівнює розміру п?ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, передбачених пунктом 9-3 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України під час здійснення митного оформлення транспортного засобу, покладається на декларанта або на особу, уповноважену на це декларантом. Зазначені митні платежі та кошти сплачуються згідно з електронною митною декларацією, за якою здійснюється декларування такого транспортного засобу у митний режим імпорту (випуск для вільного обігу).

При цьому, відповідно до пункту 16 Тимчасового порядку завершення у встановленому порядку митного оформлення транспортного засобу у митний режим імпорту (випуск для вільного обігу) та добровільна сплата декларантом до державного бюджету коштів у сумі, що дорівнює розміру п?ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, звільняє осіб, відповідальних за дотримання строків та умов (вимог) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, від адміністративної відповідальності, передбаченої статтями 470, 481 та 485 Митного кодексу України, за порушення митних правил стосовно випущеного для вільного обігу транспортного засобу, щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту.

Отже, Законом України №2612-VIII регламентовано пільгові умови, які можуть бути застосовані у разі, якщо особа розпочала митне оформлення ввезеного транспортного засобу до притягнення її до відповідальності за вказане вище правопорушення та сплатила добровільний внесок.

На час винесення оскаржуваної постанови від 19 вересня 2018 року чинним законодавством не була передбачена можливість звільнення осіб від адміністративної відповідальності у випадку, якщо вони вчинили правопорушення, передбачене статтею 470 Митного кодексу України, тобто прострочили режим вивезення транспортного засобу за межі митної території України.

За змістом частини 1 статті 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом?якшують або скасовують відповідальність особи.

У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч.1 статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 визначено, що «за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч.1 статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Конституція України, закріпивши ч.1 ст.58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права.

Тобто, щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом?якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього».

У контексті наведеного суд звертає увагу на те, що приписами Закону України №2612-VIII надано право особам, якими не дотримано строків та умов (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, саме починаючи з 25 листопада 2018 року протягом 180 днів здійснити митне оформлення транспортного засобу, за умови сплати належних митних платежів та добровільної сплати до державного бюджету коштів у сумі, що дорівнює розміру п?ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При цьому, такі особи звільняються від адміністративної відповідальності, передбаченої статтями 470, 481 та 485 Митного кодексу України.

Отже, протягом встановленого періоду, особа може звернутись в будь-який час для здійснення митного оформлення транспортного засобу і до його закінчення митний орган не вправі притягувати таку особу до відповідальності за вищезазначеними статтями.

Сплату добровільного внеску в сумі 8 500,00 грн. позивач здійснив лише під час здійснення декларування такого транспортного засобу у митний режим імпорту 15 лютого 2019 року за митною декларацією, тобто після винесення постанови від 19 вересня 2018 року та набрання нею чинності і фактично після притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Висновки за результатами розгляду

За правилами частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, з урахуванням того, що відповідачем не надано доказів про дотримання встановленої законом процедури притягнення позивача до відповідальності за порушення митних правил, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 286 КАС України, суд наділений повноваженнями, щодо скасування рішення суб`єкта владних повноважень і закриття справи про адміністративне правопорушення, що й слід застосувати до даних вимог, оскільки, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 14, 73 - 77, 79, 90, 122, 242-246, 293-295 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Волинської митниці Держмитслужби про скасування постанови в справі про порушення митних правил задовольнити.

Скасувати постанову в справі про порушення митних правил № 4716/20500/18 від 19 вересня 2018 року, винесену в.о. начальника Волинської митниці ДФС України Шелігацьким Є.С., про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною 3 статті 470 Митного кодексу України, та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі п?ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.

Провадження у справі про порушення митних правил, порушеній відносно ОСОБА_1 , закрити.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий Миронівським РВ ГУ МВС України в Київській області 27.11.1999 р., РНКОПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання : будинок під номером АДРЕСА_1 .

Відповідач: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ 43350888.

Суддя підпис Л.О. Капшук

Згідно з оригіналом

Суддя Л.О. Капшук