Ухвала суду № 97697196, 15.06.2021, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/3445/21

Провадження № 2-а/202/55/2021

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

15 червня 2021 року м. Дніпро

Суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Слюсар Л.П., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до інспектора СРППВП № ІІ ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Ткаченка Івана Дмитровича про скасування постанови серія БАБ № 145562 від 28.05.2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з адміністративним позовом до інспектора СРППВП № ІІ ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Ткаченка Івана Дмитровича про скасування постанови серія БАБ №145562 від 28.05.2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2021 року головуючим суддею у справі визначено суддю Слюсар Л.П.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття провадження у справі, доходжу наступного висновку.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

Пунктом 4 частини третьої статті 160 КАС України визначено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, ОСОБА_1 зазначає відповідачем інспектора СРППВП № ІІ ДР УП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Ткаченка Івана Дмитровича, однак згідно з правовим висновком Верховного Суду від 17 вересня 2020 року по справі №742/2298/17, посадова особа відповідного органу діє не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені відповідного органу, тобто посадова особа не може виступати самостійним відповідачем при розгляді судом справ в порядку, передбаченому КАС України.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Таким чином, інспектор СРППВП № ІІ ДР УП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенант поліції Ткаченко Іван Дмитрович є посадовою особою Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області, яке входить до структури Департаменту патрульної поліції, яка на виконання своїх посадових обов`язків винесла постанову про накладення адміністративного стягнення.

Враховуючи вищевикладене, посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені, в тому числі, статтею 126.

Крім того, рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області, який в свою чергу не є стороною у справі.

Слід звернути увагу, що визначення відповідача, предмета і підстав спору є правом позивача.

Крім того, при вирішенні питання щодо можливості відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ч.3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Проте, позивачем всупереч вищезазначеній нормі, при зверненні до суду відповідних документів щодо сплати судового збору не надано, що підтверджується, зокрема, переліком додатків, визначених позивачем у самій позовній заяві, де такий доказ (додаток) не вказано.

При цьому суд зазначає, що відповідно до ст.ст. 3, 5 Закону України «Про судовий збір», особи, які оскаржують постанови у справах про адміністративне правопорушення, не віднесені до кола суб`єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання адміністративного позову, а позови з таким предметом не належать до об`єктів, за подання яких судовий збір не справляється.

За приписом пункту 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір»(далі - Закон № 3674-VI).

Однак у правовому висновку викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 № 543/775/17 (провадження № 11-1287апп18), зазначено, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень ст.ст. 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати ст.ст. 2-5 ЗУ «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, Верховним Судом зазначено, що він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Також, вказано, що розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 5 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»).

Тож особи, стосовно яких ухвалено судове рішення про накладення адміністративного стягнення, є платниками судового збору. У випадку незгоди із судовим рішенням про накладення адміністративного стягнення, прийнятим за наслідками розгляду справи цієї категорії, учасники справи вправі оскаржити його в апеляційному порядку і ЗУ «Про судовий збір» винятків чи застережень щодо сплати судового збору за оскарження таких судових рішень не містить.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 № 1082-IX з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2 270,00 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір у розмірі 454,00 грн. на рахунок UA908999980313101206000004630, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Iнд.р/ /22030101, докази чого надати суду.

Також, серед додатків наявний документ неналежної якості, а саме: копія постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БАБ № 145562 від 28 травня 2021 року, що унеможливлює його дослідження судом, оскільки прочитати зміст даного документу за такої якості складно.

Усуваючи недоліки, позивачеві необхідно взяти до уваги викладене та надати суду копію оскаржуваної постанови належної якості, а також визначити коло учасників справи відповідно до норм чинного законодавства та сплатити суму судового збору відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до частин першої-третьої статті 169 КАС України суддя, встановивши що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу; якщо позивач не усунув недоліки у встановлений судом строк, заява вважатиметься неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних вище недоліків, а тому, позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.

На підставі вищевикладеного, керуючись статями: 160-161, 169, 248 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора СРППВП № ІІ ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Ткаченка Івана Дмитровича про скасування постанови серія БАБ №145562 від 28.05.2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені в ухвалі недоліки не пізніше десяти днів після отримання ухвали. Роз`яснити, що інакше заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Л.П. Слюсар