Рішення № 97697572, 15.06.2021, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" червня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/756/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О. А. при секретарі судового засідання Рибці Ю. Е. розглянувши матеріали справи № 916/756/21

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "СТЕНКОР" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, б. 38; код - 41557466)

Відповідач: Державне підприємство "Одеський авіаційний завод" (м. Одеса, пр-т Небесної сотні, 32-а, код - 07756801)

про стягнення 304636,36 грн.

з підстав порушення умов договору,

Представники сторін:

від позивача: Сухомлин О.В.

від відповідача: Слободянюк В.Ю.

СУТЬ СПОРУ: 22.03.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СТЕНКОР" (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства "Одеський авіаційний завод" (далі – Відповідач) про стягнення грошових коштів у сумі 304636,36 грн.

23.03.2021 року суд відкрив провадження по справі, ухвалив справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання, встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України – протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

19.04.2021 року суд отримав відзив на позовну заяву – Відповідач позов не визнав.

21.04.2021 року Позивач надав суду відповідь на відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості – заперечує проти позиції відповідача.

Позивач звертався до суду із заявами щодо стягнення з Відповідача витрат на правничу допомогу.

09.06.2021 року Відповідач надав суду клопотання про зменшення витрат Позивача на професійну правничу допомогу з 20000,00 грн. до 8000,00 грн.

Суд оголошував перерву у судовому засіданні 15.04.2021 року.

Під час розгляду справи представник позивача позов підтримав, представник відповідача проти позову заперечив.

В С Т А Н О В И В :

Як стверджує Позивач, 25.11.2020 року між Позивачем (продавець) та Відповідачем (покупець) було укладено Договір № 345/МТ3-20 за яким Продавець зобов`язався передати, а Покупець прийняти та оплатити Товар згідно ДК 021:2015 КОД 34730000-3 «Частини повітряних і космічних і літальних апаратів та вертольотів». Конкретна кількість Товару, його найменування, номенклатура, вартість та терміни постачання, визначені на підставі конкурсів № 7749090 від 20.10.2020 року, № 7748820 від 20.10.2020 року, № 7748665 від 20.10.2020 року, № 7748341 від 10.11.2020 року, № 7717631 від 19.10.2020 року, що проводились через електронну систему закупівель «Prozorro» і вказується у Специфікації, яка є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно з п.2.1. Договору поставка товару Покупцю здійснюється на умовах СРТ за адресою: 65121, м. Одеса, прос. Небесної Сотні, 32-А, підприємство Покупця.

Згідно з п.2.5. Договору датою поставки товару за кількістю є дата підписання накладної щодо приймання товару на склад покупця. Датою приймання товару за якістю є дата проходження Товаром вхідного контролю на підприємстві Покупця. При відсутності зауважень до якості Товару та супровідної документації Товар рахується прийнятим Покупцем.

Також пунктом 2.9. Договору Сторони визначили, що приймання-передачі Товару за кількістю здійснюється Сторонами у відповідності до «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості», затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р. № П-6 зі змінами і доповненнями, приймання- передача Товару з якістю здійснюється Сторонами у відповідності до «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості», затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 року № П-7 зі змінами і доповненнями, з урахуванням проходження Товару вхідного контролю на умовах, визначених ТОСТ 24297-87.

Згідно із пункту 3.2 загальна вартість цього Договору складає 1075680,00 грн., у тому числі ПДВ 179280,00 грн.

Розділом 4 Договору передбачений порядок розрахунків. Згідно п. 4.2. Договору оплата за договором здійснюється на умовах, визначених конкурсними пропозиціями, в розмірі 80% вартості Товару, що поставляється впродовж 30 банківських днів, які рахуються від дати проходження Товаром вхідного контролю, що здійснюється на підприємстві Покупця при відсутності зауважень до якості Товару та супровідної документації та 20 % вартості Товару будуть перераховані після позитивної реєстрації податкової накладної у ЄРПН протягом 15 банківських днів.

Згідно з п.6.1. Договору, Покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати грошові кошти за поставлений товар; приймати поставлений товар відповідно до умов цього Договору та належним чином виконувати умови цього Договору.

Згідно з п.7.4. Договору за прострочення оплати Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний банківський день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 10.4. передбачено, що Договір набирає чинності з моменту підписання Сторонами, скріплення печатками Сторін і діє до 31 грудня 2021 року включно, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань в частині розрахунків. Закінчення строку дії даного Договору не звільняє Сторони від відповідальності за порушення зобов`язань (у тому числі гарантійних) за даним Договором.

Між Сторонами також було укладено Специфікацію 2 - Додаток до Договору №345/МТЗ-20, якою погоджено асортимент продукції, його вартість та порядок оплати.

Позов ґрунтується на тому, що за твердженням Позивача, Специфікацією №2 було погоджено поставку товару на суму 387 360,00 грн. з ПДВ. Позивачем було складено рахунок-фактуру №0001407.

Далі, як вказує Позивач, на виконання Договору та Специфікації №2 Позивач поставив Відповідачу Товар, а саме: за видатковою накладною №0000071 від 23.12.2020 року поставлено 23 шт. товару (062.65.0858 диск відомий) на загальну суму 371220,00 грн. з ПДВ, експрес-накладна ТОВ «Нова пошта» 59000626145963. Товар було поставлено разом із всіма товаросупровідними документами, визначеними умовами Договору, в тому числі разом із актом приймання-передачі ТМЦ №64 від 23.12.2020 року.

Позивач зазначає, що станом на день звернення до суду із цією позовною заявою, від Відповідача не надійшло жодної оплати за поставлений товар, так само як і не надійшло підписаних примірників видаткових накладних та актів приймання-передачі товару, хоча товар, отриманий 24.12.2020 року, підлягав оплаті по 09.02.2021 включно.

При цьому, враховуючи, що станом на момент звернення до суду із позовом, позитивна реєстрація податкових накладних не відбулася, Позивачем заявляються позовні вимоги про стягнення 80% вартості поставленого товару, вимоги про стягнення 20% товару будуть заявлені після позитивної реєстрації податкових накладних.

Тому, посилаючись на умови Договору та ст. 509, 11, 526, 530, 525, 612, 625 ЦК України, ст. 173, 174, 175, 193, 230, 231 ГК України, Позивач просить суд стягнути з Відповідача на свою користь: 304636,36 грн. грошових коштів.

Відповідач заперечуючи проти позову посилається на відсутність договірних відносин із Позивачем, приймаючи до уваги, що у встановлений чинним законодавством строк договір на який посилається позивач у позові – не було укладено. Також, Відповідач заперечує проти отримання Товару від Позивача на виконання умов Договору.

Позивач не згоден з твердженням Відповідача про відсутність між сторонами договірних відносин і вважає, що Договір №345/МТ3-20 від 25.11.2020 року – є укладеним та таким, що підлягає виконанню.

Заслухавши пояснення сторін надані під час розгляду справи та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволені позову слід відмовити.

Так, на думку Позивача, відносини, що склались між сторонами справи базуються на Договорі від 25.11.2020 року № 345/МТ3-20 за яким Позивач зобов`язався передати, а Відповідач прийняти та оплатити Товар згідно ДК 021:2015 КОД 34730000-3 «Частини повітряних і космічних і літальних апаратів та вертольотів». Саме на виконання вказаного Договору Позивач здійснив поставку Товару Відповідачу, несплата за який є предметом спору.

В свою чергу, Відповідач заперечує укладання вказаного Договору із Відповідачем, та, відповідно, отримання будь-якого Товару на його виконання.

Тому, в даному випадку, для вирішення спору, суд має дослідити існування укладеного належним чином та у встановленому порядку Договору від 25.11.2020 року № 345/МТ3-20.

За положенням частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з вимогами частин 1, 8 статті 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

У письмовій формі належить вчиняти, зокрема правочини між юридичними особами (п. 1 ч. 1 ст. 208 ЦК України).

Якщо буде доведено, що спірний договір його сторонами виконується, це виключає кваліфікацію договору як неукладеного. Зазначена обставина також виключає можливість застосування до спірних правовідносин частини 8 статті 181 Господарського кодексу України, відповідно до якої визнання договору неукладеним (таким, що не відбувся) може мати місце на стадії укладання господарського договору, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов, а не за наслідками виконання договору сторонами.

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11.10.2018 у справі № 922/189/18, від 06.11.2018 у справі №926/3397/17, від 09.04.2019 у справі №910/3359/18, від 29.10.2019 у справі №904/3713/18, від 19.02.2020 у справі №915/411/19. Аналогічної правової позиції також дійшов Верховний Суд України в постановах від 23.09.2015 у справі № 914/2846/14 та від 06.07.2016 у справі № 914/4540/14.

Отже, не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону та залежно від встановлених обставин вирішити питання щодо наслідків його часткового чи повного виконання сторонами.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Такий саме підхід Вищого господарського суду України викладено у п. 17 роз`яснення від 12.03.99 р. № 02-5/111, тобто укладеною є така угода, щодо якої сторонами в потрібній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов.

Тому, умови, за наявності яких договір вважається укладеним наступні: сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору; таку згоду досягнуто в належній формі.

Так, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо).

Така ж правова позиція викладена і у п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”.

Відповідно до п.17 Статуту Державного концерну «Укрборонпром», затвердженого постановою КМУ від 31.08.2011 року №993, концерн утворений з метою забезпечення ефективного функціонування та управління суб`єктами господарювання державного сектору економіки, які провадять господарську діяльність у сфері розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової і спеціальної техніки та боєприпасів і беруть участь у військово-технічному співробітництві з іноземними державами.

Відповідно до додатку до Статуту, Відповідач по справі - Державне підприємство «Одеський авіаційний завод» є одним із учасників Державного концерну «Укрборонпром».

Наказом Державного концерну «Укроборонпром» № 333 від 29.11.2019 року, з метою забезпечення прозорості та обґрунтованості здійснення операцій з придбання товарно- матеріальних цінностей, затверджено Порядок закупівель товарів, робіт та послуг підприємствами Державного концерну Укрборонпром» (Надалі - Порядок).

В передбаченому Наказом порядку, відповідачем у жовтні-листопаді 2020 року на електронно-торговельному майданчику за посиланням https://smarttender.biz проведено чотири тендери на закупівлю авіаційних запчастин, у яких прийняв участь позивач, запропонувавши найнижчі ціни за одиницю товару. Також, Відповідачем у Конкурсній документації опубліковувався для загального доступу учасників тендеру проект договору про закупівлю та визначено порядок конкретизації (доповнення) тих його умов, які не є істотними. Позивач у відповідь надав свої конкурсні цінові пропозиції, до яких додав підписані та скріплені печаткою електронні примірники договорів у редакції, ідентичній конкурсній документації відповідача.

03.11.2020 та 04.11.2020 рішеннями комісії ДП «ОАЗ» переможцем у вказаних тендерах визнано Позивача - ТОВ «Стенкор». Далі, Відповідач 25.11.2020 підписав та у той же день листом № 3528 направив проект договору № 345/MT3-20 від 25.11.2020 із специфікаціями №№ 1, 2, 3, 4, 5, які 30.11.2020 одержано позивачем.

Тобто, Відповідач зробив письмову пропозицію укласти договір в якій не вказаний строк для відповіді, а позивач одержав її.

Як вбачається зі положень ч. 2 ст. 644 ЦК України, якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, - протягом нормально необхідного для цього часу.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 ГК України, сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні у двадцятиденний строк після одержання договору.

В іншому випадку, згідно ч. 4 ст. 181 ГК України, за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Окрім того, як вбачається з ч. 8 ст. 181 ГК України, якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо виконання договору, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України. Зокрема, згідно ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 640. ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно ч. 1 ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Ст. 645 ЦК України передбачено, що якщо відповідь про прийняття пропозиції укласти договір одержано із запізненням, особа, яка зробила пропозицію, звільняється від відповідних зобов`язань. Якщо відповідь про прийняття пропозиції укласти договір було відправлено своєчасно, але одержано із запізненням, особа, яка зробила пропозицію укласти договір, звільняється від відповідних зобов`язань, якщо вона негайно повідомила особу, якій було направлено пропозицію, про одержання відповіді із запізненням. Відповідь, одержана із запізненням, є новою пропозицією. За згодою особи, яка зробила пропозицію, договір може вважатись укладеним незалежно від того, що відповідь про прийняття пропозиції укласти договір було відправлено та (або) одержано із запізненням.

Отже, передбачений ст. 181 ГК двадцятиденний строк сплив 20.12.2020 року.

Проте, як свідчать матеріали справи, Позивач не надіслав, а Відповідач не отримав у визначений законом термін підписаного примірника Договору, натомість було отримано Протокол розбіжностей, на підставі чого 11.12.2020 року Позивача було дискваліфіковано в якості переможця торгів

При цьому, з відповіді на відзив (Т-1 а.с. 164-197) вбачається, шо Позивачу було відомо про його дискваліфікацію в якості переможця у вказаних тендерах, тому 13.12.2020 року Позивач звернувся із відповідною скаргою до Відповідача, а 18.12.2020 року така скарга була відхилена.

Далі, 23.12.2020р., Позивач направив Відповідачу примірник договору, який одержано відповідачем 25.12.2020р.

Таким чином, в силу положень ч. 1 ст. 645 ЦК України, якщо відповідь про прийняття пропозиції укласти договір одержано із запізненням, особа, яка зробила пропозицію, звільняється від відповідних зобов`язань.

Зі свого боку, Позивач, не заперечує проти пропуску вищевказаного двадцятиденного строку та те, що він є обізнаним про дискваліфікацію його в якості переможця торгів, проте, вказує, що Договір слід вважати укладеним, оскільки ТОВ „СТЕНКОР” частково виконало Договір, а саме – здійснило поставку Товару (062.62.0858 диск відомий) у кількості 23-х одиниць Державному підприємству „Одеський авіаційний завод”, а останній цей Товар прийняв.

Відповідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

В ч. 1 ст. 77 ГПК України вказано, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

При цьому, ГПК України окремо регламентує Достовірність доказів та Вірогідність доказів:

- достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78).

- наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79).

Крім того, відповідно ст. 86 ГПК України Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, в якості доказів такої поставки, тобто поставки Товару на виконання умов Договору № 345/MT3-20 від 25.11.2020р., Позивач надав суду копію видаткової накладної № 0000071 від 23.12.2020 року та копію експрес-накладної "Нова Пошта" № 59000626145963 від 24.12.2020 року.

Суд критично оцінює вищевказані докази, саме як докази поставки Позивачем Відповідачу Товару на виконання умов Договору № 345/MT3-20 від 25.11.2020р., з огляду на наступне.

По-перше, не підписана Отримувачем (Відповідачем) видаткова накладна не може бути доказом отримання Відповідачем вказаного у накладній Товару.

По-друге, експрес-накладна "Нова Пошта" містить дату оформлення вже за межами вищерозглянутого двадцятиденного строку – 23.12.2020 року.

Крім того, експрес-накладна "Нова Пошта" має наступні реквізити:

- "опис: інші запчастини, прод. По дог 345/МТЗ-20 с сопров докум";

- "оголошена вартість: 200 грн."

Тобто, Позивач безумовно розуміючи, що між ним та Відповідачем не існує укладеного Договору, здійснив поставку Відповідачу "інших запчастин" вартістю 200 грн. При цьому, відповідно Специфікації № 2 до Договору, мав би поставити "Диск відомий 062.65.0858" у кількості 24 шт. та вартістю 387360,00 грн. з ПДВ.

З огляду на викладене, суд не вбачає за можливе прийняти видаткову накладну № 0000071 від 23.12.2020 року та копію експрес-накладної "Нова Пошта" № 59000626145963 від 24.12.2020 року – в якості належних та допустимих доказів поставки Позивачем Відповідачу Товару ("Диск відомий 062.65.0858" у кількості 24 шт.) на виконання умов Договору № 345/MT3-20 від 25.11.2020р. на суму позову - 371220,00 грн.

Таким чином, Позивачу було достовірно відомо про його дискваліфікацію в якості переможця у вказаних тендерах і про те, що 18.12.2020 року його скаргу на таку дискваліфікацію було відхилено. Тому, станом на 23.12.2020р. у ТОВ „СТЕНКОР” не існувало правових підстав для поставки Відповідачу Товару через відсутність договірних відносин з останнім, оскільки Договір № 345/MT3-20 від 25.11.2020 року, на який Позивач посилається обґрунтовуючи свої позовні вимоги, не було укладено.

Також, Позивачем не доведено, що отримання Відповідачем по „Новій пошті” „інших запчастин” вартістю 200грн. підтверджує поставку останньому Дисків відомих 062.65.0858 у кількості 23 штук на фактичне виконання умов Договору № 345/MT3-20 від 25.11.2020р. на суму позову 371220 грн.

На підставі викладеного у задоволені позову слід відмовити, з покладенням на позивача судових витрат.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 238, 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволене позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України

та може бути оскаржено в порядку ст.ст.253-259 ГПК України

Повний текст складено 16 червня 2021 р.

Суддя О.А. Демешин