Рішення № 97735020, 17.06.2021, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 червня 2021 року Справа № 926/1155/21

Суддя Ковальчук Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк”, м. Київ,

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , с. Костинці Сторожинецького району Чернівецької області,

про стягнення заборгованості у сумі 44404,43 грн.,

за участю секретаря судового засідання Гаврилюк І.С.,

представників сторін:

позивача – не з`явився,

відповідача – не з`явився (явка сторін не обов`язкова),

ВСТАНОВИВ :

Акціонерне товариство Комерційний банк “Приватбанк” звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом на суму 44404,43 грн., у тому числі 33333,32 грн. коштів кредиту, 3077,78 грн. відсотків, нарахованих на прострочену заборгованість, та 7993,33 грн. відсотків у вигляді щомісячної комісії.

Позовні вимоги обгрунтовані посиланням на те, що уклавши кредитний договір б/н від 01.10.2019 та отримавши кошти кредиту на умовах послуги “КУБ”, відповідач не виконував належним чином зобов`язання з повернення коштів кредиту, сплати процентів і комісії, що спричинило виникнення заборгованості, стягнення якої є предметом позову.

Ухвалою від 19.04.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 13.05.2021, зобов`язано відповідача протягом 15-ти днів з дня вручення цієї ухвали надіслати до суду відзив на позовну заяву та заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, якщо такі заперечення наявні. Цією ж ухвалою позивачу встановлено строк для подання відповіді на відзив на позов та доказів їх надіслання відповідачеві, зобов`язано сторони провести звірку взаємних розрахунків, позивачеві двосторонній акт звірки надіслати до суду до 13.05.2021 року.

Ухвалою від 13.05.2021 судове засідання у справі відкладено на 03.06.2021 у зв`язку з відсутністю доказів вручення відповідачеві ухвали від 19.04.2021, відповідачеві продовжено строк подання відзиву на позов до 31.05.2021 року.

З тих же причин ухвалою від 03.06.2021 розгляд справи в судовому засіданні повторно відкладено на 17.06.2021.

Докази повідомлення АТ КБ “Приватбанк” про дату, час і місце розгляду справи в засіданні 17.06.2021 шляхом надіслання на електронну адресу позивача відповідно до заявки від 25.02.2021 на отримання процесуальних документів в електронному вигляді наявні в матеріалах справи (а.с. 64).

ФОП ОСОБА_1 повідомлений про дату судового засідання 17.06.2021 належним чином: телефонограмою від 04.06.2021, шляхом повідомлення на офіційному веб-порталі судової влади України та вручення ухвали від 03.06.2021, про що в матеріалах справи в наявності відповідні докази (а.с. 65, 70).

З матеріалів справи вбачається, що й про попередні засідання 13.05.2021 та 03.06.2021 відповідач також був повідомлений, однак поштові підтвердження надійшли до суду пізніше (а.с. 66-67).

У судове засідання 17.06.2021 представники сторін не з`явилися без повідомлення причин неявки, при цьому, їх участь у судовому засіданні обов`язковою не визнавалася.

Сторони не направили до суду ніяких заяв та клопотань, відповідач не подав відзиву на позов, не повідомив про наявність поважних причин, які цьому перешкодили.

За таких обставин, враховуючи, що згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи, а також беручи до уваги строки вирішення спору по суті, встановлені статтею 252 ГПК України, суд розглядає справу по суті з винесенням рішення у судовому засіданні 17.06.2021.

Розглянувши в судовому засіданні 17.06.2021 матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

30 вересня 2019 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (Клієнт) через систему інтернет-клієнт-банкінгу підписав з використанням електронного цифрового підпису Заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги “КУБ”, згідно якої він приєднується до розділу “1.1. Загальні положення” та підрозділу “3.2.8 Умови та правила надання послуги “КУБ”” Умов та Правил надання банківських послуг (далі – Умови), що розміщені на сайті АТ КБ “Приватбанк” pb.ua на дату укладення Договору. Ця Заява та Умови складають кредитний договір між Банком та Клієнтом (далі – Заява, а.с. 17).

Відповідно до частини 4 статті 18 Закону України “Про електронні довірчі послуги” кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Електронний підпис відповідача на вказаній Заяві ідентифікований АЦСК ПАТ КБ “Приватбанк”, якому видано відповідні сертифікати згідно вимог Закону України “Про електронні довірчі послуги” (а.с. 21).

За змістом статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 Цивільного Кодексу України унормовано, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а статтею 638 ЦК встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною 2 статті 639 Цивільного кодексу якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України унормовано, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно норми статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Аналізуючи укладений 30.09.2019 року кредитний договір № б/н між позивачем і відповідачем, суд доходить висновку що за своєю природою цей договір є договором приєднання, який укладений письмовій формі та складається з вищевказаних Заяви і Умов та правил надання послуги “КУБ”.

Частинами 1-2 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

За змістом частини 2 статті 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Як видно, в Заяві сторони погодили істотні умови кредитного договору.

Так, відповідно до пункту 1.1 Заяви Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту строковий кредит для фінансування поточної діяльності Клієнта та/або для придбання основних засобів в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів та ін. винагород в обумовлені цим Договором терміни.

Розмір кредиту складає 50000,00 грн. на строк 12 місяців з дня його видачі (пункти 1.2, 1.3 Заяви).

Згідно з пунктами 1.4, 1.5 Заяви проценти за користування кредитом складають:

- перші 6 місяців 1,8% в місяць від початкового розміру кредиту,

- починаючи з 7-го місяця – 1,6% від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту),

- у разі виникнення прострочених зобов`язань – 4% від суми простроченої заборгованості.

У пункті 1.6 Заяви обумовлено порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом, погашення процентів щомісяця до календарного дня місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом. Сторони узгодили, що Графік погашення кредиту (Додаток № 1 до цієї Заяви) є невід`ємною частиною Договору (а.с. 20).

Відповідно до зазначеного Графіка погашення основної заборгованості суми боргу та процентів за кредитом відповідач повинен був повертати кредит по 4166,67 грн. щомісячно та сплачувати по 900,00 грн. процентів упродовж перших шести місяців та по 800,00 грн. щомісячно з сьомого по дванадцятий місяць.

У пункті 2 Заяви відповідач, як Клієнт, підтвердив ознайомлення із розділом “1.1. Загальні положення” та підрозділом “3.2.8 Умови та правила надання послуги “КУБ” Умов та Правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті Банку” за адресою http://privatbank.ua/terms, у редакції, чинній на дату підписання цієї Заяви, та викладені у тексті самої Заяви.

Отже, суд доходить висновку, що кредитний договір № б/н від 30.09.2019, який складається із Заяви, Умов та правил надання послуги “КУБ”, Умов та Правил надання банківських послуг є таким, що укладений у відповідності до чинного законодавства і містить усі істотні умови, необхідні для договорів даного виду.

Пунктом 3.2.8.1 Умов та правил надання кредиту “Кредит КУБ”, до яких приєднався відповідач, визначено, що Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту строковий “Кредит “КУБ” (далі – Послуга) для фінансування поточної діяльності Клієнта та/або для придбання основних засобів в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим Договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються у Заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги “КУБ”, а також в системі Приват24.

Відповідно до пункту 3.2.8.3 Умов та правил надання кредиту “Кредит КУБ” надання кредитів у рамках Послуги здійснюється на умовах:

- повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві (п. 3.2.8.3.1);

- строк користування кредитом становить 12 місяців (п. 3.2.8.3.1.2);

- за користування Послугою Клієнт сплачує щомісяця на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом у розмірі та згідно Графіку, визначених у Заяві та Тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений Графіком, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання Договору згідно п. 3.8.2.6.2) (п. 3.2.8.3.2);

Відповідно до пунктів 3.2.8.5.2, 3.2.8.5.3 Умов та правил надання кредиту “Кредит КУБ” Клієнт зобов`язується оплатити щомісячні проценти за користування кредитом згідно з п. 3.2.8.3.2, повернути кредит та здійснити інші платежі, передбачені Договором, у терміни і в сумах, як встановлено в п.п. 3.2.8.3.1, 3.2.8.3.2, 3.2.8.5.14, 3.2.8.6.2, а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.

Обов`язок Клієнта сплатити Банку проценти згідно з п.п. 3.2.8.3.1, 3.2.8.3.2 передбачено п. 3.2.8.5.6 Умов та правил надання кредиту “Кредит КУБ”.

За змістом пунктів 3.2.8.9.1, 3.2.8.9.2, 3.2.8.9.3, 3.8.2.9.4 Умов та правил надання кредиту “Кредит КУБ”:

- за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту Клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.2 (згідно Заяви);

- нарахування процентів здійснюється щодня, при цьому, проценти розраховуються на початковий розмір кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році;

- сплата процентів за користування кредитом здійснюється в дати платежів, зазначені у Заяві;

- у разі, якщо дата погашення кредиту та/або сплати процентів припадає на вихідний або святковий день, зазначені платежі повинні бути здійснені в банківський день, що передує вихідному або святковому дню.

Термін дії кредитного договору сторони визначили з моменту підписання Клієнтом Заяви про приєднання та перерахування Банком кредитних коштів на рахунок Клієнта до повного виконання сторонами зобов`язань за договором (п. 3.2.8.11 Умов та правил надання кредиту “Кредит КУБ”).

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання кредитного договору № б/н від 30.09.2019 позивач 01.10.2019 надав відповідачеві кошти кредиту у сумі 50000,00 грн. (виписка банку за період по 01.10.2019 по 18.02.2021, а.с. 23).

За умовами пункту 1.5 Заяви погашення заборгованості за кредитом має здійснюватися позичальником щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів.

З наявної у справі виписки банку видно, що в рахунок повернення кредиту відповідачем сплачено 16666,68 грн. наступним чином:

- 02.11. 2019 – 2100,00 грн.,

- 05.11.2019 – 2066,67 грн.,

- 06.12.2019 – 2978,19 грн.,

- 07.12.2019 – 1188,48 грн.,

- 04.01.2020 – 4166,67 грн.,

- 02.02.2020 – 1742,08 грн.,

- 07.02.2020 – 371,67 грн.,

- 09.02.2020 – 2052,92 грн. (а.с. 23).

Починаючи з чергової дати платежу 01.03.2020 відповідач перестав повертати кредит.

За спливом 12 місяців з дати видачі кредиту на день його остаточного повернення – станом на 01.10.2020 року, кредит відповідачем не повернуто в сумі 33333,32 грн. (50000,00 грн. – 16666,68 грн.).

Згідно з розрахунком позивача відповідачеві нараховано проценти на прострочену заборгованість за ставкою 4% в місяць (48% річних) відповідно до пункту 1.5 Заяви за період з 03.09.2020 по 18.02.2020 на суму 3077,78 грн. (а.с. 22).

Згідно з пунктом 1.4 Заяви щомісячний розмір процентів за користування кредитом від початкового розміру кредиту складає:

50000,00 грн. х 1,8% = 900,00 грн. у місяць за перші 6 місяців та

50000,00 грн. х 1,6% = 800,00 грн. у місяць починаючи з 7-го місяця.

Таких відсотків (комісії) позивач за період з 01.11.2019 по 01.02.2021 нарахував на загальну суму 13400,00 грн., за даними банківської виписки відповідач сплатив таких процентів на суму 5406,67 грн. (а.с. 28-29).

Таким чином, згідно з розрахунком позивача борг відповідача за процентами (комісією), передбаченими пунктом 1.4 Заяви, становить 7993,3 грн. (13400,00 грн. – 5406,67 грн., а.с. 22).

Вирішуючи справу, суд застосовує такі закони України.

Так, спірні правовідносини між сторонами виникли з договору банківського кредиту.

Відповідно до статті 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За положеннями статті 173 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі статтею 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статей 11 Цивільного та 174 Господарського кодексів України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно положень статей 6, 627 ЦК України встановлено свободу договору, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статей 526, 525 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 193 Господарського кодексу України також передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною 2 статті 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Як зазначалося, статтею 1054 Цивільного кодексу України (параграф 2 глави 71 ЦК) встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, які регулюють відносини позики (ст.ст. 1046-1052 Цивільного кодексу).

Згідно з частиною 1 статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості, а частиною 1 статті 1048 ЦК встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України встановлено обов`язок позичальника повернути позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписом статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У судовому засіданні на підставі наявних у справі доказів встановлено невиконання відповідачем зобов`язання з повернення коштів кредиту у визначені кредитним договором № б/н від 30.09.2019 строки та у встановленому порядку, а саме: щомісяця рівними частинами шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку до календарного числа місяця, в яке було надано кредит.

При цьому, встановлений у Заяві строк, на який відповідачеві надано кредит – 12 місяців з дати видачі коштів Клієнту (01.10.2019) закінчився 01.10.2020, а кошти кредиту в сумі 33333,32 грн. відповідачем не повернуто.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитом у сумі 33333,32 грн. є обгрунтованими і підлягають задоволенню.

В частині позовних вимог стосовно стягнення 3077,78 грн. відсотків, нарахованих на прострочену заборгованість, та 7993,33 грн. відсотків у вигляді щомісячної комісії суд зазначає наступне.

Вище встановлено, що згідно з пунктом 1.4 Заяви проценти (комісія) за користування кредитом сплачуються в розмірі 1,8% у місяць від початкового розміру кредиту за перші 6 місяців та 1,6% у місяць від початкового розміру кредиту починаючи з 7-го місяця, а відповідно до пункту 1.5 Заяви у випадку виникнення прострочених зобов`язань на таку нараховуються проценти в розмірі 4% від суми простроченої заборгованості.

Пунктом 3.2.8.3.2 Умов та правил надання кредиту “Кредит КУБ” визначено, що за користування Послугою Клієнт сплачує щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно Графіку, визначених в Заяві та Тарифах (1,8% та 1,6% від початкового розміру кредиту).

В абзаці 5 пункту 2.3.8.4.4 Умов та правил надання кредиту “Кредит КУБ” сторони узгодили, що Клієнт зобов`язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у розмірі 4% в місяць від простроченої суми заборгованості.

Отже, за договором б/н від 30.09.2019 відповідач зобов`язався сплачувати позивачеві проценти за користування кредитом у твердій сумі за ставками 1,8 і 1,6% в залежності від місяця користування від початкової суми кредиту (так звані комісія, відсотки у вигляді щомісячної комісії) і 4% на місяць (або 48% річних – суд), які нараховуються на суму простроченого грошового зобов`язання і мають правову природу процентів річних, передбачених статтею 625 ЦК України.

Так, відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оцінюючи правильність визначення позивачем періоду, за який підлягають нарахуванню проценти за користування кредитом за ставкою 1,8% та 1,6% від початкового розміру кредиту, суд бере до уваги сталу правову позицію Верховного Суду, відповідно до якої після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється (постанова Великої Падати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12).

Судом встановлено, що строк кредитування відповідача – 12 місяців з дати видачі коштів Клієнту, згідно із Заявою та, відповідно, кредитним договором б/н від 30.09.2019 закінчився 01.10.2020.

Отже, після 01.10.2020 позивач не наділений правом нараховувати позичальнику проценти (відсотки, комісію) за користування кредитом.

З урахуванням викладеного проценти (або, як їх називає в позовній заяві і розрахунку позивач, відсотки у вигляді щомісячної комісії) за ставкою 1,6% від початкової суми кредиту в сумі 3200,00 грн. (по 800,00 грн. за листопад, грудень 2020 року та січень, лютий 2021 року) нараховані безпідставно.

Перевіривши виконаний позивачем розрахунок 4% в місяць (48% річних) за прострочення грошового зобов`язання з повернення кредиту за період з 02.11.2019 по 18.02.2021 на суму 3077,78 грн., суд встановив, що суми прострочених платежів та періоди прострочення правильно визначені позивачем і відповідають даним банківської виписки, а загальний розмір нарахованих позивачем процентів річних не перевищує проценти, обчислені судом (розрахунок позивача, а.с. 22, розрахунок суду, а.с. 71).

При цьому, право позивача наразовувати проценти річних на прострочену заборгованість не припиняється із закінченням строку кредитування відповідача, позаяк такі платежі мають охоронний і компенсаторний характер і застосовуються в силу закону (ст. 625 ЦК України) і договору.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст.ст. 76-79 ГПК України).

Встановивши обставини справи та оцінивши за правилами статті 86 ГПК України зібрані у справі докази, враховуючи, що будь-яких доводів чи документів на спростування позовних вимог відповідач не подав, за результатами розгляду спору в судовому засіданні суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково: в частині вимог про стягнення 33333,32 грн. коштів кредиту, 3077,78 грн. відсотків, нарахованих на прострочену заборгованість, та 4793,33 грн. відсотків у вигляді щомісячної комісії (7993,33 грн. – 3200,00 грн.).

У частині вимог про стягнення відсотків у вигляді щомісячної комісії у розмірі 3200,00 грн. у задоволенні позову належить відмовити.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з частки задоволених позовних вимог судовий збір належить розподілити наступним чином: 2106,33 грн. стягнути з відповідача на користь позивача, 163,67 грн. залишити за позивачем (розрахунок суду, а.с. 71).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 20, 129, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ :

1. Позов Акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк” до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 44404,43 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк” (вул. Грушевського, буд. 1-Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570, адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094) 33333,32 грн. коштів кредиту, 3077,78 грн. відсотків, нарахованих на прострочену заборгованість, 4793,33 грн. відсотків у вигляді щомісячної комісії та 2106,33 грн. судового збору.

3. Відмовити у задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк” до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в частині вимог про стягнення 3200,00 грн. відсотків у вигляді щомісячної комісії, судовий збір у сумі 163,67 грн. залишити за позивачем АТ КБ “Приватбанк”.

З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.

Відповідно до статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (стаття 257 ГПК України).

Відповідно до пункту 4 розділу X “Прикінцеві положення” Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повний текст рішення складено і підписано 17.06.2021 року.

Суддя Т.І. Ковальчук