Рішення № 97723677, 05.05.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2021 року Справа № 202/7659/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відповідача 1: сержанта поліції ДОПС Індустріального Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Філяур Ольги Сергіївни, відповідача 2: Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області, відповідача 3: Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування термінового зоборонного припису,-

ВСТАНОВИВ:

21 січня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду на виконання ухвали Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2020 року надійшла адміністративна справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до сержанта поліції ДОПС Індустріального УППВ Дніпропетровської області Фішеувої Ольги Сергієвна, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис стосовно -кривдника серія АА № 235475 від 13.12.2020 року складений сержантом поліції Фішеув О.С. по відношенню ОСОБА_1 .

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржуваний терміновий заборонний припис винесений без дотримання вимог законодавства, всупереч Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.08.2018 № 654. У позові наголошується на тому, що відповідач не встановив та не вказав у приписі доказів, інформації стосовно того, хто є ініціатором конфлікту, та не вживались заходи спрямовані на перевірку інформації щодо наявності підстав для винесення оскаржуваного припису.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.01.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача - Головне управління Національної поліції у Дніпропетровській області.

24.02.2021 року Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області було надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 235475 від 13.12.2020 року складено не посадовою особою за прізвищем Фіушева О.С. , а сержантом поліції Філяур Ольгою Сергіївною , яка при складанні термінового заборонного припису діяла виключно у межах повноважень та у спосіб, передбачені законодавством, рішення приймала з урахуванням усіх фактичних обставин, що були встановлені станом на момент фіксації порушення. У відзиві, зокрема, наголошено, що працівник уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України виніс припис за результатами оцінки ризиків. Припис АА №235475 від 13.12.2020 року відповідає вимогам Порядку №654 від 01.08.2018 року. Також ГУ НП в Дніпропетровській області вказано про те, що законодавець наділив поліцейського дискреційними повноваженнями щодо обрання з декількох допустимих рішень при винесенні термінового заборонного припису. Відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2021 року суд перейшов до розгляду адміністративної справи №202/7659/20 за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання по справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.03.2021 року було відмовлено в задоволенні клопотання ГУНП в Дніпропетровській області про заміну сторони по справі та залучено Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в якості відповідача-3 по справі №202/7659/20.

22.04.2021 року відповідачем-3 було подано відзив на позовну заяву, в якому вказано про те, що наказом Департаменту патрульної поліції №273 від 08.05.2020 року Філяур О.С. з 17.05.2020 року була відряджена в оперативне підпорядкування ГУ НП в Дніпропетровській області, у зв`язку із чим належним відповідачем по справі є саме відповідач -2. У відзиві також наголошено на безпідставності позовних вимог, з огляду на те, що уповноваженою особою під час складання заборонного припису були дотримані вимоги чинного законодавства: Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та Порядку № 654 від 01.08.2018. Окремо звернуто увагу на те, що чинне законодавство у сфері протидії домашньому насильству не передбачає встановлення обставин, через які кривдник вчинив домашнє насильство. Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України посилалось у відзиві на правомірність оскаржуваного припису та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідач 1 своїм правом на подання відзиву не скористався, свою позицію стосовно позову не висловив.

В судове засідання 05.05.2021 року сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином. Судом вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

13.12.2020 року о 19:20 годині поліцейський УПП в Дніпропетровській області сержант поліції Філяур Ольга Сергіївна винесла терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 235475 у зв`язку з скоєнням ОСОБА_1 домашнього насильства відносно колишньої дружини ОСОБА_4 .

Згідно зазначеного термінового заборонного припису стосовно кривдника: 13.12.2020 року близько 13 год. громадянин ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , в стані алкогольного сп`яніння вчинив сварку з колишньою дружиною ОСОБА_4 , в ході якої погрожував фізичною розправою. та висловлювався нецензурною лайкою.

Так, відповідно до вказаного термінового заборонного припису стосовно кривдника, ОСОБА_1 зобов`язано залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, заборонено на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи, заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Терміновий заборонний припис стосовно кривдника винесений строком на 10 діб з 19:20 години 13.12.2020 року до 19:20 години 22.12.2020 року.

У матеріалах справи міститься копія форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 13.12.2020 року, яка заповнена дільничним офіцером поліції сектору превенції Дніпровського РВП лейтенантом поліції Дерезою С.В.; постраждала особа ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ); кривдник ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ); поліцейським уповноваженого підрозділу поліції визначено рівень небезпеки - «високий».

Вважаючи спірний терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА 235475 від 31.12.2020 року протиправним, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.п.1, 5, 8, 18 ч.1 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; вживає заходів для запобігання та протидії домашньому насильству або насильству за ознакою статі.

Визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства Закон України «Про запобігання та протидії домашньому насильству» №2229-VIII від 07.12.2017 року (далі - Закон №2229-VIII).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону №2229-VIII, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Запобігання домашньому насильству - система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства, формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі поведінки у приватних стосунках, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед до постраждалих дітей, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються (пункт 5 частини першої статті 1 цього Закону №2229-VIII).

У відповідності до вимог ч.2 ст. 3 Закону №2229-VIII, дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім`ї патронатного вихователя

Статтею 6 Закону №2229-VIII визначені суб`єкти, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, серед яких, до інших органів та установ, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, належать уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (пункт 2 частини третьої статті 6).

За нормами статті 10 Закону №2229-VIII до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать: 1) виявлення фактів домашнього насильства та своєчасне реагування на них; 2) прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, у тому числі розгляд повідомлень, що надійшли до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, вжиття заходів для його припинення та надання допомоги постраждалим особам з урахуванням результатів оцінки ризиків у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спільно з Національною поліцією України; 3) інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися; 4) винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників; 5) взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи в порядку, визначеному законодавством; 6) здійснення контролю за виконанням кривдниками спеціальних заходів протидії домашньому насильству протягом строку їх дії; 7) анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством; 8) взаємодія з іншими суб`єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, відповідно до статті 15 цього Закону; 9) звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Уповноважені підрозділи органів Національної поліції України здійснюють повноваження у сфері запобігання та протидії домашньому насильству з урахуванням міжнародних стандартів реагування правоохоронних органів на випадки домашнього насильства та оцінки ризиків.

Відповідно до п.9 ст.25 Закону №2229-VIII, особа, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, може оскаржити його до суду в загальному порядку, передбаченому для оскарження рішень, дій або бездіяльності працівників уповноважених підрозділів органів Національної поліції України.

В даному випадку, відповідач наділений владними управлінськими функціями щодо розгляду поданих згідно з Законом №2229-VIII заяв, та вжиття, за наслідком їх розгляду, відповідних заходів, а тому даний спір носить публічно-правових характер та має розглядатись адміністративним судом в порядку, визначеному КАС України.

Відповідно до пункту 16 статті 1 Закону №2229-VIII, терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров`я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.08.2018 №654, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.08.2018 за № 965/32417, затверджено Порядок винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника (далі Порядок №654), який визначає процедуру винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника.

Відповідно до п.п.1, 2 розділу ІІ Порядку № 654, терміновий заборонний припис стосовно кривдника (далі - припис) виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції) у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції за результатами оцінки ризиків.

Відповідно до статті 25 Закону №2229-VIII та пункту 4 розділу II Порядку №654, припис може містити такі заходи: зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністесртвом соціальної політики України від 13.03.2019 №369/180, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2019 р. за №333/33304, затверджено Порядок проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства (далі Порядок №369/180), який визначає процедуру проведення оцінки вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи, з метою визначення ефективних заходів реагування, спрямованих на припинення такого насильства та попередження його повторного вчинення.

Відповідно до п.п.4, 5 розділу І Порядку №369/180, оцінку ризиків проводить поліцейський уповноважений підрозділ органу Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції) за фактом вчинення домашнього насильства.

Результати оцінки ризиків враховує поліцейський уповноваженого підрозділу поліції під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення та надання допомоги постраждалим особам у порядку, визначеному законодавством.

Уповноважені органи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству можуть використовувати результати оцінки ризиків під час застосування заходів протидії такому насильству відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".

Оцінка ризиків проводиться шляхом спілкування/бесіди з постраждалою від такого насильства особою або її представником, з`ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи. За результатами заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції визначає рівень небезпеки, який враховується під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, надання допомоги постраждалим особам.

Форма оцінки вчинення домашнього насильства складається із 27 питань, на які поліцейський має відповісти "так", "ні", "без відповіді"/"невідомо". Питання стосуються безпосередньо безпеки постраждалої особи: чи кривдник погрожував її вбити, чи застосовував фізичне насильство, чи перебував кривдник у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння (має алкогольну чи наркотичну залежність) та ін.

Відбираючи від постраждалої особи відповіді на такі запитання, поліцейський визначає таким чином рівень небезпеки: високий, середній або низький. Важливо, що відмова або небажання постраждалої особи спілкуватися із правоохоронними органами може розцінюватися представниками поліції як високий рівень небезпеки. Тобто, якщо на всі запитання отримано відповіді "Без відповіді/Невідомо", поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на свій розсуд може оцінити ситуацію як таку, що має високий рівень небезпеки.

Якщо рівень небезпеки оцінюється як низький або середній, а інші чинники/обставини, що можуть вплинути на рівень небезпеки, відсутні - терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції. У разі високого рівня небезпеки поліцейський уповноваженого підрозділу поліції обов`язково виносить терміновий заборонний припис стосовно кривдника.

Під час вирішення питання про винесення припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлові приміщення.

При винесенні припису працівник уповноваженого підрозділу поліції отримує пояснення від кривдника, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності).

За вказаних обставин, судом встановлено, що результати оцінки ризиків є обов`язковими для поліцейського уповноваженого підрозділу поліції під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення та надання допомоги постраждалим особам у порядку, визначеному законодавством.

Згідно вимог п.1 ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративній суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Як було встановлено під час судового розгляду, 13.12.2020 року о 19:20 годині поліцейський УПП в Дніпропетровській області сержант поліції Філяур Ольга Сергіївна винесла терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 235475 у зв`язку з скоєнням ОСОБА_1 домашнього насильства відносно колишньої дружини ОСОБА_4 .

Як вбачається з наданих до матеріалів справи доказів, 13.12.2020 року ОСОБА_4 на адресу начальника Індустріального ВП ГУНП в Дніпропетровській області було подано заяву про вчинення заходів впливу на колишнього чоловіка ОСОБА_1 , оскільки позивач 13.12.2020 року близько 18.00 год вчинив домашнє насильство економічного та психологічного характеру.

Згідно пояснень, відібраних у ОСОБА_1 13.12.2020 року, останній зазначив про провокування конфліктних ситуацій саме колишньою дружиною. Окремо у поясненнях зазначено про те, що заява ОСОБА_4 подана безпідставно, та заявниця шляхом звернення до органів поліції намагається виселити ОСОБА_1 із житлового будинку.

Водночас, в матеріалах справи містяться також пояснення ОСОБА_4 , надані 13.12.20220 року, з яких вбачається, що остання, прибувши додому 13.12.2020 року близько 18.00 год., виявила на порозі на вулиці продукти харчування, які були нею придбані, у зв`язку із чим зазначила, що ОСОБА_1 завдав збитків. У поясненнях наголошено на тому, що житловий будинок є власністю ОСОБА_4 , у зв`язку з чим остання бажає, що колишній чоловік покинув житлове приміщення. Також в поясненнях наголошено, що ОСОБА_4 боїться знаходитись разом із ОСОБА_1 у житловому будинку, оскільки останній вживає спиртні напої, виражається нецензурною лайкою та погрожує.

Відповідно до рапорту лейтенанта поліції Савчук Т.Ю. від 13.12.2020 року, на службовий планшет 13.12.2020 року близько 18.16 год. надійшов виклик про домашнє насильство. Прибувши за викликом було встановлено, що за адресою АДРЕСА_1 перед будинком розкидані продукти харчування, безпосередньо у будинку був безлад. Під час спілкування з ОСОБА_1 , який мав явні ознаки алкогольного сп`яніння, поліцейські намагались встановити, чи був між сторонами конфлікт, однак, ОСОБА_1 відповідей не надав. Останнього було затримано за порушення вимог ст. 173-2 КУпАП. Згідно оцінки ризиків, з метою негайного припинення домашнього насильства, було складено протоколи про адміністративні правопорушення.

Поряд з цим суд зауважує, що матеріали справи не містять належних доказів стосовно того, хто саме є ініціатором конфлікту, тому неможливо достеменно стверджувати, що конфлікт вчинено саме з ініціативи позивача. Також слід зазначити, що наявність постійних конфліктних ситуацій між колишнім подружжям, не є беззаперечним доказом, що кривдником у цих відносинах виступає чоловік. Дані обставини мають бути встановлені органами поліції з урахуванням отриманих пояснень від обох сторін конфлікту та підтверджуватись відповідними доказами, зокрема поясненнями свідків.

Окрім цього, в матеріалах справи відсутні відомості щодо притягнення позивача до адміністративної чи кримінальної відповідальності, відтак, відсутні підстави для визнання встановленими обставин у відповідності до положень ч. 4 ст. 78 КАС України.

Слід звернути увагу, що наведені положення Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству» у випадках звернення до органів поліції із заявами щодо домашнього насильства зобов`язують відповідні органи для підтвердження факту домашнього насильства чи його спростування щонайменше здійснити перевірку відповідної інформації.

У матеріалах справи є заява ОСОБА_4 , яка доводить факт звернення потерпілої до органів поліції, усі дані щодо вчинення ОСОБА_1 правопорушення записані зі слів заявниці. Письмові пояснення позивача щодо факту домашнього насильства спростовують посилання ОСОБА_4 .

Таким чином, матеріали справи не містять належних доказів підтвердження вжиття усіх заходів з боку уповноважених органів Національної поліції України щодо здійснення перевірки інформації щодо наявності підстав для винесення заборонного припису.

Окрім цього, щодо складання форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, необхідно зазначити нижченаведене

Встановлено, що форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, складена лейтенантом поліції Дерезою С.В., та датована 13.12.2020 року. Час складання цієї форми -не зазначено.

Згідно рапорту від 13.12.2020 року, складеного посадовими особами відповідача 3, встановлено, що звернення ОСОБА_4 про домашнє насильство скеровано до органів поліції 13.12.2020 року близько 18.16 год.

Терміновий заборонений припис стосовно кривдника АА №235475, складено - 13.12.2020 року о 19.20 годин.

Згідно положень чинного законодавства, результати оцінки ризиків є обов`язковими для поліцейського уповноваженого підрозділу поліції під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення та надання допомоги постраждалим особам у порядку, визначеному законодавством.

Без складання оцінки ризиків поліцейський уповноваженого підрозділу поліції не спроможний визначити рівень небезпеки: високий, середній або низький, та не може з`ясувати обставин конфлікту та виявити чинники і умови, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи.

Результат оцінки ризиків передує винесенню термінового заборонного припису стосовно кривдника.

В матеріалах справи міститься копія форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 13.12.2020 року, яка заповнена лейтенантом поліції Дерезою С.В. , однак, вказана форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства не містить відомостей, у якій саме годині вона була заповнена.

Таким чином, з урахуванням наведеного вище, неможливо встановити оскаржуваний припис складено поліцейським до моменту заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства чи після складання припису.

З огляду на встановлені обставини, суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження вжиття усіх заходів з боку уповноважених органів Національної поліції України щодо здійснення перевірки інформації щодо наявності підстав для винесення заборонного припису.

Факт наявності у поліцейського дискреційного повноваження стосовно винесення термінового заборонного припису не означає позбавлення можливості суду перевірити обґрунтованість рішення та дотримання процедури його винесення.

Таким чином, з урахуванням наведених вище обставини, слід дійти висновку, що оскаржуваний припис винесено без урахування усіх наявних обставин у справі.

Аналізуючи викладене, суд вважає, що при складанні тимчасового заборонного припису серії АА № 235475 від 13.12.2020 року сержантом поліції Філяур Ольгою Сергіївною не було дотримано всіх вимог, передбачених Законом України "Про запобігання та протидії домашньому насильству", не здійснено повну перевірку відповідної інформації, припис винесено без відповідних підстав, відтак, такий підлягає скасуванню.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваного термінового заборонного припису, з дотриманням вимог абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, відповідачем суду не наведено та не надано.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду, в розмірі 840,80 грн., що документально підтверджується квитанцією від 15.12.2020.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 840,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, оскільки поліцейський Філяур Ольга Сергіївна згідно наказу Департаменту патрульної поліції №273 від 08.05.2020 року з 17.05.2020 року, була відряджена в оперативне підпорядкування ГУ НП в Дніпропетровській області на момент винесення оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача 1: сержанта поліції ДОПС Індустріального Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Філяур Ольги Сергіївни , відповідача 2: Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області, відповідача 3: Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №235475 від 13.12.2020 року, винесений поліцейським Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області сержантом поліції Філяур Ольгою Сергіївною.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) здійснені ним судові витрати на оплату судового збору в розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області (49101, м. Дніпро, вул. Троїцька, 20-а, код ЄДРПОУ 40108866).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295,297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) В.В. Кальник

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя В.В. Кальник

05.05.2021

Рішення не набрало законної сили 05 травня 2021 р.

Суддя В.В. Кальник