Рішення № 97723387, 16.06.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

16 червня 2021 р. Справа № 120/2665/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , як опікуна в інтересах недієздатного ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулись ОСОБА_1 та ОСОБА_1 , як опікун в інтересах недієздатного ОСОБА_2 (далі - позивачі) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Вінницькій області) про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що є віруючими громадянами України та не бажають ототожнювати своє ім`я з ідентифікаційним номером платника податків. У 2004 році рішеннями Ленінського районного суду м. Вінниці від 19.02.2004, за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано право обліковуватись податковими органами без ідентифікаційного номера. На виконання судового рішення податковим органом в паспортах позивачів було внесено записи "Має право здійснювати любі платежі без ідентифікаційного номера". В подальшому, як зазначають позивачі, з прийняттям нового Податкового кодексу України, відповідач повідомив позивачам про необхідність повторно стати на податковий облік та подати повідомлення на підтвердження відмови від РНОКПП, що й ними було зроблено. Однак, в подальшому позивачам стало відомо, що повторне подання до податкового органу повідомлень на підтвердження відмови від РНОКПП не було обов`язковим. В зв`язку з цим, 09.09.2020 вони звернулись до відповідача з заявою про відкликання попередньо наданої згоди на обробку персональних даних з вимогою видалити персональні дані, внесені до окремого реєстру та здійснювати облік у порядку визначеному рішеннями Ленінського районного суду м. Вінниці від 19.02.2004, відповідно до п. 11, п. 5 та п.. 6 ст. 8 Закону України "Про захист персональних даних". Однак, отримали відмову, яка мотивована відсутністю повноважень щодо ведення обліку платників податків в іншому порядку, за іншими формами, способами або видами, відмінними від тих, що передбачені податковим законодавством України. Не погоджуючись з отриманою відмовою суб`єкта владних повноважень, позивачі звернулись до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Ухвалою від 16.04.2021 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в порядку, визначеному ст. 262 КАС України). Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема зазначає, що починаючи з 01.01.2011 року облік платників податків здійснюється у відповідності до порядку та у спосіб визначені Податковим кодексом України від 02.12.2010 за № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПК України). Облік фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім`ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки. При цьому, приписами ПК України не передбачено можливості виключення або невнесення відомостей про особу до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків у випадку, якщо через свої релігійні переконання такі особи відмовляються від прийняття реєстраційного номера, а навпаки передбачено ведення обліку таких осіб в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб-платників податків за прізвищем, ім`ям, по батькові та серією і номером паспорта. З урахуванням вищезазначеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Також, представником відповідача звернуто увагу на те, що згідно з п. 3 p.VI Порядку обробки персональних даних у базі персональних даних - Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого в Міністерстві юстиції України 12.03.2015 за №278/26723, персональні дані в ДРФО зберігаються протягом усього життя фізичної особи - платника податків та 75 років з дати внесення запису про її смерть.

Персональні дані видаляються або знищуються в порядку, встановленому відповідно до вимог Закону України "Про захист персональних даних". Персональні дані в ДРФО підлягають знищенню у разі закінчення строку зберігання даних. Зокрема, підставою для знищення персональних даних у базі ДРФО є набрання законної сили рішенням суду щодо виключення даних про фізичну особу з ДРФО. Знищення персональних даних за зверненням (вимогою, заявою) суб`єкта персональних даних до закінчення строку зберігання, визначеного його згодою на обробку цих даних або законом, вищевказаними нормативно-правовими актами не передбачене.

Ухвалою від 11.05.2021 замінено відповідача в особі Головного управління ДПС у Вінницькій області як юридичну особу публічного права його правонаступником, яким є Головне управління ДПС у Вінницькій області, що діє як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 19.02.2004, прийнятого у справі №2-826/04, визнано неправомірною бездіяльність податкового органу та зобов`язано Державу податкову інспекцію у м. Вінниці зробити в паспорті ОСОБА_1 на одній із сторінок для особливих відміток (7, 8 і 9 сторінки), відмітку про наявність у неї права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, встановити їй раніше існуючу форму обліку платників податків та інших обов`язкових платежів. Ідентифікаційний номер ОСОБА_1 знеособити, виключивши його із Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів (а.с. 15-16).

Також, рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 19.02.2004, прийнятого у справі №2-1407/04, визнано неправомірною бездіяльність податкового органу та зобов`язано Державу податкову інспекцію у м. Вінниці зробити в паспорті ОСОБА_2 на одній із сторінок для особливих відміток (7, 8 і 9 сторінки), відмітку про наявність у неї права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, встановити їй раніше існуючу форму обліку платників податків та інших обов`язкових платежів. Ідентифікаційний номер ОСОБА_2 знеособити, виключивши його із Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів (а.с. 17-18).

На виконання вказаних судових рішень у паспорта позивачів серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 Вінницькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області зроблено такий запис: "Має право здійснювати любі платежі без ідентифікаційного номера". Запис посвідчений підписом керівника Вінницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області та печаткою цього податкового органу.

В подальшому, як зазначають позивачі у позовній заяві, податковим органом було запропоновано оновити відмітку в їх паспортах для підтвердження їх відмови від ідентифікаційного номеру шляхом заповнення відповідного Повідомлення. Після звернення до податкового органу із відповідними Повідомленнями, 23.10.2014 до паспортів позивачів було внесено відмітку "про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта".

Одночасно позивачі зазначили, що звертаючись до податкового органу із зазначеними Повідомленнями, вони не знали, що останні є також заявами для включення даних щодо них в окремий реєстр Державного реєстру.

За виявлених обставин, позивачі 09.09.2020 звернулись до начальника Вінницької ОДПІ із заявами в яких, окрім іншого, просили: анулювати та повернути їм підписані Повідомлення; анулювати відмітки в їх паспортах про "Право здійснювати платежі за серією та номером паспорта; повернути в юридичне поле гербову печатку в їх паспортах у відповідності до їх права "здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта" підтвердженого судовим рішенням; вести облік щодо них, як платників податків, за раніше встановленою формою обліку - виключно за їх ім`ям, прізвищем та ім`ям по батькові на паперових носіях; видалити персональні дані щодо них з Єдиного реєстру платників податків.

Листами від 22.09.2020 № 21571/Д02-32-50-01, №21572/Д/02-32-50-01 за підписом заступника начальника ГУ ДПС у Вінницькій області позивачам повідомлено, що з 01.01.2011 реєстрації у Державному реєстрі фізичних осіб підлягають усі без винятку фізичні особи: або за реєстраційним номером облікової картки, або за серією та номером паспорта у окремому реєстрі Державного реєстру. Тому ГУ ДПС у Вінницькій області не має повноважень щодо ведення обліку платників податків в іншому порядку, за іншими формами, способами або видами відмінними від тих, що передбачені чинним податковим законодавством України.

Не погодившись з вказаною відмовою, позивачі звернулись до суду з позовом, у якому просили:

- визнати протиправною відмову Вінницького управління ГУ ДПС у Вінницькій області у видаленні персональних даних з окремого реєстру Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

- зобов`язати ГУ ДПС у Вінницькій області видалити усі персональні дані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з окремого реєстру Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та анулювати проставлену відмітку у паспорті "по серії і номеру паспорта".

- зобов`язати ГУ ДПС у Вінницькій області вести облік ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до набутого права обліку без засобів Державного реєстру.

Надаючи оцінку позовним вимогам, суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері обліку фізичних осіб як платників податків на сьогодні регулюються Податковим кодексом України (далі – ПК України) та Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 року № 822, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 25.10.2017 за № 1306/31174 (далі – Положення № 822).

Відповідно до п. 63.1 ст. 63 ПК України облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Всі фізичні особи-платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом (п. 63.5 ст. 63 ПК України).

В силу положень пункту 63.6 статті 63 ПК України облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами.

Порядок визначення податкового номера встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться за прізвищем, ім`ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта. У паспортах зазначених осіб контролюючими органами робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Порядок внесення відмітки визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує фінансову політику.

Відповідно до п. 63.7 ст. 63 ПК України контролюючий орган зазначає податковий номер або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) у всіх свідоцтвах, довідках, в інших документах або повідомленнях, що видаються платнику податків або надсилаються йому.

Кожен платник податків зазначає податковий номер або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) в усіх податкових деклараціях (розрахунках, звітах), платіжних документах щодо податків і зборів, у фінансових документах, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Пунктом 70.1 ст. 70 ПК України визначено, що облік фізичних осіб-платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім`ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки.

Згідно з п. 70.5 ст. 70 ПК України фізична особа-платник податків, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов`язана особисто подати відповідному контролюючому органу повідомлення та документи для забезпечення її обліку за прізвищем, ім`ям, по батькові і серією та номером паспорта, а також пред`явити паспорт.

Фізична особа подає облікову картку фізичної особи-платника податків або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) до контролюючого органу за своєю податковою адресою, а фізична особа, яка не має постійного місця проживання в Україні, – контролюючого органу за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об`єкта оподаткування.

Для заповнення облікової картки фізичної особи-платника податків використовуються дані документа, що посвідчує особу. Для заповнення повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) використовуються дані паспорта.

З метою визначення єдиної методики реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків відповідно до статей 63 та 70 ПК України розроблено Положення № 822, яким, зокрема, визначаються порядок та процедура: реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі; формування та ведення Державного реєстру; подання облікової картки фізичної особи-платника податків та повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків); внесення до паспортів фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта тощо.

Пунктом 1 розділу ІІ Положення № 822 передбачено, що облік фізичних осіб-платників податків ведеться у Державному реєстрі за реєстраційними номерами облікової картки платника податків, а осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім`ям, по батькові (за наявності), серією та/або номером діючого паспорта громадянина України без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків (до паспортів зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта).

Фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов`язана особисто подати до відповідного контролюючого органу Повідомлення за формою № 1П (додаток 8), яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру, та пред`явити паспорт або документ, на підставі якого оформлюється паспорт вперше. У разі зміни прізвища, імені чи по батькові особа, крім паспорта, пред`являє свідоцтво про шлюб (за наявності), свідоцтво про розірвання шлюбу (за наявності), свідоцтво про зміну імені (за наявності). (п. 1 розділу VІІІ Положення № 822).

Водночас згідно з додатком 8 до Положення № 822 до Повідомлення фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера, вноситься така інформація: прізвище, ім`я, по батькові; дата народження; місце народження (країна, область, район, населений пункт); адреси реєстрації місця проживання та фактичного місця проживання; контактна інформація (мобільний/домашній телефон); реквізити документа, на підставі якого заповнюється Повідомлення (назва документа, серія, номер, дата видачі та уповноважений суб`єкт, що видав документ).

Відповідно до пунктів 2, 3, 4 розділу VІІІ Положення № 822 2. облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім`ям, по батькові (за наявності), серією та/або номером паспорта. До паспортів зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта.

Фізична особа подає Повідомлення до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу у разі, якщо фізична особа перебуває за межами населеного пункту проживання.

Для заповнення Повідомлення використовуються дані паспорта та інших документів, які подаються у разі зміни паспортних даних або оформлення паспорта вперше.

Дії контролюючого органу після отримання Повідомлення регулюються пунктами 5, 6, 7 розділу VІІІ Положення № 822. Так, згідно з цими пунктами процедура перевірки щодо можливості внесення відмітки до паспорта здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання до контролюючого органу Повідомлення. За результатами такої перевірки повідомлення-підтвердження щодо можливості внесення відмітки до паспорта надсилається до відповідного контролюючого органу.

Якщо встановлено, що фізична особа, яка подала Повідомлення, обліковується в окремому реєстрі за іншими серією та/або номером паспорта, до відповідного контролюючого органу замість повідомлення-підтвердження надсилається відмова у повторній реєстрації в окремому реєстрі. У такому разі контролюючий орган інформує фізичну особу про необхідність внесення змін до окремого реєстру Державного реєстру у порядку, визначеному розділом IX цього Положення.

Після отримання підтвердження щодо можливості внесення відмітки за зверненням фізичної особи, яка подала Повідомлення, відповідний контролюючий орган вносить до паспорта у формі книжечки відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта, форму якої наведено в додатку 9 до цього Положення.

Водночас суд зауважує, що форма відмітки є чітко визначеною та передбачає внесення на сьомій, восьмій або дев`ятій сторінці паспорта громадянина України у формі книжечки запису такого змісту: "___ (найменування контролюючого органу). Має право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Дата взяття на облік __. Підпис _. Дата __. М.П."

Після внесення до паспорта відмітки відповідний контролюючий орган формує та надсилає до ДФС повідомлення щодо дати внесення до паспорта такої відмітки (із зазначенням серії та/або номера паспорта) для взяття особи на облік в окремому реєстрі Державного реєстру. Датою взяття на облік в окремому реєстрі Державного реєстру вважається дата внесення відмітки до паспорта. ДФС у разі надходження такого повідомлення вносить до окремого реєстру Державного реєстру запис із зазначенням дати внесення відмітки та дати внесення запису до цього реєстру (п. 8 розділу VІІІ Положення № 822).

Відповідно до п. 11 розділу VІІІ Положення № 822 Повідомлення за формою № 1П (заява за формою № 5ДРП), подане(а) до контролюючого органу, із зазначенням дати його (її) подання та дати внесення до паспорта або анулювання відмітки про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта реєструється в журналі обліку Повідомлень за формою № 1П / Заяв за формою № 5ДРП осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, за формою, наведеною в додатку 11 до цього Положення.

Наведені вище норми Податкового кодексу України та Положення № 822 є чинними та неконституційними не визнані, а отже підлягають застосуванню на всій території України. Водночас їх змістовний правовий аналіз дає підстави для висновку про те, що законодавцем детально регламентовано механізм обліку фізичних осіб-платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків. Облік таких осіб є формалізованим процесом та здійснюється в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім`ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта громадянина України без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків. При цьому не передбачено можливості ведення обліку фізичних осіб-платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, виключно за прізвищем, ім`ям, по батькові, роком народження і місцем реєстрації.

Суд виходить з того, що Україна є правовою державою, в якій згідно із ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Відтак законних підстав для обліку позивачів як платників податків за раніше існуючою формою обліку (за прізвищем, ім`ям та по батькові) на даний час немає, оскільки така форма обліку не передбачена чинним законодавством України.

Водночас суд не бере до уваги посилання позивачів на необхідність збереження за ними раніше існуючої форми податкового обліку у зв`язку з наявністю з цього приводу рішень Ленінського районного суду м. Вінниці від 19.02.2004, адже зазначені судові рішення ухвалені щодо правовідносин, які виникли до набрання чинності Податковим кодексом України та не стосуються спірних правовідносин у цій справі.

Більше того, до моменту набрання чинності Податковим кодексом України питання, пов`язані з обліком фізичних осіб-платників податків та зборів врегульовувались Законом України "Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов`язкових платежів" від 22 грудня 1994 року № 320/94-ВР.

Згідно з ч. 2 ст. 5 вказаного Закону до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов`язкових платежів не вноситься інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи.

Проте можливість не включення відомостей про особу до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків з релігійних міркувань існувала лише до моменту втрати чинності Законом України "Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов`язкових платежів", тобто до 01.01.2011.

З часу набрання чинності Податковим кодексом України, а саме починаючи з 01.01.2011, законодавець запровадив інший механізм обліку фізичних осіб-платників податків та зборів. При цьому відповідні зміни не можна вважати звуженням змісту та обсягу існуючих прав і свобод в контексті положень частини 3 статті 22 Конституції України, на що помилково посилається позивач.

Також суд враховує, що відповідно до ст. 35 Конституції України кожному гарантується право на свободу світогляду та віросповідання.

Водночас згідно з ч. 4 ст. 35 Конституції України ніхто не може бути увільнений від своїх обов`язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань.

Отже, факт того, що певні дії держави чи суспільства суперечать релігійним переконанням особи сам по собі не може свідчити про неправомірність цих дій та необхідність захисту таких переконань.

Зазначене відповідає судовій практиці Європейського суду з прав людини, висвітленій у Рішенні від 03 грудня 2009 року № 40010/04 у справі "Тамара Скугар та інші проти Росії", яка стосувалась відмови віруючих православної церкви від ідентифікації у податкових правовідносинах за номером. Так, Європейський суд з прав людини зазначив, що захищаючи особисту сферу, стаття 9 Конвенції не завжди гарантує право поводити себе у публічній сфері життя так, як того вимагають релігійні погляди. Держава, розробляючи та застосовуючи власні внутрішні процедури, не може залежати від точки зору окремих громадян, яка базується на їх релігійних віруваннях. Європейського суду з прав людини дійшов висновку, що спосіб організації державної податкової бази даних з використанням індивідуальних номерів платників податків не є втручанням держави у реалізацію права заявниці на свободу релігії, гарантованого статтею 9 Конвенції.

З огляду на викладене суд приходить до переконання, що при розгляді звернень позивачів від 09.09.2020 відповідач діяв правомірно, роз`яснивши позивачам існуючий на сьогодні порядок обліку фізичних осіб-платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків.

Крім того, суд визнає правомірною відмову відповідача у задоволенні вимог позивачів про анулювання та повернення їм підписаних Повідомлень; анулювати відмітки в їх паспортах про "Право здійснювати платежі за серією та номером паспорта; про повернення в юридичне поле гербову печатку в їх паспортах у відповідності до їх права "здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта" підтвердженого судовим рішенням; про ведення обліку щодо них, як платників податків, за раніше встановленою формою обліку - виключно за їх ім`ям, прізвищем та ім`ям по батькові на паперових носіях; про видалення персональних даних щодо них з Єдиного реєстру платників податків.

При цьому наголошує, що з набранням чинності Податковим кодексом України втратили чинність норми Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов`язкових платежів", яким було передбачено, що у паспортах осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.

Враховуючи те, що позивачами не заперечується того факту що вони самостійно в 2014 році в добровільному порядку звернулись до податкового органу з відповідними Повідомленнями (незалежно від причин, які зумовили таке зверення), за наслідком опрацювання яких відповідачем було зроблено відмітки в їх паспортах "Має право здійснювати любі платежі без ідентифікаційного номера" та внесено відомості до окремого реєстру Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, тобто після набрання чинності Податковим кодексом України, у відповідача станом на дату звернення позивачів із заявами від 09.09.2020 не було законних підстав для відновлення ведення обліку таких платників податків в порядку, який був чинним на момент прийняття Ленінським районним судом м. Вінниці рішень від 19.02.2004, оскільки це суперечить порядку, визначеному Податковим кодексом України та Положенням № 822.

Також, суд погоджується з доводами відповідача про неможливість задоволення вимоги позивача про поновлення відповідної відмітки з огляду на наявність рішень Ленінського районного суду м. Вінниці від 19.02.2004. По перше, чинним законодавством не передбачено такої процедури. По друге, чинне законодавство взагалі не передбачає такого поняття як "ідентифікаційний номер" фізичної особи-платника податків.

Крім того, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачі акцентують увагу на рішеннях Ленінського районного суду м. Вінниці від 19.02.2004 та вважають, що ці рішення є обов`язковими для відповідача, як правонаступника ДПІ у м. Вінниці, і підлягають виконанню, незалежно від строків та будь-яких змін у законодавстві.

В цьому контексті суд зазначає, що рішеннями Ленінського районного суду м. Вінниці від 19.02.2004 є повністю виконаними, адже паспорта позивачів містять відмітку, яка за своїм змістом відповідає резолютивній частині рішення районного суду.

Водночас позивач помилково вважає, що ці рішення є безтерміновими та підлягають багаторазовому застосуванню. Суд зауважує, що цими рішеннями було вирішено існуючий на той час спір між сторонами і суд, вирішуючи такий спір, вдавався до оцінки чинного тоді законодавства. При цьому за позивачами було визнано право обліковуватись податковими органами без ідентифікаційного номера саме з огляду на ті положення закону, що існували на той час, були недосконалими та не визначали механізму обліку фізичних осіб-платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від ідентифікаційного номера.

До того ж суд зазначає, що виконання судового рішення є завершальною стадією судового процесу. Отже, виконання остаточного судового рішення завершує судовий процес і ставить крапку у спорі (конфлікті), що був вирішений судом.

Враховуючи наведене суд вважає помилковими і не бере до уваги посилання позивачів на обов`язковість рішень Ленінського районного суду м. Вінниці від 19.02.2004 для відповідача та необхідність їх повторного виконання Головним управлінням ДПС у Вінницькій області, як правонаступником ДПІ у м. Вінниці.

Суд не бере до уваги посилання позивачів на те, що дія норм Податкового кодексу України звужує їх права, оскільки зміна діючого порядку податкового обліку осіб, які через свої релігійні переконання не бажають користуватися ідентифікаційним номером, не зменшує обсягу прав зазначених осіб, і, з урахуванням позиції ЄСПЛ, не є порушенням статті 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.07.2018 у справі № 823/198/16, від 12.12.2019 у справі №820/261/16 та від 20.06.2018 у справі №803/1203/17.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

З урахуванням положень ст. 139 КАС України підстав для відшкодування позивачу витрат зі сплати судового збору немає.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , серія та номер паспорту НОМЕР_1 )

ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , серія та номер паспорту НОМЕР_2 )

Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ ВП 44069150)

Повний текст рішення виготовлено та підписано: 16.06.2021

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна