Ухвала суду № 97709450, 16.06.2021, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 947/17710/21

Провадження № 2-а/947/168/21

УХВАЛА

16.06.2021 року

Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до начальника групи ІПК (тип А) ВПС «Мілове» ім. Віктора Банних ст. лейтенанта Охрімової Ірини Сергіївни, Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

14.06.2021 року до Київського районного суду міста Одеси надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника групи ІПК (тип А) ВПС «Мілове» ім. Віктора Банних ст. лейтенанта Охрімової Ірини Сергіївни, Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №144454 від 10.02.2021 року, закриття провадження.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу було розподілено судді Калініченко Л.В.

Дослідивши позов ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху у зв`язку з наступним.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Однак позивачем не надано до суду квитанцію на підтвердження сплати судового збору.

У позові позивачем заявлено вимогу про звільнення його від сплати судового збору на підставі ст. 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Частиною першою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон № 3674-VІ.

Змістом статті 133 КАС України зазначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Разом з тим, позивачем в порушенням вимог ст. 133 КАС України не наведено жодних належних підстав для звільнення від сплати судового збору.

Доводи сторони позивача про підстави звільнення на підставі ст. 288 КУпАП є неналежними, з огляду на наступне.

Порядок сплати судового збору регулюється Законом України "Про судовий збір".

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017, внесено зміни до Закону України "Про судовий збір".

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 визначений у розмірі 2102 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач оскаржує рішення прийняте щодо вимоги про накладення адміністративного стягнення, тому розмір судового збору становить 420 грн. 40 коп.

Зазначені недоліки можуть бути усунуті, зокрема, шляхом надання оригіналу документу про сплату судового збору за подання позову у розмірі, визначеному ст.4 Закону України "Про судовий збір" з підтвердженням зарахування його до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 справа №543/775/17 зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону №3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Також Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підставі викладеного, суд враховуючи висновок Великої Палати Верховного Суду викладений в постанові від 18.03.2020 року по справі №543/775/17, зазначає, що позивач в цій справі не звільнений на підставі ст. 288 КУпАП від сплати судового збору за подання до суду в порядку КАС України позовної заяви про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення.

Також суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КУпАП оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення здійснюється у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.

Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі, зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

З позову вбачається, що позивачем оскаржено постанову №144454 від 10.02.2021 року, з копії якої вбачається, що вона була отримана ОСОБА_1 в день її складення.

Однак, з позовом позивач звернувся до суду лише 14.06.2021 року, тобто з пропуском десятиденного терміну на звернення до суду з цим позовом.

Статтею 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.

Позивачем у позові заявлено вимогу про поновлення процесуального строку, в якому позивач на підставу для поновлення стверджує про те, що ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 18.05.2021 року йому було повернуто позовну заяву та роз`яснено пправо на повторне звернення до суду з цим позовом.

Досліджуючи питання належності вказаних причин до поважності пропуску позивачем строку на звернення до суду з цим позовом, суд враховує, що рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановлювати відповідні процесуальні строки, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

При цьому, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява №3236/03, п. 41, від 03.04.2008).

Поважними причинами пропуску строку на подання позову можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та повинні бути підтверджені належними доказами.

Саме така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 24 квітня 2018 року у справі №816/1630/17 і врахована судом.

Наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не потрібно розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.

З наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Необхідно зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Незнання про можливе порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не вказує на поважність причин пропуску строку звернення до суду.

У публічно-правових відносинах строки особливо актуальні для оцінки правомірності поведінки суб`єктів з погляду на її своєчасність.

Враховуючи викладені положення і надаючи оцінку викладеним позивачем посиланням на поважність пропуску строку на звернення до суду, суд доходить до висновку про їх необґрунтованість, з огляду на те, що достеменно є встановленим обізнаність позивача про порушення його прав та інтересів, за наслідком чого останній вже звертався до суду з відповідним позовом.

Як вбачається, ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси Куриленко О.М., адміністративний позов ОСОБА_1 вже повертався останньому з підстав не усунення недоліків, а саме не сплати судового збору.

В подальшому ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси Калашнікової О.І. від 18.05.2021 року по справі №947/12876/21, позов ОСОБА_1 також був повернутий позивачеві з підстав не усунення недоліків зі сплати судового збору за подання до суду позовної заяви.

Отже, суд доходить до висновку, що свідоме невиконання ОСОБА_1 вимог ухвали суду про залишення позову без руху та не усунення недоліків поданого позову, не є поважною причиною пропуску строку на звернення до суду.

Інших доводів на причини пропуску строку для звернення до суду з цим позовом, позивачем не наведено.

За наслідком викладеного, суд доходить до висновку, що посилання викладені позивачем в поновлення процесуального строку, є неповажними.

Відповідно до ч.1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

У відповідності до частини 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно із статтею 166 КАС України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені в статті 167 КАС України.

Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, оскільки позивачем надано позовну заяву без додержання вимог ст. 160, 161 КАС України, суддя вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до начальника групи ІПК (тип А) ВПС «Мілове» ім. Віктора Банних ст. лейтенанта Охрімової Ірини Сергіївни, Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, підлягає залишенню без руху та слід надати позивачеві термін строком в п`ять днів з дня отримання копії ухвали суду для усунення недоліків поданої заяви, а саме для:

- надання до суду документа на підтвердження сплати судового збору за пред`явлення адміністративного позову, що містить вимогу немайнового характеру про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, який підлягає сплаті у розмірі 454 гривні 00 копійок;

- суд роз`яснює, що судовий збір повинен бути сплачений за реквізитами Київського районного суду міста Одеси, а саме:

Отримувач коштівГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37607526 Банк отримувачаКазначейство України (ел. адм. подат.) Код банку отримувача (МФО)899998 Рахунок отримувачаUA758999980313171206000015756 Код класифікації доходів бюджету22030101 Призначення платежу*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа)

- якщо позивача звільнено від сплати судового збору відповідно до закону, необхідно зазначити підстави такого звільнення в позовній заяві (ч. 3 ст. 161 КАС України).

- у разі сплати судового збору в належному розмірі надати до позову попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

- надання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду або інших обґрунтувань, за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущений разом із доказами на підтвердження таких обставин;

- у разі надання до суду додаткових документів та позовної заяви в новій редакції, роз`яснюємо, що у відповідності до ч.1 ст.161 КАС України, позивачеві необхідно надати їх копії у відповідності до кількості учасників справи.

Керуючись ст.169 КАС України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до начальника групи ІПК (тип А) ВПС «Мілове» ім. Віктора Банних ст. лейтенанта Охрімової Ірини Сергіївни, Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків поданої заяви – п`ять днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя Калініченко Л. В.