Рішення № 97693937, 11.06.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2021 року справа № 580/391/21

10 годин 33 хвилини м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді – Трофімової Л.В., за участі секретаря – Безпалого А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу № 580/391/21

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) [представник позивача, адвокат Орленко В.В. – за ордером]

до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України (вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 40116086) [представник відповідача Прокопович І.С. – за довіреністю, бере участь у режимі відеоконференцзв`язку]

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, прийняв рішення.

01.02.2021 ОСОБА_1 , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 19.04.2021 (а.с.118-123), просить:

- визнати протиправною відмову Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України у зарахуванні пільгової вислуги років майору поліції ОСОБА_1 заступникові начальника відділу оперативних розробок Черкаського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України до його календарної вислуги років та до стажу служби в поліції;

- зобов`язати Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України:

здійснити перерахунок та зарахувати майору поліції ОСОБА_1 заступникові начальника відділу оперативних розробок Черкаського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» та підпункту 4.1.6 пункту 4.1 розділу 4 Положення про порядок комплектування, матеріально-технічного, військового, фінансового та соціально-побутового забезпечення спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 16.12.1993 № 3720-ХІІ до календарної вислуги років, що дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за період з 28.07.2007 до 10.04.2015, загальною кількістю 03 роки 10 місяців 07 днів;

здійснити перерахунок майору поліції ОСОБА_1 заступникові начальника відділу оперативних розробок Черкаського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України відповідно до статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, із зарахуванням періоду пільгової вислуги років, сформованої за період з 28.07.2007 до 10.04.2015, загальною кількістю 03 роки 10 місяців 07 днів та встановити надбавку за стаж служби в поліції з урахуванням періоду пільгової вислуги років.

Ухвалою від 05.03.2021 відкрито загальне провадження у справі, призначено підготовче засідання на 19.03.2021. Ухвалою від 19.03.2021 оголошено перерву до 09.04.2021, 21.04.2021 У зв`язку з поширенням коронавірусної інфекції та хворобою судді Черкаського окружного адміністративного суду Л.В.Трофімової з 19.04.2021 по 14.05.2021 включно засідання 21.04.2021 не відбулося, підготовче засідання призначено на 17.05.2021 – перший робочий день, коли працівник приступив до роботи. Ухвалою від 17.05.2021 продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі 580/391/21 на 30 днів з 05.05.2021, закрито підготовче провадження у справі № 580/391/21 та призначити судове засідання для розгляду справи по суті на 01.06.2021. Ухвалою від 01.06.2021 оголошено перерву до 11.06.2021.

У обґрунтуванні позовних вимог зазначено, що позивач у період з 02.08.2003 до 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ, з 07.11.2015 по теперішній час в Національній поліції України, має офіцерське звання «підполковник поліції» та з 03.08.2020 перебуває на посаді заступника начальника відділу оперативних розробок Черкаського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України. 07.12.2020 позивач звернувся до начальника Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України з рапортом, у якому просив: зарахувати відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – Закон №2262) та пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» до календарної вислуги років, що дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за період з 28.07.2007 до 10.04.2015, у загальній кількості 03 роки 10 місяців 07 днів; здійснити перерахунок відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» календарної вислуги років, що дає право на призначення пенсії, із зарахуванням періоду пільгової вислуги років, сформованої за період з 28.07.2007 до 10.04.2015, у загальній кількості 03 роки 10 місяців 07 днів; здійснити перерахунок відповідно до статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» стажу служби позивача в поліції, що дає право на встановлення мені надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, із зарахуванням періоду пільгової вислуги років, сформованої за період з 28.07.2007 до 10.04.2015, у загальній кількості 03 роки 10 місяців 07 днів; встановити позивачу відповідно до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» надбавку за стаж служби в поліції із урахуванням періоду пільгової вислуги років, сформованої за період з 28.07.2007 до 10.04.2015, у загальній кількості 03 роки 10 місяців 07 днів. Листом від 30.12.2020 відповідачем поінформовано позивача, що час проходження служби на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за півтора місяця, обчислювався з розрахунку один місяць служби за півтора місяця який в пільговому обчисленні складає 02 роки 11 місяців 29 днів, та вказаний період зараховується до вислуги років позивача під час звільнення зі служби в поліції лише за наявності календарної вислуги років, що дає право на призначення пенсії. Станом на 21.12.2020 вислуга років ОСОБА_1 складає 17 календарних років 04 місяці 20 днів та відповідно до пункту «а» абзацу 1 статті 12 Закону підстави для призначення пенсії за вислугу років наразі відсутні. У листі також зазначено, що статтею 78 Закону України «Про Національну поліцію» та постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» не передбачено зарахування пільгової вислуги років до стажу служби в поліції, тому позитивно вирішити питання щодо зарахування до календарної вислуги років, що дає право на призначення позивачу пенсії, вислуги в пільговому обчисленні, сформованої за періоди служби з 28.07.2007 до 10.04.2015, у загальній кількості 03 роки 10 місяців 07 днів, до стажу служби в поліції та здійснення відповідного перерахунку неможливо. Позивач вважає зазначену відмову протиправною, позаяк право на зарахування під час обчислення вислуги років на пільгових умовах часу проходження служби в підрозділах ДСБЕЗ на яких позивач перебував у період часу з 28.07.2007 до 10.04.2015, визначаються за тими правилами, що були чинними на момент виникнення відповідного права. Реалізація права працівникам на обчислення пільгової вислуги років, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» здійснюється з моменту їх вступу на службу до моменту скасування такої пільги. Пунктом 2 наказу МВС від 20.07.2006 № 722 «Про затвердження Переліку посад начальницького складу підрозділів боротьби з економічною злочинністю органів внутрішніх справ, за якими зараховується час проходження служби на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за півтора місяця» (далі – Перелік № 722) установлено, що вислуга років для призначення пенсій на пільгових умовах зараховується особам, зазначеним у пункті 1 цього наказу, які перебували на службі після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2005 № 497, таким особам на пільгових умовах зараховується весь час проходження служби на відповідних посадах. Відповідно до Переліку № 722 до посад начальницького складу підрозділів боротьби з економічною злочинністю органів внутрішніх справ, за якими зараховується час проходження служби на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за півтора місяця, віднесено посади, зокрема, оперуповноваженого. Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 20.07.2011 № 780 «Про внесення змін до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» установлено, що вислуга років осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, що була обчислена до прийняття цієї постанови, перегляду не належить. Враховуючи вимоги Постанови № 393, Постанови № 497, Постанови № 780 та наказу МВС № 722, час проходження позивачем служби на посадах оперуповноваженого, оперуповноваженого в особливо важливих справах у періоди з 28.07.2007 до 10.04.2015 обчислюється із розрахунку один місяць служби за півтора місяця за зазначений період, у пільговому обчисленні складає 03 роки 04 місяці 09 днів, що не заперечується відповідачем, та належить зарахуванню до календарної вислуги років і стажу служби в поліції, позаяк ОСОБА_1 дотепер перебуває на службі в поліції. Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Постанови № 393, не ставлять в залежність набуття права на пенсію за вислугою років від наявності виключно календарної вислуги. Вислуга років позивача у пільговому обчисленні, сформована за періоди з 28.07.2007 до 10.04.2015, у кількості 03 роки 04 місяці 09 днів, належить зарахуванню до календарної вислуги років, що дає право на призначення пенсії та відповідно до статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» до стажу служби в поліції на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки. У відповіді на відзив від 26.03.2021 (а.с.101-103) та заяві про уточнення позовних вимог від 19.04.2021 (а.с.118-123) позивачем зазначено про необґрунтованість посилання відповідача на постанови Верховного Суду у справах № 520/903/19, № 520/2067/19, позаяк правовідносини у зазначених справах склались щодо вимог про зарахування навчання у вищих навчальних закладах. Висновки у постановах Верховного Суду у справах № 295/6301/17, 725/1959/17, 161/4876/17, 295/6454/17, 761/14626/17, 569/727/17, 750/10827/16-а, 620/509/19 не можуть бути застосовані до спірних відносин, позаяк стосувались відносин з органами Пенсійного фонду України, а не з органами Національної поліції, та стосувались зарахування календарної вислуги років, з урахуванням пільгової вислуги в органах внутрішніх справ. Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов.

Відповідач позов не визнав, 30.03.2021 подав до суду відзив на позов (а.с.80-89), відповідно до якого зазначив, що враховуючи, що статтею 78 Закону № 580 встановлено вичерпний перелік видів та категорій служб, що включаються до стажу служби в поліції і пільгова вислуга років у цьому переліку відсутня. Відповідач не заперечує наявності у позивача пільгової вислуги років у позивача, проте пільгова вислуга зараховується до вислуги років лише за наявності календарної вислуги років, що дає право на призначення пенсії, а станом на час подання заяви від 07.12.2020 позивач не набув встановленої пунктом «а» частини 1 статті 12 Закону № 2262 календарної вислуги років (з 01.10.2020 або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше). Додаткове зарахування пільгового стажу особам, які набули право на пенсію за вислугу років можливо лише у разі наявності певної кількості років, передбачених статтею 12 Закону № 2262. Обов`язковою умовою для призначення пенсії за вислугу років є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному Законом № 2262 розмірі, зарахування до цієї вислуги стажу роботи у пільговому обчисленні не передбачено. Позаяк пункт 3 Порядку № 393 суперечить статті 12 Закону № 2262, застосуванню належить саме стаття 12 Закону № 2262. У обґрунтування своєї позиції відповідачем зазначено про постанови Верховного Суду у справах № 295/6301/17, 725/1959/17, 161/4876/17, 295/6454/17, 761/14626/17, 569/727/17,750/10827/16-а, 620/509/19. У відзиві, зокрема зазначено, що позивач не звертався до відповідача з рапортом про звільнення зі служби. Представник відповідача у судовому засідання 11.06.2021 просив відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову належить відмовити з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Конституцією України передбачено (частина 2 статті 19), що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з абзацом 2 п. 1 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.91 № 114 до рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ належать особи, які перебувають у кадрах Міністерства внутрішніх справ і яким присвоєно спеціальні звання, встановлені законодавством.

Судом з послужного списку позивача (а.с.22-25) встановлено, що ОСОБА_1 з 02.08.2003 до 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ, з 07.11.2015 до дати подання позову – в Національній поліції України (а.с.19-21), має офіцерське звання «майор поліції» (а.с.25) та з 03.08.2020 перебуває на посаді заступника начальника відділу оперативних розробок Черкаського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України.

07.12.2020 позивач звернувся до відповідача з рапортом, у якому просив зарахувати вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за періоди з 28.07.2007 до 10.04.2015, що складає 03 роки 10 місяців 07 днів до календарної вислуги років, що дає право на призначення пенсії, та до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки.

За наслідками розгляду заяви позивача, 30.12.2020 відповідач листом №П-310о/п/42-02/01-20 повідомив позивача, що його вислуга років у пільговому обчисленні станом на 21.12.2020 становить 03 роки 10 місяців 07 днів. Порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, визначено Постановою № 393. Пільгове обчислення вислуги років застосовується під час призначення пенсії після набуття права на пенсію. Відповідно до статті 12 Закону №2262, пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 01.10.2020 або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше (а.с.15-17).

Спірні правовідносини виникли у сфері проходження публічної служби і стосуються правильності визначення відповідачем стажу служби позивача у поліції для встановлення надбавки за вислугу років та визначення додаткової оплачуваної відпустки.

Спеціальним законом, що визначає правові засади організації та діяльності поліції, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в позивача є Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі – Закон від 02.07.2015 № 580). Законом №580 передбачено (ст.59), що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ст.60). Згідно зі ст. 78 Закону № 580 стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки. До стажу служби в поліції зараховуються: 1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; 2) військова служба; 3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; 4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції; 5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони; 6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР. Під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення. Порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України.

17.07.1992 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (далі – Постанова № 393). Відповідно до преамбули Постанова № 393 прийнята відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» (далі – Закон № 2262). Статтею 17 Закону № 2262 передбачено, що Порядок обчислення вислуги років для призначення пенсій відповідно до цього Закону особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ визначається Кабінетом Міністрів України. Постанова № 393 встановлює порядок обчислення стажу (вислуги років) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, що проводиться з метою призначення пенсій відповідно до Закону № 2262, та не визначає правила встановлення надбавки за вислугу років та тривалості додаткової оплачуваної відпустки під час проходження служби в поліції як помилково вважає позивач.

Суд враховує, що пункт 2 Постанови № 393 (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) визначає, що до вислуги років поліцейським, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, під час призначення пенсії згідно з пунктом «а» статті 12 Закону №2262 додатково зараховується час навчання в межах до п`яти років (незалежно від форми навчання) у цивільних закладах вищої освіти, а також в інших закладах освіти, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби або до призначення на відповідну посаду із розрахунку - один рік навчання за шість місяців служби. До вислуги років осіб, зазначених у пункті «ж» статті 12 Закону №2262, додатково зараховується час безперервної роботи (з дня призначення після звільнення із служби в органах внутрішніх справ (міліції) на посадах у Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їх територіальних органах, закладах та установах), що заміщуються державними службовцями, а в закладах освіти, закладах охорони здоров`я та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах.

Суд дійшов висновку, що пункт 2 Постанови № 393 не є застосовним у вирішенні питання про обчислення стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки в порядку статті 78 Закону № 580, позаяк Постанова № 393 прийнята на виконання Закону № 2262 та може бути застосована для визначення вислуги років особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ у випадку призначення пенсії.

Під час вирішення конфлікту про обчислення стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки варто застосовувати вимоги частини 2 статті 78 Закону № 580 щодо переліку складових (посад, періодів служби) для визначення стажу служби в поліції.

Матеріали справи не містять доказів звернення позивача до відповідача про надання довідки та/або підготовки необхідних документів з метою звільнення та/або призначення пенсії.

Тлумачення частини четвертої статті 78 Закону № 580 у контексті реалізації повноважень Кабінету Міністрів України із встановлення порядку обчислення вислуги років у поліції у зв`язку із постановою №393 є помилковим, позаяк не регулює питання передбачені частини 2 статті 78 Закону № 580.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 520/903/19, від 31.03.2020 у справі № 520/2067/19.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України під час вибору і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у справі № 520/903/19 (ЄДРСР 85774425) зазначив, що під час вирішення питання щодо обчислення стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, необхідно застосовувати частину 2 статті 78 Закону №580, де встановлено вичерпний перелік складових (посад, періодів служби) такого стажу.

Верховний Суд у постанові від 27.03.2020 у справі № 569/727/17 (ЄДРСР 88457573) зазначив, що аналіз норм Закону № 2262-ХІІ дає підстави для висновку про те, що законодавець розмежовує такі поняття як «вислуга років» та «календарна вислуга років». До вислуги років є можливим зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні і цей стаж враховується під час призначенні пенсії (як правило впливає на розмір пенсії). Для отримання права на призначення пенсії обов`язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років.

Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема Порядком №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №750/9775/16-а (ЄДРСР 75007212).

Верховний Суд в постанові від 03.03.2021 у справі №805/3923/18-а (ЄДРСР 95277911) з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону №2262-XII у частині призначення пенсії за вислугу років, враховуючи пільгове нарахування стажу, вважав за необхідне відступити від правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №725/1959/17, від 27.03.2018 у справі №295/6301/17 та зазначив, що визначальною для набуття права на призначення пенсії за вислугу років є саме календарна вислуга років.

Вислуга років у розумінні закону №2262-XII враховується саме у її пільговому обчислені, але лише у випадках визначення права особи на пенсію за вислугу років за цим законом. Стаж служби в поліції, що надає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки визначається Законом № 580, частина 2 статті 78 не передбачає зарахування до такого стажу пільгової вислуги років.

У пункті 10 розділу III Порядку підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції, затвердженого наказом МВС України від 23.11.2016 №1235, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2016 за №1668/29798 передбачено, що у випадку видання наказу про звільнення працівника зі служби в поліції в наказі органу поліції зазначаються стаж служби в поліції, вислуга років для призначення пенсії (у тому числі на пільгових умовах), необхідність виплати одноразової грошової допомоги під час звільнення зі служби в поліції та стаж служби в поліції для її виплати.

Відповідно до матеріалів справи позивач, як на час звернення до відповідача, так і на час звернення до суду з позовом у цій справі перебуває на посаді заступника начальника відділу оперативних розробок Черкаського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зазначає, що відповідно до постанови Верховного Суду України від 24.11.2015 у справі № п/800/259/15 (ЄДРСР 54398764) бездіяльність – це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, що виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити. Бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим.

Доводи і аргументи позивача не свідчать про протиправну бездіяльність відповідача у зв`язку із відмовою у зарахуванні пільгової вислуги років до календарної вислуги років позивача та до стажу служби в поліції.

Суд критично оцінює твердження позивача і відповідача щодо релевантної судової практики у спірних відносинах, позаяк у справі № 620/509/19 позов до ГУПФУ про зобов`язання призначити пенсію за вислугу років (ЄДРСР 94296355), №805/3923/18-а (ЄДРСР 95277911) йдеться про протиправність дій щодо відмови в оформленні та наданні необхідних документів до органу ПФУ для призначення пенсії. Постанови Верховного Суду у справах № 295/6301/17 (ЄДРСР 73042834), 725/1959/17 (ЄДРСР 76613907), 161/4876/17 (ЄДРСР 78022536), 295/6454/17 (ЄДРСР 80197872), 761/14626/17 (ЄДРСР 85154611), 569/727/17 (ЄДРСР 88457573), 750/10827/16-а (ЄДРСР 89977364) прийняті у спорах щодо призначення пенсії.

Визначення обсягу вимог, що належать судовому захисту є диспозитивним правом позивача. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Позовні вимоги спрямовані на захист ще фактично не порушених прав позивача, позаяк відсутня обов`язкова передумова такого обчислення стажу, що передбачена статтею 12 Закону №2262 – наказ про звільнення позивача зі служби в поліції.

Судом не встановлено порушення вимог чинного національного законодавства відповідачем під час обчислення стажу служби позивача в поліції з метою виплати надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки за стаж служби за критеріями частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Заперечення відповідача та практика ВС у подібних відносинах доводять правильність підходу застосування принципів належного урядування і норм права відповідачем до обчислення стажу служби позивача в поліції за вимогами статті 78 Закону № 580, тому позовні вимоги задоволенню не належать.

ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України, № 4909/04, пункт 58 зазначив, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 ЄКПЛ зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі Ruiz Torija проти Іспанії від 09.12.1994, № 303-A, пункт 29).

Враховуючи, що позивачеві відмовлено у задоволенні позовних вимог, відсутні підстави для розподілу судових витрат згідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 73-78, 90, 118, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень та з урахуванням пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ];

відповідач: Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України [вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 40116086].

Повне судове рішення складено 15.06.2021.

Суддя Л.В. Трофімова