Вирок № 97722360, 22.03.2021, Лисичанський міський суд Луганської області

415/4551/19

1-КП/415/233/21

ВИРОК

Іменем України

22.03.21 року місто Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю секретаря Кайданович Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за №12019130240000787 від 01 травня 2019 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, працюючого у ВП «Шахта імені Д.Ф. Мельникова» ПАТ «Лисичанськвугілля», не одруженого, судимого 08 грудня 2015 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.186 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, з випробуванням на 1 рік, 22 грудня 2016 року Лисичанським міським судом за ст.185 ч.2, ст.71 КК України до 2 років 01 місяця позбавлення волі, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.2 КК України, –

за участю сторін кримінального провадження та учасників судового провадження:

прокурора Беднарського А.Є.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

встановив:

18 квітня 2019 року, приблизно о 20 годині, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем мешкання потерпілої ОСОБА_2 , по АДРЕСА_2 , та, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), отримавши від останньої, під приводом тимчасового користування – прослуховування музики, мобільний телефон ТМ «Sigma», модель «X-treme PQ24», вартістю, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-1/584е від 22 травня 2019 року, 2116 гривень 66 копійок, і, заздалегідь маючи намір не виконувати обумовлені зобов`язання, з корисливих мотивів, повторно, заволодів гаджетом, спричинивши майнову шкоду на вказану суму.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ст.190 ч.2 КК України, а саме: заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), повторно.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.2 КК України, при обставинах, вказаних в обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень – відмовився, і, відповідаючи на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, а саме, – заволодіння майном потерпілої ОСОБА_2 , зокрема, мобільним телефоном ТМ «Sigma», під час сумісного вживання алкогольних напоїі, перебуваючи за місцем мешкання останньої, по АДРЕСА_2 , 18 квітня 2019 року, у вечірній час, та, отримавши гаджет безпосередньо від потерпілої ОСОБА_2 – на прохання прослухати музичні треки, запевнивши щодо повернення того через деякий час після користування, однак, не виконавши зазначеної обіцянки, – викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному – щиро розкаявся, перепрошуючи за свої протиправні дії, завдана потерпілій ОСОБА_2 майнова шкода – відшкодована повністю: шляхом повернення вартості викраденого.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_1 правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, – суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, і, відповідно, ухвалюючи судове рішення за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.2 КК України, – яке, на підставі ст.370 КПК України, – повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому, законним – є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог кримінального провадження, передбачених КПК України, обґрунтованим – є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, відповідно до ст.94 КПК України, вмотивованим – є рішення, в якому наведенні належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення, – вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні – заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайства), повторно, – доведено, і дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно і обґрунтовано кваліфіковано за ст.190 ч.2 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання: скоєне обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії не тяжких злочинів (а.с.45-46 (ст.190 ч.2 КК України), обвинувачений ОСОБА_1 – працює, має постійне місце проживання і у побуті за місцем мешкання та за місцем реєстрації – характеризується позитивно (а.с.37), пройшов курс реінтеграції та адаптації в Центрі ГО «Маханаім», де, за час перебування, мав позитивну характеристику, у скоєному – щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення (а.с.50-51), добровільне відшкодування завданих збитків.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно зі ст.67 КК України, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги вищенаведене, а також, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, яке, відповідно до положень ст.12 КК України, хоча і відноситься до категорії не тяжких злочинів, однак, – є умисним, корисливим та вчиненим проти власності, право на що, відповідно до положень ст.41 Конституції України, є непорушеним, – суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання – у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ст.190 ч.2 КК України, з урахуванням положень ст.63 КК України, при цьому, беручи до уваги данні про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який – працює, має родину, постійне місце мешкання, позитивно характеризується за місцем проживання та у побуті, у судовому засіданні – в повному обсязі визнав свою провину, щиро розкаявся та вибачався за скоєне, активно сприяв розкриттю інкримінованого кримінального правопорушення, і, одночасно, враховуючи обставини, що пом`якшують покарання, в тому числі, враховуючи також відсутність обставин, які обтяжують покарання, відсутність тяжких наслідків від скоєного, а також, враховуючи суму спричиненої кримінальними правопорушеннями майнової шкоди, повне відшкодування останньої та думку потерпілої ОСОБА_2 – у наданій до суду заяві, яка на призначенні обвинуваченому суворого покарання не наполягала, суд, – оцінюючи зазначені обставини в їх сукупності, – вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства та, відповідно, без відбування покарання, – із застосуванням вимог ст.75 КК України, – зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та з покладенням ряду обов`язків, передбачених ст.76 ч.1 п.1, ст.76 ч.1 п.2 КК України, що, на переконання суду, відповідно до положень ст.65 КК України, буде необхідним й достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, оскільки, покарання, на підставі положень ст.50 КК України, має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.

Підстав щодо застосування запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 – суд не вбачає, і зазначене питання учасниками даного кримінального провадження – не ставилось.

Процесуальні витрати у справі – у сумі 628 гривень 04 копійки (а.с.21), пов`язані із залученням експертів, під час проведення судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-1/584е від 22 травня 2019 року (а.с.17-20), у зв`язку з необхідністю встановлення розміру заподіяної потерпілій ОСОБА_2 майнової шкоди, в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ст.190 ч.2 КК України, – підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач – УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300).

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілою ОСОБА_2 – не заявлений, що не позбавляє останню права звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Речові докази у справі – відсутні.

Керуючись ст.349 ч.3, ст.369-ст.371, ст.373, ст.374 КПК України, суд, –

ухвалив:

ОСОБА_1 – визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.2 КК України, та призначити йому покарання – у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 , до набуття вироком законної сили, – не застосовувати.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач – УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300) – 628 (шістьсот двадцять вісім) гривень 04 копійки за проведення судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-1/584е від 22 травня 2019 року.

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського Апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: