Ухвала суду № 97702081, 16.06.2021, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/412/21

2/368/445/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2021 р. м. Кагарлик Київської області

Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

Головуючий - суддя Закаблук О.В.

При секретарі - Балацька В.В.

За участі:

Представник позивача - адвокат Клапчук Ф.П.

- розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кагарлицької міської ради Київської області про визнання заповіту недійсним, суд, -

В С Т А Н О В И В :

12.05.2021 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Кагарлицької міської ради Київської області про визнання заповіту недійсним, в прохальній частині якої позивач просить суд винести рішення, на підставі якого:

- Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку площею 0,1098 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення, - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 3222280401:39:009:0004.

Позовні вимоги, викладені в прохальній частині позовної заяви, позивач ОСОБА_1 в мотивувальній частині позовної заяви обгрунтовує наступними обставинами справи та нормами права:

28.12.2005 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (далі - Позивач) було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1098 га, розташованої в АДРЕСА_1 , цільове призначення: будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 3222280401:39:009:0004. Договір купівлі-продажу було посвідчено приватним нотаріусом Кагарлицького районного нотаріального округу Мозговим В. В.

Отже, Позивач є власником зазначеної земельної ділянки на підставі договору купівлі-продажу від 28.12.2005 р.

Після укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки на даний час з`ясувалося, що при складанні і посвідченні договору купівлі-продажу від 28.12.2005р. було допущено помилку, а саме неправильно вказано кадастровий номер земельної ділянки.

Так, у договорі купівлі-продажу від 28.12.2005 р. зазначено кадастровий номер 3222280401:39:009:0005, у той час як згідно із планом меж земельної ділянки, затвердженим Кагарлицьким районним відділом земельних ресурсів, вказаній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер: 3222280401:39:009:0004, що підтверджується також витягом з Державного земельного кадастру.

Зазначена помилка не впливає на вільне волевиявлення сторін договору, свідчить про неправильне сприйняття сторонами сутності укладеного правочину його фактичних обставин. Проте, невірне зазначення кадастрового номеру істотною помилкою, яка впливає на права Позивача як власника земельної ділянк зокрема, щодо реалізації його прав на розпорядження належною йому земельне ділянкою.

Наразі Позивач не може звернутися до приватного нотаріуса Кагарлицько районного нотаріального округу Мозгового В. В. про виправлення зазначеної помилки, оскільки ОСОБА_3 помер.

Відтак, у зв`язку з тим, що виправити вказану вище помилку у позасудовому порядку немає можливості, Позивач змушений звернутися до суду з позовом про визнання за ним права власності на земельну ділянку.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності надувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною першою статті 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, які присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається нею протягом усього часу існування.

Частиною першою статті 2 Закону України "Про державну реєстраці речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шяхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Пунктом другим частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном.

Статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав і нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державна реєстрація прав проводиться, в тому числі, на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Згідно ст. 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

г) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ст. ст. 3, 15 Цивільного кодексу України кожна особа, має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних свобод і інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних чи трудових відносин.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Отже, підставою вчинення реєстраційних дій щодо права власності може бути рішення суду, що набрало законної сили.

За таких обставин, враховуючи, що нотаріусом було допущено помилку в кадастровому номері земельної ділянки при складанні і посвідченні договору, а також те, що Позивач наразі не може в іншому порядку виправити зазначену помилку, судом може бути визнано за ним право власності на земельну ділянку площею 0,1098 га, що розташована АДРЕСА_1 , цільове призначення: будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 3222280401:39:009:0004.

Відповідно до ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Враховуючи вищевказане та керуючись ст. ст. 16, 392 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 174, 175 Цивільного процесуального кодексу України, - позивач просить суд винести судове рішення, на підставі якого задовольнити позовні вимоги, викладені в мотивувальній частині позовної заяви, та які судом наведено вище.

12.05.2021 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних положень ЦПК України для слухання даної справи був визначений суддя Кагарлицького районного суду Закаблук О.В., призначено справа № 368/412/21, провадження № 2/368/445/21.

31.05.2021 року Кагарлицьким районним судом на підставі ст.ст. 175, 177, 185, 187, 189, 197 – 200, 258, 260 ЦПК України винесено ухвалу про відкриття провадження у справі, прийнято процесуальне рішення про слухання справи в порядку загального позовного провадження, призначено справу до підготовчого судового засідання на 11 год. 00 хв. 16.06.2021 року.

В підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 16.06.2021 року, представник позивача ОСОБА_1 , - адвокат Клапчук Ф.П. подав письмове клопотання про заміну відповідача, в якому зазначено наступне:

- в провадженні Кагарлицького районного суду Київської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до Кагарлицької міської Київської області про визнання права власності на земельну ділянку.

Згідно ч. 1 ст. 55 Цивільного процесуального кодексу України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов ’язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Враховуючи вищевказане та керуючись ст. 55 Цивільного процесуального кодексу України, представник позивача просить суд винести судове рішення у виді ухвали, на підставі якої:

- Замінити неналежного відповідача Кагарлицьку об`єднану територіальну громаду в особі Кагарлицької міської ради Обухівського району Київської області на належного відповідача Ржищівську об`єднану територіальну громадду в особі Ржищівської міської ради Обухівського району Київської області (09230, Київська область, м. Ржищів, вул. Соборна, 22, Код ЄДРПОУ 04358218).

В судове засідання, яке відбулося 16.06.2021 року, представник відповідача, Кагарлицької міської ради Обухівського району Київської області, - не з`явився, проте, 08.06.2021 року на адресу Кагарлицького районного суду надійшов відзив на позовну заяву, в якій вказано наступне:

- У провадженні Кагарлицького районного Київської області знаходиться справа № 368/412/21 за позовом ОСОБА_1 (далі - Позивач) до Кагарлицької об`єднаної територіальної громади в особі Кагарлицької міської ради Київської області (далі - Відповідач) про визнання права власності на земельну ділянку.

На виконання ухвали про відкриття провадження у справі Кагарлицького районного суду Київської області від 31 травня 2021 р. Кагарлицька міська рада повідомляє наступне.

Позивач у своїй позовній заяві визначив відповідача - Кагарлицьку об`єднану територіальну громаду в особі Кагарлицької міської ради Київської області, однак відповідно до норм закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» у 2018 році відбулося добровільне об`єднання Балико - Щучинської територіальної громади до Ржищівської територіальної громади.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 р. № 715-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області" були утворені нові територіальні громади, в тому числі Кагарлицька міська територіальна громада, до складу якої увійшли ряд сільських населених пунктів колишнього Кагарлицького району, не враховуючи села Балико-Щучинка. Отже, правонаступником Балико- Щучинської сільської ради стала Ржищівська міська об`єднана територіальна громада в особі Ржищівської міської ради.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Враховуючи висновки Верховного Суду України у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 705/3876/18, Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Верховний суд України підкреслив, що для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтування позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Відповідно до ч. 1,4 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Процедурні питання заміни неналежного відповідача чи залучення співвідповідача визначені ст. 51 ЦПК України.

Статтею 175 ЦПК України передбачено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

Враховуючи вищевикладене, Кагарлицька міська територіальна громада в особі Кагарлицької міської ради не порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача, а тому не є належним відповідачем, а пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові.

Суд, вислухавши клопотання представника позивача, дослідивши матеріали справи в частині правосуб`єктності сторін, приходить до висновку щодо задоволення клопотання, - шляхом винесення судового рішення у виді ухвали, як окремого процесуального документу, з постановленням в нарадчій кімнаті, обґрунтовуючи своє рішення наступним.

Фактичні обставини справи, встановлені в судовому засіданні.

Нерухоме майно, - земельна ділянка, право власності на яку є предметом спору, - була розташована на території с. Балико – Щучинка Кагарлицького району Київської області.

Проте, на підставі рішення Ржищівської міської ради Київської області № 34 – 02 – 08 від 09 грудня 2020 року «Про початок реорганізації Великопріцьківської, Грушівської, Кузьминецької, малобукринської, Стайківської, Стрітівської сільських рад шляхом приєднання до Ржищівської міської ради Київської області», в процесі реорганізації Балико – Щучинської сільської ради (ЄДРПОУ 04358394), місцезнаходження: вул. Шкільна 1-а, в с. Стайки, Кагарлицького району Київської області, 09210, вона ввійшла до складу Ржищівської територіальної громади (ЄДРПОУ 04358218), місцезнаходження: вул. Соборна, 22, м. Ржищів, Київської області, 09230.

Ржишівська міська рада Київської області є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Балико – Щучинської сільської ради Кагарлицького району Київської області.

Окрім того, відповідно до норм закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» у 2018 році відбулося добровільне об`єднання Балико - Щучинської територіальної громади до Ржищівської територіальної громади.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 р. № 715-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області" були утворені нові територіальні громади, в тому числі Ржищівська міська територіальна громада, до складу якої увійшли ряд сільських населених пунктів колишнього Кагарлицького району, враховуючи село Балико-Щучинка.

Отже, правонаступником Балико- Щучинської сільської ради стала Ржищівська міська об`єднана територіальна громада в особі Ржищівської міської ради.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Враховуючи висновки Верховного Суду України у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 705/3876/18, Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Верховний суд України підкреслив, що для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, суд зазначає, що, дійсно, - первинний відповідач, який зазначено позивачем у вступній частині позовної заяви, - Кагарлицька об`єднана територіальна громада в особі міської ради Київської бласті є неналежним відповідачем, якого слід замінити на належного відповідача, - Ржищівську об»№єднану територіальну громаду в особі Ржищівської міської ради Київської області.

Застосування норм процесуального права до вищевказаних обставин.

Згідно ст. 51 ЦПК України:

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного провадження – до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала.

За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Відповідач, замінений іншим відповідачем, має право заявити вимогу про компенсацію судових витрат, здійснених ним внаслідок необгрунтованих дій позивача. Питання про розподіл судових витрат вирішується в ухвалі про заміну неналежного відповідача.

Згідно ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 51, 55, п. 1 ч. 1 ст. 258, 259, 260, ч. 1 ст. 261 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В справі № 368/412/21, провадження № 2/368/445/21, замінити неналежного відповідача, - Кагарлицьку об`єднану територіальну громаду в особі Кагарлицької міської ради Обухівського району Київської області на належного відповідача, - Ржищівську об`єднану територіальну громаду в особі Ржищівської міської ради Обухівського району Київської області (09230, Київська область, м. Ржищів, вул. Соборна, 22, Код ЄДРПОУ 04358218).

В зв`язку з заміною відповідача, - залученням належного відповідача, - відкласти проведення судового засідання, та призначити наступне підготовче судове засідання на 09 год. 00 хв. 07.07.2021 року.

Правонаступнику, - Ржищівській об`єднаній територіальній громаді в особі Ржищівської міської ради Обухівського району Київської області (09230, Київська область, м. Ржищів, вул. Соборна, 22, Код ЄДРПОУ 04358218), надіслати копію позовної заяви з додатками до неї, та роз`яснити, що з матеріалами справи її представник може ознайомитися в приміщенні Кагарлицького районного суду Київської області, (09201, Київська область, м. Кагарлик, вул. Володимира Великого, будинок 3).

Копію ухвали надіслати сторонам по справі.

Ухвала на підставі ч. 1 ст. 261 ЦПК України набирає чинності негайно після проголошення.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду на підставі ч. 2 ст. 353 КПК України

Суддя: О.В. Закаблук