Рішення № 97704729, 16.06.2021, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа: №484/167/21

Провадження № 2/484/444/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2021 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі : головуючого судді - Літвіненко Т.Я.

секретар судового засідання - Бикова О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Росвен Інвест Україна», треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Табянський Олег Володимирович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Діана Гагіківна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

21 січня 2021 року до суду надійшов позов ОСОБА_1 до ТОВ 'Росвен Інвест Україна', треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Табянський Олег Володимирович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Діана Гагіківна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Мотивуючи позовні вимоги позивач вказала, що 01.12.2020 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. винесено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №1935, за яким з неї на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна» стягнуто заборгованість 24 203 грн 32 коп., крім того, стягнуто основну винагороду приватного виконавця у сумі 2 420 грн 33 коп. та витрати на проведення виконавчих дій в сумі 810 грн 00 коп., загальна сума складає 27 433 грн 65 коп.

Вважає, що зазначений виконавчий напис вчинено з порушенням чинного законодавства, оскільки, нотаріусом належним чином не перевірено безспірність заявлених до стягнення вимог. Крім того, відповідачем нотаріусу не було надано необхідний перелік документів, на підставі яких стягнення заборгованості здійснюється у безспірному порядку, зокрема, оригінал кредитного договору, а надана відповідачем виписка з її рахунку не містить відмітки про непогашення заборгованості.

Крім того, позивач вказує, що виконавче провадження було відкрито в м. Києві, але вона ніколи там не проживала та не має жодного майна за вказаною адресою, а офіційне місце реєстрації у м. Первомайську, Миколаївської області, тому вважає, що виконавче провадження було відкрито незаконно.

Позивач та його представник, ОСОБА_2 , в судове засідання не з`явилися, надали суду заяву, в якій вказали, що позов підтримують в повному обсязі, просили його задовольнити та справу слухати без їхньої участі. Проти винесення заочного рішення не заперечують.

Представник відповідача, ТОВ «Росвен Інвест Україна», в судове засідання не з`явився, хоча про місце, час та день розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином. Причини неявки відповідача не відомі. Клопотання про відкладення розгляду справи та відзив на позов до суду не надходили.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Табянський Олег Володимирович, судове засідання не з`явився, хоча про місце, час та день розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином. Причини неявки не відомі. Клопотання про відкладення розгляду справи та відзив на позов до суду не надходили.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Діана Гагіківна, судове засідання не з`явилася, хоча про місце, час та день розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином. Причини неявки не відомі. Клопотання про відкладення розгляду справи та відзив на позов до суду не надходили.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, матеріали виконавчого провадження, суд дійшов наступного.

В матеріалах справи знаходиться копія договору №143/к про відступлення прав вимоги за кредитними договорами від 26 січня 2018 року укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Росвен Інвест Україна».(а.с.69-70)

07.10.2020 року за вих. №9545639 ТОВ «Росвен Інвест Україна» було направлено ОСОБА_1 повідомлення про вчинення виконавчого напису.(а.с.67)

13.11.2020 року за вих. №13.11/20-229 ТОВ «Росвен Інвест Україна» подано приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Григорян Діані Гагіківні заяву про вчинення виконавчого напису за кредитним договором №005-14973-180114 від 18.01.2014 року.(а.с.65)

01.12.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. винесено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №1935, за яким з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна» стягнуто заборгованість 24 203 грн 32 коп. за кредитним договором №005-14973-180114 від 18.01.2014 року за період з 27.01.2018 року по 06.11.2020 рік.(а.с.64)

З розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «Росвен Інвест Україна» приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Григорян Д. Г. для винесення виконавчого напису, вбачається, що станом на 13.11.2020 року загальна сума заборгованості за кредитним договором №005-14973-180114 від 18.01.2014 року складає 23 703 грн 32 коп.(а.с.66)

В матеріалах справи наявна копія постанови від 21.12.2020 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, винесена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д. Г., виконавче провадження №63918847, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна» заборгованості 24 203 грн 32 коп. за кредитним договором №005-14973-180114 від 18.01.2014 року. (а.с.13)

Згідно довідки про склад сім`ї від 21 січня 2021 року наданої Центром надання адміністративних послуг апарату виконавчого комітету міської ради ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .(а.с.16)

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

У відповідності до статті 7 Закону України «Про нотаріат»: «Нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а на території Республіки Крим, крім того, - законодавством Республіки Крим, наказами Міністра юстиції України, актами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій».

Відповідно до п. п. 1.1, 1.2 гл.16 розділу II «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012р.: «Для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України».

Відповідно до п. 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»: «Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості».

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Однак, як вбачається з матеріалів, поданих відповідачем нотаріусу для вчинення виконавчого напису, ні оригіналу кредитного договору, ні засвідченої виписки з відміткою про непогашення заборгованості відповідачем надано не було, що свідчить про те, що у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Григорян Д. Г. не було жодної підстави для вчинення оскаржуваного виконавчого напису, та відповідно до ст. 49 Закону України «Про нотаріат», вона зобов`язана була відмовити у здійсненні такої нотаріальної дії як вчинення виконавчого напису про стягнення з позивача грошових коштів, проте вчинила таку нотаріальну дію в зв`язку з чим порушила вимоги Закону.

Враховуючи вищевикладене, можна дійти висновку, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що відповідно, виключає можливість спору зі сторони боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж стовідсотково підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі.

Відповідно до п. 3 гл.16 розділу II «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України»: «Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу».

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти висновку, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Але заборгованість, зазначена у виконавчому написі від 01.12.2020 року сумі 23 703 грн 32 коп., не є безспірною і не може вважатись обґрунтованою у зв`язку з виникненням такої заборгованості у позивача перед відповідачем через дію положень кредитного договору, які є спірними. Позивач не погоджується з сумою заборгованості, щодо якої виданий виконавчий напис нотаріуса, і тому така сума не має ознак безспірності.

Відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, як було зазначено вище, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен був прийняти від стягувача оригінал кредитного договору та засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Але, як вбачається з матеріалів справи, стягувач не надав нотаріусу даних документів. Натомість, Відповідачем було надано копію заяви № 005-14973-180114 від 18.01.2014 року, на отримання кредиту, яка нотаріально не завірена, яка має вигляд звичайної інформаційної довідки, та не містить в собі ані відомостей руху коштів по рахунку, а ні взагалі номеру рахунку за яким вона надається, тобто жодного документу, як того вимагає законодавство України щодо вчинення виконавчих написів, відповідачем не було надано.

Тобто, з наданих відповідачем документів не вбачається жодної інформації про суму заборгованості та порядку чи алгоритму її нарахування, яка відображена у вчиненому виконавчому написі, що свідчить проте, що дана заборгованість не є безспірною.

Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

У п. 10 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі № 754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, як було зазначено вище: «Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років».

Так, із змісту наданого нотаріусу кредитного договору для вчинення нотаріального напису вбачається, що він укладений в простій письмовій формі і не посвідчений нотаріально, тоді як відповідно до п. 1 Переліку для вчинення нотаріального напису нотаріусу подається оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів).

Так, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. При цьому цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі та Порядку.

26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами" та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин".

Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року було відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.

Тобто, на даний час, діє редакція переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 99 № 1172 і як викладено вище нотаріусом вимог вказаного Порядку не дотримано.

Вказане відповідає висновкам викладеним в Постанові ВС від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц.

Крім цього, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з вказаним Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором). Тому існують підстави для застосування частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» за аналогією закону, в тому числі й при вчиненні виконавчого напису за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).

Так, фактично процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; другий етап - вчинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).

Так, для вчинення виконавчого напису нотаріусу окрім кредитного договору, укладеного у простій письмовій формі, надано виписку з рахунку боржника викладену у довільній формі із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості за кредитним договором.

Оскільки вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику, повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання. Проте, відповідачем не було надано доказів надсилання такої, а матеріали справи відомостей про отримання позивачкою відповідного повідомлення не містять.

За вказаних обставин, неотримання позивачкою вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавило її можливості бути вчасно проінформованою про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги стягувача. Позивачка не мала можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, що об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

З наведеного слідує, що суду не надано доказів дотримання нотаріусом одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса, яким є належне повідомлення боржника про заборгованість.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 517 ЦК України, боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Докази повідомлення позивача про відступлення прав вимоги за кредитним договором №005-14973-180114 від 18.01.2014 року в матеріалах справи відсутні.

Також, на підтвердження наявності кредитної заборгованості нотаріусу надано виписку з особового рахунку ОСОБА_1 із зазначенням суми заборгованості станом на 13. 11.2020 року з відміткою стягувача про непогашення заборгованості за кредитним договором №005-14973-180114 від 18.01.2014 року. Однак, вказаний документ викладено довільно, він не відповідає формі та змісту банківського рахунку з відображенням на ньому руху коштів, а тому не є документом бухгалтерського обліку.

Виходячи з наведеного суд вважає, що нотаріусом не дотримано вимог щодо порядку вчинення нотаріального напису, а саме такий напис вчинено на виконання не нотаріально посвідченого кредитного договору, що перед вчиненням виконавчого напису відповідач був зобов`язаний належним чином повідомити позивача про перехід до відповідача права вимоги за кредитним договорами, без надання кредитором доказів про повідомлення боржника як про зміну кредитора так і про наявність боргу, ненадання кредитором документів бухгалтерського обліку на підтвердження розміру заборгованості нарахованої відповідно до умов договору, тому оспорюваний виконавчий напис, який вчинено на підставі наданих нотаріусу документів та встановлена заборгованість не може вважатися безспірною і такою, що не потребує додаткового доказування, а відтак вчинення виконавчого напису за заявою відповідача не ґрунтується на вимогах закону.

Наведені висновки грунтуються на правових позиціях Великої Палати Верховного Суду, викладеним у раніше ухвалених нею постановах від 27 березня 2019 року у справі №137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19), від 02 липня 2019 року у справі №916/3006/17 (провадження № 14-278 гс18) та від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19) з подібних правовідносин.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що подані нотаріусу документи не підтверджують безспірність заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Росвен Інвест Україна», а тому позов обґрунтований та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідач на користь позивача 908 грн. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 3, 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 01.12.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Діаною Гагіківною та зареєстрованим в реєстрі за № 1935 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» заборгованість за кредитним договором №005-14973-180114 від 18.01.2014 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка подається до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація про сторян:

ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Первомайським МВ УМВС України в Миколаївської області від 15 липня 1996 року, РНОКПП - НОМЕР_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ;

Товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна»: ЄДРПОУ - 37616221, місце знаходження за адресою: бульвар Вацлава Гавела, 6 в м. Києві;

Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Табянський Олег Володимирович: місце знаходження за адресою: вул. Старосільська, 1 У , офіс №3 в м. Києві;

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Діани Гагіківни: місце знаходження за адресою: вул. Інституцька, 24/7 в м. Києві.

Відповідно до п. 14 Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

СУДДЯ: Т.Я.Літвіненко