Рішення № 97692868, 15.06.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

15 червня 2021 року м. Рівне №460/2516/21Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними дій відповідача та скасування рішень про застосування фінансових санкцій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – позивач), звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі – відповідач), про визнання протиправними дій відповідача щодо застосування до позивача фінансових санкцій згідно рішень про застосування фінансових санкцій № 00015330901 від 20.11.2020 та № 00015240901 від 20.11.2020, та скасування за безпідставністю прийнятих відповідачем 20.11.2020 рішень: № 00015330901; № 00015240901. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі матеріалів перевірки Дубровицького ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області від 04.09.2020, прийняті рішення про застосування фінансових санкцій: за реалізацію алкогольних напоїв особі, яка не досягла 18 років, що відповідає ст. 15-3 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»; за роздрібну торгівлю алкогольними напоями, без наявності у суб`єкта господарювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, що є порушенням ст. 17 Закону України від 19.12.1995 № 481/95ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Позивач не погоджується із вказаними рішеннями та стверджує, що вказані рішення винесені відповідачем всупереч вимог законодавства, він не є власником магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, підприємницька діяльність позивача припинена 24.07.2020, а трудовий договір із продавцем ОСОБА_2 розірваний 25.06.2020 року. До того ж, після припинення підприємницької діяльності, позивач виїхав за кордон на тимчасову роботу. За наведеного, застосування до нього фінансових санкцій є протиправним, тому рішення належать до скасування. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, в якому зазначив, що на його адресу надійшло подання Дубровицького ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області, зі змісту і додатків якого вбачається, що 04.09.2020 інспектором ювенальної превенції Дубровицького ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області виявлено факт продажу алкогольних напоїв, а саме: продавець магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що за адресою: АДРЕСА_1 , громадянка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька АДРЕСА_2 , здійснила продаж алкогольних напоїв, а саме одну пляшку пива для неповнолітньої особи. Даний факт був задокументований шляхом складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП, на громадянку ОСОБА_2 від 04.09.2020 за № 428460. 24.09.2020 адміністративна комісія при виконавчому комітеті Залузької сільської ради Дубровицького району розглянула матеріали адміністративної справи відносно громадянки ОСОБА_2 , в результаті чого постановила притягнути останню до адміністративної відповідальності та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді 510грн. На підставі вказаних матеріалів відповідачем були прийняті оскаржувані рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових санкцій), за порушення вимог ст. 15-3 та частини 20 статті 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Зазначені правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, показаннями продавця. Враховуючи наведене, просив суд в задоволенні позову відмовити.

05.04.2021 ухвалою суду відкрито провадження у адміністративній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 27.04.2021 замінено відповідача його правонаступником.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд виходить з наступного.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 здійснював підприємницьку діяльність у період з 24.11.2014 по 23.07.2020.

24.07.2020 підприємницька діяльність позивача припинена, про що свідчить державна реєстрація.

04.09.2020 інспектором ювенальної превенції Дубровицького ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП, на громадянку ОСОБА_2 від 04.09.2020 за № 428460.

24.09.2020 адміністративна комісія при виконавчому комітеті Залузької сільської ради Дубровицького району розглянула матеріали адміністративної справи відносно громадянки ОСОБА_2 , в результаті чого постановила притягнути останню до адміністративної відповідальності та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді 510грн.

21.10.2020 Дубровицьким ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області на адресу відповідача направлено подання № 7533/206/01-20 про усунення причин та умов, що сприяли незаконному продажу алкогольних напоїв неповнолітнім, зі змісту і додатків якого вбачається, що 04.09.2020 інспектором ювенальної превенції Дубровицького ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області виявлено факт продажу алкогольних напоїв, а саме: продавець магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що за адресою: АДРЕСА_1 , громадянка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька АДРЕСА_2 , здійснила продаж алкогольних напоїв, а саме одну пляшку пива для неповнолітньої особи. Даний факт був задокументований шляхом складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП.

Головним управлінням ДПС у Рівненській області, 20.11.2020, на підставі отриманих матеріалів, а також встановлених обставин щодо реалізації позивачем алкогольного напою без ліцензії на продаж алкогольних напоїв, прийняті оскаржувані рішення:

№ 00015240901, яким на підставі абзацу 5 частини другої статті 17 Закону № 481 до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 17000грн;

№ 00015330901 яким на підставі абзацу 13 частини другої статті 17 Закону № 481 до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 6800грн.

Не погоджуючись з такими рішеннями суб`єкта владних повноважень, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

Рішеннями ДПС України від 11.03.2021 № 5524/6/99-00-06-03-01-06 та № 5526/6/99-00-06-03-01-06 рішення Головного управління ДПС у Рівненській області залишено без змін.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України регулюються Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95 (далі - Закон № 481).

Абзацом 9 частини 1 статті 1 Закону № 481, визначено, що пиво – насичений діоксином вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відсотка об`ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203.

Відповідно до ч. 20 ст. 15 Закону № 481, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 15-3 Закону № 481/95, забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Частиною 4, 5 статті 15-3 Закону №481/95 передбачено, що продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів, зобов`язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку. У разі відмови покупця надати такий документ продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів такій особі забороняється.

Статтею 17 Закону № 481 встановлено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим

ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Так, згідно ч. 2 ст.17 Закону №481/95, до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема: оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень (абз. 6), за порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень (абз. 13).

Як встановлено судом та не заперечується учасниками справи, ОСОБА_1 здійснював підприємницьку діяльність у період з 24.11.2014 по 23.07.2020.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 27.04.2015, власником магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_1 станом на 04.09.2020 та 20.11.2020 був ОСОБА_3 (батько позивача).

Згідно договору оренди від 01.07.2019 № 1, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , позивач взяв у користування (оренду) приміщення магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що в АДРЕСА_1 , площею 75,5кв.м. Строк оренди приміщення згідно п. 3 Договору складає 1 рік до 30.06.2020 року.

Громадянка ОСОБА_2 згідно трудового договору від 11.10.2018 року працювала продавцем у позивача. Трудовий договір розірваний 25.06.2020 року.

Із викладених обставин слідує, що позивач здійснював торгівельну діяльність в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », лише у період з 01.07.2019 по 30.06.2020.

24.07.2020 підприємницька діяльність позивача припинена, про що свідчить державна реєстрація припинення. Отже, з 25.07.2020 позивач не був суб`єктом господарювання.

При цьому, слід зауважити, що в матеріалах адміністративної справи про порушення гр. ОСОБА_2 ч. 2 ст. 156 КУпАП, а саме: ні в протоколі про адміністративне правопорушення, ні в самій постанові про накладення адміністративного стягнення адміністративної комісії при виконкомі Залузької сільської ради № 2 від 24.09.2020, ні в поясненнях самої ОСОБА_2 , не зазначається від кого здійснювалась реалізація алкогольних напоїв з порушенням законодавства.

За наведеного, доводи відповідача про те, що власником та суб`єктом господарювання магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що в АДРЕСА_1 є позивач, не підтверджуються матеріалами справи та спростовуються доказами, наявними у справі. А посилання відповідача на те, що позивача було знято з обліку в контролюючому органі лише 11.03.2021 року не є доказом фактичного здійснення підприємницької діяльності позивачем після припинення державної реєстрації станом на 04.09.2020 та 20.11.2020.

Крім того, суд звертає увагу, що до відзиву на підтвердження аргументів у ньому зазначених, відповідачем, крім копії трудового договору, укладеного позивачем із ОСОБА_2 нечитабельного змісту, пояснення ОСОБА_2 та подання Дубровицького ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області не долучено жодного доказу.

За наведеного, суд уважає, що відповідач, під час застосування фінансових санкції не з`ясував всі обставини справи та не встановив фактичного суб`єкта господарювання, який здійснював підприємницьку діяльність 04.09.2020 року в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що в АДРЕСА_1 , тому безпідставно притягнув позивача до фінансової відповідальності. Відтак такі дії відповідача є протиправними, а оскаржувані рішення належать до скасування.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведених обставин, суд вважає, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, підтверджені належними й допустимими доказами, отже позов підлягає до задоволення повністю.

Судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 908грн згідно квитанції № 9 від 30.03.2021, оригінал якої знаходиться у справі, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України відшкодовуються позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у справі.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС У Рівненській області щодо застосування до ОСОБА_1 фінансових санкцій згідно рішень про застосування фінансових санкцій № 00015330901 та № 00015240901 від 20 листопада 2020 року.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС У Рівненській області про застосування фінансових санкцій до ОСОБА_1 за № 00015330901 та № 00015240901 від 20 листопада 2020 року в повному обсязі.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС У Рівненській області судовий збір у сумі 908грн (дев`ятсот вісі гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

1) Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 );

2) Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Відінська, 12; код ЄДРПОУ ВП 44070166).

Суддя Т.О. Комшелюк