Рішення № 97727197, 17.06.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2021 року м. Київ № 640/20107/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу

за позовом ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) доГоловного управління Держпраці у Київській області (04060, м. Київ, вулиця Вавілових, 10, код ЄДРПОУ 39794214) про скасування постанови , В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ФОП ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач,) з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Київській області (надалі по тексту - відповідач), в якому просить суд: скасувати постанову про накладення штрафу від 17.09.2019 №КВ1502/1520/АВ/ТД/ФС-585, у розмірі 250380 (двісті п`ятдесят тисяч триста вісімдесят) гривень 00 копійок (надалі по тексту - оскаржувана постанова).

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова прийнята безпідставно, адже позивачем не порушено норми трудового законодавства. З фізичними особами було укладено трудові договори.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Представник відповідача надав до суду відзив на адміністративний позов, у якому зазначив, що оскаржувана постанова прийнята обґрунтовано, оскільки позивач здійснив допуск 2 найманих працівників до роботи без укладення трудових договорів та з метою приховання неформальних трудових відносин.

З огляду на викладене вище, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Головним управлінням Держпраці у Київській області проведено інспекційне відвідування у ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), адреса здійснення діяльності: АДРЕСА_2 , за результатами якого 23 серпня 2019 року складено акт інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 , яка використовує найману працю, №КВ1502/1520/АВ (надалі по тексту - акт).

На підставі акту, 17 вересня 2019 року Головним управлінням Держпраці у Київській області прийнято оскаржувану постанову, якою за результатами розгляду справи про накладення штрафу, вирішено накласти на позивача штраф у розмірі 250380,00 грн.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що штраф на позивача накладено у зв`язку з тим, що у ході проведення інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), адреса здійснення діяльності: АДРЕСА_2 , встановлено, що у порушення частини 1 статті 21 та частини 3 статті 24 КЗпП ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ), було допущено до роботи 2 працівників: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 без оформлення трудових відносин відповідно діючого законодавства України (трудових договорів).

Незгода позивача із оскаржуваною постановою зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 259 Кодексу законів про працю України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, який, зокрема, реалізує державну політику у сфері охорони праці, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Відповідно до п. 7 цього ж Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці N 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р. N 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці N 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р. N 1986-IV, та Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №823 (далі - Порядок №823, чинний на момент проведення перевірки позивача).

Пунктом 2 даного Порядку №823 передбачено, що заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Підпунктом 6 пункту 5 Порядку №823 інспекційні відвідування проводяться з таких підстав: за інформацією Пенсійного фонду України та його територіальних органів про фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року.

Відповідно до пункту 8 Порядку №823 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Статтею 265 Кодексу законів про працю України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідно до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509, штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.

Згідно із частиною 2 статті 265 Кодексу законів про працю України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Відповідно до п. 10 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.

У ході розгляду справи з`ясовано, що інспекційне відвідування здійснено на підставі направлення від 19.08.2019 року № 1502, яке, у свою чергу, видано на підставі наказу Головного управління Держпраці у Київській області від 19.08.2019 №4123.

17 вересня 2019 року Головним управлінням Держпраці у Київській області прийнято постанову про накладення штрафу від 17.09.2019 №КВ1502/1520/АВ/ТД/ФС-585, у розмірі 250380 (двісті п`ятдесят тисяч триста вісімдесят) гривень 00 копійок.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що штраф на позивача накладено у зв`язку з тим, що у ході проведення інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), адреса здійснення діяльності: АДРЕСА_2 , встановлено, що у порушення частини 1 статті 21 та частини 3 статті 24 КЗпП ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ), було допущено до роботи 2 працівників: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 без оформлення трудових відносин відповідно діючого законодавства України (трудових договорів).

В Акті інспекційного відвідування №КВ1502/1520/АВ від 23.08.2019 зазначена адреса здійснення діяльності: АДРЕСА_2 , а в направленні від 19.08.2019 року №1502 зазначено для проведення інспекційного відвідування на предмет дотримання вимог законодавства про працю ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , юридична адреса: АДРЕСА_3 , фактичні адреси: АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_2 .

Відповідно до Акту інспекційного відвідування №КВ1502/1520/АВ від 23.08.2019 перевірка здійснювалася за іншим адресом ніж в Направленні на проведення інспекційного відвідування №1502 від 19.08.2019 року та Наказу від 18.08.2019 року №4123.

До відзиву відповідачем подано бланк опитування найманих працівників, в графі «Місце проведення:» відсутня інформація щодо адреси проведення опитування найманих працівників.

Листом (вих. №05/09-01 від 05.09.2019) було надіслано попередні зауваження на складений Акт інспекційного відвідування, до листа позивачем додано Копії трудових договорів укладених між ФОП ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , табель обліку робочого часу, акт інспекційного відвідування №КВ1502/1520/АВ від 23 серпня 2019 року.

Головне управління направило Позивачу лист про розгляд справи про накладення штрафу № 4.3/2/19/14230 від 06.09.2019 рекомендованим поштовим відправленням (№ 0406004481980).

Позивачем додано до матеріалів справи копія трудового договору №1 від 31 .07.2019 року між ФОП ОСОБА_1 та громадянкою ОСОБА_4 .

Позивачем додано до матеріалів справи копія трудового договору №2 від 31.07.2019 року між ФОП ОСОБА_1 та громадянкою ОСОБА_3 .

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною 2 статті 265 КЗпП України та частинами 2-7 статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" від 05 липня 2012 року №5067-VI (надалі по тексту - Закон України №5067-VI) визначається Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 (надалі по тексту - Порядок №509).

У відповідності до пункту 2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складання акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа) (пункт3 Порядку №509).

Відповідно до частини 1 статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно із частиною 3 статті 24 КЗпП України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Приписами пункту 2 частини 5 статті 50 Закону України №5067-VI передбачено, що роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії спрямовані на приховування трудових відносин.

Частиною 2 статті 265 КЗпП України встановлено, що юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

У відповідності до частини 4 статті 265 КЗпП України штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Аналізуючи наведені вище норми законодавства, суд враховує, що правовою підставою для прийняття постанови про накладення штрафу є, зокрема фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту). При цьому, такий вид порушення повинен бути належним чином зафіксований у складеному посадовою особою Держпраці чи її територіального органу акті перевірки та доведений належними доказами.

Водночас, при накладенні штрафу слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення та встановлення в діях підприємства складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді штрафу.

Необхідно враховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв`язку між самим порушенням та його наслідками.

Судом встановлено, що штраф на позивача накладено у результаті виявлення у ході проведення відвідування позивача порушення, яке полягало у неналежному оформленні трудових відносин.

Зокрема, з оскаржуваної постанови вбачається, що під час інспекційного відвідування інспектором праці було встановлено працівників, які працювали без оформлення, а саме те, що суб`єктом господарювання, як роботодавцем, не було укладено трудові договори з працівниками.

Так, як вже зазначено вище, згідно з частиною 3 статті 24 КЗпП України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору.

Водночас, суд зауважує, що відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Використання примусової праці забороняється. Особа має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Право на працю в Україні реалізується переважно шляхом укладання трудового договору між працівником та роботодавцем.

Трудовий договір це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється.

Відповідно до пункту 6 частини 1, частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим, зокрема, при укладенні трудового договору з фізичною особою.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 265 статті 24 Кодексу законів про працю України, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Аналізуючи наведені вище норми законодавства, суд враховує, що правовою підставою для винесення постанови про накладення штрафу є, зокрема, встановлення факту допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору. При цьому, такий факт допуску повинен бути належним чином зафіксований у складеному посадовою особою Держпраці чи її територіального органу акті перевірки та доведений належними доказами.

Водночас, при накладенні штрафу слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення та встановлення в діях підприємства складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді штрафу.

Необхідно враховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв`язку між самим порушенням та його наслідками.

Аналізуючи наведені відповідачем доводи, суд дійшов висновку, що відповідачем не наведено в акті інспекційного відвідування конкретні докази, що позивачем допущено до виконання робіт працівника без укладання трудового договору та без повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу, відповідно до порядку встановленого КМУ.

Судом не враховуються аргументи відповідача зазначені у відзиві, оскільки позивачем не було вчинено жодних порушень трудового законодавства, відтак спірна постанова про накладення штрафу є протиправною та підлягає скасуванню.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області від 17.09.2019 №КВ1502/1520/АВ/ТД/ФС-585, у розмірі 250380 (двісті п`ятдесят тисяч триста вісімдесят) гривень 00 копійок про накладення штрафу.

Стягнути на користь ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2503,81 (дві тисячі п`ятсот три) гривні 81 копійка за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Київській області (04060, м. Київ, вулиця Вавілових, 10, код ЄДРПОУ 39794214).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя А.Б. Федорчук