Ухвала суду № 9773237, 02.03.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2010 р.Справа № 22-а-9445/08 Категорія:2.31.2Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю.В. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Бітова А.І.

суддів Милосердного М.М.

Ступакової І.Г.

при секретарі Новицькій Н.В.

з участю: (учасники процесу не з'явились),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, управління праці та соціального захисту населення Київської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа - Державне казначейство України, про покладення обов'язку по виплаті разової грошової допомоги,

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2007 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Приморської районної адміністрації (далі УПСЗН Приморської РА) Одеської міської ради, третя особа - Державне казначейство України, про визнання діяльності неправомірною, стягнення недоплаченої разової грошової допомоги до 05 травня за 2004-2007 роки.

Обґрунтовуючи свої вимоги, ОСОБА_2 вказував, що він є інвалідом війни ІІ групи та має право на отримання щорічної разової грошової допомоги у розмірі, передбаченому Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", однак з 2004 року така допомога виплачувалась позивачу у значно меншому розмірі.

В ході розгляду позивач уточнив позовні вимоги та остаточно просив суд стягнути з відповідача таку допомогу за період 2004 2008 років.

Також, в ході розгляду до участі у справи було залучено управління праці та соціального захисту населення Київської районної адміністрації (далі УПЗН Київської РА) Одеської міської ради в якості другого відповідача.

Відповідачі позов не визнали, вказуючи, що вважають його необгрунтованим.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2008 року адміністративний позов ОСОБА_2 до УПСЗН Приморської РА Одеської міської ради, УПСЗН Київської РА Одеської міської ради, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державного казначейства України про визнання неправомірною діяльності та стягнення разової грошової допомоги до Дня Перемоги за період 2004-2008 р.р. у загальній сумі 11 395, 48грн. задоволений частково.

Визнано неправомірною діяльність УПСЗН Приморської РА Одеської міської ради щодо невиплати у повному обсязі щорічної разової грошової допомоги за 2007 рік 2008 рік.

Стягнуто з УПСЗН Приморської РА Одеської міської ради (65012, м. Одеса, вул. Ясна, 6, код ЄДРПОУ 26343281) за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) суму недоплаченої щорічної разової грошової допомоги за 2007-2008 роки у загальному розмірі 6 368 (шість тисяч триста шістдесят вісім) грн. 48 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про зміну судового рішення в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1, є інвалідом ІІ групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів (інвалідів) війни.

Позивачу до Дня Перемоги було виплачено разову грошову допомогу у розмірі:

-у 2004 році 160 грн.;

-у 2005 році 330 грн.;

-у 2006 році 330 грн.;

-у 2007 році 360 грн.;

-у 2008 році 400 грн.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, позивач пропустив строк звернення до суду за захистом своїх прав за період з 2004 по 2006 роки, при цьому, відповідач наполягав на відмові у задоволенні позову з цих підстав і, тому, позовні вимоги за цей період не підлягають задоволенню. Також, суд першої інстанції виходив з того, що у звязку з ухваленнями Рішень Конституційного Суду України від 09 липня 2007 №6рп/2007 та від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 року позивач у 2007 та у 2008 роках мав право на отримання разової грошової допомоги до 05 травня, у розмірі, передбаченому Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72, 100 КАС України, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 №6рп/2007 та від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 року, ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказується, що позовна давність на заявлені апелянтом вимоги не розповсюджується, у звязку з чим, суд помилково не задовольнив позов за період 2004-2006 років.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України - для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Ця норма є спеціальною для даної категорії позовів і, тому, посилання апелянта на положення ЦК України є необґрунтованими.

За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог за період 2004-2006 років є правильними.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, внаслідок чого, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2008 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: