
________________________
Справа № 947/13493/21
Провадження № 2/947/2911/21
УХВАЛА
про відкриття провадження у справі
17.06.2021 року
Суддя Київського районного суду м. Одеси Гниличенко М.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Російської Федерації в особі Посольства Російської Федерації в Україні (03049, м.Київ, Повітрофлотський проспект 27) про відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
30.04.2021 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Російської Федерації в особі Посольства Російської Федерації в Україні (03049, м.Київ, Повітрофлотський проспект 27, номер засобів зв`язку (044)2480506, e-mail: embukraine@mid.ru) про відшкодування моральної шкоди, якою позивач просить стягнути з Російської Федерації на його користь моральну шкоду у розмірі, еквівалентному 35000 /тридцяти п`яти тисячам/ євро за офіційним курсом гривні до євро, що встановлений Національним банком України на день ухвалення рішення. На час подання позовної заяви ціну позову зазначено 1183360 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.04.2021 року вказану цивільну справу передано судді Гниличенко М.В.
12.05.2021 року ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 12.05.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
11.06.2021 року позивачем до канцелярії суду було надано заяву щодо прийняття та відкриття провадження по справі та позовну заяву з усуненням недоліків.
Позовна заява відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі суд не вбачає.
Позовна заява віднесена до предметної, суб`єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції Київського районного суду м.Одеси.
Відповідно до ч.17 ст.28 ЦПК України позови про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб (в тому числі про відшкодування шкоди, завданої внаслідок обмеження у здійсненні права власності на нерухоме майно або його знищення, пошкодження) у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру можуть пред`являтися також за місцем проживання чи перебування позивача.
Приймаючи до уваги, що позивач ОСОБА_1 відповідно до Довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи за №5106-5000276923 від 10.03.2020 року має фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Київського району м.Одеси, з урахуванням положень ч.17 ст.28 ЦПК України, дана цивільна справа підсудна Київському районному суду м.Одеси.
На підставі п.22 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.
Відповідно до ч.2 ст.19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження. Ці правила повинні бути визначені в ухвалі суду про відкриття провадження /п.4 ч.2 ст.187 ЦПК України
Позов заявлено з підстав ст.ст.16, 23, 1167 ЦК України, Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди.
Враховуючи, що відповідно до положень п. 5 ч. 4 ст. 274 ЦПК України, в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вважаю за необхідне призначити розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Законом України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначається статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлюється особливий правовий режим на цій території, визначаються особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.
Крім того, частиною четвертою статті 2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» визначено, що відповідальність за матеріальну чи нематеріальну шкоду, завдану Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, покладається на Російську Федерацію відповідно до принципів і норм міжнародного права.
Порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов`язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок, встановлює Закон України «Про міжнародне приватне право», який застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом.
Стаття 79 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлює судовий імунітет, відповідно до якого пред`явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.
Таким чином, Закон України «Про міжнародне приватне право» встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави за відсутності згоди компетентних органів цієї держави на залучення її до участі у справі у національному суді іншої держави, зокрема в якості відповідача.
У міжнародному приватному праві під імунітетом розуміють непідлеглість однієї держави законодавству та юрисдикції іншої. Імунітет ґрунтується на суверенітеті держав, їх рівності та означає, що жодна з них не може здійснювати свою владу над іншою державою, її органами, майном. Це принцип вилучення держави та її органів з-під юрисдикції іншої держави. Судовий імунітет полягає в непідсудності держави без її згоди судам іншої держави.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до держави Російської Федерації про відшкодування моральної шкоди.
Статтею 3 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України.
Статтею 4 ЦПК України закріплено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (а отже, і рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості).
Відповідно до ч.2 ст.496 ЦПК України, іноземні особи мають процесуальні права та обов`язки нарівні з фізичними і юридичними особами України, крім випадків, передбачених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст.497 ЦПК України - підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається ЦПК, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
Пред`явлення позову до іноземної держави, забезпечення позову і звернення стягнення на майно іноземної держави, яке знаходиться в Україні, відповідно до статті 32 Віденської конвенції 1961 року можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави.
Положення зазначеної норми міжнародного договору конкретизовано у статті 79 Закону України «Про міжнародне приватне право».
13.05.2020 року Верховний Суд по справі № 711/17/19 дійшов висновку, що вирішуючи справу, суди попередніх інстанцій правомірно, з посиланням на відповідні норми законодавства вказали на те, що відповідач має в Україні судовий імунітет, а отже, необхідна згода дипломатичного представництва на пред`явлення до нього позову.
З`ясування цього питання має істотне значення для вирішення справи, оскільки від цього залежить, чи має суд право здійснювати подальші процесуальні дії. За відсутності такої згоди іноземна держава не може одержати правового статусу відповідача в цивільному процесі України.
Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом постановах: від 3 червня 2020 року у цивільній справі №357/13182/18 (провадження №61-12202св19), від 24.06.2020 року у справі №711/16/19 (провадження № 61-12669св19), від 04.11.2020 у справі №280/1380/19 (провадження №61-13348св20), вона є незмінною та усталеною.
Відповідно до положень про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні, затвердженого Указом Президента від 10 червня 1993 року № 198/93, Україна гарантує додержання положень Віденської конвенції 1961 року та Віденської конвенції про консульські зносини від 24 квітня 1963 року.
Крім того, згідно з роз`ясненнями, викладеними в пункті 8 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-754/0/4-13 «Про практику розгляду судами цивільних справ з іноземним елементом», прийнявши позовну заяву, суддя на стадії підготовки справи до судового розгляду має з`ясувати, чи є згода дипломатичного представництва, як компетентного органу держави, на розгляд спору в судах України. Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно першочергово отримати офіційну інформацію щодо того, чи існує згода компетентних органів відповідної держави на розгляд справи у судах України, оскільки це впливає на зміст подальших процесуальних дій. У разі, якщо такої згоди не отримано, то посольство не може набувати процесуального статусу відповідача у цивільному процесі. Надсилання судових викликів до посольств іноземних держав в Україні має здійснюватись виключно через Міністерство закордонних справ України.
Отже, враховуючи надані суду матеріали позову, положення частин першої, четвертої, п`ятої статті 53 ЦПК України суд вважає, що при розгляді спорів відносно дипломатичних представництв чи консульських установ іноземних держав, необхідно залучити як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Міністерство закордонних справ України.
За нормами ч. 3 ст. 187 ЦПК України, якщо при відкритті провадження у справі було вирішено питання про залучення третіх осіб, позивач не пізніше двох днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі повинен направити таким третім особам копії позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду до початку підготовчого засідання або до початку розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження.
Керуючись ст. ст. 19, 28, 53,187-192, 254, 259, 260, 261, 274, 353, 496, 497 ЦПК України, Законом України "Про міжнародне приватне право", суддя -
УХВАЛИВ:
Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Міністерство закордонних справ України (01018, м. Київ, Михайлівська площа, 1).
Прийняти до розгляду та відкрити провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Російської Федерації в особі Посольства Російської Федерації в Україні (03049, м.Київ, Повітрофлотський проспект 27), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Міністерство закордонних справ України, (01018, м. Київ, Михайлівська площа, 1) про відшкодування моральної шкоди.
Запропонувати Міністерству закордонних справ України звернутися із запитом до Посольства Російської Федерації в Україні для з`ясування наявності згоди дипломатичного представництва Російської Федерації як компетентного органу держави Російської Федерації на розгляд спору в судах України, в тому числі цивільної справи № 947/13493/21 за позовом ОСОБА_1 до Російської Федерації про відшкодування моральної шкоди, яка перебуває в провадженні Київського районного суду м.Одеси, за наслідком чого встановлюється, чи набуває відповідне посольство процесуального статусу відповідача у цивільному процесі.
Отримані на запит матеріали направити на адресу Київського районного суду м.Одеси (65080, м.Одеса, вул.Варненська 3-Б).
Відповідно до ч. 3 ст. 187 ЦПК України позивач не пізніше двох днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі повинен направити третій особі копію позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду до початку підготовчого засідання.
Роз`яснити третій особі право протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання позову або відзиву подати пояснення щодо позову або відзиву у відповідності до статті 181 ЦПК України.
Розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін.
Призначити підготовче судове засідання по даній справі на 15 липня 2021 року о 11.00 годин в приміщенні Київського районного суду м.Одеси (65080, м.Одеса, вул.Варненська 3Б).
Відповідач має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, до початку розгляду справи по суті, надіслати до суду відзив на позовну заяву, письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Відповідно до ч.1 ст.193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Роз`яснити позивачу норму ч.9 ст.257 ЦПК України про те, що якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: https://court.gov.ua/.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслати учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Гниличенко М. В.
Судове рішення № 97715477, Київський районний суд м. Одеси було прийнято 17.06.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 947/13493/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: