Рішення № 97708394, 11.06.2021, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/5610/20

пр.№ 2/464/141/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

11.06.2021 року м.Львів

Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючої-судді Сабари Л.В.

секретар судового засідання Мерза Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про встановлення ліміту кредитування (автоматичний овердрафт) у розмірі 6064,55 грн. та понесені судові витрати в сумі 2102 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. 11 травня 2016 року між Публічним акціонерним товариством «Кредобанк», найменування якого було змінено на Акціонерне товариство «Кредобанк» (надалі - Позивач) та ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) було укладено Договір № 5575332 про встановлення ліміту кредитування (Автоматичний овердрафт) (надалі - Договір), згідно з яким Відповідачу було встановлено максимальну суму ліміту кредитування (надано кредит) по рахунку в розмірі 30000,00 грн. Договору № 5575332 про встановлення ліміту кредитування (Автоматичний овердрафт) від 11 травня 2016 року, в банківській системі було присвоєно № НОМЕР_1 від 11 травня 2016 року- це номер який заводиться в електронній системі банку з моменту коли Позичальник знімає перший раз зі свого рахунку гроші. Відповідно до п.1.5. Договору ліміт кредитування по рахунку встановлюється терміном на 12 (дванадцять) календарних місяців, починаючи з дати первинного встановлення поточної суми ліміту. Відповідно до п.1.19. Договору кредитні правовідносини та ліміт кредитування продовжують свою дію на строк, на який був встановлений, якщо жодна зі сторін до закінчення строку '( п.1,5.Договору) не подала письмових заперечень проти такого продовження/ але не довше строку дії Договору пакетного обслуговування (в разі його наявності). Відповідно до вимог п. 1.16 Договору, за користування кредитом, отриманими по цьому договору, клієнт сплачує банку проценти у розмірі 30 (тридцять) % річних, але не пізніше останнього робочого дня місяця, наступного за місяцем нарахування процентів. Згідно умов п. 1.17 Договору, клієнт виконує свої зобов`язання по поверненню кредиту, сплати процентів, неустойки шляхом перерахування та/або внесення готівкою коштів на рахунок, визначений у п. 1.1 Договору. Взятті на себе Позивачем зобов`язання згідно Договору, щодо надання Відповідачу грошових коштів були виконанні в повному обсязі, що підтверджується випискою руху коштів по рахунку. Всупереч п.1.1, п.1.3, п.1.16, п.1.18 Договору, зобов`язання Позичальник не виконав, кредит в порядку і в терміни, передбачені Договором не повернув , проценти за користування кредитом не сплатив. В силу умов п. 1.30 Договору, за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за кредитними правовідносинами Позичальник, крім відшкодування збитків, сплачує пеню в розмірі подвійної процентної ставки, визначеної п.1.16 договору, але не менше однієї гривні за кожний день прострочення. Позивачем на адресу зареєстрованого місця проживання Відповідача направлялися повідомлення-вимоги вих.№ 1365988 від 18.12.2019 року, вих.№ 1365988 від 24.01.2020 року, вих.№ 1365988/2 від 24.01.2020 року щодо дострокового погашення заборгованості, яка Відповідачем повністю проігнорована та повернулась на адресу відправника. Станом на дату подання позову заборгованість за Договором Відповідачем не погашена та становить 6064,55 (шість тисяч шістдесят чотири тисячі гривень 55 копійок) гривень , яка складається з: 5 025,46 грн. - неповернута сума кредиту; 871,8 грн. - прострочені відсотки; 168,3грн. - пеня.

03.02.2021 та 09.06.2021 на адресу суду через канцелярію суду позивачем подані додаткові письмові пояснення згідно котрих останній вказує, що будь яких документів, заяв, скарг, претензій, клопотань спрямованих на врегулювання кредитних відносин, від боржника не надходило. Жодних дій, спрямованих на добровільне погашення кредитної заборгованості боржником не вчинено. У зв`язку із чим, захист прав та інтересів кредитора можливий лише шляхом звернення до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості в примусовому порядку. Виписка руху коштів витупає як доказ підтвердження факту укладення та виконання умов кредитного договору. Виписка з карткового рахунку свідчить, що відповідачу встановлено кредитний ліміт та що відповідач отримав та користувався грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали, а отже й отримав кредитну картку, оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. Зокрема, виписка руху коштів, а також інші документи, надані Банком підтверджують, що боржник фактично отримав та використовував на власні потреби кредитні кошти, що означає вчинення боржником конклюдентних дій щодо них, а саме: дій особи, які виявляють її волю встановити правовідношення, але не у формі усного чи письмового волевиявлення, а своєю поведінкою, щодо якої можна зробити певний висновок про конкретний намір. Тобто оформлення розрахункового рахунку у Відділенні Банку, отримання банківської картки, отримання грошових коштів від Банку на відкритий розрахунковий рахунок, використання отриманих кредитних коштів та здійснення видаткових операцій понад залишок і є вчиненням дій з метою встановлення правовідношення та підтвердження боржником наявності кредитних відносин між ним і банком, виходячи із положень ст. 642 Цивільного кодексу України. Воля особи виявляється в її діях (поведінці, мовчанні). Датою початкового встановлення ліміту овердрафту, а відповідно, й датою початку кредитування є дата пред`явлення вимоги - 18.12.2019 р. Боржник повинен був виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги. Проте, не виконав його і вимоги проігнорував. Таким чином, строк повернення овердрафту є таким, що настав. Банком неодноразово направлялись Вимоги-повідомлення про дострокове погашення заборгованості за місцем реєстрації боржника, єдиною наявною інформацією про місцезнаходження боржника, які ним не були отримані та повернулись назад на поштове відділення. Починаючи з моменту направлення першої Вимоги - повідомлення 21.12.2019 та станом на дату пред`явлення позовної заяви - 08.10.2020 p., боржником жодних дій щодо повернення отриманих грошових коштів вчинено не було. Отже, враховуючи викладене, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій позов підтримав в повному обсязі, просить справу розглядати у його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явилась, правом на надання відзиву не скористався, хоча згідно ст.130 ЦПК України належним чином повідомлялась про час та місце розгляду справи, а тому відповідно до ст.280 ЦПК України суд вважає за можливе розглядати справу заочно у її відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Ухвалою суду від 04.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження.

Ухвалою суду від 27.01.2021 справу призначено до розгляду в судовому засіданні з обов`язковою участю представника позивача, котрим в подальшому надавалися додаткові пояснення.

У зв`язку з неявкою сторін та з врахуванням поданої заяви представником позивача, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Ознайомившись із позовними вимогами, письмовими пояснення, дослідивши матеріали позову тим самим з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 13.01.2016 заповнив опитувальник клієнта -фізичної особи, в котрому вказав свої особисті дані та зазначив, що планує скористатися розрахунково-касовим обслуговуванням (відкриття поточного\карткового рахунку).

Згідно руху коштів по рахунку вбачається, що по рахунку НОМЕР_2 з 10.05.2016 по 26.02.2020 здійснювалися фінансові операції.

Позивачем та відповідачем банківські картки для огляду в судовому засіданні не представлено.

Дослідивши та оцінивши всі здобуті й перевірені у судовому засіданні докази в їх сукупності, беручи до уваги матеріали позовної заяви та відсутність відзиву на позов, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з такого:

згідно з положеннями ч. 1 ст. 16 ЦК України та ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

положеннями ст.ст. 12, 81 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цих Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1 ст. 1046 ЦК України).

Згідно зі змістом ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

З цього слідує, що доведенню в судовому засіданні підлягають обставини укладення договору між позивачем та відповідачем, передачі позивачем відповідачу коштів, порушення відповідачем договірного зобов`язанням та допущення заборгованості за кредитом.

На підтвердження доводів викладених у позовній заяві позивач надав наступні докази.

Згідно додатку б \н до договору про встановлення ліміту кредитування № 5575332 від 03.08.2016 встановлено, що банком встановлено максимальну суму ліміту кредитування в розмірі 30000 грн.. згідно п. 3 Додатку, підписанням цього додатку клієнт підтверджує що з умовами та порядком надання послуг банком ознайомлений та погоджується.. Додаток підпису відповідача не містить (а.с.8).

Згідно копії опитувальника клієнта -фізичної особи, встановлено, що ОСОБА_1 вказав свої особисті дані та зазначив, що планує скористатися розрахунково-касовим обслуговуванням (відкриття поточного\карткового рахунку) Опитувальник останнім підписано 13.01.2016 (а.с.11-12)

З розрахунку суми позову вбачається, що ОСОБА_1 станом на 26.02.2020 допустив заборгованість по договору овердрафту 5575332 в розмірі 5896,54 грн. в тому числі 5025,46 грн. простроченої заборгованості та 871,08 простроченої заборгованості по відсотках (а.с.13)

З розрахунку пені по простроченій заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 за період з 01.09.2019 по 26.02.2020 нараховано пеню в сумі 168,03 грн. (а.с.14).

З руху коштів встановлено, що по рахунку НОМЕР_2 з 10.05.2016 по 26.02.2020 здійснювалися фінансові операції (а.с. 15-63).

Згідно повідомлень вимог № 1365988 від 18.12.2019, № 1365988\2 від 24.01.2020, № 1365988\3 від 18.12.2019, конвертів та фіскальних чеків встановлено, що банком відповідачу направлялися претензії, котрі ним не отримані, та повернуті у зв`язку із закінченням терміну зберігання (а.с.64-71)

З правил надання комплексних банківських послуг фізичним особам у публічному АТ «Кредобанк» встановлено терміни, порядок та умови надання банківських послуг. Правила відповідачем не підписані.

АТ «Кредобанк», обґрунтовуючи позовні вимоги у позовній заяві вказав що 11.05.2016 між банком та відповідачем укладено договір № 5575332 згідно котрого останньому встановлено суму ліміту кредитування. При цьому, обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зсилається на пункти договору, згідно котрих встановлено термін кредитування, ціна договору у виді розміру відсотків за користування кредитом, умови користування кредитом тощо.

З огляду на ст. 1055 ЦК України, відповідно до котрої кредитний договір укладається у письмовій формі та ч.ч.1, 2 ст. 207 ЦК України, де правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, вбачається, що саме Договір № 5575332 від 11.05.2016 є тим правочином, вчиненим у письмовій формі.

Однак, до позовної заяви позивачем вказаний договір не долучено.

Розрахунок суми позову, пені позивачем здійснено на підставі умов договру, котрі судом не встановлені, у звязку із чим, такі докази не можуть визнаватися належними.

Крім того, долучений до позову додаток до договору не містить підпису відповідача, у звязку із чим, позивачем не доведено, що такий повідомлений про його зміст.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Сторони є вільними в укладенні договору, однак, з метою надання оцінки договору, в тому числі відповідності його чинному законодавству, суд зобов`язаний встановити його зміст.

Однак, беручи до уваги, що позивачем не надано суду Договору про встановлення ліміту кредитування від 11.05.2016, або інших доказів, про те, що відповідач повідомлений про виконання зобов`язання, що могли виникнути саме на підставі договору, то суд приходить до висновку, що відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді істотні умови договору, в тому числі ціну, яка встановлена у формі суми кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами та за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

При цьому, суд критично розцінює доводи позивача викладені у письмових поясненнях, що виписка руху коштів є доказом підтвердження факту укладення та виконання умов кредитного договору, що відповідач отримав кредитну картку, оскільки з вказаного документу не можливо встановити умови договору, його ціну, та те, що відповідач повідомлений про відповідальність у випадку порушення зобов`язань.

Крім того, доводи позивача, про те, що відповідач ігнорує вимоги, є голослівними, оскільки докази у виді повідомлень-вимог не можуть свідчити про те, що останній належним чином повідомлений про їх зміст, оскільки такі повернуті відправнику у зв`язку із закінченням терміну зберігання. Саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про такі обставини.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Відтак враховуючи вищенаведене, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, суд не встановив, що між позивачем та відповідачем виникли договірні відносини, відповідач повідомлений про умови зобов`язання та відповідальність, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження доводів викладених у позовній заяві, зокрема, щодо зобов`язань відповідача встановлених умовами договору, у зв`язку із чим прийшов до переконання, що підстави для задоволення позову відсутні.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Зокрема, у судові витрати, понесені позивачем, суд відносить витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102 грн.

Враховуючи, що суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову, з урахуванням ч.ч. 1 та 2 ст. 141 ЦПК України, відповідно до яких судовий збір у разі відмови в позові покладається на позивача.

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 207, 626, 628, 633, 634, 638, 1048-1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 141 ЦПК України та керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

ухвалив :

у задоволені позову публічного акціонерного товариства "Кредобанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Сихівський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач: акціонерне товариство "Кредобанк", вул. Сахарова, 78, м. Львів, код ЄДРПОУ 09807862.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Повний зміст рішення складено 11 червня 2021 року.

Головуюча Сабара Л.В.