Ухвала суду № 97715108, 16.06.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/23981/19

Провадження 2/127/3372/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2021 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого - судді Бессараб Н.М.,

при секретарі Поливаній Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Релігійної організації "Релігійна громада Преображення Господнього с. Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницько-Барської єпархії Православної церкви України", Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації, Державного реєстратора Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації Салецького Ігоря Олександровича про визнання незаконними рішень від 26.01.2019 року, 17.02.2019 року та 14.04.2019 року, визнання незаконним та скасування наказу Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації №65 від 04.06.2019 року, визнання незаконною та скасування реєстрації, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Релігійної організації "Релігійна громада Преображення Господнього с. Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницько-Барської єпархії Православної церкви України", Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації, Державного реєстратора Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації Салецького Ігоря Олександровича про визнання незаконними рішень від 26.01.2019 року, 17.02.2019 року та 14.04.2019 року, визнання незаконним та скасування наказу Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації №65 від 04.06.2019 року, визнання незаконною та скасування реєстрації.

Представник відповідача – адвокат Чубенко С.В. до судового засідання не з`явилася, однак надала суду клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку із непідсудністю цієї справи судам загальної юрисдикції та заяву, відповідно до якої просить розглянути клопотання про закриття провадження у справі в її відсутність.

Представник позивача – адвокат Тишківський С.Л. та відповідачі і їх представники до судового засідання також не з`явилися, хоча були повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Тому суд вважає можливим розглянути клопотання представника відповідача – адвоката Чубенко С.В. про закриття провадження у справі у відсутність сторін та їх представників.

Вивчивши клопотання представника відповідача – адвоката Чубенко С.В. та матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» (в чинній редакції), релігійна організація визнається юридичною особою з дня її державної реєстрації; релігійна організація як юридична особа користується правами і несе обов`язки відповідно до чинного законодавства і свого статуту (положення).

Згідно зі ст.7 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» (в чинній редакції) релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об`єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій.

Положеннями частин першої - п`ятої ст. 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» (в чинній редакції) передбачено, що релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб.

Членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту (положення) релігійної громади; релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади у порядку, встановленому її статутом (положенням).

Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади; рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюються загальними зборами релігійної громади; такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами.

Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до статуту (положення) релігійної громади.

Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту засвідчується підписами членів відповідної релігійної громади, які підтримали таке рішення.

Отже, спори між релігійною організацією та її учасником (засновником, членом) відносяться до спорів щодо управління такою юридичною особою і мають розглядатись у порядку господарського судочинства.

Такий висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 06 квітня 2021 року у справі №910/10011/19 (провадження №12-84гс20), вказуючи, що спори між релігійною організацією та її учасником (засновником, членом), пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої організації, мають розглядатись в порядку господарського судочинства.

При цьому Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що спори, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, є корпоративними в розумінні пункту 3 частини першої статті 20 ГПК незалежно від того, чи є позивач та інші учасники справи акціонерами (учасниками) юридичної особи, і мають розглядатися за правилами ГПК.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 є членом та настоятелем Релігійної громади парафії Свято-Преображенського храму Української православної Церкви.

Відповідачем у справі є Релігійна організація "Релігійна громада Преображення Господнього с. Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницько-Барської єпархії Православної церкви України", а також Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації, Державний реєстратор – Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації.

Предметом спору між сторонами є рішення зборів про зміну підлеглості релігійної організації в організаційних та канонічних питаннях та внесення відповідних змін та доповнень до статуту релігійної організації, а також реєстраційні дії пов`язані з цими рішеннями.

Оскільки спір виник між членом релігійної організації та релігійною організацією з приводу прийняття загальними зборами релігійної організації "Релігійна громада Преображення Господнього с. Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницько-Барської єпархії Православної церкви України" рішень, оформлених протоколами, щодо зміни підлеглості у канонічних та організаційних питаннях релігійної громади з відповідними внесеннями змін до статуту релігійної організації та подальшої реєстрації нової редакції статуту, а такі рішення належать до рішень, які були ухвалені всередині цієї громади (релігійної організації) щодо реалізації цивільних прав, свобод та інтересів членів релігійної громади, а також спрямовані на забезпечення діяльності релігійної організації як юридичної особи з метою задоволення інтересів її членів, суд дійшов висновку, що спір виник щодо діяльності та управління релігійною організацією, а тому підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Оскарження ж реєстраційних дій, що зазначено як предмет позову в цій справі, є похідною вимогою від спору щодо дійсності статуту релігійної організації.

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України, фізичні особи, які не є підприємцями, мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. 19, п. 1 ч. 1 ст. 255, ст. 256, 263 ЦПК України, ст. 4, 20 ГПК України, Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації», -

УХВАЛИВ:

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Релігійної організації "Релігійна громада Преображення Господнього с. Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницько-Барської єпархії Православної церкви України", Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації, Державного реєстратора Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації Салецького Ігоря Олександровича про визнання незаконними рішень від 26.01.2019 року, 17.02.2019 року та 14.04.2019 року, визнання незаконним та скасування наказу Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації №65 від 04.06.2019 року, визнання незаконною та скасування реєстрації - закрити.

Роз`яснити позивачу, що він має право звернутися до суду з вирішенням даного спору в порядку господарського судочинства.

Роз`яснити позивачу, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 261 ЦПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складення) до Вінницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: