Рішення № 97717266, 17.06.2021, Шумський районний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

Справа № 609/492/21

2/609/297/2021

17 червня 2021 року Шумський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Катерняк О.М.

при секретарі судового засідання Аніпчук В.Р.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ під час заочного розгляду цивільну справу за позовом: ОСОБА_1 до

відповідача: Державного підприємства «Поділляторф»,

вимоги позивача: про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

учасники справи не з`явилися,

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позиції позивача.

1. 05 травня 2021 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Поділляторф» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

2. Позов обгрунтований тим, що 06 червня 2013 року позивача було прийнято на посаду майстра дільниці ВД «Грузевицяторф» ДП «Поділляторф». З 02.06.2014р. згідно наказу № 11 о/с від 02.06.2014р. позивача звільнено із займаної посади за власним бажанням на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП. В день звільнення з роботи позивачу не виплачено заробітну плату з 06.06.2013р. по 02.06.2014р. у сумі 14215,87 грн. Відповідно до заочного рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16.11.2016р. в користь позивача з ДП «Поділляторф» було стягнуто заборгованість по заробітній платі за вказавий вище період, в сумі 14215,87 грн., а також середній заробіток в період затримки розрахунку за період з 03.06.2014р. по 01.09.2016р. у розмірі 46424,88 грн. Відповідач не виконав вказане рішення суду.

Відповідно до заочного рішення Шумського районного суду Тернопільської області від 16.08.2019р. в користь позивача з ДП «Поділляторф» було стягнуто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.09.2016р. по 17.07.2019р. в розмірі 63788,44 грн.

Як стверджує позивач в позовній заяві, на даний час відповідачем не виконано вищевказаних рішень суду, а тому він змушений звертатися до суду із вимогою про стягнення із Державного підприємства «Поділляторф» середнього заробітку за період затримки розрахунку за період з 18.07.2019р. по 26.04.2021р. у розмірі 41515,94 грн., а також понесені ним судові витрати.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

3. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 06 травня 2021 року відкрито провадження у даній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд на 27 травня 2021 року.

4. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 27 травня 2021 року судовий розгляд справи було відкладено на 17 червня 2021 року, у зв`язку із неявкою в судове засідання відповідача.

5. В судове засідання позивач ОСОБА_1 та представник позивача – адвокат Яцишин А.О. не з`явилися, однак в матеріалах справа наявна заява, про слухання справи у їх відсутність із повним підтриманням позовних вимог.

6. Відповідач Державне підприємство «Поділляторф» явку свого представника в жодне судове засідання не забезпечив, будучи належним чином повідомлений судом про час та місце розгляду справи, клопотань чи заяв до суду не надсилав, своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, тому відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

7. Відповідно до вимог ст. 44 ЦПК України учасники судового розгляду повинні добросовісно користуватися своїми правами. Тому, суд вважає, що відповідач не з`явився в судове засідання без поважаних причин.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.

В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

8. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

9. У зв`язку вищевикладеним, на підставі ст. ст. 223, 280, 281 ЦПК України, судом ухвалено здійснювати заочний розгляд справи, на підставі наявних у справі доказів.

10. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільно процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

11. Як вбачається із наказу № 11 о/с від 02 червня 2014 року, виданого Державним підприємством «Поділляторф» Державного концерну «Укрторф», ОСОБА_1 звільнено із займаної посади майстра виробничої дільниці «Грузевицяторф» за власним бажанням з 02.06.2014р.

12. Відповідно до заочного рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області № 686/17906/16-ц від 16.11.2016р. вбачається, що з Державного підприємства «Поділляторф» на користь ОСОБА_1 було стягнуто заборгованість по заробітній платі за період з 06.06.2013р. по 02.06.2014р. в сумі 14215,387 грн., а також середній заробіток за період затримки розрахунку за період з 03.06.2014р. по 01.09.2016р. у розмірі 46424,88 грн.

13. Відповідно до заочного рішення Шумського районного суду Тернопільської області № 609/905/19 від 16.08.2019р. вбачається, що з Державного підприємства «Поділляторф» на користь ОСОБА_1 було стягнуто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.09.2016р. по 17.07.2019р. в розмірі 63788,44 грн.

ІV. Оцінка Суду.

14. Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

15. Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

16. Відповідно до ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

17. Вимогами ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

18. Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

19. За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

20. Статтею 43 Конституції України закріплено право на працю і заробітну плату, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до ч. 1ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Статтею 94 КЗпП України, обумовлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Відповідно до ст. 97 КЗпП України, оплата праці працівникам здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після зобов`язань щодо оплати праці.

Згідно ч. 1 ст. 115 КЗпП України та ст. 24 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

21. Стаття 116 КЗпП України зазначає, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

22. Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні встановлює стаття 117 КЗпП України. Так, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Отже, у разі невиплати з вини роботодавця власника або уповноваженого ним органу (підприємства, установи, організації) належних звільненому працівникові сум у терміни, зазначені у статті 116 КЗпП України, стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні до дня фактичного такого розрахунку включно є спеціальним заходом відповідальності роботодавця. Такий захід спрямований на захист прав звільнених працівників на отримання у передбачений законом строк усіх виплат, на отримання яких працівники мають право, зокрема згідно з умовами трудового договору, та відповідно до законодавчих гарантій.

23. відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи – по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Таким чином, відповідач Державне підприємство «Поділляторф» має сплатити позивачу ОСОБА_1 середній заробіток за період з 18.07.2019р. по 26.04.2021р.

24. Частинами 1, 5, 6, 7 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

25. У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронним доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

26. За змістом ст. 77 ЦПК України належним визнається доказ, який містить інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

27. Достатніми доказами у відповідності до ст. 80 ЦПК України є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

28. Ч. 4, ч. 5 ст. 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Так, у рішенні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 листопада 2016 року встановлено, що згідно наданої відповідачем ДП «Поділляторф» довідки середньоденний заробіток ОСОБА_1 складає 89 грн. 09 коп., а отже середній заробіток позивача за весь період затримки розрахунку становить 41515 грн. 94 коп. (за період з 18.07.2019р. по 26.04.2021р. – 466*89,09=41515,94 грн.). Усі наведені факти і обставини були повністю встановлені Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області та викладені в рішенні суду № 686/17906/16-ц від 16.11.2016р.

29. За таких обставин, суд вважає, що права та інтереси позивача були порушенні відповідачем, і вказані порушені права та інтереси підлягають захисту судом шляхом стягнення з відповідача на користь позивача середній заробіток за період затримки розрахунку за період з 18.07.2019р. по 26.04.2021р. в розмірі 41515 грн. 94 коп.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

30. Відповідно до статті 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача судовий збір, витрати по сплаті якого понесені позивачем і документально підтвердженні.

Зокрема, згідно квитанції № 99051 від 27.04.2021р., позивачем сплачено 908 грн. 00 коп. судового збору, який і підлягає стягненню з відповідача в користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 2, 4-7, 10, 12, 15, 16, 76, 77, 80-82, 141, 223, 247, 263-265, 280, 281 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 47, 94, 97, 115-117 Кодексу Законів про Працю України, суд, -

У Х В А Л И В :

1. Винести заочне рішення.

2. Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державного підприємства «Поділляторф» (місцезнаходження: 47113, с. Кути, Шумського району, Тернопільської області, код ЄДРПОУ: 02968875) про стягнення середнього заробітку за період затримки розрахунку за період з 18.07.2019р. по 26.04.2021р. у розмірі 41515 грн. 94 коп., а також понесених судових витрат – задовольнити повністю.

3.Стягнути з Державного підприємства «Поділляторф» (місцезнаходження: 47113, с. Кути, Шумського району, Тернопільської області, код ЄДРПОУ: 02968875) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за період затримки розрахунку за період з 18.07.2019р. по 26.04.2021р. у розмірі 41515 (сорок одна тисяча п`ятсот п`ятнадцять) грн. 94 коп.

4.Стягнути з Державного підприємства «Поділляторф» (місцезнаходження: 47113, с. Кути, Шумського району, Тернопільської області, код ЄДРПОУ: 02968875) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 908 (дев`ятсот вісім) грн. судового збору.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шумський районний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне рішення суду складено 17 червня 2021 року.

Суддя: О. М. Катерняк