Рішення № 97722008, 17.06.2021, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/1874/21

Провадження № 2/346/1089/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2021 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі: головуючого - судді Васильковського В.В.,

з участю секретаря – Васильчук Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломиї в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій сторін.

26 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому посилається на те, що 06 липня 1987 року вона, ОСОБА_1 , зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 , який згідно рішення Коломийського міськрайонного суду від 02 лютого 2010 року шлюб між нами розірвано. Від спільного проживання мають неповнолітню дочку ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 . На сьогоднішній день відповідач проживає окремо, в добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання допомоги дочки не надає. Угоди про добровільну сплату аліментів між ними не досягнуто. Враховуючи ті обставини, що відповідач свої доходи отримує неофіційно, тобто сталого заробітку немає, є фізично здоровою людиною, то вона вважає, що згідно ст.. 184 СК України з останнього слід стягувати аліменти у твердій грошовій сумі. Його доходи дають спроможність щомісячно сплачувати аліменти на утримання нашої неповнолітньої дочки у розмірі 4000 ( чотири тисячі ) гривень щомісячною Тому просить суд стягнути з ОСОБА_2 в її користь аліменти на утримання дочки в розмірі по 4 000 (чотири тисячі) грн. щомісячно до її повноліття.

19.05.2021 року від відповідача по справі поступив відзив, відповідно до якого вказує, що позивачка вводить суд в оману, вказуючи в позовній заяві те, що він в добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання дочки не надає. Позивачка приховує той факт, що він беру безпосередню участь в утриманні дитини в натуральній формі, тобто купляю дитині необхідні речі та одяг.Також хоче заначити, що дочка час від часу проживає у нього та перебуває на його утриманні. Він неодноразово перераховував кошти на утримання дитини на рахунок позивачки, даний факт підтверджується копією скріншоту його переписки з дочкою та позивачкою.Також варто зазначити, що він офіційно не працевлаштований, стабільного доходу у нього немає. В Україні знайти високооплачувану роботу він не може, адже ринок праці переповнений безробітними, ні вищої ні спеціальної освіти в нього немає, тільки повна середня освіта. Тому, він змушений виїжджати на сезонні роботи за межі України. У матеріальному плані, він теж не забезпечений, у нього не має транспортного засобу та власного житла. Крім того, хоче заначити, що на його утриманні перебуває теперішня дружина - ОСОБА_4 , з якою він, 09.09.2010 року зареєстрував шлюб та спільні з нею неповнолітні діти - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яких він теж зобов`язаний утримувати. Тому, заявлена позивачкою сума аліментів в розмірі 4000 грн. щомісячно на утримання дитини є для нього надто високою при мінімальній заробітній платі 6000 грн.(без оподаткування). При таких стягненнях він потрапить в боргову яму вже через декілька місяців, що в майбутньому і не дасть йому можливості виїхати на роботу за кордон. Він згідний сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дочки у розмірі по 1 200 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Тому просить суд позовні вимоги задовольнити частково та стягувати з нього аліменти на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_3 , в сумі по 1200 грн. щомісячно до досягнення дочкою повноліття.

10.06.2021 року від позивача поступила відповідь на відзив, відповідно до якого вказує, що розмір аліментів, який пропонує відповідач в сумі 1200 гривень, ніяк не будуть необхідними та достатніми для забезпечення належного рівня життя. Відповідач у відзиві на позов зазначає, що в Україні не може знайти високооплачувану роботу, а тому змушений виїздити на роботу за кордон. Таким чином відповідач сам ствердив ту обставину, що їздить на роботу за кордон, так як його не влаштовують заробітки в Україні, і в той же час зазначає, що при мінімальній заробітній платі в Україні 6000 гривень потрапить в боргову яму. Але одні твердження відповідача суперечать іншим, так як аліменти відповідач бажає сплачувати виходячи із мінімальної зарплати в Україні, а працює за кордоном, так як заробітки в Україні його не влаштовують і працює за кордоном, де заробітки значно вищі. Вважає, що відповідач працюючи за кордоном,має змогу сплачувати аліменти в розмірі 4000гривень. Та обставина, що відповідач працює за кордоном, підтвердив сам відповідач у відзиві на позов, а також підтверджується фотографіями, викладеними в інтернеті, із яких видно, що відповідач не тільки працює за кордоном, а і відпочиває в Швеції, Польщі.

16.06.2021 року від відповідача поступило заперечення, відповідно до якого вказує, що позивачка знову вводить суд в оману, так як я в добровільному порядку надавав кошти дочці в необхідному розмірі за кожним її зверненням, купляв їй увесь необхідний одяг що сезону, а не тільки раз на рік як вказує позивачка. Крім цього, позивачка вказує що він не купляв дочці канцтоварів необхідних для її навчання, однак ця інформація є неправдиво.. Хоче зазначити, що нещодавно він купив дочці сенсорний телефон для того щоб вона його використовувала при дистанційному навчанні у зв`язку із введеними карантинними обмеженнями. Тобто, він бере безпосередню участь в утриманні дитини в натуральній формі. Також, хоче ще раз зазначити, що він офіційно не працевлаштований, стабільного доходу у нього немає. В Україні знайти високооплачувану роботу він не може, адже ринок праці переповнений безробітними, ні вищої ні спеціальної освіти в нього немає, тільки повна середня освіта. Тому, із цих причин, він змушений виїжджати на сезонні роботи за межі України. Однак, і за межами України у нього немає постійної роботи, він працює лише три - чотири місяці на рік. І за зароблені ним кошти за даний період часу, йому потрібно утримувати сім`ю цілий рік, тобто 12 місяців. Так як, на його утриманні перебуває його теперішня дружина - ОСОБА_4 , з якою він, 09.09.2010 року зареєстрував шлюб та спільні з нею неповнолітні діти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яких він теж зобов`язаний утримувати. Тому, він згідний офіційно сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дочки в мінімальному розмірі встановленому законодавством України для дитини відповідного віку, тобто по 1200 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Крім того при можливості, він буде брати участь в утриманні дочки в натуральній формі, безпосередньо купляти їй одяг та інші необхідні речі.

ІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 28.04.2021 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справі, без повідомлення сторін.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІІ. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 02.10.2010 року розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу від 02.10.2010 року. (а.с. 6).

Відповідно до копії свідоцтва про народження сторони є батьками неповнолітньої: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наведене стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а. с. 5), яка проживає з позивачем.

Відповідно до копії свідоцтва про змін імені, ОСОБА_7 змінила ім`я, про що 05 жовтня 2016 року складено відповідний актовий запис № 78. Прізвище , власне ім`я, по батькові після державної реєстрації зміни імені: ОСОБА_1 , наведене стверджується свідоцтвом зміну імені серії НОМЕР_2 (а. с. 7).

Згідно копії свідоцтва про народження від 20.01.2011 року, відповідач є батьком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.24).

Згідно копії свідоцтва про народження від 20.01.2011 року, відповідач є батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.25).

ІV. Норми права, якими регулюються правовідносини сторін.

Відповідно до ст.. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

В ч.1 статті 182 СК України наведено перелік обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, а саме:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;4) інші обставини, що мають істотне значення.

Як зазначено в ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно ст.. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

V.Оцінка суду

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони підтверджуються, доходить висновку, що позов слід задовольнити частково з таких підстав.

Надаючи оцінку позовним вимогам, суд вважає доведеною ту обставину, що відповідач є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає з матір`ю.

Відповідно підлягає задоволенню позовна вимога про стягнення на її утримання аліментів.

Що стосується розміру аліментів, то при його визначенні суд доходить таких висновків.

Суду не надано доказів того, що відповідач має достатній заробіток для того, щоб сплачувати мінімальний рекомендований та більше мінімального рекомендованого ч. 2 ст. 182 СК України розміру аліментів.

В той же час, суд вважає, що мінімально гарантованого розміру аліментів в розмірі 50 % прожиткового мінімуму на одну дитину буде недостатньо для забезпечення гармонійного розвитку дітей.

Враховуючи стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів та наявність у нього ще двох малолітніх дітей на утриманні, суд доходить висновку, що з нього слід стягувати аліменти в розмірі по 1800 грн. щомісячно на дитину.

На підставі викладеного та ст. 180-184 СК України та, керуючись ст.ст. 247 ч. 2, 263-265, 430 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жительки: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 , аліменти на утримання неповнолітньої: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі по 1800 (одна тисяча вісімсот) гривень щомісячно на дитину до досягнення дитиною повноліття.

Стягнення аліментів розпочати з часу звернення до суду, тобто з 26.04. 2021 року.

Рішення підлягає до негайного виконання в частині стягнення аліментів за 1 місяць.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача ( код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106 судовий збір у розмірі 908 грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського Апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Васильковський В. В.