Рішення № 97732162, 16.06.2021, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/484/21

Провадження №2-а/157/18/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2021 року місто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Антонюк О.В.,

з участю секретаря судового засідання – Фесь Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві, інспектора 1 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції у м. Києві Скрипника Станіслава Вікторовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до Управління патрульної поліції у м. Києві, інспектора 1 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції у м. Києві Скрипника С.В., в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 3996294 від 30 березня 2021 року, а провадження у справі закрити. В обґрунтування вимог зазначає, що 30 березня 2021 року о 17 год. 02 хв. 36 сек. відповідач ОСОБА_2 виніс оскаржувану постанову, якою наклав на нього штраф у розмірі 510 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.122 КпАП України. У постанові відповідач ОСОБА_2 зазначає, що 30 березня 2021 року о 15 год. 38 хв. 30 сек. у м. Києві, Шосе Залізничне, 57 км, водій, керуючи транспортним засобом «DAF XF 105.460», НОМЕР_1 , здійснив рух смугою зустрічного руху, чим порушив п. 11.4. Правил дорожнього руху: на дорозі з двостороннім рухом, щонайменше дві смуги в одному напрямку, заборонено виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги. Він зазначених порушень не вчиняв, з цією постановою не згідний і заперечує викладені в ній обставини. Окрім цього, відповідач ОСОБА_2 при винесенні постанови діяв всупереч вимогам ст. 245 КпАП України та не здійснив своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи про адміністративне правопорушення, і не вирішив її в точній відповідності із законом. Він фізично не міг вчинити викладене в постанові правопорушення за вказаним в ній місцем скоєння, оскільки це шосе в м. Києві має загальну довжину лише 3,4 км, а тому на ньому не може бути 57-й кілометр, про який вказано в оскаржуваній постанові. Поряд з місцем зупинки керованого ним вантажного автомобіля знаходиться торгове приміщення і центральний офіс юридичної особи «Велика Кишеня» з фактичною адресою: Залізничне шосе будинок №57, м. Київ, тобто будинок № 57, а не 57-й кілометр, що не є одним і тим же географічним місцем. Він не скоював правопорушення за місцем, вказаним в оскаржуваній постанові, не здійснював рух смугою зустрічного руху, а здійснив тільки зупинку керованого ним вантажного автомобіля майже навпроти приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , після чого до нього підійшов відповідач ОСОБА_2 і повідомив про скоєння правопорушення. З викладеного слідує, що він не вчиняв вказаного в оскаржуваній постанові порушення пункту 11.4 Правил дорожнього руху. Відповідач ОСОБА_2 в порушення вимог ч. 4 ст. 258 КпАП України не виніс оскаржувану постанову на місці вчинення правопорушення де він знаходився, тобто за адресою АДРЕСА_1 , о 15 год. 38 хв. 30 сек., а виніс постанову о 17 год. 02 хв. 36 сек. на відстані 12,9 кілометрів від цього місця, за адресою: м. Київ, вул. Запорожця Петра, 14, примусивши полишити його вантажний автомобіль і пересісти в службовий автомобіль, чим грубо порушив чинне законодавство. Відповідач ОСОБА_2 не розглянув справу на місці інкримінованого правопорушення, а вивіз його на відстань майже 13 кілометрів від цього місця і вже там розглянув справу, та виніс оскаржувану постанову, яку там же надав йому для підпису. При цьому відповідач ОСОБА_2 позбавив його можливості безпосередньо на місці спростувати звинувачення в скоєнні правопорушення і в підтвердження своїх заперечень там же на місці вказати на фактичне розташування транспортних засобів на дорозі. Його було доставлено до приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , яке було зовсім невідомим для нього і яке не являлось службовим приміщенням поліції. Жодних документів щодо необхідності і мети його перебування в такому приміщені відповідач ОСОБА_2 не надав. По якій причині відповідач ОСОБА_2 не став виносити оскаржувану постанову на місці вчинення правопорушення, як того вимагає від нього пряма норма закону, а відвіз його майже за 13 кілометрів, де утримував майже півтори години перед винесенням постанови, йому поліцейський не пояснив. Вказані обставини свідчать про те, що оскаржувана постанова винесена відповідачем ОСОБА_2 не у спосіб, який передбачений нормами КпАП України і без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Такі дії відповідача порушили гарантоване законом право на те, щоб його адміністративна справа розглядалась в порядку, встановленому законом, щоб провадження у цій справі здійснювалося на основі додержання принципу законності і в точній відповідності з законом.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, його представник – адвокат Бляшук В.Й. подав заяву, із змісту якої вбачається, що він справу просить розглянути у його та позивача відсутності.

Відповідач інспектор 1 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції у м. Києві Скрипник С.В. у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, відзиву на позов не подав.

Представник відповідача Управління патрульної поліції у м. Києві у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, заяви про відкладення розгляду справи та відзиву не подав.

Згідно з ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої інстанцій

У відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України в разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши докази, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю, зважаючи на таке.

Судом встановлено, що 30 березня 2021 року інспектором 1 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції у м. Києві Скрипником С.В. було винесено постанову серії ЕАН № 3996294 про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КпАП України.

Згідно з цією постановою позивач порушив вимоги п. 11.4 Правил дорожнього руху, якими передбачено, що на дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги.

Як вбачається із змісту вказаної постанови, ОСОБА_1 30 березня 2021 року о 15 год. 38 хв. 30 сек. у м. Києві на шосе Залізничне 57-км, здійснив рух смугою зустрічного руху, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 122 КпАП України.

З цієї ж постанови вбачається, що місцем розгляду справи є вул. Запорожця Петра, 14, м. Київ.

Частиною 2 ст. 122 КпАП України встановлено адміністративну відповідальність для водіїв транспортних засобів за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи у наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч. 2 ст. 70 КАС України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частинами 1, 2 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачі як суб`єкти владних повноважень не надали суду жодних доказів на підтвердження правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Сама по собі постанова у справі про адміністративне правопорушення, за відсутності доказів на підтвердження викладених у ній обставин, не може достовірно свідчити про вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/73700340).

Окрім того, відповідачами, які є суб`єктами владних повноважень, відзиву на позов не було подано та не повідомлено про поважність причин його не подання, а тому суд, з урахуванням положень ч. 4 ст. 159 КАС України та за відсутності доказів на підтвердження правомірності оскаржуваного позивачем рішення, кваліфікує зазначене як визнання відповідачами позову.

Із змісту оскаржуваної постанови вбачається те, що у ній відсутні посилання на докази у підтвердження зазначених у ній обставин щодо порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що оскаржувану постанову належить скасувати і провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КпАП України та застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. закрити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки вимоги позивача задоволені повністю, тому належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у м. Києві на користь позивача понесені останнім судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 454 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 77, 159, 242-246, 286 КАС України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві, інспектора 1 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції у м. Києві Скрипника Станіслава Вікторовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - задовольнити повністю.

Постанову серії ЕАН № 3996294 від 30 березня 2021 року про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 122 КпАП України у виді штрафу в розмірі 510 гривень скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: вул. Народного Ополчення, 9, м. Київ, ЄДРПОУ - 40108646) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 19 листопада 2007 року Камінь-Каширським РВ УМВС України у Волинській області) судові витрати у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення. Апеляційна скарга подається через Камінь-Каширський районний суд Волинської області до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Головуючий:О. В. Антонюк