Ухвала суду № 9772282, 04.03.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2010 р.Справа № 22-а-7350/08 Категорія: 2.11.1Головуючий в 1 інстанції: Ткаченко О.В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Косцової І. П.

суддів Турецької І.О.

Домусчи С.Д.

при секретарі Мкртичян З.А.

з участю: представника Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Томашевського Сергія Дмитровича; представника казенного підприємства "Дослідний-проектний центр кораблебудування" Смірнової Наталії Володимирівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві на постанову господарського суду Миколаївської області від 18 лютого 2008 року по справі за адміністративним позовом казенного підприємства "Дослідний-проектний центр кораблебудування" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2007 року Казенний дослідно-проектний центр кораблебудування (далі КПДПЦК) звернуся до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків (далі СДПІ по роботі з ВПП) у м. Миколаєві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00015936/0 від 18 жовтня 2007 року на суму 1777 362,00 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, КПДПЦК вказував, що згідно договору комісії № 3/69-Д від 06 травня 2005 року позивач розробив, виготовив і поставив нерезиденту (ВМД №100000012/5/588528 від 06 липня 2005 року) технічну документацію щодо проведення модельних випробувань димаря корабля. При визначенні податкового зобов'язання по податку на додану вартість (далі ПДВ) платник податку застосував 0 ставку, відповідно до ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" виходячи з того, що ним була здійснена поставка товару, а не послуг.

За результатами проведеної виїзної планової перевірки діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.04.2004 року по 31.03.07 року СДПІ по роботі з ВПП ДПІ у м. Миколаєві складено акт від 11 жовтня 2007 року №786/36/14307618, яким визначено, що застосування у вказаному випадку нульової ставки суперечить чинному законодавству. На підставі цього акта оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням позивачу визначено 1777362 грн. податкового зобовязання по податку на додану вартість, у т.ч. 1184908 грн. - за основним платежем, 592454 грн. - штрафних санкцій.

На думку позивача, вищевказані висновки акту перевірки є помилковими.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 18 лютого 2008 року скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві від 18 жовтня 2007 року № 00015936/0.

В апеляційній скарзі СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві ставиться питання про скасування судового рішення з тих підстав, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права. На думку апелянта, позивач здійснив поставку послуг (розробка, виготовлення та постачання технічної документації), місце надання яких знаходиться на митній території України, а тому відповідно до п.6.1. ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" такі операції оподатковуються за ставкою 20%.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія cуддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві в період з 31.08.07 по 27.09.07 проведено виїзну планову перевірку Казенного дослідно-проектного центру кораблебудування з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.04.2004 року по 31.03.07 року, про що складено акт від 11.10.2007 року № 786/36/14307618.

Перевіркою встановлено, що в порушення пп.. 3.1.1п.3.1 ст.3, пп.4.1, п.4.5 ст.4, п.6.1 п.6.2,п.6.5 ст.6, пп.7.2.1-в),г) п.7.2, пп.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.5 п.7.4, пп..7.7.1, пп..7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивачем у жовтні 2006 року та у січні 2007 року застосовано нульову ставку ПДВ при поставці послуг по укладеному з ДП ДК "Укрспецекспорт" ДГЗІФ "Укрінмаш" договору комісії №3/69-Д від 06 травня 2005 року на розробку, виготовлення і постачання документації, яка здійснюється на митній території Україні, де підприємство зареєстровано платником ПДВ.

Крім цього, в акті перевірки зазначено, що в порушення пп..3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1. ст..4, п.6.1, п. 6.2, п. 6.5 ст.6, пп..7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" КПДПЦК у липні 2005 року застосовано нульову ставку ПДВ при поставці послуг по укладеному договору комісії USE -16/2-488-D/K-04 від 18.11.2004 року з ДП ДК "Укрспецекспорт" на розробку, виготовлення і постачання документації, яка здійснюється згідно актів прийому-передачі технічної документації на митній території України, де підприємство зареєстроване платником податку на додану вартість.

За висновком співробітників податкового органу, надані згідно актів прийому-передачі технічної документації послуги по вказаним договорам комісії підлягають оподаткуванню за ставкою 20%, а тому сума податку за підсумками липня 2005 року становить 84044,00 грн., за підсумками жовтня 2006 року 463815,00 грн., за підсумками січня 2007 року 549 763,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 18 жовтня 2007 року №00015936/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 1777362 грн., у т.ч. 1184908 грн. - за основним платежем, 592454 грн. - штрафних санкцій.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що між позивачем та ДП ДК "Укрспецекспорт" ДГЗІФ "Укрінмаш" у липні 2005 року, у жовтні 2006 року та у січні 2007 року було здійснено поставку товарів на експорт з передачею права власності на результати діяльності постачальнику, що відповідно до п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачає застосування нульової ставки податку на додану вартість.

Відповідно до п.1.4 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" поставкою товарів є будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу права власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатно поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договором фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу

Поставкою послуг є будь-які операції цивільно-правового характеру виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, наданні послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу) поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання»до товарів військового призначення в сукупності чи окремо відносяться вироби військового призначення, технології військового призначення (технічні дані, технічна допомога, базові технології).

Як встановлено матеріалами справи, між позивачем, як комітентом, та ДК "Укрспецекспорт" як комісіонером укладено договір комісії № USE -16/2-488-D/K-04 від 18.11.2004 року на вчинення комісіонером за дорученням комітента за плату правочину з продажу технічної документації «Проведення модельних випробувань димаря корабля».

Здійснення експортної операції за вказаним договором підтверджується належним чином оформленою ВМД від 06.07.2005 року № 100000012/5/588528 на поставку технічної документації на суму 707700,00 грн.

Крім цього, муж позивачем, як комітентом та ДП ДК "Укрспецекспорт" ДГЗІФ "Укрінмаш", як комісіонером, укладено договір комісії № 3/69-Д від 06.05.2005 року на укладення контрактів з нерезидентом (покупець) на розробку, виготовлення і постачання документації для ремонту корпусу і електромеханічної частини кораблів водотоннажністю близько 8000 тон.

Здійснення експортної операції за вказаним договором підтверджується належним чином оформленими ВМД від 04.10.2006 року № 100000012/6/983381 на поставку технічної документації на суму 2986100,35 грн. та № 100000012/7/586039 від 18.01.2007 року на суму 3484131,35 грн.

Як вбачається зі змісту договорів комісії, їх предметом був експорт товарів військового призначення. Передача позивачем комісіонеру саме товарів військового призначення підтверджується зазначеними вище вантажно-митними деклараціями.

Відповідно до п.3 Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого постановою КМ України від 20.11.2003 року № 1807, міжнародна передача товарів може здійснюватись суб»єктом здійснення міжнародних передач товарів за наявності у нього відповідного дозволу чи висновку Держекспортконтролю.

Наявність у позивача дозволу Державної служби експортного контролю України за № 25697002 від 01 грудня 2005 року на передачу саме товарів військового призначення встановлено під час перевірки податковим органом.

Згідно ч.1 ст. 21 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання»митне оформлення та митний контроль товарів здійснюються в порядку, передбаченому Митним кодексом України.

Органи митного контролю оформленням вантажно-митних декларацій № 100000012/6/983381 від 04.10.2006 року та № 100000012/7/586039 від 18.01.2007 року підтвердили здійснення позивачем поставки товарів військового призначення.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції щодо здійснення позивачем поставки сааме товару.

Відповідно до п.6.2 Закону України «Про податок на додану вартість»при експорті товарів та супутних такому експорту послуг ставка податку становить «0»відсотків до бази оподаткування.

Отже, позивач здійснив поставку товарів за межі митного кордону України (експорт товарів), і, відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»правомірно застосував п.6.2 ст.6 цього Закону.

Таким чином, постанова судом першої інстанції постановлена з додержанням вимог матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві залишити без задоволення, а постанову господарського суду Миколаївської області від 18 лютого 2008 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст судового рішення виготовлено 09 березня 2010 року.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: