Ухвала суду № 97726389, 17.06.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

17 червня 2021 р. Справа № 520/10560/21

Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Спірідонов М.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Державного реєстратора Кобзарівської сільської ради Валківського району Харківської області Іваницький Євген Анатолійович (вул. Радянська, буд. 3, с. Кобзарівка, Валківський район, Харківська область, 63044, код ЄДРПОУ 04398181), третя особа: Акціонерне товариство "Альфа-банк" (вул. Велика Васильківська, буд. 100, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 23494714), Служба у справах дітей по Шевченківському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради (пр-т Науки, буд. 17-А, м. Харків, 61200, код ЄДРПОУ 23910928) про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора Кобзарівської сільської ради Валківського району Харківської області Іваницького Євгена Анатолійовича (з відкриттям розділу) від 19.11.2020 року (індексний номер 55243411) та запис про право власності № 39280242 від 13.11.2020 року на нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , за Акціонерним товариства "Альфа-банк";

- визнати протиправним та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про право власності від № 39280242 від 13.11.2020 року на нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , за Акціонерним товариства "Альфа-банк";

- поновити право власності на нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий МВМ Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 27.11.1996 року ЇПН НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати посадових осіб Реєстру прав власності на нерухоме майно внести в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі право власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про право власності на нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий МВМ Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 27.11.1996 року ІПН НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

- звернути до негайного виконання судове рішення у цій справі;

- стягнути з відповідача понесені судові витрати у розмірі 908 гри, а також витрати на правову допомогу у розмірі 28000 грн.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

За вимогами частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно до пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

При визначенні компетенції адміністративний суд виходить не лише із суб`єктного складу, а із суті спору. Так, спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб`єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій, яку слід розуміти як діяльність усіх суб`єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, законодавцем в положеннях статті 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Отже, в разі порушення цивільного права чи інтересу у позивача виникає право на звернення до суду із застосуванням відповідного способу захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу.

Частиною першою статті 391 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Зокрема, можливість захисту саме права власності шляхом визнання незаконним акта, яким порушується право власності, передбачається ст. 393 Цивільного кодексу України. Так, відповідно до ч. 1 цієї статті, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Зі змісту позовних вимог та обставин, якими позивач їх обґрунтовує, встановлено, що 26.04.2007 між ОСОБА_1 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "УКРСОЦБАНК", укладений іпотечний договір №840 5-27 16/10/7-203 (з майновим поручителем). На підставі зазначеного іпотечного договору, позивач, як Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю (Акціонерно-комерційному банку соціального розвитку "УКРСОЦБАНК" у якості забезпечення виконання Позичальником Основного зобов`язання (майновий поручитель за зобов`язанням фізична особа ОСОБА_2 ), наступне нерухоме майно: трикімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 64.6 кв м (шістдесят чотири цілих шість десятих) житловою площею 44,0 кв.м. (сорок чотири) та належить Іпотекодавцю: ОСОБА_1 , на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 01.10.2004 р., виданого Дзержинською районною радою на підставі рішення виконавчого комітету Дзсржинської районної ради м. Харкова за № 151/14 від 14 09.2004, яка 22.10.2004 року зареєстрована в КП "ХМБТІ", про що надано Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №516141 від 22.10.2004, реєстраційний номер 8043638, номер запису 73454 в книзі 1.

26 квітня 2007 року між фізичною особою ОСОБА_2 , який є майновим поручителем за зобов`язанням у зазначеному іпотечному договору та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "УКРСОЦБАНК" укладено додаткову угоду № 1 про внесення змін до договору кредиту №840/1 -27/16/3/7-101 від 26.04.2007, згідно якого з 20.10.2008 встановлено процентну ставку за користуванням кредитом на рівні 15 (п`ятнадцять) процентів річних та комісій у розмірі в строки та в порядку, що визначені договором, яким обумовлено Основне зобов`язання

09 липня 2009 року між позивачем та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "УКРСОЦБАНК" укладено договір № 1 про внесення змін до іпотечного договору № 840/5-27/16/10/7-203, посвідченого 26.04.2007 року приватним нотаріусом Костенком С.А. за реєстровим № 3666.

У той же день між фізичною особою ОСОБА_2 , який є майновим поручителем за зобов`язанням у зазначеному іпотечному договору та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "УКРСОЦБАНК" укладено договір № 2 про внесення змін до Договору кредиту № 840/1-27/16/3/7-101 від 26.04.2007.

Крім того, 09.07.2009 року між позивачем та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "УКРСОЦБАНК" укладено договір № 1 про внесення змін до іпотечного договору № 840/5-27/16/10/7-460, посвідченого 19.07.2007 року приватним нотаріусом Костенком С.А. за реєстровим № 7207 з приводу взаємної згоди внести до Договору кредиту наступні зміни щодо пролонгації кінцевого терміну користування кредитом, відстрочки сплати основного боргу та збільшення ліміту кредитування.

09 липня 2009 року між позивачем та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "УКРСОЦБАНК" укладено договір № 2 про внесення змін до Договору кредиту № 840 1-27/16/3 7-262 від 19.09.2007 року.

В подальшому позивачем з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна стало відомо про те, що 13.11.2020 Державним реєстратором Кобзарівської сільської ради Валківського району Харківської області Іваницьким Євгеном Анатолійовичем на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 55243411 від 19.11.2020 внесено зміну права власності на квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 64.6 кв.м, житловою площею 44,0 кв.м. до зазначеного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер запису про право власності 39280242) за Акціонерним товариством "Альфа-Банк", код ЄДРПОУ:23494714. При цьому підставою для виникнення права власності на квартиру зазначено Договір іпотеки, предметом якого вказана дана квартира.

Проте, позивач на зазначені дії реєстратора, а саме на відчуження права власності на квартиру не надавала.

Отже судом встановлено, що позивачем оскаржується протиправне рішення відповідача щодо відчуження права власності позивача на квартиру, за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 64.6 кв.м, житловою площею 44,0 кв.м., оскільки остання згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить на праві власності Акціонерному товариству "Альфа-Банк".

Тобто, спір у частині, що стосується скасування рішення Державного реєстратора Кобзарівської сільської ради Валківського району Харківської області Іваницького Євгена Анатолійовича та вчинений ним запис про право власності, не пов`язаний із захистом прав позивача у сфері саме публічно-правових відносин, адже подання цього позову покликано на поновлення порушених, на думку позивача, його речових прав на нерухоме майно, а саме квартиру.

Вирішення питання щодо скасування рішення про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомості впливатиме на права та інтереси третьої особи як його власника, а скасування такого рішення не відновить прав позивача у цій справі на спірне майно. Наведене свідчить про наявність спору про право цивільне, що, у свою чергу, унеможливлює розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.

Отже, існує спір щодо права власності на нерухоме майно, а саме квартиру щодо якого заявлено позовні вимоги до відповідача. Тому під час вирішення спору суд має встановити обставини наявності у позивача чинного права власності на вищевказане нерухоме майно, що виходить за межі компетентності адміністративних судів.

Тобто, предмет позовних вимог стосується реалізації цивільних правовідносин.

Майнові відносини поділяються на публічні та приватні. Відповідно, і спори в таких відносинах можуть бути як публічно-правовими, так і приватноправовими (цивільними, господарськими).

Положеннями статті 21 Цивільного кодексу України встановлено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до частини 1 статті 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства, відповідно до вимог частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

З огляду на заявлені підстави позову, даний спір підвідомчий місцевому загальному суду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Оскільки визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі і обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу, зокрема, цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

У відповідності до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Частиною 6 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд передбачено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Згідно частини 5 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

З урахуванням встановлених вище обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а отже наявні підстави для відмови у відкритті провадження у справі.

При цьому, відповідно до ч. 6 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя вважає за необхідне роз`яснити, що розгляд даної справи відноситься до суду загальної юрисдикції за правилами цивільного судочинства.

Керуючись статтями 170, 171, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі ОСОБА_1 до Державного реєстратора Кобзарівської сільської ради Валківського району Харківської області Іваницький Євген Анатолійович, третя особа: Акціонерне товариство "Альфа-банк", Служба у справах дітей по Шевченківському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення.

Роз`яснити позивачу, що зазначена позовна вимога підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Спірідонов М.О.