Ухвала суду № 97705252, 15.06.2021, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/8042/15-ц

Провадження № 6/592/255/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2021 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі головуючого судді Хитрова Б.В., за участю секретаря судового засідання Подпрятова А.В., державного виконавця Бондаренко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми подання старшого державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Бондаренко В.О. про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 ,

встановив:

Державний виконавець звернувся до суду із поданням про примусове проникнення до житла, мотивуючи свої вимоги тим, що на виконанні у Ковпаківському відділі державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) перебуває виконавче провадження АСВП №50947924 з примусового виконання виконавчого листа №592/8042/15-ц від 30.03.2016, виданого Ковпаківським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість в розмірі 28794,30 грн та 2526, 39 грн. В ході примусового виконання рішення суду, з метою виявлення майна та доходів боржника державним виконавцем, у відповідності до вимог чинного законодавства, періодично направлялися запити до правореєструючих органів. Відповідно до відповіді управління «ЦНАП у м. Суми» СМР місцем реєстрації боржника є АДРЕСА_1 . Державним виконавцем здійснено 30.12.2020 здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 , з метою перевірки майнового стану боржника, проте виконавчі дії не проведені, про що складено відповідний акт. У зв`язку з неможливістю в будь-який інший спосіб потрапити до місця реєстрації боржника, з метою виявлення, опису та подальшої реалізації майна боржника, просить суд винести рішення про примусове проникнення до квартири АДРЕСА_2 .

В судовому засіданні державний виконавець подання підтримала та просила задовольнити.

Заслухавши пояснення державного виконавця, вивчивши подані суду докази та оглянувши матеріали виконавчого провадження, суд вважає, що подання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на виконанні у державного виконавця Копаківського відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) перебуває виконавче провадження АСВП №50947924 з примусового виконання виконавчого листа №592/8042/15-ц від 30.03.2016, виданого Ковпаківським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість в розмірі 28794,30 грн та 2526, 39 грн.

Відповідно до ст.ст. 1, 10 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Державний виконавець, приватний виконавець зобов`язані вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Одним із заходів примусового виконання рішення є звернення стягнення на майно боржника, за яким на виконавця (державного, приватного) покладено обов`язок по проведенню виконавчих дій щодо виявлення майна, його арешту (опису), вилучення та примусової реалізації.

Відповідно до ч. 1 ст. 439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Статтею 30 Конституції України закріплено принцип недоторканності житла. Не допускається проникнення в житло або інше володіння особи, проведення в них огляду не інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов`язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов`язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року; означені міжнародні акти згідно з частиною першою ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, п. 1 ст. 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла. При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (п. 2 ст. 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року).

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено у Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави у права людини з метою забезпечення загального блага.

Згідно п.12 ч.3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатись до суду з поданням про розшук дитини чи про постановляння вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи або іншої особи.

Між тим, виходячи зі змісту статті 439 ЦПК України, примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), можливе лише у разі, якщо боржник чи інша особа ухиляється або перешкоджає державному виконавцю у його вільному доступі до житла чи іншого володіння особи з метою провести виконавчі дії. Визначальним при розгляді подання виконавця про примусове проникнення до іншого володіння боржника є лише факт невиконання рішення та неможливість виконавця потрапити до приміщення боржника для проведення перевірки майнового стану боржника. Отже, виконавець, звернувшись до суду з поданням про примусове проникнення до житла боржника, має довести, що в даному випадку єдиним можливим засобом виконання судового рішення є примусове проникнення до іншого володіння боржника для перевірки його майнового стану.

Державним виконавцем не надано до суду будь-яких доказів на підтвердження того, що боржник чинить перешкоди державному виконавцю у проведенні виконавчих дій.

Будь-яких доказів на підтвердження наявності винних дій саме боржника, пов`язаних з створенням перешкод державному виконавцю у проведення виконавчих дій суду не надано, як не надано суду й доказів належного повідомлення боржника про час та місце проведення виконавчих дій і що боржник ухилився від виконання вимог державного виконавця щодо допуску до квартири для проведення арешту та опису майна або чинив цьому перешкоди, або те, що іншим чином виконати судове рішення є неможливим. Крім того державний виконавець просить суд винести рішення про примусове проникнення до квартири АДРЕСА_2 , однак жодних доказів, щодо наявності права власності у боржника на нерухоме майно за вказаною адресою, або про наявність у боржника майна за вказаною адресою до суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає що державний виконавець не довів обґрунтованості порушення права на недоторканість житла боржника у зв`язку з необхідністю реалізації завдань виконавчого провадження, відтак у задоволенні подання належить відмовити за його необґрунтованістю.

Керуючись ст. 439 ЦПК України,

ухвалив:

В поданні старшого державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Бондаренко В.О. про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Сумського апеляційного суду безпосередньо, або через Ковпаківський районний суд м. Суми.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у розгляді справи (вирішення питання без повідомлення (виклику) учасників справи, визначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 16.06.2021 р.

Суддя Б.В. Хитров