Рішення № 97729979, 14.05.2021, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/4373/20

2/214/598/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

14 травня 2021 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Прасолова В.М.

при секретарі судового засідання –Шевченко Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Колейчик Володимир Вікторович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить суд: визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 13.03.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Колейчиком В.В., який зареєстровано в реєстрі під № 3597 про стягнення з ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», місцезнаходження якого: 04053, м. Київ, вул. Січових стрільців 37/41, ідентифікаційний код юридичної особи 39508708, несплаченої в строк заборгованості за кредитним договором № R171,0074842 від 16.05.2016 року, укладеного між ПАТ «Банк Траст» та ОСОБА_1 , право вимоги за яким набуло ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс».

В обґрунтування пред`явлених вимог позивачка зазначає наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження» - Місце виконання рішення: «виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо рішення на території, на яку поширюється їхні функції, належить стягувачу». Крім того, враховуючи, що відносини, з приводу яких було винесено виконавчий напис регулюються ЗУ «Про захист прав споживачів»(кредит надавався на споживчі цілі, що вказано в назві кредитного договору), то і даний позов також може бути пред`явлений і за зареєстрованим місцем проживання споживача, тобто позивача у цій справі. Це зазначено у ч. 5 ст. 28 ЦПК України. Оскільки зареєстроване місце проживання позивачки знаходиться на території Саксаганського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області то даний позов підсудний Дзержинському районному суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. Окрім того грошові кошти на які накладено арешт - соціальні виплати на дитину інваліда, також нараховуються і виплачуються у Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. У квітня 2020 року вона не змогла отримати соціальні виплати, які отримує на дитину інваліда через арешт банківського рахунку, і, перевіряючи реєстр боржників, виявила інформацію щодо себе, а саме що відносно неї відкрито виконавче провадження №61901539 приватним виконавцем Клименко Р.В. Підставою для відкриття слугував виконавчий напис нотаріуса БРНО Колейчика В.В. В подальшому нею за допомогою адвоката була витребувано копію цього виконавчого напису нотаріуса у приватного виконавця. Так відповідно до виконавчого напису від 13.03.2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Колейчиком В.В. вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі під № 3597 про стягнення з ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», місцезнаходження якого: 04053, м. Київ, вул. Січових стрільців 37/41, ідентифікаційний код юридичної особи 39508708, не сплаченої) в строк заборгованості за кредитним договором № R171,0074842 від 16.05.2016 року, укладеного між ПАТ «Банк Траст» та ОСОБА_1 , право вимоги за яким набуло ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс». Відповідно до вищевказаного виконавчого напису, стягнення здійснюється за період з 04.06.2019 року по 18.11.2019 року. Сума, що підлягає стягненню, становить 49721,79 грн., з урахуванням: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 42997,68 грн.; прострочена заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 6724,11 грн. Окрім того додатково стягнуто 500 гривень за вчинення виконавчого напису. Відповідно до змісту виконавчий напис набрав чинності з дня його вчинення, тобто 13.03.2020 року, і може бути пред`явлений до примусового виконання протягом одного року. У зв`язку з вищевикладеним позивачці стало відомо про вчинений в інтересах відповідача виконавчий напис, який, на думку позивачки, вчинений з порушенням вимог законодавства та підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню з огляду на наступне. Відповідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом. Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувана; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса. Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами. Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення. У п. 10 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувані, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі. Згідно з п. 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року, № 1172 для одержання виконавчого напису про стягнення кредитної заборгованості кредитором надаються оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості. Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі № 754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувана право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувана (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису. Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів. Крім того відповідачем не було повідомлено належним чином позивача і, як вбачається із наданих приватним виконавцем документів - приватного нотаріуса, про заміну кредитора у зобов`язанні, а саме що позивач має сплачувати грошові кошти на виконання вищевказаного кредитного договору саме відповідачу. Також відповідачем не було надано приватному нотаріусу і не було надіслано позивачу Договору про відступлення права вимоги від ПАТ «Банк Траст» до ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», без якого неможливо встановити обов`язок позивача сплачувати грошові кошти відповідачу. Крім того що стосується строків позовної давності, то згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Стаття 257 ЦПК України встановлює, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності, у відповідності ч.1 ст. 261 ЦК України, починається від дня, коли особа дізналася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Отже, з`ясування строку, з якого у відповідача виникло право вимоги повернення кредиту є важливою фактичною обставиною у даному випадку та безпосередньо пов`язане з дотриманням строків вчинення нотаріусом оскаржуваного виконавчого напису, оскільки порушення цих строків свідчить про незаконність виконавчого напису. Кредитний договір було укладено 16.05.2016 року, тобто з моменту укладення договору пройшло вже більше 4 (чотирьох) років, що явно перевищує трирічний термін позовної давності. Таким чином це є ще однією підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки ним стягуються суми боргу, за вимогами на які минув строк позовної давності. Зважаючи на вищевикладене вказаний виконавчий напис нотаріуса необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню. Оскільки вона не згодна ні з сумами боргу ні з самим фактом своєї заборгованості.

В судове засідання позивачка не з`явилась, від її представника адвоката Новака А.М. надійшла заява, відповідно якої останній пред`явлені вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні з підстав, викладених в позові. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, про причини неявки в судове засідання заяви не надав, відзив на позов у встановлений судом строк не подав, у зв`язку з чим на підставі ст. ст. 223, 280 ЦПК України судом проведено заочний розгляд справи за відсутності заперечень з боку представника позивача.

Третя особа – приватний нотаріус Броварського міського нотаріального округу Колейчик В.В. в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.

У судовому засіданні досліджені наступні письмові докази: відповідь на адвокатський запис (а.с.11), заява про примусове виконання рішення (а.с.11 зворот-12), заява – опитувальник про надання кредиту на споживчі цілі (а.с.12 зворот -13), додаток №1 договору (а.с.13 зворот), розпис сукупної вартості кредиту (а.с.14), пам`ятка клієнта (а.с. 14 зворот-15), виконавчий напис (а.с. 16), виписка по картці (а.с.17), посвідчення на державну соціальну допомогу (а.с. 18), свідоцтво про народження (а.с. 19), протокол електронного аукціону (а.с. 114), договір про відступлення прав вимоги (а.с. 115-116).

Згідно з висновками Європейського Суду з прав людини, викладеними у п.45 рішення у справі «Бочаров проти України» від 17 березня 2011 року та у рішенні по справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року, суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом. Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

Суд, керуючись вимогамист.77 ЦПК України, згідно якої предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, оцінюючи з точки зору належності досліджені у судовому засіданні докази, приходить до наступних висновків.

Суд вважає належними доказами: відповідь на адвокатський запис (а.с.11), заяву про примусове виконання рішення (а.с.11 зворот-12), виконавчий напис нотаріуса (а.с.16), так як ці докази стосуються обставин, що підтверджують заявлені вимоги.

Суд вважає належними доказами: заяву - опитувальник про надання кредиту на споживчі цілі (а.с.12 зворот -13), додаток №1 договору (а.с.13 зворот), розпис сукупної вартості кредиту (а.с.14), пам`ятку клієнта (а.с. 14 зворот-15), так як ці докази містять інформацію, що стосується предмету доказування, а саме кредитно-договірних зобов`язань, в межах яких вчинено виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 , як позичальника, кредитної заборгованості.

Суд вважає належними доказами: посвідчення на державну соціальну допомогу (а.с. 18), свідоцтво про народження (а.с. 19), так як ці докази містять інформацію, що стосується предмету доказування, а саме, що позивачка має неповнолітню дитину та отримує на неї соціально допомогу по інвалідності.

Суд вважає належними доказами: протокол електронного аукціону (а.с. 114), договір про відступлення прав вимоги (а.с. 115-116), так як ці докази містять інформацію, що стосується предмету доказування, а саме, що право вимоги було набуто ТОВ «ФК «Сіті Фінанс».

Суд, відповідно до с.78 ЦПК України вважає досліджені у судовому засіданні зазначені письмові докази допустимими, так як ці докази одержані без порушення порядку, встановленого законом.

Оцінюючи докази з точки зору їх достовірності, суд приходить до висновку, що досліджені у судовому засіданні письмові докази є достовірними.

Керуючись вимогами ст.80 ЦПК України, суд вважає, що сукупність визнаних судом допустимими, належними та достовірними доказами є достатньою для встановлення наступних фактів та обставин.

Згідно заяви-опитувальника ОСОБА_1 уклала договір №R171,0074842 від 16.05.2016 року з ПАТ «Банк «ТРАСТ», правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами БТ-ПВ-01 від 04.06.2019 року є ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», який містить елементи: договору банківського рахунку фізичної особи або договору банківського рахунку фізичної особи з використанням платіжної карти, в рамках якого відкрили поточний рахунок або поточний рахунок з використанням платіжної картки, сума кредиту 51 520 грн., строк користування кредитом 36 місяців.

ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» звернулося до приватного нотаріуса Броварського міського нотаріального округу Колейчика В.В. для вчинення виконавчого напису на підставі кредитного договору №R171,0074842 від 16.05.2016 року.

13 березня 2020 року приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В., вчинено виконавчий напис за реєстровим номером №3597, в якому зазначено, що стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» проводиться за кредитним договором №R171,0074842 від 16.05.2016 року, укладеного з ПАТ «Банк «ТРАСТ», правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», сума заборгованості складає 49 721,79 грн., в тому числі заборгованість за сумою кредиту становить 42 997,68 грн., заборгованість за не сплаченими процентами становить 6 724,11 грн. За вчинення виконавчого напису нотаріусом отримано плату із стягувача у розмірі 500,00 грн., загальна сума, яка підлягає стягненню 50 221,79 грн.

Вказані обставини встановлено судом на підставі наступних доказів: відповіді на адвокатський запис (а.с.11), заяви про примусове виконання рішення (а.с.11 зворот-12), заяви – опитувальника про надання кредиту на споживчі цілі (а.с.12 зворот -13), додатку №1 договору (а.с.13 зворот), розпису сукупної вартості кредиту (а.с.14), пам`ятки клієнта (а.с. 14 зворот-15), виконавчого напису (а.с. 16), виписки по картці (а.с.17), посвідчення на державну соціальну допомогу (а.с. 18), свідоцтва про народження (а.с. 19), протоколу електронного аукціону (а.с. 114), договору про відступлення прав вимоги (а.с. 115-116).

Встановленим судом фактам та обставинам відповідають правовідносини, які регулюються ЦК України, Законами України «Про нотаріат».

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Як слідує зі ст.18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст.87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Вчинення виконавчих написів щодо стягнення заборгованості за рахунок предмета застави регламентується ст.ст.18, 589-592 ЦК України, ч.6 ст.20 Закону України «Про заставу», ч.1 ст.24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст.ст.87-91 Закону України «Про нотаріат», гл.16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року (далі за текстом – Порядок), п.1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року.

Відповідно до ст.87 Закону України «Про нотаріат», п.п.1.1, 1.2 Порядку, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.

Положеннями ч.1ст.88 Закону України «Про нотаріат», п.п.3.1 п.3 гл.16 Порядку передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу II Порядку).

Згідно з п.п. 2.1 п. 2 Глави 16 розділу II Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою КМУ від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Безспірний борг – це борг, що визначається боржником та кредитором, і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника – вимога кредитора вважається безспірною. За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти висновку, що вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису – надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника – це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. З огляду на наведене та з урахуванням приписів с.ст.15, 16, 18 ЦК України, ст.ст.50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так саме має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Судовим розглядом встановлено, що 13 березня 2020 року приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В., вчинено виконавчий напис за реєстровим номером №3597, в якому зазначено, що стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» проводиться за кредитним договором №R171,0074842 від 16.05.2016 року, укладеного з ПАТ «Банк «ТРАСТ», правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», сума заборгованості складає 49 721,79 грн., в тому числі заборгованість за сумою кредиту становить 42 997,68 грн., заборгованість за не сплаченими процентами становить 6 724,11 грн. За вчинення виконавчого напису нотаріусом отримано плату із стягувача у розмірі 500,00 грн., загальна сума, яка підлягає стягненню 50 221,79 грн.

Стягнення заборгованості проводиться за період з 04.06.2019 року по 18.11.2019 року.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові у справі №6-887цс17 від 5 липня 2017 року, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст.ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Із змісту оспорюваного виконавчого напису слідує, що він вчинений нотаріусом без аналізу документів, які б безспірно підтверджували розмір заборгованості, виключно з формальними посиланнями на положення законодавства України, що регулює порядок вчинення виконавчих написів.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй правовій позиції, викладеній в постанові від 6-887цс17 від 05.07.2017 року, захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається саме шляхом надіслання повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Як встановлено судом, виконавчий напис було вчинено з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами та за відсутності документів, які підтверджують заборгованість боржника. В судовому засіданні також не здобуто доказів, які б підтверджували заборгованість боржника, тобто позивачки.

Суд приймає до уваги такі доводи позивачки з дотриманням принципу змагальності сторін в рамках цивільного судочинства, оскільки жодними доказами з боку відповідача вони не спростовані, своїм правом, визначеним ст.12 ЦПК України, на подання доказів в рахунок доведення обставин, які мають значення для справи в рахунок доведення заперечень у випадку їх наявності, відповідач не скористався.

Оспорюваний виконавчий напис не містить посилань на докази направлення відповідачем на адресу позивачки вимоги про усунення порушень в добровільному порядку, її отримання позивачкою, положення виконавчого напису, він не містить відомостей про надання нотаріусу стягувачем засвідченої виписки з особового рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості в підтвердження дійсності та безспірності заявленого розміру заборгованості, надання якої відповідно до п.п.1, 2 Переліку є обов`язковим. Відомості про надання нотаріусу стягувачем оригіналу кредитного договору, укладеного з ОСОБА_1 , виконавчий напис також не містить. Доказів зворотного відповідачем суду не надано.

Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від відповідача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед фінансовою установою, суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у написі, є безспірними.

Отже, дослідивши письмові докази, суд на підставі ст. 12 ЦПК України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, та ст. 13 ЦПК України, згідно якої цивільні справи розглядаються в межах заявлених вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом, суд вважає, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом на підставі вимоги, яка не є безспірною, без дотримання порядку врегулювання питання погашення заборгованості до звернення стягнення на предмет застави та лише з формалізованим підходом до визначеної законом процедури і перевірки поданих стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з переліком, у зв`язку з чим це напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, а позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають повному задоволенню.

Таким чином, суд вважає, що позивачка обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 15, 16 ЦК України, звернулася до суду за захистом свого права.

Також суд враховує, що задоволення позову буду відповідати такому, передбаченому ст. 2 ЦПК України завданню цивільного судочинства, як справедливе вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушеного права позивача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, на підставі ст.141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки витрати по сплаті судового збору в сумі 420 грн. 40 коп. за подання заяви про забезпечення позову, а також з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 840 грн. 80 коп.

Керуючись ст.ст.15, 16 ЦК України, ст.ст.87-91 Закону України «Про нотаріат», ст.ст.2, 4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 158, ч.2 ст.247, 258-259, 263-265, 268, 273, 274, 277, 279, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» (код ЄДРПОУ 39508708, м. Київ, вул. Січових стрільців, 37/41) – задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 13 березня 2020 року приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Колейчиком Володимиром Вікторовичем, зареєстрований в реєстрі за №3597, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» заборгованості за кредитним договором №R171,0074842 від 16.05.2016 року в сумі 42 997,68 грн., заборгованості за несплаченими процентами становить 6 724,11 грн. та плати за вчинення виконавчого напису нотаріусом в сумі 500,00 грн., загальна сума складає 50 221,79 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» (код ЄДРПОУ 39508708, м. Київ, вул. Січових стрільців, 37/41) на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) витрати по сплаті судового збору в сумі 420 грн. 40 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» (код ЄДРПОУ 39508708, м. Київ, вул. Січових стрільців, 37/41) на користь держави судовий збір в сумі 840 грн. 80 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його підписання не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя: В.М. Прасолов