Рішення № 97723582, 17.06.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2021 року ЛуцькСправа № 140/4265/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Сороки Ю.Ю.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною, стягнення середнього заробітку,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності щодо не здійснення нарахування та виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 28.03.2020 по 22.03.2021, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 28.03.2020 по 22.03.2021 в розмірі 142 260,93 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.03.2020 позивач звільнений зі служби в поліції з посади начальника відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління ГУНП у Волинській області за п.2 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію». При звільнені зі служби відповідачем не проведено з позивачем всіх належних розрахунків, зокрема, за невідбуту у 2020 році відпустку, передбачена Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та відповідно до ст.16-2 Закону України «Про відпустки», як учаснику бойових дій, компенсація взагалі не була не нарахована і не виплачена, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду. 04.12.2020 рішенням Волинського окружного адміністративного суду в адміністративній справі №140/14208/20, позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Волинській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2020 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби; зобов`язано Головне управління Національної поліції у Волинській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2020 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби в поліції.

На виконання вищевказаного рішення суду від 04.12.2020, відповідачем 22.03.2021 проведено позивачу виплату грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2020 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби в поліції.

Позивач вважає, що у даному випадку з боку відповідача мав місце факт порушення його законних прав та інтересів, в частині своєчасного отримання належних до виплати грошових сум при звільненні.

Таким чином, оскільки остаточний розрахунок при його звільненні, був проведений із ним лише 22.03.2021, а тому відповідач повинен виплатити йому середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку на підставі частини 1 статті 117 Кодексу законів про працю України.

Ухвалою судді від 26.04.2021 відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 16.06.2021 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі.

Відповідач правом подачі відзиву на позовну заяву не скористався.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 07.11.2015, згідно наказу ГУНП №1о/с від 07.11.2015, ОСОБА_1 прийнятий на службу в поліцію на посаду начальника відділу слідчого управління у Волинській області.

28.03.2020 позивач звільнений зі служби в поліції з посади начальника відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління ГУНП у Волинській області за п.2 ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» відповідно до наказу ГУНП №111 о/с від 27.03.2020.

При звільнені зі служби відповідачем не проведено з позивачем всіх належних розрахунків, зокрема, за невідбуту у 2020 році відпустку, передбачена Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та відповідно до ст.16-2 Закону України «Про відпустки», як учаснику бойових дій, компенсація взагалі не була не нарахована і не виплачена, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду.

04.12.2020 рішенням Волинського окружного адміністративного суду в адміністративній справі №140/14208/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання дій протиправними та стягнення коштів, позов задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Волинській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2020 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби; зобов`язано Головне управління Національної поліції у Волинській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2020 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби в поліції; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04.12.2020, Головним управлінням Національної поліції у Волинській області 22.03.2021 проведено позивачу виплату грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2020 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби в поліції в сумі 3282,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою по рахунку ОСОБА_1 від 17.04.2021.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд приходить до таких висновків.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 47 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно із статтею 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

При вирішенні спору суд також враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 27 червня 2018 року у справі №810/1543/17. Верховний Суд у цьому рішенні вказав, що за такого правового врегулювання, передбаченого частиною першою статті 117 КЗпП України , обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 Кодексу законів про працю України.

Встановлюючи своєчасність розрахунку з позивачем при звільненні, суд виходить з того, що позивача звільнено із займаної посади 28.03.2020, тоді як остаточний розрахунок було проведено 22.03.2021, що підтверджується банківською випискою по рахунку ОСОБА_1 від 17.04.2021.

Тобто, грошові кошти, належні до виплати позивачу при звільненні, виплачені з порушенням строку.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач набув право на виплату середнього заробітку за увесь період затримки розрахунку при звільненні з 28.03.2020 по 22.03.2021.

Пунктом 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок №100) передбачено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку №100, у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Пунктом 8 Порядку №100 передбачено, що для нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

В разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньоденна заробітна плата позивача за останні два місяці перед звільненням, відповідно до довідки УФЗБО Головного управління Національної поліції у Волинській області від 10.04.2020 вих. №399/29/01-2020 становить 567,60 грн. (18168,94 грн. + 15887,09 грн.(сума заробітної плати за два останні місяці) / 60 (кількість робочих днів за останні два місяці).

У період з наступної дати після звільнення (28.03.2020), по день фактичного розрахунку (22.03.2021) кількість робочих днів затримки розрахунку при звільненні становить 358.

Таким чином, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, який підлягає стягненню на користь позивача становить 203200,80 грн. (567,60 х 358 = 203200,80 грн).

Керуючись статтями 242, 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Кодексу законів про працю України, Закону України “Про державну службу”, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Волинській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29.03.2020 по 21.03.2021 в розмірі 203200 (двісті три тисячі двісті) гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Національної поліції у Волинській області (43025, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Винниченка, 11, код ЄДРПОУ 40108604).

Суддя Ю.Ю. Сорока