Ухвала суду № 97699257, 16.06.2021, Старобільський районний суд Луганської області

16.06.2021

ЄУН 431/2287/21

Провадження 1-м/431/6/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2021 року Старобільський районний суд Луганської області складі

головуючого-судді Колядова В.Ю.

за участі секретаря Петренко К.С.,

за участі прокурора Жадан О.В.,

розглянувши провадження за клопотанням представника Міністерства юстиції України провідного спеціалісту сектору судової роботи та міжнародного співробітництва у Луганській області відділу судової роботи та міжнародної правової допомоги Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Моторної Марії Костянтинівни в інтересах засудженого

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Піщане, Старобільського району Луганської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,

про приведення у відповідність із законодавством України покарання, призначеного вироком Шахтинського міського суду Ростовської області від 10 серпня 2018 року.

встановив:

Міністерство юстиції України звернулось до суду з клопотанням про приведення у відповідність із законодавством України покарання, призначеного вироком Шахтинського міського суду Ростовської області від 10 серпня 2018 року, відповідно до якого ОСОБА_1 визнано винним та засуджено до покарання у вигляді 8 років 1 місяців позбавлення волі за вчинення злочинів, передбачених пунктом «б» частини третьої статті 228.1 (незаконний збут наркотичних засобів), частиною другою статті 228 (незаконне зберігання без мети збуту наркотичних засобів у великому розмірі) КК Російської Федерації.

ОСОБА_1 відбуває покарання в ФКУ «Виправна колонія № 15 ГУФСВП Росії по Ростовській області», кінець строку відбуття покарання – 08.09.2025.

Відповідно до вироку Шахтинського міського суду Ростовської області від 10.08.2018 ОСОБА_1 повинен сплатити на користь федерального бюджету процесуальні витрати на загальну суму 6600 рублів. Згідно з довідкою бухгалтерії ФКУ «Виправна колонія № 15 ГУФСВП Росії по Ростовській області» в установі знаходяться виконавчі листи про стягнення з ОСОБА_1 в якості процесуальних витрат 6600 рублів та виконавчого збору 1000 рублів, залишок стягнення – 6611,52 рублів.

Засуджений звернувся з заявою про передачу на відбуття покарання до України, мотивуючи тим, що він є громадянином України.

На підставі Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року та відповідно ст. 606 КПК України прийнято рішення про прийняття в Україну ОСОБА_1 для подальшого відбування покарання.

Останнє відоме місце проживання ОСОБА_1 в Україні – АДРЕСА_1 .

Передача засуджених для відбування покарання з однієї держави до іншої регулюється Конвенцією про передачу засуджених осіб від 21 березня 1983 року (в подальшому Конвенцією), підписаною в числі інших держав Україною.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 цієї Конвенції компетентні власті держави виконання вироку визнають вирок з використанням судової або адміністративної процедури своєї держави і таким чином змінюють міру покарання, призначену в державі винесення вироку, мірою покарання, передбаченого законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин згідно ст. 11 Конвенції, яка передбачає у разі зміни вироку застосовуються процедури, передбачені законодавством держави виконання вироку.

Як регламентовано положенням ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 7 Кримінального кодексу України, громадяни України, які вчинили злочин за межами своєї держави, підлягають кримінальній відповідальності за цим кодексом. При цьому суд України не вправі ревізувати висновки суду іншої держави щодо встановлених ним фактичних обставин справи.

Згідно до вимог ч. 3 ст. 609 КПК України, в разі прийняття рішення про прийняття громадянина України, засудженого судом іноземної держави для подальшого відбуття покарання на території України, Міністерство юстиції України вправі звернутись до суду з клопотанням про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 610 КПК України, дане клопотання Міністерства юстиції України відповідно до ч. 3 цього кодексу, розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи в Україні або за місцем знаходження Міністерства юстиції України.

Санкція пункту «б» ч. 3 ст. 228.1 КК РФ за незаконний збут наркотичних речовин, вчинений у великому розмірі, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років із штрафом у розмірі до п`ятисот тисяч рублів або в розмірі заробітної плати чи іншого доходу засудженого за період до трьох років чи без такого та з обмеженням волі на термін до одного року чи без такого.

Санкція ч. 2 ст. 228 КК РФ, за незаконне зберігання без мети збуту наркотичні засоби, вчинені у великому розмірі, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років із штрафом у розмірі до п`ятисот тисяч рублів або в розмірі заробітної плати чи іншого доходу засудженого за період до трьох років чи без такого та з обмеженням волі на термін до одного року чи без такого.

Відповідно до ч. 3 ст. 69 КК РФ, якщо хоч одне із злочинів, вчинених за сукупністю, є тяжким або особливо тяжким злочином, то остаточне покарання призначається шляхом часткового чи повного складання покарань. При цьому остаточне покарання у вигляді позбавлення волі не може перевищувати більше ніж на половину максимальний строк покарання у вигляді позбавлення волі, передбачений за більш тяжке із вчинених злочинів.

Відповідно до ч. 2 ст. 307 КК України, незаконний збут наркотичних засобів, у великих розмірах, передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 309 КК України, незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збут, вчинені за попередньою змовою групою осіб чи протягом року після засудження за цією статтею або якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах, передбачає покарання у вигляді штрафу від двох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Відповідно до п.п. 1,2 ч. 4 ст. 610 КПК України якщо законом України про кримінальну відповідальність за кримінальне правопорушення максимальний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначений вироком суду іноземної держави, суд визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений кримінальним законом України; якщо строк покарання, призначений вироком суду іноземної держави є меншим, ніж мінімальний строк, передбачений санкцією статті Кримінального кодексу України за відповідне кримінальне правопорушення суд дотримується строку, визначеного призначений вироком суду іноземної держави.

За своїм характером покарання не повинне посилювати кримінальне покарання засудженої особи і не повинне вважати обов`язковими жодні мінімальні строки позбавлення волі, які законодавство держави виконання вироку може передбачити за вчинення злочину.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне привести у відповідність із законодавством України вирок Шахтинського міського суду Ростовської області від 10 серпня 2018 року, а саме відповідно до санкцій ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 11 Конвенції про передачу засуджених осіб від 21.03.1983 року, ст.ст. 602, 603, 610 КПК України,

ухвалив:

клопотання представника Міністерства юстиції України провідного спеціалісту сектору судової роботи та міжнародного співробітництва у Луганській області відділу судової роботи та міжнародної правової допомоги Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Моторної Марії Костянтинівни про приведення вироку Російської Федерації у відповідність із законодавством України.

Привести у відповідність із законодавством України покарання, призначеного вироком Шахтинського міського суду Ростовської області від 10 серпня 2018 року, яким ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за вчинення злочинів, передбачених п. «б» ч.3 ст. 228.1, ч.2 ст. 228, ч. 3 ст. 69 КК Російської Федерації .

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України та призначити покарання

за ч. 2 ст. 307 КК України - 8 (вісім) років позбавлення волі.

за ч. 2 ст. 309 КК України – 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом часткового складення призначених покарань остаточно призначити покарання у вигляді 8 (вісім) років 1 (один) місяць позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 відповідно до вироку Шахтинського міського суду Ростовської області від 10 серпня 2018 року, при приведенні його у відповідність з законодавством України, рахувати з 10 серпня 2018 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_1 в строк відбування покарання період перебування в місцях позбавлення волі за період з 09 серпня 2017 року по 09 серпня 2018 року з розрахунку один день перебування під вартою за один день позбавлення волі.

Ухвала може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду через Старобільський районний суд протягом 7 діб з моменту її проголошення, а засудженому з моменту її вручення.

Суддя В.Ю. Колядов