Рішення № 97697477, 08.06.2021, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" червня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/903/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання Кожухарь Є.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кюгель» (02088, м. Київ, вул. Харченка Євгенія, буд. 42, код ЄДРПОУ 41324552)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТРОСПАВ-Україна» (65005, Одеська обл., м. Одеса, вул. Балківська, буд. 120/1, код ЄДРПОУ 34261611)

про стягнення 23244,78 грн., -

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кюгель» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТРОСПАВ-Україна» про стягнення 23244,78 грн., з яких: 18973,71 грн. основного боргу, 1997,37 грн. штрафу, 1264,25 грн. інфляційних втрат та 1009,45 грн. 3% річних.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кюгель» обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки №008 від 03.07.2017 в частині сплати вартості поставленого товару.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження; призначено судове засідання на 12.05.2021 о 15:15. У зв`язку із перебуванням судді Бездолі Ю.С. на лікарняному з 11.05.2021, судове засідання 12.05.2021 о 15:15 не відбулось. Після виходу судді Бездолі Ю.С. з лікарняного, ухвалою суду від 24.05.2021 призначено судове засідання у справі №916/903/21 на 08.06.2021 о 15:50.

У судове засідання представники сторін не з`явились, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені. Судом були вжиті всі можливі заходи належного повідомлення сторін про розгляд судом господарської справи, час та місце судових засідань. Суд виходить з того, що учасники справи в господарському процесі мають вчиняти належні дії щодо ефективного використання належних їм процесуальних прав та виконання належних обов`язків, а господарський суд, повідомляючи учасників справи шляхом надсилання поштових повідомлень за офіційними, відомими суду, адресами зі свого боку забезпечує їм належні процесуальні гарантії на участь у розгляді справи.

Справа №916/903/21 розглядалась судом в період оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з оголошеним загальнодержавним карантином, та про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов, з огляду на що суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами в порядку ч.9 ст. 165 ГПК України.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

03.07.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кюгель» (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТРОСПАВ-Україна» (покупець, відповідач) укладено договір поставки №008, відповідно до якого постачальник зобов`язався передавати (поставляти) продукцію (товар) у власність покупця, а покупець зобов`язався приймати товар та сплачувати за нього грошові кошти відповідно до умов цього договору та/або специфікації.

Згідно з п.1.2 договору постачальник передає покупцю товар в асортименті, кількості та по цінам, які будуть зазначені у рахунках-фактурах, виданих відповідно до цього договору постачальником та оплачених замовником. Асортимент, кількість та ціна товару зазначаються у видаткових накладних постачальника, які є невід`ємними частинами даного договору та які за домовленістю сторін визнаються специфікаціями в розумінні статті 266 Господарського кодексу України.

За п.2.1 договору кількість, ціна та асортимент товару узгоджуються сторонами у рахунку-фактурі постачальника. Оплата виставленого постачальником на підставі цього договору рахунку-фактури вважається погодженням покупцем істотних умов поставки конкретної партії товару. Погоджені сторонами істотні умови поставки, окрім рахунку-фактури також відображаються у видаткових накладних на кожну партію товару.

У відповідності до розділу 3 договору ціни на кожну партію товару визначаються за згодою сторін у виставленому постачальником та оплаченому покупцем рахунку-фактурі та відображаються у видатковій накладній на кожну партію товару. Загальна ціна договору складає суму всіх поставок, що здійснені на умовах цього договору. Ціни на товар та розрахунки встановлюються та проводяться у національній валюті України - гривні. Оплата кожної товарної партії здійснюється шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на поточний рахунок продавця в розмірі 100 (сто) відсотків вартості замовленого товару, якщо інше не передбачено специфікацією до даного договору. Покупець оплачує даний товар протягом 3 календарних днів з дати виставлення відповідного рахунку-фактури постачальником покупцю, якщо інше не передбачено в специфікації до даного договору. Покупець вважається таким, що виконав зобов`язання по оплаті товару, з моменту зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до розділу 8 договору за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором, сторони несуть відповідальність відповідно до умов цього договору та чинного законодавства України. У випадку порушення умов даного договору винна сторона відшкодовує заподіяні з її вини збитки. Відшкодування заподіяних збитків не звільняє винну сторону від виконання зобов`язання за договором. У випадку порушення строків та порядку оплати товару, встановлених у п.3.5 договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від вартості несплаченого товару за кожен день прострочення оплати. У випадку порушення строків поставки товару, встановлених у п.4.2 договору, постачальник сплачує на користь покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення поставки. У випадку порушення строків оплати товару, встановлених у п.3.5 договору, покупець, окрім пені, встановленої п.8.4 цього договору, сплачує штраф: - при простроченні грошового зобов`язання до 30 календарних днів у розмірі 5% від несвоєчасно сплаченої суми (боргу); - при простроченні грошового зобов`язання понад 30 календарних днів у розмірі 10% від несвоєчасно сплаченої суми (боргу).

Згідно з п.9.1 договору усі спори та розбіжності між сторонами, які виникли у зв`язку з виконанням даного договору вирішуються шляхом переговорів. У разі недосягнення взаємних домовленостей шляхом переговорів, всі спори, які можуть виникнути при виконанні (чи невиконанні) даного договору, сторони можуть передати на вирішення до Господарського суду в порядку визначеному чинним законодавством України.

За п.11.5 договору останній вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє протягом одного календарного року. У випадку, якщо жодна із сторін письмово не заявить про свій намір розірвати або змінити договір за 1 (один) календарний місяць до дати закінчення строку його дії, даний договір вважається пролонгованим на тих же умовах на кожний наступний календарний рік.

Позивач поставив відповідачу товар на суму 39947,42 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною №229 від 10.07.2019 на суму 39947,42 грн. з ПДВ. В матеріалах справи наявна довіреність покупця - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТРОСПАВ-Україна» №264 від 09.07.2019 на отримання товару від постачальника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кюгель» за рахунком №260 від 09.07.2019.

Позивач виставив відповідачу рахунок на оплату №260 від 09.07.2019 на суму 39947,42 грн. з ПДВ. У рахунку зазначені дати оплати: 10.07.2019 - 19973,71 грн. та 31.07.2019 - 19973,71 грн.

На підтвердження операції щодо поставки товару позивач надав податкову накладну №14 від 09.07.2019 та квитанцію №1 від 22.07.2019, а також податкову накладну №15 від 10.07.2019 та квитанцію №1 від 22.07.2019.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, відповідач частково сплатив суму боргу у розмірі 19973,71 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №9135 від 09.07.2019 на суму 19973,71 грн. із призначенням платежу: «оплата за направляючі зг. рах. №260 від 09.07.2019 у розмірі 50%. У сумі 16644,76 грн., ПДВ - 20% 3328,95 грн.».

В матеріалах справи наявний акт звірки взаєморозрахунків за 2019 рік за договором №008 від 03.07.2017, відповідно до якого заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТРОСПАВ-Україна» на 31.12.2019 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кюгель» склала 19973,71 грн. Акт підписаний обома сторонами.

03.08.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Кюгель» надіслало на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТРОСПАВ-Україна» претензію від 03.08.2020 №03/08/2020 про сплату заборгованості за договором поставки №008 від 03.07.2017 у сумі 19973,71 грн. Вказана претензія отримана представником відповідача 06.08.2020, що підтверджується відміткою та підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Після отримання претензії, відповідач частково сплатив суму заборгованості у розмірі 1000 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №79 від 19.08.2020 на суму 1000 грн. із призначенням платежу: «оплата за двигун згідно рах 260 від 09.07.2020 у т.ч. ПДВ 20% 166,67 грн.».

Несплата відповідачем решти наявного боргу стала підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом про стягнення основного боргу, а також нарахованих на нього штрафу, інфляційних втрат та 3% річних.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приймаючи до уваги наявні в матеріалах справи докази, господарським судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином своїх зобов`язань за договором поставки №008 від 03.07.2017, не сплатив у передбачені розміри та строки вартість поставленого товару, внаслідок чого є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кюгель» про стягнення з відповідача 18973,71 грн. основного боргу.

Щодо заявлених до стягнення штрафу, інфляційних втрат та 3% річних слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Водночас вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

Відповідно до ч.ч. 2-4 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов`язань, зазначених у частині другій цієї статті. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У ч.6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Сплата відповідачем штрафу передбачена п.8.6 договору поставки №008 від 03.07.2017.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи факт прострочення сплати відповідачем боргу за поставлений товар, перевіривши розрахунки позивача та встановивши їх обґрунтованість та відповідність умовам договору та вимогам чинного законодавства, а також приймаючи до уваги відсутність контррозрахунків нарахованих сум, господарський суд дійшов висновку про правомірність, підставність та необхідність задоволення заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача 1997,37 грн. штрафу, 1264,25 грн. інфляційних втрат та 1009,45 грн. 3% річних.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Іншого відповідачем не доведено.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кюгель» задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТРОСПАВ-Україна» (65005, Одеська обл., м. Одеса, вул. Балківська, буд. 120/1, код ЄДРПОУ 34261611) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кюгель» (02088, м. Київ, вул. Харченка Євгенія, буд. 42, код ЄДРПОУ 41324552) 18973 /вісімнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят три/ грн. 71 коп. основного боргу, 1997 /одну тисячу дев`ятсот дев`яносто сім/ грн. 37 коп. штрафу, 1264 /одну тисячу двісті шістдесят чотири/ грн. 25 коп. інфляційних втрат, 1009 /одну тисячу дев`ять/ грн. 45 грн. 3% річних та 2270 /дві тисячі двісті сімдесят/ грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повне рішення складено 14 червня 2021 р.

Суддя Ю.С. Бездоля