Вирок № 97719920, 14.06.2021, Оболонський районний суд міста Києва

14.06.2021 Справа № 756/11431/19

№ 1-кп/756/486/21

№ 756/11431/19

В И Р О К

Іменем України

14 червня 2021 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Дев`ятка В.В.,

при секретарях - Когутка В.В., Черковської Т.О.,

за участю прокурорів - Кобченко Т.І., Кривобока О.В.,

захисника - Шевчишина Р.О.,

представника потерпілого - Козловця В.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Донецька, громадянки України, незаміжньої, з вищою освітою, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,

що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України (у редакції Закону 1449-VI від 04.06.2009),

в с т а н о в и в:

19 серпня 2019 року, близько обіднього часу, ОСОБА_1 , знаходячись у приміщенні магазину «Епіцентр», що по вул. Полярній, 20-Д у м. Києва, з метою таємного викрадення чужого майна, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, намагалась таємно викрасти належний ТОВ «Епіцентр-К» товар, а саме: майку для фітнесу жіночу, салатового кольору, вартістю 596, 75 грн.

Після цього ОСОБА_1 , бажаючи довести свій умисел на таємне викрадення майна до кінця, зайшла до примірочної магазину, поклала викрадену річ до рюкзака та, пройшовши лінію кас, намагалася зникнути з місця вчинення злочину, однак свій умисел на таємне викрадення майна не довела до кінця з причин, що не залежали від її волі, оскільки була затримана працівниками служби охорони магазину при виході з приміщення.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні злочину не визнала, зазначивши, що вона не мала наміру викрадати товар. При цьому показала, що 19 серпня 2019 року вона разом зі своєю матір`ю ОСОБА_2 пішли до магазину «Епіцентр», щоб придбати деякі товари. Після оплати нею на касі товарів, до них підійшли охоронці магазину та запропонували пройти до кімнати охорони, де їй наказали відкрити рюкзак, що вона і зробила. У своєму рюкзаку вона побачила майку. Яким чином майка опинилася у рюкзаку їй не відомо, однак припускає, що майка могла потрапити до сумки у той час, коли вона приміряла речі. При цьому, вона не бачила майку у рюкзаку, коли діставала з нього телефон та коли клала в рюкзак інші речі і вважає, що ця майка опинилася зверху рюкзака лише тому, що його вміст перемішався під силою гравітації. Також вона припускає, що бирка відірвалася від майки під час примірки. Крім того, ОСОБА_1 показала, що її мати мала намір придбати секатор, який вона взяла при вході в магазин, однак він виявився неналежної якості, у зв`язку з чим вона залишила його на полицях.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 показала, що 19 серпня 2019 року вона разом зі своєю донькою ОСОБА_1 пішли до магазину «Епіцентр» придбати товари. У відділенні одягу вони вибрали товар, приміряли та одразу оплатили його на внутрішній касі. Потім вони ще тривалий час ходили по магазину та придивлялися інші речі. Через деякий час вони пішли до лінії кас, що знаходяться на виході з магазину. Коли вони виходили з магазину, то їх зупинили працівники охорони, провели до кімнати та попросили дістати речі. Першу річ, яку дістала ОСОБА_1 з рюкзака, була майка. На її думку ця майка могла потрапити до рюкзаку випадково, коли вони приміряли речі.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показала, що 19 серпня 2019 року вона знаходилася на робочому місці у приміщенні магазину «Епіцентр» у відділені «Інтерспорт». Після того, як з примірочної вийшли ОСОБА_1 та ще одна жінка, вона зайшла до середини кабінки щоб там поприбирати та побачила на підлозі зняту з одягу бирку. У зв`язку з цим вона одразу повідомила працівників охорони про те, що ОСОБА_1 , або інша жінка, могла вчинила крадіжку речей.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показав, що працює на посаді інспектора служби безпеки магазину «Епіцентр». 19 серпня 2019 року від ОСОБА_3 він отримав інформацію про те, що у примірочній кабінці було знайдено відрізану від одягу бирку та антикрадіжну магнітну кліпсу. Оглянувши відеозаписи було з`ясовано, що ОСОБА_1 брала з собою у примірочну майку яскраво салатового кольору, якої потім не виявилося. У зв`язку з цим, при виході з приміщення магазину, ним було зупинено ОСОБА_1 та запропоновано пройти до кімнати охорони. На його пропозицію показати речі, ОСОБА_1 одразу дістала з відокремленого відділення рюкзака цей неоплачений товар. Крім того, свідок зазначив, що магнітна кліпса була зірвана саме секатором, який, ймовірно, принесла з іншого відділу мати ОСОБА_1 .

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показав, що він працює відеооператором магазину «Епіцентр». 19 серпня 2019 року до нього зателефонували з відділу «Інтерспорт» та повідомили, що у примірочній кабінці було знайдено відрізану з одягу бирку та перекушену антикрадіжну магнітну кліпсу. Також, працівники відділу повідомили, що ця бирка була зрізана з майки салатового кольору. Переглянувши відео, ним було з`ясовано, що ОСОБА_1 заходила до примірочної саме з цим одягом. Крім того, свідок указав, що саме він готував відеозапис з камер спостереження магазину, який потім був переданий правоохоронним органам. При цьому сам відеозапис складається з декількох різних частин і його неможливо зробити безперервним, оскільки відеоспостереження відбувається з багатьох камер, які знімають лише певну частину магазину.

Згідно із протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 19 серпня 2019 року, ОСОБА_6 повідомив щодо вчиненого ОСОБА_1 злочину, зазначивши, що остання 19 серпня 2019 року у приміщенні магазину «Епіцентр», за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 20-Д, таємно викрала жіночу майку (а.с. 5 т. 2).

На підставі поданої ОСОБА_6 заяви, 19 серпня 2019 року було внесено відповідні відомості до ЄРДР з посиланням на те, що 19 серпня 2019 року у приміщенні магазину «Епіцентр», за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 20-Д, ОСОБА_1 намагалася таємно викрасти товар на суму 596,75 грн., однак свій злочин не довела до кінця (а.с. 1 т. 2).

Згідно з протоколом огляду місця пригоди із фототаблицею, 19 серпня 2019 року, було оглянуто приміщення кімнати охорони, що у приміщенні магазину «Епіцентр», за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 20-Д. На столі поблизу ОСОБА_1 виявлено та, в подальшому, вилучено майку для фітнесу жіночу, салатового кольору. Як пояснила ОСОБА_1 , вона не розрахувалася за цей товар, оскільки його не помітила (а.с. 6-12 т. 2).

Постановою слідчого від 20 серпня 2019 року, майку для фітнесу жіночу, салатового кольору, артикул 80877558, визнано речовим доказом та передано на відповідальне зберігання представнику потерпілого (а.с. 32-33 т. 2).

Як убачається із заяви, представник потерпілого Козловець В.Я. надав слідчому CD-диск з вмістом відео із камер спостережень торгівельної зали магазину «Епіцентр», що за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 20-Д, від 19.08.2019 (а.с. 82 т. 2).

Згідно з протоколом огляду предмета (відеозапису) від 20 серпня 2019 року було оглянуто вміст оптичного диска із відеозаписами з камер відеоспостереження, зафіксованих у приміщенні ТЦ «Епіцентр», за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 20-Д.

Зокрема встановлено, що 19 серпня 2019 року ОСОБА_1 , одягнена у джинсовий сарафан, разом зі своєї матір`ю ОСОБА_2 , зайшли до приміщення торгового центру та, взявши на стелажах секатор, йдуть до відділу, де знаходиться одяг. Після цього, ОСОБА_1 бере зі стелажів одяг та, тримаючи його в руках, разом із ОСОБА_2 заходять до примірочної. Через деякий час з примірочної виходить ОСОБА_2 , а потім - ОСОБА_1 , тримаючи у руках лише рюкзак (а.с. 186-200 т. 2).

У судовому засіданні було досліджено диск із записами із камер відеоспостереження та підтверджено правильність відображення цієї інформації у відповідному протоколі.

Відповідно до огляду предмету, 20 серпня 2019 року було оглянуто вміст оптичного диску із відеозаписами з камери відеоспостереження, зафіксованих у приміщенні ТЦ «Епіцентр», за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 20-Д, а саме камери з приміщення кімнати охорони. Зокрема, під час огляду з`ясовано, що ОСОБА_1 самостійно дістала з рюкзака та виклала на стіл майку яскраво салатового кольору (а.с. 53-57 т. 2).

Постановою слідчого від 20 серпня 2019 року визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження CD-R диск із відеозаписами з камер відеоспостереження, зафіксованих у приміщенні ТЦ «Епіцентр» (а.с. 35-36 т. 2).

Відповідно до довідки ТОВ «Епіцентр-К» вартість майки для фітнесу жіночої, артикул 80877558, становить 596, 75 грн. (без ПДВ) (а.с. 37 т. 2).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Суд, дослідивши запропоновані учасниками докази, дійшов висновку, що вони, у відповідності до вимог ст. 85 КПК України, є належними, вони прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність, чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Що стосується твердження сторони захисту про те, що диск із відеозаписами з камер відеоспостереження, зафіксованих у приміщенні ТЦ «Епіцентр», був отриманий з порушенням вимог кримінального процесуального закону, а саме без відповідного запиту органу досудового розслідування у порядку ст. 93 КПК України чи ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, то суд вважає зазначити наступне.

Відповідно до приписів частин 1, 2 ст. 93 КПК збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом як проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, так і витребування та отримання від органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Отже, сторона захисту безпідставно виходить із того, що наданий слідчому представником потерпілого ОСОБА_6 відеозапис було отримано поза процесуальним порядком. Наведеними кримінальними процесуальними нормами встановлено порядок отримання стороною обвинувачення від представника потерпілого ОСОБА_6 за його ініціативою і доброю волею, диска з відеозаписом із камер відеоспостереження, наданого за його письмовою заявою на ім`я слідчого.

При цьому необхідно зважати на те, що згідно з ч. 4 ст. 132 КПК України для оцінки потреб досудового розслідування варто враховувати можливість отримати речі й документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, без застосування заходу забезпечення кримінального провадження.

Отримання тимчасового доступу до речей, документів і, за наявності підстав для того, розпорядження про надання можливості вилучення речей і документів, обумовлене, за приписами ст. 163 КПК України, необхідністю доведення стороною кримінального провадження наявності достатніх підстав вважати, що без такого доступу та вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.

За відсутності таких обставин, тим більше за умови добровільного надання документів стороною чи учасником кримінального провадження, у володінні яких вони перебувають, не виникає підстав та умов до звернення з клопотанням до слідчого судді стосовно застосування заходів забезпечення кримінального провадження у виді тимчасового доступу до документів і речей.

Вказана позиція суду також знайшла своє відображення у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27 січня 2020 року (справа № 754/14281/17).

Доводи захисника про те, що відеозапис є не оригіналом документа, а його копією, є непереконливими.

Так, суд виходить з того, що документом, як одним із джерел доказів відповідно до ст. 99 КПК України є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі матеріали відеозапису та електронні носії інформації.

Згідно із Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» (ст. 5), ДСТУ 7157:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.03.2010 № 8 «Інформація та документація. Видання електронні. Основні види та вихідні відомості», електронним є документ, де інформація подана у формі електронних даних і для використання якого потрібні засоби обчислювальної техніки. Диски як матеріальні носії є способом збереження інформації з електронного документа, головною особливістю якого є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія, де оригінал електронного документа може існувати на різних носіях, оскільки відповідно до ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» у випадку його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.

При цьому, суд ураховує і те, що відеозапис з камер спостереження магазину з технічних причин неможливо зробити безперервним, оскільки камери, встановлені у магазині, охоплюють лише певну, незначну частину приміщення.

Окрім того, матеріали кримінального провадження не містять будь-яких об`єктивних даних про те, що наданий представником потерпілого ОСОБА_6 оптичний диск містить електронні документи, створені не камерами відеоспостереження магазину « Епіцентр » під час події, що сталася 19 серпня 2019 року, а в інший час чи за інших обставин чи спосіб.

Аналогічну позицію містить і постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 31 березня 2021 року (справа № 333/1539/16-к).

Таким чином, суд приходить до висновку, що диск із відеозаписами з камер відеоспостереження, зафіксованих у приміщенні ТЦ «Епіцентр», є допустимим доказом.

Суд також не погоджується з твердження захисника щодо визнання недопустимим доказом протоколу огляду предмета від 20 серпня 2019 року (а.с. 53-57 т. 2) та протоколу огляду предмета від 20 серпня 2019 року (а.с. 186-200 т. 2).

Так, як з`ясовано у судовому засіданні, диск із відеозаписами з камер відеоспостереження, зафіксованих у приміщенні ТЦ «Епіцентр», містить чотирнадцять записів. При цьому, на тринадцяти файлах зафіксовано спостереження з камер, що розташовані при вході до магазину та у самому приміщенні, а один файл містить запис, що був зроблений з камери, розташованої у кімнаті охорони.

Те, що слідчим було окремо оглянуто наявні на диску файли, зокрема, спочатку тринадцять, а потім ще один файл, жодним чином не вказує щодо незаконності даних слідчих дій, а відтак - і відповідних протоколів, складених за їх результатами.

Крім того, як убачається з досліджених у судовому засіданні матеріалів, 27 серпня 2019 року підозрюваній ОСОБА_1 та її захиснику - адвокату Федченко В.В. було надано доступ до матеріалів кримінального провадження. Ознайомившись із наданими матеріалами, підозрювана та її захисник підписали відповідний протокол без жодних зауважень (а.с. 87-89 т. 2).

Тому, твердження захисника щодо неналежного виконання стороною обвинувачення вимог ст. 290 КПК України, а саме не відкриття всіх матеріалів, є безпідставними.

Таким чином, суд приходить до висновку, що протоколи огляду предмета також є допустимим доказом.

Також, суд не може погодитися з доводами сторони захисту, що у даному кримінальному провадженні мала бути обов`язково проведена товарознавча експертиза, а саме вартості викраденого майна.

Так, як убачається з висновку об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду викладеного у постанові від 25.11.2019 (справа № 420/1667/18, провадження № 51-10433кмо18): обов`язкове залучення експерта для проведення експертизи необхідне за наявності двох підстав: по-перше, коли характер об`єктивних обставин, які мають значення для кримінального провадження, неможливо достовірно встановити без залучення особи, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями (що є загальною підставою проведення експертизи в кримінальному провадженні, передбаченою ч. 1 ст. 242 КПК у редакції Закону № 1261-VII); по-друге, коли мають місце обставини, передбачені ч. 2 цієї норми.

Імперативність п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК у редакції Закону № 1261-VII щодо призначення експертизи у кожному кримінальному провадженні для визначення розміру збитків, завданих кримінальним правопорушенням, має обмежений характер, оскільки не стосується тих випадків, коли предметом злочину є гроші або інші цінні папери, що мають грошовий еквівалент, а також коли розмір матеріальних збитків, шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без спеціальних знань, а достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування.

У решті випадків сторона обвинувачення на стадії досудового розслідування зобов`язана незалежно від наявності інших доказів, за допомогою яких можливо встановити розмір матеріальних збитків, звернутися до слідчого судді з клопотанням про залучення експерта (а в редакції Закону № 187-IX - залучити експерта).

У даному кримінальному провадженні розмір заподіяної шкоди можливо достовірно встановити без спеціальних знань, а достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування.

Разом з тим, на думку суду, твердження захисника щодо визнання недопустимим доказом протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 20 серпня 2019 року за участю ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , заслуговують на увагу.

Так, відповідно до ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Як убачається з протоколів слідчих (розшукових) дій, проведених 20 серпня 2019 року, понятими були запрошені ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Однак, у судовому засіданні встановлено, що поняті ОСОБА_9 та ОСОБА_10 є батьками слідчої ОСОБА_11 , яка здійснювала досудове розслідування цього кримінального провадження.

Разом з тим, у відповідності до абз. 3 ч. 7 ст. 223 КПК України, понятими не можуть бути, у тому числі, особи, заінтересовані в результаті кримінального провадження.

Таким чином, залучення до проведення цих слідчих (розшукових) дій понятими, батьків слідчої, на думку суду, унеможливило спостерігання за ходом їх проведення незаінтересованими особами, як того вимагає ч. 7 ст. 223 КПК України.

У зв`язку з цим, суд визнає протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 20 серпня 2019 року за участю ОСОБА_7 (а.с. 58-60 т. 2), протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 20 серпня 2019 року за участю ОСОБА_4 (а.с. 61-63 т. 2), протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 20 серпня 2019 року за участю ОСОБА_5 (а.с. 64-66 т. 2) та протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 20 серпня 2019 року за участю ОСОБА_8 (а.с. 67-69 т. 2), - недопустимим доказом.

Незважаючи на визнання зазначених протоколів недопустимим доказом, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, доведена.

Показання обвинуваченої ОСОБА_1 про те, що вона не мала наміру викрадати товар й останній потрапив до рюкзака випадково, суд вважає такими, що суперечать дослідженим доказам по справі.

Зокрема, допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ствердили, що розпочали спостерігати за ОСОБА_1 лише після повідомлення працівника відділу «Інтерспорт» щодо можливої причетності покупця до крадіжки товару. У зв`язку з цим ОСОБА_1 і було зупинено та запропоновано пройти до кімнати охорони. Окрім того, свідок ОСОБА_4 також зазначив, що на пропозицію показати речі, ОСОБА_1 з відокремленого відділення рюкзака одразу дістала неоплачений товар, а саме майку для фітнесу яскраво салатового кольору.

Допитана ж у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показала, що саме після того, як з примірочної вийшла ОСОБА_1 , вона виявила на підлозі кімнати зірвану з одягу бирку, про що одразу повідомила охорону.

У судовому засіданні було досліджено диск із відеозаписами з камер відеоспостереження, зафіксованих у приміщенні ТЦ «Епіцентр». При цьому, як убачається із записів, ОСОБА_1 зайшла до примірочної, тримаючи у руках майку для фітнесу яскраво салатового кольору. У подальшому, ОСОБА_1 вийшла з цієї кабінки лише з рюкзаком на плечі. Одразу після виходу ОСОБА_1 з примірочної у кабінку зайшла працівник магазину. Підійшовши до внутрішньої каси (каса «Інтерспорт») із рюкзаком, ОСОБА_1 дістала звідти мобільний телефон та оплатила речі, окрім майки. Потім, знаходячись уже на касах при виході з магазину, ОСОБА_1 знову відкривала рюкзак та ховала до нього придбані речі. Таким чином, неодноразове відкривання ОСОБА_1 рюкзака, яскравість кольору викраденої речі, переконує суд у тому, що ОСОБА_1 не могла не помітити у своєму рюкзаку цю майку. Окрім того, майку для фітнесу яскраво салатового кольору у кімнаті охорони ОСОБА_1 дістала одразу ж і, як убачається з відео, із окремого, застебнутого на блискавку відділення рюкзака.

Тому, суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України (у редакції Закону 1449-VI від 04.06.2009) оскільки вона вчинила дії, що виразились у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка); остання виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

Призначаючи покарання обвинуваченій, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_1 , згідно зі ст. 66, 67 КК України, судом не встановлено.

Крім цього, при обранні обвинуваченій ОСОБА_1 міри покарання, судом ураховується її відношення до вчиненого, матеріали, що характеризують обвинувачену, те, що вона на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, характеризується формально позитивно.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_1 покарання у виді громадських робіт, оскільки вважає, що з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та даних про особу винної, її перевиховання та виправлення можливі у разі виконання безоплатних суспільно корисних робіт.

Дане покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Питання речових доказів підлягають вирішенню у порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України (у редакції Закону 1449-VI від 04.06.2009), та призначити покарання у виді громадських робіт на строк сто годин із відбуттям не більш як чотири години на день.

Речові докази по справі, а саме: майку для фітнесу жіночу, салатового кольору, артикул 80877558, - залишити за належністю власнику; CD-R диски із відеозаписами з камер відеоспостереження, зафіксованих у приміщенні ТЦ «Епіцентр», - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: В.В. Дев`ятко