Вирок № 97710189, 14.06.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/807/21

Провадження № 1-кп/127/44/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.06.2021 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі головуючого - судді Романчук Р.В.,

секретар судового засідання Чорна О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.08.2020 р. за № 12020020010001576 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, зареєстрованого як фізична особа - підприємець, неодруженого, громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, -

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Новака В.В.,

потерпілого ОСОБА_2 ,

обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Хоміча О.О.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 27.08.2020 року приблизно о 19 год. 30 хв., перебуваючи в стані амфетамінового та опіатного сп`яніння, керуючи технічно справним автомобілем марки «Dасіа Lоgаn», реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись по вул. Магістратській у м. Вінниці, зі сторони вул. Лесі Українки, в напрямку провулку Цегельного, наближаючись до розмітки нерегульованого пішохідного переходу, не переконався, що перед передньою частиною невстановленого легкового автомобіля, який рухався в правій смузі попутного напрямку та зупинився перед розміткою нерегульованого пішохідного переходу, з справа-наліво проїзну частину перетинав пішохід ОСОБА_2 , внаслідок чого, з необережності, допустив наїзд на нього. Внаслідок чого ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді: «сполучна травма тіла: закрита черепно-мозкова травма - перелом кісток склепіння і основи черепа (перелом лобної кістки - верхньої стінки лівої орбіти, передньої і задньої стінок лобної пазухи зліва, луски лобної кістки) зі зміщенням уламків; забій головного мозку середнього ступеню, забійна рана носа, лівобічна параорбітальна гематома; забій, міжм`язові гематоми ділянок гомілок та лівого ліктьового суглобу», які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 1296 від 09.12.2020 року належать до тяжких тілесних ушкоджень, оскільки являлись небезпечними для життя в момент заподіяння.

Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи № 823 від 16.11.2020 року, в ситуації, яка склалася, в діях водія автомобіля «Dасіа Lоgаn», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_1 вбачається невідповідність вимогам п. 18.4 Правил дорожнього руху, яка з технічної точки зору знаходиться в причинному зв`язку з виникненням події даної дорожньо- транспортної пригоди.

За вищевикладених обставин водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. п. 2.9 а, 18.4 Правил дорожнього руху, де зазначено: п. 2.9 - «Водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»; п. 18.4 - «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека».

Порушення зазначених вимог Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 знаходяться у причинному зв`язку з наслідками дорожньо- транспортної пригоди.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у вчиненні злочину за вказаних в обвинувальному акті обставин визнав та показав, що 27.08.2020 року приблизно о 19 год. 30 хв., керуючи технічно справним автомобілем марки «Dасіа Lоgаn», реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався в лівій смузі по вул. Магістратській у м. Вінниці, зі сторони вул. Лесі Українки, в напрямку провулку Цегельного. Наблизився до розмітки нерегульованого пішохідного переходу та побачив, що в правій смузі руху зупинилися автомобілі. Однак, він не вжив заходів для гальмування та продовжив рух, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2 на пішохідному переході. В той день наркотичних засобів не вживав, вживав за декілька днів до цього, вважає, що це не впливало на його здатність керувати транспортним засобом. Під час лікування потерпілого надавав йому матеріальну допомогу. Всього виплатив потерпілому 42 000 грн., що підтверджується відповідними квитанціями. Цивільний позов визнає частково на суму шкоди, підтверджену чеками, а саме на 3 613 грн. 36 коп. на медичні витрати та за пошкодження одягу на суму 4 300 грн., всього на суму 7 913 грн. 36 коп., також визнає цивільний позов в частині стягнення моральної шкоди на суму 100 000 грн. 00 коп. Визнає свою вину та у вчиненому щиро розкаюється. Просить вибачення у потерпілого та готовий виплатити компенсацію присуджену судом, зробив для себе належні висновки, просить не позбавляти його волі.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 показав, що злочин обвинуваченим вчинено за вказаних в обвинувальному акті обставин. 27.08.2020 року приблизно о 19 год. 30 хв. він підійшов до нерегульованого пішохідного переходу по вул. Магістратській у м. Вінниці, зупинившись перед пішохідним переходом, побачив, що автомобілі зупинилися і розпочав рух по пішохідному переходу, після чого почув гул автомобіля. Автомобіль, яким керував обвинувачений, не зупинився та здійснив на нього наїзд. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди він отримав важкі тілесні ушкодження та тривалий час лікувався. Під час лікування обвинувачений надавав йому часткову матеріальну допомогу на загальну суму 42 000 грн. У важкому стані був госпіталізований до нейрохірургічного відділення КНП «Вінницька міської клінічна лікарня швидкої медичної допомоги», де проходив курс інтенсивного лікування в умовах стаціонару до 17.09.2020 року. Заподіяні тілесні ушкодження призвели до часткової втрати працездатності, оскільки їх наслідком стало незворотне погіршення стану здоров`я. Внаслідок чисельних переломів та важких травм, за рекомендаціями лікарів, за час перебування на стаціонарному лікуванні, в період з 27.08.2020 року по 17.09.2020 року, та після виписки з лікарні, лише на ліки, медичні засоби, вироби медичного призначення та посилене харчування, із власних заощаджень ним витрачено більше 10 484 грн. 84 коп., витрачена на лікування сума є більшою, однак більшість розрахункових чеків ним не зберігались. З 01.10.2020 року, за рекомендаціями лікаря, вимушений відвідувати дороговартісні курси лікувального масажу, вартість одного сеансу якого коштує 600 грн. Так, за три місяці отримав 24 сеанси масажу, за які вже сплатив 14 400 грн. 00 коп., а таких курсів необхідно пройти щонайменше два. Внаслідок ДТП було пошкоджено одяг, взуття і особисті речі, загальна вартість пошкодженого внаслідок ДТП одягу становить 4 300 грн. 00 коп. Крім того, злочинними діями відповідача йому завдано моральної шкоди, яка полягає у тому, що внаслідок злочинних дій відповідача він втратив здоров`я та можливість вільно без болю рухатися, втратив на 25% працездатність, внаслідок чого позбавлений можливості заробляти кошти для прожиття та утримання своєї сім`ї. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень у його житті та житті сім`ї настали вимушені зміни, адже він тепер постійно потребує сторонньої допомоги і його сім`я вимушена усі свої дії узгоджувати таким чином, щоб хтось завжди був біля нього. Назавжди знищено звичні життєві зв`язки із людьми, з якими у були спільні інтереси. Докорінно змінився звичайний, встановлений спосіб життя, оскільки після ДТП він живе у глибокій депресії та нестерпному болі. Згадка про те, що він інвалід, і ніколи не зможе повернути собі втрачене здоров`я, завдає йому сильних моральних та душевних страждань. Цивільний позов підтримав частково на суму в загальному розмірі 250 000 грн. 00 коп.

З досліджених судом доказів, зокрема з документів, які надані стороною обвинувачення, вбачається, що відомості про кримінальне правопорушення зареєстровані 28.08.2020 р. за № 12020020010001576, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

З протоколу огляду місця дорожньо-транспортної події від 27.08.2020 року, схеми та таблиці ілюстрацій до нього вбачається, що огляд проводився в присутності понятих. На місці дорожньо – транспортної пригоди, яка відбулася 27.08.2020 року приблизно о 19 год. 30 хв., виявлено автомобіль марки «Dасіа Lоgаn», реєстраційний номер НОМЕР_2 , розміщений в напрямку провулку Цегельного в м. Вінниці, відстань від центру правого заднього колеса до правого бордюру складає 3, 1 м та 3,4 м до розмітки нерегульованого пішохідного переходу, відстань від центру правого переднього колеса становить 3 м. На автомобілі марки «Dасіа Lоgаn», реєстраційний номер НОМЕР_2 , виявлено пошкодження на вітровому передньому склі на відстані 0,01 м від правого габариту.

Як вбачається з висновку судово-медичної експертизи № 1296 від 09.12.2020 року у потерпілого ОСОБА_2 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді: «сполучна травма тіла: закрита черепно-мозкова травма - перелом кісток склепіння і основи черепа (перелом лобної кістки - верхньої стінки лівої орбіти, передньої і задньої стінок лобної пазухи зліва, луски лобної кістки) зі зміщенням уламків; забій головного мозку середнього ступеню, забійна рана носа, лівобічна параорбітальна гематома; забій, міжм`язові гематоми ділянок гомілок та лівого ліктьового суглобу», які належать до тяжких тілесних ушкоджень, оскільки являлись небезпечними для життя в момент заподіяння.

З протоколу проведення слідчого експерименту від 24.09.2020 року та схеми до нього вбачається, що за участю свідка ОСОБА_3 було проведено слідчий експеремент, під час якого свідок розказав та відтворив обставини дорожньо – транспортної пригоди, яка відбулася 27.08.2020 року приблизно о 19 год. 30 хв., під час якої ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Dасіа Lоgаn», реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись по вул. Магістратській у м. Вінниці, зі сторони вул. Лесі Українки, в напрямку провулку Цегельного, наближаючись до розмітки нерегульованого пішохідного переходу, не переконавшись, що перед передньою частиною невстановленого легкового автомобіля, який рухався в правій смузі попутного напрямку та зупинився перед розміткою нерегульованого пішохідного переходу, з справа-наліво проїзну частину перетинав пішохід ОСОБА_2 , допустив наїзд на нього.

Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи № 823 від 16.11.2020 року в ситуації, яка склалася, в діях водія автомобіля «Dасіа Lоgаn», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_1 вбачається невідповідність вимогам п. 18.4 Правил дорожнього руху, яка з технічної точки зору знаходиться в причинному зв`язку з виникненням події даної дорожньо- транспортної пригоди. В ситуації, яка склалася, водій мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода шляхом виконання вимог п. 18.4 Правил дорожнього руху.

З висновку Комунального підприємства "Вінницький обласний наркологічний диспансер "Соціотерапія" щодо результатів медичного огляду з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27.08.2020 року №2705 вбачається, що у ОСОБА_1 , якого було оглянуто 27.08.2020 року, виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, а саме, аналіз сечі на мультитест – амфетамін, канабіс, встановлено позитивний результат.

Згідно копії посвідчення водія НОМЕР_3 , воно видане на ім`я ОСОБА_1 .

Як вбачається з копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , власником транспортного засобу марки «Dасіа Lоgаn», реєстраційний номер НОМЕР_2 є ОСОБА_1 .

З копії полісу №АО/3792460 від 04.09.2019 року Страхової компанії «Уніка» обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів вбачається, що страхувальником є ОСОБА_1 , страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого двісті тисяч, за шкоду заподіяну майну сто тисяч, розмір франшизи одна тисяча гривень, забезпечений транспортний засіб «Dасіа Lоgаn», реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

А тому суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Призначаючи обвинуваченому покарання суд, відповідно до вимог статей 50, 65-67 Кримінального кодексуУкраїни щодо загальних засад призначення покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 Кримінального кодексуУкраїни є тяжким злочином, фактичні обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, зареєстрований як фізична особа -підприємець.

Суд також враховує, що обвинувачений на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.

Крім того, при призначенні покарання суд враховує відношення обвинуваченого до своїх дій, а саме те, що у вчиненому він щиро кається, просить вибачення у потерпілого, частково відшкодував завдану шкоду та згодний в подальшому відшкодовувати завдану шкоду.

Обставиною, яка, згідно ст. 66 Кримінального кодексуУкраїни, пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття.

Обставиною, яка, згідно ст. 67 Кримінального кодексуУкраїни, обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину в стані наркотичного сп`яніння.

Суд зазначає, що згідно положень статей 50, 65 Кримінального кодексу України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи викладене, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого та запобігання новим кримінальним правопорушенням, суд дійшов висновку, що покаранням справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України.

Згідно із статтею 75 Кримінального кодексу України в разі, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінальне правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Вирішуючи питання про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 Кримінального кодексу України, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України є тяжким злочином, особу винного, дотримуючись при цьому загальних принципів, встановлених законом, щодо призначення покарання.

Під час судового провадження встановлено, що обвинувачений за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, у вчиненому щиро кається, частково відшкодував завдану шкоду та згодний в подальшому відшкодовувати завдану потерпілому шкоду.

Суд, враховуючи викладені вище обставини, вважає можливим виправлення обвинуваченого без його ізоляції від суспільства.

При цьому суд зазначає, що санкція ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження надає можливість як призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, так і не застосовувати таке покарання до особи. Вказане положення закону України про кримінальну відповідальність носить альтернативний характер застосування.

При вирішенні питання про доцільність застосування до обвинуваченого додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, враховуючи обставину, яка пом`якшує покарання, та обставину, яка обтяжує покарання, з урахуванням особи обвинуваченого, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, свою вину визнав та щиро розкаявся, а також враховуючи тяжкість завданих потерпілому тілесних ушкоджень, суд дійшов висновку про призначення покарання з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Отже, враховуючи викладене, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого та запобігання новим кримінальним правопорушенням, суд дійшов висновку, що покаранням справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами в межах санкції ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, та, з урахуванням положень ст. 75 Кримінального кодексу України, із звільненням обвинуваченого від відбування основного покарання, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього згідно ст. 76 Кримінального кодексу України обов`язки.

Що стосується цивільного позову потерпілого ОСОБА_2 до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої злочином, суд зазначає таке.

Згідно ч. ч. 1, 5 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Як вбачається з цивільного позову (із врахуванням заяви потерпілого в судовому засіданні), потерпілий ОСОБА_2 просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на відшкодування завданої злочином шкоди 250 000 грн. 00 коп.

В судовому засіданні потерпілий цивільний позов на суму 250 000 грн. 00 коп. підтримав та пояснив, що протиправними діями обвинуваченого йому було заподіяно майнову та моральну шкоду, оскільки він змушений була тривалий час лікуватися та придбавати необхідні ліки, на даний час потребує подальшого лікування та реабілітації.

В судовому засіданні обвинувачений цивільний позов визнав частково, а саме в частині відшкодування майнової шкоди в розмірі 7 913 грн. 36 коп. та в частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 000 грн. 00 коп., зазначив, що відшкодував потерпілому майнову шкоду в розмірі 42 000 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. ст. 1166, 1167 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Під час судового провадження встановлено, що відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 1296 від 09.12.2020 року у потерпілого ОСОБА_2 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді: «сполучна травма тіла: закрита черепно-мозкова травма - перелом кісток склепіння і основи черепа (перелом лобної кістки - верхньої стінки лівої орбіти, передньої і задньої стінок лобної пазухи зліва, луски лобної кістки) зі зміщенням уламків; забій головного мозку середнього ступеню, забійна рана носа, лівобічна параорбітальна гематома; забій, міжм`язові гематоми ділянок гомілок та лівого ліктьового суглобу», які належать до тяжких тілесних ушкоджень, оскільки являлись небезпечними для життя в момент заподіяння.

В судовому засіданні потерпілий пояснив, що йому завдано моральну шкоду, яка полягає в тяжких і тривалих стражданнях, невимовному фізичному та душевному болі, яких він зазнав у зв`язку з ДТП. Крім того, через свій стан здоров`я потерпілий не має можливості ефективно працювати та змушений продовжувати лікування та реабілітацію.

Із матеріалів справи вбачається, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілий отримав тяжкі тілесні ушкодження.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода, крім іншого, може полягати у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом, іншим ушкодження здоров`я, в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Із аналізу даних норм законодавства випливає, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством та судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, у порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

При цьому розмір відшкодування моральної шкоди (немайнової) суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Крім того, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення, тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд дійшов висновку, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого потерпілому була завдана моральна шкода, яка виразилася в перенесених душевних стражданнях та нервовому потрясінні, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами. При цьому суд приймає до уваги характер вчиненого кримінального правопорушення, тяжкість спричинених потерпілому тілесних ушкоджень, настання негативних змін в житті та здоров`ї потерпілого, незручності, пов`язані із тривалим обмеженням у пересуванні, ускладненням звичного для нього способу життя та з урахуванням вимог справедливості та розумності.

Суд враховує те, що обвинувачений відшкодував потерпілому завдану майнову шкоду на суму 42 000 грн. 00 коп., що потерпілим не заперечується. А тому суд розцінює заяву потерпілого, який просив в судовому засіданні стягнути з обвинуваченого шкоду в розмірі 250 000 грн. 00 коп., як моральну шкоду.

Суд, враховуючи характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав потерпілий, характер немайнових втрат, стан його здоров`я, необхідність лікування, характер дій обвинуваченого та його майновий стан, а також конкретні обставини справи, вважає, що розмір суми відшкодування моральної шкоди, який необхідно стягнути з обвинуваченого становить 250 000 грн. 00 коп., що відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що цивільний позов слід задовольнити та стягнути із обвинуваченого на користь потерпілого 250 000 грн. 00 коп. у відшкодування моральної шкоди.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не обирався.

Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 01.09.2020 року на автомобіль марки «Dасіа Lоgаn», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 , слід скасувати, оскільки в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 Кримінального процесуального кодексуУкраїни.

На підставі ст. 124 Кримінального процесуального кодексу України слід стягнути з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати, а саме, документально підтверджені витрати на залучення експерта: висновок експерта № 823 від 16.11.2020 року в розмірі 1 144 грн. 15 коп.

Керуючись ст. ст. 50, 65-67 Кримінального кодексуУкраїни, ст. ст. 100, 124, 174, 349, 368-371, 373-374, 376, 395 Кримінального процесуального кодексуУкраїни, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Згідно п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої злочином, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 250 000 (двісті п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп. у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати, а саме, документально підтверджені витрати на залучення експерта в розмірі 1 144 грн. (одна тисяча сто сорок чотири) грн. 15 коп.

Речовий доказ у кримінальному провадженні - автомобіль марки «Dасіа Lоgаn», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який згідно постанови слідчого від 28.08.2020 року приєднаний до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу та знаходиться на спеціальному майданчику для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів ГУ НП у Вінницькій області, повернути безоплатно власнику ОСОБА_1 .

Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 01.09.2020 року на автомобіль марки «Dасіа Lоgаn», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 - скасувати.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілому та прокурору.

Суддя