Рішення № 97697475, 08.06.2021, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" червня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/301/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Кожухарь Є.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Приватного підприємства «Агро-Транс-2019» (60356, Чернівецька обл., Новоселицький р-н, с. Драниця, вул. Савчука, буд. 4, код ЄДРПОУ 43001353)

до відповідача: Приватного підприємства «Амадеус-Логістик» (66400, Одеська обл., Ананьївський р-н, м. Ананьїв, вул. Єврейська, буд. 42, кв. 14, код ЄДРПОУ 40674393)

про стягнення 5687,78 грн., -

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Агро-Транс-2019» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства «Амадеус-Логістик» про стягнення 5687,78 грн., з яких: 5522 грн. основного боргу, 82,83 грн. інфляційних втрат та 82,95 грн. 3% річних.

Позовні вимоги Приватного підприємства «Агро-Транс-2019» обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором на перевезення вантажів автомобільним транспортом №111 від 11.09.2019 в частині сплати вартості перевезення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження; призначено судове засідання на 06.04.2021 об 11:00. Ухвалою суду від 06.04.2021 відкладено розгляд справи на 20.04.2021 об 11:30. Ухвалою суду від 20.04.2021 відкладено розгляд справи на 13.05.2021 о 12:30. У зв`язку із перебуванням судді Бездолі Ю.С. на лікарняному з 11.05.2021, судове засідання 13.05.2021 о 12:30 не відбулось. Після виходу судді Бездолі Ю.С. з лікарняного, приймаючи до уваги розумні строки розгляду справи, ухвалою суду від 24.05.2021 призначено судове засідання у справі №916/301/21 на 08.06.2021 о 13:45.

У судові засідання представники сторін не з`явились, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені. Судом були вжиті всі можливі заходи належного повідомлення сторін про розгляд судом господарської справи, час та місце судових засідань. Суд виходить з того, що учасники справи в господарському процесі мають вчиняти належні дії щодо ефективного використання належних їм процесуальних прав та виконання належних обов`язків, а господарський суд, повідомляючи учасників справи шляхом надсилання поштових повідомлень за офіційними, відомими суду, адресами зі свого боку забезпечує їм належні процесуальні гарантії на участь у розгляді справи. Слід зазначити, що участь представника позивача у судовому засіданні 08.06.2021 о 13:45 була забезпечена ухвалою суду 24.05.2021 в режимі відеоконференції, проведення якої доручено Господарському суду Чернівецької області, в який представник позивача з`явилась, натомість через накладку у розгляді справ та завантаженість залів проведення відеоконференції в момент початку судового засідання була відсутня, та відповідно відеоконференція не відбулась.

Справа №916/301/21 розглядалась судом в період оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з оголошеним загальнодержавним карантином, та про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.

Керуючись головною метою внесених законодавцем змін до господарського процесуального законодавства у зв`язку з оголошеним загальнодержавним карантином, господарський суд при розгляді даної справи та інших справ, які перебували та перебувають в провадженні суду в період дії загальнодержавного карантину - керується головними завданнями господарського судочинства та водночас важливістю не формального дотримання процесуальних строків розгляду справи, обчислення яких в період карантину законодавцем змінювалось із визначенням критеріїв оцінки - забезпечення учасникам справ можливості отримати повний та справедливий розгляд господарських справ по суті виниклих між сторонами спірних правовідносин. Господарський суд зі свого боку забезпечив учасникам справи можливість вчинити процесуальні дії повної мірою задля забезпечення гарантованого Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод - права на справедливий суд, а також забезпечення учасникам справ процесуальних гарантій на отримання справедливого, незалежного та неупередженого судочинства.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов, з огляду на що суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами в порядку ч.9 ст. 165 ГПК України.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

11.09.2019 між Приватним підприємством «Агро-Транс-2019» (перевізник) та Приватним підприємством «Амадеус-Логістик» (експедитор) укладено договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом №111, відповідно до якого перевізник зобов`язався здійснити перевезення вантажу справним вантажним автотранспортним засобом відповідної вантажопідйомності в узгоджені та вказані в заявці сторонами строки, а експедитор прийняв на себе обов`язки здійснити транспортно-експедиторське супроводження вантажу та оплату за перевезення у відповідності: - з умовами цього договору та/або заявки на перевезення, яка є похідною від договору, його складовою та невід`ємною частиною; - з діючим законодавством України, що регулює правовідносини при перевезенні вантажів автомобільним транспортом; - з вимогами міжнародних Конвенцій та угод у галузі міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Згідно з п.3.2.3 договору експедитор зобов`язується в обумовлені в договорі та заявці терміни проводити розрахунки з перевізником, з коштів, що надійшли від замовника (довіреної особи, платника).

У відповідності до розділу 4 договору ціна, вартість перевезення та розрахунки за цим договором встановлені в національній валюті України. Ціна, вартість конкретного перевезення (групи однотипних перевезень) узгоджуються і вказуються в заявці перед кожним перевезенням (групою перевезень). Ціна, вартість перевезення є договірними і визначаються виходячи з конкретної ситуації на транспортному ринку. Після виконання робіт (надання послуг) за цим договором сторони не пізніше 5-ти календарних днів з моменту закінчення робіт (послуг) зобов`язані підписати акт прийому-здачі виконаних робіт (наданих послуг), який є підставою для виставлення рахунку на оплату за вказаний в акті період. При відмові від підписання акту відмовляюча сторона зобов`язана в ті ж терміни вислати іншій стороні мотивовану відмову від підписання акту здачі-приймання робіт (послуг). Факт (випадок) неповернення оригіналу акту прийому-здачі робіт (послуг) або не направлення письмової мотивованої відмови від підписання зазначеного акту підтверджує згоду перевізника або експедитора з виконаним обсягом робіт (послуг) і їх ціною, вартістю. Після підписання сторонами акту прийому-здачі робіт, а також у разі його неповернення або в разі не направлення мотивованої відмови від підписання зазначеного акту перевізник виставляє рахунок, на підставі якого експедитор з коштів довіреної особи здійснює сплату послуг (робіт) з перевезення вантажу.

За розділом 6 договору експедитор сплачує перевізнику наднормативні простої транспортного засобу, що виникають з вини експедитора, під час перевезення або на місцях завантаження і розвантаження з розрахунку 1000 грн. за кожну повну добу наднормативного простою, якщо інше не обумовлено в заявці. Допустимою нормою часу на завантаження/розвантаження і митне оформлення вантажу сторони домовилися вважати - 48 годин, якщо інше не обумовлено в заявці. Перевізник несе відповідальність перед експедитором за дії осіб, що залучаються до виконання цього договору, як за свої власні дії в розмірі та на умовах, передбачених договором. Перевізник несе відповідальність за зрив організації перевезення в розмірі 10% від вартості перевезення за кожну добу неподання автотранспортного засобу та за порушення термінів доставки вантажу в розмірі 500 грн. за кожен день прострочення доставки, якщо інше не обумовлено в заявці. Перевізник несе повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення від вантажовідправника і до моменту передачі вантажу вантажоодержувачу. Перевізник не несе будь-якої відповідальності, в т.ч. матеріальну, якщо в подальшому буде виявлена недостача внутрішньотарних місць за умови, шо в момент видачі вантажу не було виявлено пошкодження цілісності тари і упаковки, а також забезпечення, накладеного на тару або упаковку (пломби, захисне маркування, митне забезпечення тощо).

На виконання умов договору сторонами підписано заявку №11/09/19 від 11.09.2019 до договору на транспортне перевезення вантажів №111 від 11.09.2019, яка містить, зокрема, наступні дані:

- адреса завантаження: м. Мелітополь, вул. Гетьмана Сагайдачного, 31 (Фрунзе, 31);

- адреса розвантаження: м. Київ, пр. Науки, 3;

- дата завантаження: 11.09.2019;

- дата розвантаження (орієнтована): 12.09.2019;

- вимоги до транспортного засобу; спосіб завантаження: автоцистерна, попередньо вимита;

- найменування вантажу, вага, розміри: соняшникова олія, 22-27 т;

- фрахт та умови розрахунків: 850 грн/т по б/г розрахунку з ПДВ, на протязі 7-10 днів після отримання оригіналів документів;

- нормативний час під завантаження/розвантаження - 24 год/24 год;

- штраф за несвоєчасну подачу автомобіля, затримку автомобіля на завантаженні, розвантаженні наднормативний час, невиконання термінів доставки сплачує винна сторона в розмірі 500 грн. за кожну добу простоя або залізнення;

- у разі виникнення форс-мажорних обставин повідомити експедицію по моб.т. 097-777-33-55 Марія;

- водій повинен слідкувати за завантаженням та розвантаженням товару;

- за відмову від завантаження менш, ніж за 24 години, винна сторона сплачує штраф у розмірі 1000 грн.;

- перевізник несе повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу з моменту завантаження та до моменту передачі вантажу вантажоотримувачу.

На підтвердження факту перевезення вантажу з пункту навантаження - м. Мелітополь - до пункту розвантаження - м. Київ - позивачем надано до суду товарно-транспортну накладну №М-020068 від 12.09.2019.

На виконання умов договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом №111 від 11.09.2019 сторонами складено та підписано акт надання послуг №20 від 16.09.2019, з якого вбачається, що виконавцем - Приватним підприємством «Агро-Транс-2019» (перевізник) - були виконані наступні роботи (надані такі послуги): перевезення вантажу м. Мелітополь - м. Київ у кількісті 25,32 т. на загальну суму 21522 грн. з ПДВ.

Відповідач частково сплатив за надані послуги - на суму 16000 грн., що відповідачем не спростовано та про що також свідчить акт звірки взаємних розрахунків за період: 01.09.2019-25.12.2020, за яким заборгованість відповідача на користь позивача станом на 25.12.2020 - 5522 грн.; вказаний акт підписаний позивачем - Приватним підприємством «Агро-Транс-2019»; акт звірки надіслано на адресу відповідача - Приватного підприємства «Амадеус-Логістик» - листом від 18.01.2021.

Несплата відповідачем решти вартості перевезення стала підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом про стягнення основного боргу, а також нарахованих на нього 3% річних та інфляційних втрат.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

За правилами ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Згідно зі ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень. Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов`язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі. Залежно від виду транспорту, яким передбачається систематичне перевезення вантажів, укладаються такі довгострокові договори: довгостроковий - на залізничному і морському транспорті, навігаційний - на річковому транспорті (внутрішньому флоті), спеціальний - на повітряному транспорті, річний - на автомобільному транспорті. Порядок укладення довгострокових договорів встановлюється відповідними транспортними кодексами, транспортними статутами або правилами перевезень. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

За ст. 311 ГК України плата за перевезення вантажів та виконання інших робіт, пов`язаних з перевезенням, визначається за цінами, встановленими відповідно до законодавства.

У відповідності до ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приймаючи до уваги наявні в матеріалах справи докази, господарським судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином своїх зобов`язань за договором на перевезення вантажів автомобільним транспортом №111 від 11.09.2019, не сплатив у передбачені розміри та строки вартість перевезення, внаслідок чого є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню позовні вимоги Приватного підприємства «Агро-Транс-2019» про стягнення з відповідача 5522 грн. основного боргу.

Щодо заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи факт прострочення сплати відповідачем вартості перевезення, перевіривши розрахунки позивача та встановивши їх обґрунтованість та відповідність умовам договору та вимогам чинного законодавства, а також приймаючи до уваги відсутність контррозрахунків нарахованих сум, господарський суд дійшов висновку про правомірність, підставність та необхідність задоволення заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача 82,83 грн. інфляційних втрат та 82,95 грн. 3% річних.

Іншого відповідачем не доведено.

Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Згідно з ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно з положеннями п.4 ст. 1, ч.3 ст. 27 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 «Послуги. Загальні положення» цього Кодексу можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Предметом договору про надання правової (правничої) допомоги є надання адвокатом послуг, зокрема, у зв`язку з вирішенням спору в суді.

У відповідності до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

15.01.2021 між ОСОБА_1 (адвокат) та Приватним підприємством «Агро-Транс-2019» (клієнт) укладено договір про надання правової допомоги, предметом якого є надання адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів, а також надання консультаційних послуг в галузі права, що та/чи інакше стосуються діяльності клієнта, складання юридичних документів за замовленням клієнта, представництво інтересів клієнта в судах, отримання документів, що належать клієнту, подання запитів, клопотань, складання позовів та вчинення будь-яких юридичних дій на виконання цього доручення; зокрема, представляти права та законні інтереси клієнта в судах загальної юрисдикції, з усіма правами сторони, в тому числі позивача, відповідача, третьої особи, які передбачені Цивільним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальної кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Кодексом України про адміністративні правопорушення та з усіх питань, що та/чи інакше стосуються інтересів клієнта, в тому числі з правом відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди тощо. Відповідно до п.3.1 договору останній набирає чинності з моменту його підписання та діє до виконання сторонами своїх зобов`язань.

Додатком до договору про надання правової допомоги є розрахунок гонорару за надану правову допомогу від 28.01.2021 у господарській справі за позовом Приватного підприємства «Агро-Транс-2019» до Приватного підприємства «Амадеус-Логістик» про стягнення боргу за договором перевезення, за яким вартість правової допомоги складає 7000 грн.

Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений за їх взаємною домовленістю.

Згідно з ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження здійснення оплати наданих послуг за вказаним договором позивачем надано до суду платіжне доручення №704 від 02.02.2021 на суму 7000 грн.

Вирішуючи питання щодо розміру витрат позивача на правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню, суд враховує, що позовну заяву адвокатом складено якісно.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на повне задоволення судом позову позивача та той факт, що заявлені позивачем до стягнення витрати на професійну правничу допомогу адвоката є доведеними, суд дійшов висновку, що понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у сумі 2270 грн. та витрати на правничу допомогу у сумі 7000 грн. підлягають покладенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Приватного підприємства «Агро-Транс-2019» задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Амадеус-Логістик» (66400, Одеська обл., Ананьївський р-н, м. Ананьїв, вул. Єврейська, буд. 42, кв. 14, код ЄДРПОУ 40674393) на користь Приватного підприємства «Агро-Транс-2019» (60356, Чернівецька обл., Новоселицький р-н, с. Драниця, вул. Савчука, буд. 4, код ЄДРПОУ 43001353) 5522 /п`ять тисяч п`ятсот двадцять дві/ грн. основного боргу, 82 /вісімдесят дві/ грн. 83 коп. інфляційних втрат, 82 /вісімдесят дві/ грн. 95 коп. 3% річних, 2270 /дві тисячі двісті сімдесят/ грн. судового збору та 7000 /сім тисяч/ грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повне рішення складено 14 червня 2021 р.

Суддя Ю.С. Бездоля