Ухвала суду № 97710199, 11.06.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/9901/21

Провадження №1-в/127/305/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2021 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Шлапака Д.О,

при секретарі Пилявець І.О.,

за участю прокурора Порохницького М.Ю.,

представника ВК № 86 Мельничука Р.В.,

засудженого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження, в режимі відеоконференції в залі суду м. Вінниці заяву засудженого ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Вінницької області Барського району с. Ялтушівка, проживаючого до засудження, за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

01.03.2001 Барським районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 81 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, зі сплатою штрафу в сумі 700 грн.;

22.10.2001 Козятинським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 185, ст. 43 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, зі сплатою штрафу в сумі 700 грн.;

29.11.2001 Козятинським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 42 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі;

18.01.2002 Барським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 43 КК України до 2 років 9 місяців позбавлення волі. Звільнений 27.09.2006 умовно-достроково на 1 рік 8 місяців 19 днів;

10.01.2012 Козятинським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;

22.03.2012 Барським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років 8 місяців позбавлення волі. Звільнений 28.08.2013 умовно-достроково на 8 місяців 13 днів;

09.12.2014 Погребищенським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 185 КК України, на підставі ст. 71 КК України 1 років 5 місяців 10 днів позбавлення волі;

13.01.2015 Погребищенським районним судом Вінницької області за ч. 1 ст. 263 КК України, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

20.02.2015 Погребищенським районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185 КК України, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 31.03.2017 по відбуттю строку покарання;

16.05.2018 Барським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 289 КК України, на підставі ст. 70 КК України до 6 років позбавлення волі без конфіскації майна,

про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким, -

Встановив:

До суду надійшла заява засудженого ОСОБА_1 про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким, яка мотивована тим, що він позитивно характеризується, умови відбування покарання не порушував, став на шлях виправлення.

Засуджений ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримав, просив її задовольнити

Представник Вінницької виправної колонії (№ 86) заперечив проти задоволення заяви засудженого.

Прокурор заперечив проти задоволення заяви зазначив, що підстав для застосування відносно ОСОБА_1 ст. 82 КК України немає.

Заслухавши пояснення засудженого, представника Вінницької виправної колонії (№ 86), врахувавши думку прокурора, дослідивши матеріали заяви та особової справи засудженого, суд приходить до наступного.

Вироком Барського районного суду Вінницької області від 16.05.2018, ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 289 КК України, на підставі ст. 70 КК України до 6 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Відповідно до ст. 82 КК України особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м`яким покаранням. У цих випадках більш м`яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.

Заміна невідбутої частини покарання більш м`яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.

Заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можлива після фактичного відбуття засудженим:

1) не менше третини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, а також за необережний тяжкий злочин;

2) не менше половини строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, коли особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона була засуджена до позбавлення волі;

3) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і вчинила новий умисний злочин протягом невідбутої частини покарання.

Умовами застосування заміни невідбутої частини покарання більш м`яким є: 1) засуджений відбуває покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі; 2) він став на шлях виправлення; 3) він фактично відбув встановлену ч. 4 ст. 82 частину призначеного судом покарання.

Положення про те, що засуджений став на шлях виправлення, означає, що його зразкова поведінка і сумлінне ставлення до виконання обов`язків в період відбування покарання засвідчили успішність процесу виправлення і можливість ефективного продовження його за умови застосування до засудженого більш м`якого виду покарання.

Встановлюючи підстави застосування ст. 82 КК України, суд, зокрема, з`ясував наступні обставини:

- засуджений ОСОБА_1 не завжди дотримується правил внутрішнього розпорядку, характеризується позитивно, що вбачається з характеристики на засудженого, яка міститься в особовій справі;

- працевлаштований днювальним у відділенні соціально-психологічної служби;

- не допускав порушення режиму відбування покарання;

- заходи виховного характеру відвідує, намагається робити для себе належні висновки.

Щодо оціночних підстав заміни невідбутої частини покарання більш м`яким покаранням, які передбачені ч. 3 ст. 82 КК України, суд вважає, що засуджений ОСОБА_1 не довів того, що став на шлях виправлення.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність лише формально-юридичних, проте, відсутність в повному обсязі оціночних підстав для заміни невідбутої частини покарання більш м`яким покаранням засудженому ОСОБА_1 .

Крім того, при вирішенні даного питання судом враховані положення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.02.2002 № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» в якій передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність: при заміні невідбутої частини покарання більш м`яким - того, що засуджений став на шлях виправлення.

Суд вважає, що застосування до засудженого ОСОБА_1 положення ст. 82 КК України, - заміни невідбутої частини покарання більш м`яким покаранням на даній стадії відбування покарання буде суперечити реалізації принципу невідворотності покарання особи за вчинений злочин, даним рішенням суду не виконається мета кримінального покарання - як її каральної так і виправної складової.

Згідно вимог чинного законодавства, яке регламентує порядок застосування заміни невідбутої частини покарання більш м`яким покаранням, даному звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу довели своє виправлення та стали на шлях виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності, в тому числі дані про його попередні судимості.

Так, згідно особової справи, ОСОБА_1 неодноразово (десять разів) раніше судимий за умисні корисливі злочини, однак належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знову вчинив ряд умисних, корисливих злочинів.

Крім того, з матеріалів особової справи ОСОБА_1 вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово звільнявся умовно-достроково, однак в період невідбутого покарання повторно вчиняв умисні, корисливі злочини.

В зв`язку з наведеним, суд робить висновок, що засуджений ОСОБА_1 своєю ситуативною поведінкою всіляко намагався отримати пільгу на заміну невідбутої частини покарання більш м`яким покаранням і що фактично він не став на шлях виправлення, тому враховуючи тяжкість вчинених ним злочинів та враховуючи особу засудженого, його попередні судимості та відношення до вчинених злочинів, суд вважає, що на даний час ОСОБА_1 не можна замінити невідбуту частину покарання більш м`яким покаранням.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 395, 537, 539 КПК України, ст. 82 КК України, суд -

Ухвалив

В задоволенні заяви засудженого ОСОБА_1 про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким – відмовити.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: