Рішення № 97726674, 11.06.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2021 року справа № 580/966/21

13 годин 20 хвилини м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді - Трофімової Л.В., за участі секретаря - Безпалого А.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу № 580/966/21

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) [представник позивача - не прибув]

до Головного управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43142920) [представник відповідача - не прибув]

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, прийняв рішення.

26.02.2021 ОСОБА_1 , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області, з урахуванням уточненої позовної заяви поданої 25.03.2021 у порядку усунення недоліків, просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Черкаській області від 04.11.2020 № 729/2300090120;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Черкаській області від 04.11.2020 № 730/2300090120;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Черкаській області від 04.11.2020 № 731/2300090120.

Ухвалою суду від 30.03.2021 відкрито загальне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 21.04.2021. У зв`язку з поширенням коронавірусної інфекції та хворобою судді Черкаського окружного адміністративного суду Л.В.Трофімової з 19.04.2021 по 14.05.2021 включно засідання 21.04.2021 не відбулося, підготовче засідання призначено на 18.05.2021 Ухвалою від 18.05.2021 закрито підготовче провадження у справі № 580/966/21 та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 02.06.2021, 11.06.2021.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 06.11.2020 позивачем отримано податкові повідомлення-рішення (далі - ППР) Головного управління ДПС у Черкаській області від 04.11.2020 № 729/2300090120, № 730/2300090120, № 731/2300090120, що складені на підставі акта про результати фактичної перевірки від 09.10.2020 № 216/23-00-09-0122/ НОМЕР_1 (далі - акт від 09.10.2020). Акт від 09.10.2020 (без додатків) був надісланий Головним управлінням ДПС в Черкаській області рекомендованим листом позивачеві, з якого позивач дізнався про проведення перевірки. За результатами адміністративного оскарження ДПС України 28.01.2021 прийнято рішення № 2190/6/99-00-06-03-02-06 (отримано позивачем 03.02.2021), яким скарга залишена без задоволення, а оскаржувані ППР - без змін. У позові зазначено, що ППР від 04.11.2020 № 729/2300090120 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 10000,00 грн прийнято за порушення «п. 2 Постанови «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва» від 30.10.2008 № 957, відповідальність передбачена абз. 17 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР). Зазначаючи в акті від 09.10.2020, що продавець ОСОБА_2 отримала готівкові кошти у сумі 50 грн, видала товар, решту коштів, працівники контролюючого органу не зазначили хто саме з них передав кошти, яку суму решти кому передала продавець. Позивач зазначає, що саме фактичні обставини здійснення операції дають можливість довести реальність факту продажу товару. За відсутності конкретної інформації щодо обставин проведення перевірки, наведена в акті інформація не є доказовою і не могла бути підставою для прийняття оскаржуваного ППР від 04.11.2020 № 729/2300090120. В оскаржуваному ППР від 04.11.2020 № 729/ 2300090120 у графі «посилання на пункт та статтю законодавчого акта, порушення якого встановлено», не зазначено законодавчого акта, натомість вказано про порушення п. 2 Постанови Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва № 957 від 30.10.2008. Позивач вважає, що не міг порушити вимог цитованого пункту Постанови від 30.10.2008 № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» (далі - Постанова № 957), позаяк не є жодним із зазначених органів, для яких цією нормою встановлено завдання, у зв`язку з чим ППР від 04.11.2020 року № 729/2300090120 не містить правової підстави для застосування санкції, визначеної у ньому, та тому належить скасуванню, як безпідставне. ППР від 04.11.2020 № 730/2300090120 у сумі 1020,00 грн прийнято за порушення пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - Кодекс № 2755), відповідальність передбачена пунктом 121.1 статті 121 Кодексу 2755. На сторінці 3 акта від 09.10.2020 міститься запис про те, що «...надано письмове звернення про надання підтверджуючих документів на придбання підакцизної групи товарів від 30.09.2020. Станом на 08.10.2020 документи, зазначені у письмовому зверненні до перевірки не надані». Позивач зазначає що правовий статус «письмового звернення» працівника контролюючого органу (не керівника органу чи його заступника), що не було зареєстровано в органі ДПС, є нікчемним і таке «звернення» не є обов`язковою вимогою. Зміст «письмового звернення» позивачеві невідомий, позаяк разом з актом перевірки не надсилався, акт перевірки не містить відомостей стосовно особи, яка таке «звернення» отримала. Позивач зазначає, що у період з 01.10.2020 до 08.10.2020 жоден з перевіряючих не прибував на «перевірку», тому ФОП ОСОБА_1 не міг надати документи для перевірки. Кодекс № 2755 не зобов`язує позивача надавати документи до приміщення контролюючого органу для фактичної перевірки. Застосування до позивача санкції за ненадання документів для перевірки через позбавлення такої можливості є незаконним і свідчить про упереджене ставлення перевіряючих. Головне управління ДПС в Черкаській області, не отримавши від працівника, який здійснює розрахункові операції, документів обліку, прийняв оскаржуване ППР про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафної (фінансової) санкції, тому ППР від 04.11.2020 № 730/2300090120 є протиправним та належить скасуванню. ППР від 04.11.2020 № 731/2300090120 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 103814,00 грн прийнято за порушення пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР), відповідальність за що передбачена статтею 20 Закону № 265/95-ВР. У позові зазначено, що працівники органу ДПС, який прийняв оскаржувані ППР, не були присутні на перевірці (у місцях, де позивач здійснює господарську діяльність) щонайменше вісім з дев`яти днів. Позивач був позбавлений можливості надати документи обліку для перевірки. Ні Кодекс № 2755, ні Закон № 265/95-ВР не зобов`язує позивача надати документи для перевірки виключно в перший день такої перевірки, зокрема враховуючи, що перевірка фактична і про неї суб`єкт господарювання завчасно не повідомляється. Застосування санкції за дію (вимушену бездіяльність) єдиною передумовою якої є дії контролюючого органу (його посадових осіб) є незаконним. На сторінці 3 акта від 09.10.2020 зазначено, що під час перевірки встановлено факт зберігання рідини з характерним запахом спирту на загальну суму 5600,00 грн, про що складено акт зняття залишків товарно-матеріальних цінностей. Акт від 09.10.2020 не містить відомостей про те, що працівники контролюючого органу, які здійснили перевірку одночасно є експертами-товарознавцями, які мають законні повноваження, а також спеціальні знання, що дали їм підстави здійснити оцінку товару. Висновок в акті від 09.10.2020 про вартість рідини з характерним запахом є лише припущенням, що не може бути підставою для ухвалення висновків та прийняття рішень. Перевіряючі вчинили дію, що не передбачена правами працівників органів державної податкової служби, вичерпний перелік яких наведений у статті 20 Кодексу № 2755, позаяк самостійно склали акт зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, натомість Кодекс № 2755 уповноважує працівників контролюючого органу лише вимагати проведення зняття залишків ТМЦ. ППР від 04.11.2020 № 731/2300090120 належить скасуванню, як незаконне і безпідставне. Акт від 09.10.2020, що став підставою для прийняття оскаржуваних ППР є сфальсифікованим, позаяк складений 09.10.2020, закінчення перевірки 08.10.2020, проте акт від 09.10.2020 надісланий позивачеві 07.10.2020, що підтверджується даними офіційного сайту поштового оператора «Укрпошта». У обґрунтування позову ФОП ОСОБА_1 зазначає про рішення Верховного Суду від 21.02.2020 (справа № 826/17123/18), де зазначено, що оскаржуючи наслідки перевірки у вигляді ППР платник податків може посилатися на порушення порядку проведення такої перевірки, яким судами має бути надана правова оцінка. Позивач у судове засідання не прибув, причин неявки суду не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідач позов не визнав, 26.04.2021 представником відповідача подано до суду відзив на позов (а.с.43-47), де зазначено, що посадові особи Головного управління ДПС у Черкаській області під час проведення фактичної перевірки позивача, складання акту перевірки та прийняття оскаржуваних ППР дотримувались Конституції України та діяли відповідно до Кодексу № 2755 та інших нормативно-правових актів України. Щодо описки у ППР від 04.11.2020 № 729/2300090120 у сумі 10000,00 грн відповідачем зазначено, що під час формування ППР було допущено описку, а саме не зазначено, що даний підзаконний акт виданий Кабінетом Міністрів України, проте у доданому розрахунку штрафних санкцій, що є не від`ємною частиною ППР, зазначено правильно підзаконний акт. Окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування. Якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах компетенції та з його змісту можна встановити зміст цього рішення, таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення. Факти порушення є доведеними, стосуються рідини із запахом спирту. ППР від 04.11.2020 №729/2300090120, №730/2300090120, №731/2300090120 прийняті у межах та спосіб перебачений законами України. Представник відповідача у судове засідання не прибув, 11.06.2021 подав додаткові пояснення у яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем, представниками позивача та відповідача обставини справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову належить відмовити з огляду на таке.

Законом, що визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України є Закон № 481/95.

Судом з відомостей ЄДР встановлено, що ОСОБА_1 зареєстровано як фізичну особу-підприємця 08.12.2008, код КВЕД 47.11 - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Згідно частини 2 статті 14 Господарського кодексу України правові засади ліцензування певних видів господарської діяльності визначаються, виходячи з конституційного права кожного на здійснення підприємницької діяльності, не забороненої законом. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Кодекс №2755. Відповідно до статті 15 Кодексу №2755 платниками податків визнаються юридичні особи, які мають об`єкти оподаткування і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Згідно пункту75.1 статті 75 Кодексу №2755 органи державної податкової служби мають право проводити фактичні перевірки. Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Кодексу №2755 фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Згідно статті 80 Кодексу №2755 фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1). Відповідно до пункту 80.4 статті 80 Кодексу №2755 перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція. Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, за наявності встановлених цим кодексом підстав. Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 Кодексу №2755. Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції (пункт 80.7). Відповідно до пункту 81.1 статті 81 Кодексу №2755 посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта. Відповідно до пункту 86.5 статті 86 Кодексу № 2755 акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки.

Судом встановлено, що 28.09.2020 відповідачем прийнято наказ № 1540 «Про проведення фактичної перевірки» відповідно до якого передбачено провести фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 за місцем здійснення фактичної діяльності за адресами: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 з 29.09.2020 тривалістю десять діб (а.с.50).

У період з 30.09.2020 до 09.10.2020 на підставі наказу від 28.09.2020 № 1540 та направлень на перевірку від 29.09.2020 № 440 (а.с.51 - зворотній бік) та № 441 (а.с.51) посадовими особами відповідача проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за адресом: АДРЕСА_4 , результати якої оформлено актом від 09.10.2020 №216/23-00-09-0122/ 3251614578 (а.с.62-63). За результатами перевірки встановлено факти не ведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації на суму 51907 грн. (перелік алкогольних напоїв на зазначену суму наведений у актах ТМЦ, що є додатками до акта перевірки), ненадання платником податків контролюючому органу оригіналів документів чи їх копій під час здійснення податкового контролю, факт продажу одної пляшки горілки «Пшенична», місткістю 0,5 л, міцністю 40%, за ціною 45 грн, згідно з чеком від 30.09.2020 №0078, що є нижчою від встановленої мінімальної ціни на такі напої. У акті від 09.10.2020 зафіксовано порушення пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР, Постанови № 957. Відповідальність за встановлені порушення передбачені статтею 20 Закону № 265/95-ВР, пунктом 121.1 статті 121 Кодексу № 2755, частиною 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР.

У зв`язку з відмовою від підписання направлень, перевіряючими складено акт відмови від підписання направлень продавцем (а.с.54 - зворотній бік).

30.09.2021 перевіряючими у присутності продавця ОСОБА_2 складено акт зняття залишків товарно-матеріальних цінностей на торгівельних об`єктах в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » АДРЕСА_4 (а.с.52-53) у загальній сумі 46307 грн. У акті зазначено, що продавець ОСОБА_2 відмовилась від підписання акта. 30.09.2020 перевіряючими складено акт зняття залишків товарно-матеріальних цінностей на торгівельних об`єктах в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » АДРЕСА_4 (а.с.54) у сумі 5600 грн - горілка в пластиковій тарі об`ємом 5 л у кількості 14 шт, ціна за одиницю - 400 грн. До акту від 09.10.2020 долучено чек у сумі 49 грн (пшенична 0,5 - 45 грн, пакет - 4 грн) (а.с.55). У акті зазначено, що перевірку завершено 08.10.2020 о 16 год 45 хв (а.с.63 - зворотній бік).

Судом встановлено, що акт перевірки від 09.10.2020 направлено позивачеві згідно з пунктом 86.5 статті 86 Кодексу № 2755 - 12.10.2020 (отримано позивачем 20.10.2020), що підтверджується відомостями у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 1800103860156, а.с.64) та спростовує твердження позивача про «фальсифікацію» акта від 09.10.2020 у зв`язку з направленням акта до дати його складення.

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 Кодексу № 2755 ППР приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) ППР, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

За результатами матеріалів перевірки відповідачем прийнято:

- ППР від 04.11.2020 №729/2300090120 про застосування штрафу до ФОП ОСОБА_1 у сумі 10000 грн - за роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої (за порушення постанови № 957, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР) (а.с.15-16);

- ППР від 04.11.2020 №730/2300090120 у сумі 1020 грн - за ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій під час здійснення податкового контролю (за порушення пункту 85.2 статті 85 Кодексу № 2755, відповідальність за яке передбачена пунктом 121.1 статті 121 Кодексу № 2755) (а.с.17-18);

- ППР від 04.11.2020 №731/2300090120 у сумі 103814 грн (51907 грн. х 2) - за здійснення реалізації товарів, що не обліковані у встановленому порядку за місцем реалізації та зберігання (за порушення пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР, відповідальність за яке передбачена статтею 20 Закону № 265/95-ВР) (а.с.19-20).

За результатами адміністративного оскарження ДПС України 28.01.2021 прийнято рішення № 2190/6/99-00-06-03-02-06 (отримано позивачем 03.02.2021), яким скарга залишена без задоволення, а оскаржувані ППР - без змін (а.с.11-14).

Надаючи оцінку доводам позивача щодо протиправності ППР від 04.11.2020 №729/2300090120 у сумі 10000 грн, суд зазначає про таке.

Під час проведення працівниками контролюючого органу контрольної закупки продавець ОСОБА_2 отримала готівкові кошти у сумі 50,00 грн, видала товар - горілка пшенична 0,5, решту коштів та провела розрахункову операцію, що підтверджується чеком від 30.09.2020 №0078 (а.с.55).

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема письмовими доказами. Згідно з частиною 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, що містять інформацію про предмет доказування. Статтею 75 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Суд зазначає, що чеком від 30.09.2020 №0078 підтверджується придбання товару «пшенична 0,5» за ціною 45 грн.

Відповідно до Закону № 265/95-ВР розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Відповідно до статті 1 Закону №481/95-ВР мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої - ціни, що визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки. На момент вчинення правопорушення чинними були вимоги Постанови №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово - відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв», із змінами та доповненнями від 05.09.2018 №748, згідно з якою з 02.10.2018 мінімальна роздрібна ціна, зокрема, горілки місткістю 0,5 л, міцністю 40%, становить 89,40 гривень.

Згідно з частиною 10 статті 18 Закону №481/95-ВР Кабінету Міністрів України надано право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.

Відповідно до статті 17 Закону №481/95-ВР передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. До суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару розрахованої, виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.

Судом встановлено, що у ППР від 04.11.2020 №729/2300090120 зазначено: «встановлено порушення п.2 Постанови Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва № 957 від 30.10.2008», натомість назва постанови Кабінету Міністрів України із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2011 № 1307 - «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв». Суд зазначає, що у доданому розрахунку штрафних санкцій, що є невід`ємною частиною ППР, зазначено правильну назву підзаконного акта (а.с.16). Окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування. Якщо спірне рішення прийнято контролюючим органом у межах компетенції та із змісту можна встановити зміст цього рішення, таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення. У такому разі рішення контролюючого органу про застосування фінансових санкцій за порушення вимог законодавства з регулювання обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, варто розцінювати як ППР з окремими дефектами, що не змінюють суті спірного рішення. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 25.01.2019 у справі № 812/1112/16 (ЄДРСР 79411347).

Враховуючи факт встановлення продажу алкогольної продукції, що підтверджується чеком від 30.09.2020 №0078 за ціною, нижчою від мінімальної роздрібної ціни відповідачем правомірно прийнято ППР від 04.11.2020 №729/2300090120 у сумі 10000 грн.

Надаючи оцінку доводам позивача щодо протиправності ППР від 04.11.2020 №730/2300090120 у сумі 1020 грн, суд зазначає про таке.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Кодексу № 2755 для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Пунктом 177.10 статті 177 Кодексу № 2755 визначено, що фізичні особи - підприємці зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Пунктом 85.2 статті 85 Кодексу № 2755 встановлено, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки. Згідно з пунктом 85.4 статті 85 Кодексу № 2755 під час проведення перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності). Пунктом 85.8 статті 85 Кодексу № 2755 встановлено, що посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності). Незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в сумі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн (пункт 121.1 статті 121 Кодексу №2755). Згідно з пунктом 44.6 статті 44 Кодексу№ 2755 у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складання такої звітності.

У акті перевірки зазначено, що станом на 08.10.2020 позивачем не надано документи до перевірки (а.с.63), що була фактичною.

Судом відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 06.08.2019 у справі №520/8681/18 (ЄДРСР 83495086), де зазначено, що під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень суд має враховувати лише ті обставини та документи, на підставі яких таке рішення було прийнято, а під час прийняття ППР первинні бухгалтерські документи позивача відповідачем не досліджувались, внаслідок їх відсутності у платника податків у силу пункту 44.7 статті Кодексу № 2755, і це стало наслідком недобросовісної поведінки самого позивача, то підстав для дослідження та врахування таких первинних документів під час судового розгляду цієї справи не було.

Головним управлінням ДПС у Черкаській області винесено податкове повідомлення-рішення №1039/2300090120, яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано штрафні фінансові санкції. У справі № 580/2355/21 адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення - рішення залишити без розгляду з підстав пропуску місячного строку звернення до суду.

Враховуючи факт ненадання продавцем та позивачем документів до фактичної перевірки, суд дійшов висновку про правомірність ППР від 04.11.2020 №730/2300090120 у сумі 1020 грн.

Надаючи оцінку доводам позивача щодо протиправності ППР від 04.11.2020 №731/2300090120 у сумі 103814 грн, суд зазначає про таке.

Згідно з підпунктом 19-1.1.16 пункту 19-1.1 статті 19-1 Кодексу № 2755 контролюючі органи здійснюють заходи запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального. Відповідно до підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 Кодексу № 2755 контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Кодексу № 2755 податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Головне управління ДПС у Черкаській області є уповноваженим органом виконавчої влади, який має право видавати ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, згідно з Кодексом № 2755 та статті 16 Закону № 481/95-ВР наділений повноваженнями на здійснення контролю за дотриманням норм цього Закону.

Під час фактичної перевірки складено акт зняття залишків товарно-матеріальних цінностей (алкогольних напоїв) на суму 46 307 грн (а.с.52-53) та надано письмове звернення про надання підтверджуючих документів на придбання підакцизної групи товарів від 30.09.2020 (а.с.52). Станом на 08.10.2020 документи зазначені в письмовому зверненні до реалізації матеріалів перевірки не надані.

Згідно з пунктом 12 статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. Суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті). Відповідно до статті 20 Закону №265/95-ВР до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, що не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, що підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість. Пунктом 177.10 статті 177 Кодексу № 2755 встановлено, що фізичні особи - підприємці зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи про походження товару.

Верховний Суд у постанові від 02.10.2018 у справі №813/2875/17 (ЄДРСР 77045310) зазначив: «задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що надані позивачем первинні документи підтверджують легальне походження алкогольних напоїв, зазначених у складеній працівниками податкового органу під час проведення перевірки відомості від 03.05.2017 та ведення позивачем обліку товарних запасів. Суд касаційної інстанції не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке. Фізичні особи-підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, під час продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов`язані вести облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації. Недотримання вказаного обов`язку має наслідком застосування фінансової санкції у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації».

Згідно з п.п. 291.5.1 ст.291 Кодексу №2755 не можуть бути платниками єдиного податку груп 1 - 3 суб`єкти господарювання (юридичні та фізичні особи - підприємці), які здійснюють виробництво, імпорт, експорт, продаж підакцизних товарів (крім діяльності фізичних осіб, пов`язаної з роздрібним продажем пива та столових вин). До підакцизних товарів, зокрема, належать ( п. 215.1 ст.215 Кодексу №2755): спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, у тому числі пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну.

Суд зазначає, що на момент проведення перевірки позивачем не було надано податковому органу доказів ведення обліку товарів, що знаходилися на реалізації. Позивач додатково не подавав заяв щодо ведення ним обліку товарних запасів та зберігання первинних документів в іншому місці та/або документів про наявний склад. Позивачем не надано первинні документи, що підтверджують легальне походження алкогольних напоїв, зазначених у складеній працівниками податкового органу під час проведення перевірки відомості (акті зняття ТМЦ) від 30.09.2020.

Згідно із підпунктами 14.1.107 та 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 ПК України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів; маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку. Маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об`ємних одиниць.

Згідно із статтею 20 Закону №265/95-ВР до суб`єктів господарювання за здійснення реалізації товарів, що не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, що не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Верховний Суд у постанові від 31.07.2018 у справі № 804/4056/17 (ЄДРСР 75644268) зазначив, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили доводи позивача стосовно недоліків оформлення акту перевірки, дотримання строків прийняття податкового повідомлення-рішення, що не можуть бути підставою для скасування податкового повідомлення-рішення, оскільки не спростовують факту допущеного порушення вимог податкового законодавства за які податковим законодавством передбачена відповідальність.

Враховуючи факт встановлення наявності необлікованих алкогольних напоїв, наявних за місцем реалізації, відповідачем правомірно прийнято ППР від 04.11.2020 №731/2300090120 у сумі 103814 грн грн.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (частина 2 статті 77) у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до принципу змагальності суб`єкт господарювання зобов`язаний заперечувати проти доводів суб`єкта владних повноважень, подавши належні докази на спростування висновків останнього, що закріплено, зокрема у частині 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

У справі відповідачем надано належні, допустимі, достовірні і достатні докази на спростування аргументів позивача і обґрунтованості зафіксованих у акті порушень та правомірності застосованих санкцій у визначенні грошового зобов`язання позивача. Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, у межах позовних вимог.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32), зокрема у пункті 58 рішення у справі Seryavin та інші проти України від 10.02.2010, 4909/04 зазначив, що згідно з його усталеною практикою, що відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (Ruiz Torija проти Іспанії від 09.12.1994, п.29).

Кодексом адміністративного судочинства України (частина 2 статті 2) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені порушення правил здійснення господарської діяльності з обліку і реалізації алкогольних напоїв та застосовані відповідачем норми законодавства під час здійснення контрольних заходів та реалізації матеріалів фактичної перевірки, оцінені докази, перевірені аргументи учасників спірних відносин, суд дійшов висновку, що відповідач діяв правомірно, порушень процедур прийняття оспорюваних індивідуальних актів не встановлено, тому у задоволенні адміністративного позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у Черкаській області від 04.11.2020 № 729/2300090120 у сумі 10000 грн, № 730/2300090120 у сумі 1020 грн, № 731/2300090120 у сумі 103814 грн належить відмовити повністю.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови у позові сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 73-78, 90, 118, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень та з урахуванням пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ];

відповідач: Головне управління ДПС у Черкаській області [вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43142920].

Повне судове рішення складено 16.06.2021.

Суддя Л.В. Трофімова