Рішення № 97691701, 14.06.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2021 р. справа № 300/964/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Главача І.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа Транс Агро" до Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №200984 від 04.03.2021, -

ВСТАНОВИВ:

16.03.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Європа Транс Агро" (далі – позивач, ТзОВ " Європа Транс Агро") звернулося до суду з позовною заявою до Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (далі – відповідач, Укртрансбезпека) про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №200984 від 04.03.2021.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в силу приписів статті 53, абзацу 11 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" обов`язок ведення реєстраційних листків режиму праці та відпочинку водіїв тахокарт, протоколів та адаптації тахографа до транспортного засобу, та відповідальність за недотримання вказаних вимог, покладений на водіїв, які здійснюють міжнародні автомобільні перевезення. Оскільки водій ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки MAN, д/н НОМЕР_1 , належного ТзОВ "Європа Транс Агро", здійснював внутрішні перевезення вантажу на підставі товарно-транспортної накладної №21 від 02.02.2021, у нього відсутній обов`язок вести реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв – тахокарти та відповідно пред`являти такі тахокарти на вимогу посадових осіб Укртрансбезпеки під час проведення рейдової перевірки. За таких обставин, постанова про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу від №200984 від 04.03.2021 є протиправною та підлягає скасуванню.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.03.2021 позовну заяву ТзОВ " Європа Транс Агро" залишено без руху, а позивачу надано строк для усунення її недоліків.

ТзОВ "Європа Транс Агро" недоліки позовної заяви усунуло у встановлений строк, ухвалою суду від 05.04.2021 відкрито провадження за вказаною позовною заявою за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 262 КАС України.

21.04.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач просив у задоволенні даного позову відмовити. Вказав, що 02.02.2021, під час проведення рейдової перевірки на автодорозі державного значення М-19 237 км + 820м посадові особи Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки провели перевірку транспортного засобу марки MAN, д/н НОМЕР_1 , належного ТзОВ " Європа Транс Агро", яким керував водій ОСОБА_1 , на предмет дотримання перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом згідно товарно-транспортної накладної №21 від 02.02.2021. Під час перевірки виявлено порушення Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме відсутність у водія ОСОБА_1 тахокарти за попередні 28 днів. Вказані порушення зафіксовані в акті перевірки № 268571 від 02.02.2021, на підставі якого відповідачем і було винесено оскаржувану постанову. Зазначив, що положення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачають, що для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством. Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №340 від 07.06.2010, а також Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті транспорту, затвердженою наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №385 від 24.06.2010, передбачено, що вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн, які використовуються суб`єктами господарювання для внутрішніх перевезень вантажів в обов`язковому порядку повинні бути обладнані діючим та повіреним тахографом, а водіїв таких автомобілів, окрім передбачених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, обов`язковими є наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу та заповнені тахокарти (або картки водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом) (реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв). Оскільки ОСОБА_1 не пред`явив такі тахокарти на вимогу посадових осіб Укртрансбезпеки під час проведення рейдової перевірки, що зафіксовано в акті перевірки від 02.02.2021, підстави для скасування оскаржуваної постанови від 04.03.2021 відсутні (а.с.23-43).

Окрім того, 21.04.2021 на адресу суду надійшло клопотання відповідача про заміну неналежного відповідача - Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки належним, яким є Державна служба України з безпеки на транспорті. Оскільки відповідачем до вказаного клопотання не долучено доказ надіслання такого клопотання позивачу у справі, а заміна первісного відповідача у справі належним відповідачем в силу приписів частини 3 статті 48 КАС України здійснюється за згодою позивача, судом залишено дане клопотання без розгляду.

Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заяві по суті справи, поданий відповідачем відзив на позовну заяву встановив наступне.

02.02.2021 інспектори Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок у період з 01.02.2021 – 07.02.2021 від 26.01.2021 та відповідно до направлень на рейдову перевірку за №011979 та №011981 від 01.02.2021 на автодорозі державного значення М-19 237 км + 820м у відповідності до завдання на перевірку від 19.10.2020 №011286 проводили рейдову перевірку транспортних засобів на додержання вимог Закону України "Про автомобільний транспорт", постанови Кабінету Міністрів №385 від 24.06.2010, наказу Міністерства транспорту та звя`зку України №340 від 07.06.2010 "Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів", наказу Міністерства транспорту та зв`язку України №385 від 24.06.2010 "Про затвердження Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті" (а.с.36, 37, 38).

Під час рейдової перевірки на автодорозі державного значення М-19 237 км + 820м інспектори Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки провели перевірку транспортного засобу марки MAN, д/н НОМЕР_1 , належного ТзОВ " Європа Транс Агро", яким керував водій ОСОБА_1 , на предмет дотримання перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом згідно товарно-транспортної накладної (далі ТТН) №21 від 02.02.2021. Під час перевірки виявлено порушення Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме при наданні послуг при перевезенні вантажу згідно ТТН №21 від 02.02.2021 у водія ОСОБА_1 відсутні тахокарти за попередні 28 днів, що зафіксовано в акті перевірки (а.с.39, 40).

Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за №268571 від 02.02.2021 Придністровське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки направило до Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки для розгляду за місцезнаходженням суб`єкта господарювання - ТзОВ " Європа Транс Агро".

Західне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт згідно акту №268571 від 02.02.2021 призначило на 04.03.2021 з 10 год. до 12 год. за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Тополина, 3, про що ТзОВ " Європа Транс Агро" повідомлено листом від 17.02.2021 за №13032/25/24-21. Уповноважена особа ТзОВ " Європа Транс Агро" повідомлена під розписку 18.02.2021 (а.с.34).

04.03.2021 заступник начальника Західного міжрегіонального управління Укратрансбезпеки, за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, виніс постанову №200984 про застосування до ТзОВ " Європа Транс Агро" адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1 700,00 грн. за не оформлення документів, перелік яких визначено статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" (відсутність тахокарт відповідно до наказу Міністерства транспорту та зв`язку України №385 від 24.06.2010), відповідальність за яке встановлена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (а.с.7).

Не погоджуючись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу №200984 від 04.03.2021 позивач оскаржив її у судовому порядку.

Суд зазначає, що засади організації та діяльності автомобільного транспорту в України визначені Законом України “Про автомобільний транспорт” (далі – Закон № 2344-ІІІ ).

Згідно статті 3 Закону України “Про автомобільний транспорт” цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Статтею 6 Закону України “Про автомобільний транспорт” встановлено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України “Про автомобільний транспорт” реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно з абзацу 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 року № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі - Положення) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно підпункту 1 пункту 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є: реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті.

Відповідно до підпунктів 2, 54, 58, 62 пункту 5 Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: пункту 5 даного Положення передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті; проводить перевірки за додержанням суб`єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт; здійснює контроль наявності, видачу дозвільних документів на здійснення перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично здійснюється; здійснює інші повноваження, визначені законом.

Згідно з пунктом 8 вказаного Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Відтак, саме на Укртрансбезпеку покладені повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті визначає Кабінет Міністрів України.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 року (далі - Порядок № 1567), органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи. Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до пункту 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

За змістом пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом (абзац 2).

Згідно пункту 21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

Пунктом 22 Порядку № 1567 передбачено, що у разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акту перевірки суб`єкта господарювання або акту перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.

Підставою для висновків відповідача про порушення позивачем вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», пункту 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 340 від 07.06.2010 та пункту 3.3. Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 385 від 24.06.2010, є зафіксований в акті перевірки факт надання водієм ОСОБА_1 послуг при перевезенні вантажу згідно ТТН №21 від 02.02.2021 за відсутні тахокарти за попередні 28 днів.

З цього приводу суд зазначає наступне.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення (частина 1).

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством (частина 2).

Частиною 2 статті 49 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Аналіз положень Закону України "Про автомобільний транспорт" дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством, які водій повинен мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам.

Такий висновок відповідає правовим висновкам, що викладені у постанові Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі №820/4624/17.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07 червня 2010 року № 340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010 року за № 811/18106, затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - Положення про робочий час і час відпочинку водіїв), яке встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку.

Відповідно до пункту 4 цього Наказу він набирає чинності з дня його офіційного опублікування, крім пункту 6.1 Положення, затвердженого цим наказом, який набирає чинності, зокрема, для: перевезення вантажів колісними транспортними засобами з повною масою понад 12 тонн, нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю від 50 до 150 км - з 01 червня 2013 року; перевезення вантажів колісними транспортними засобами з повною масою від 3,5 тонн до 12 тонн - з 01 червня 2015 року.

Згідно пунктів 1.1, 1.2 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв це положення розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України та Законів України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух». Це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.

Пунктом 1.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв передбачено, що вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Відповідно до пункту 1.5 Положення, автомобільний перевізник – фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній чи за власний кошт перевезення пасажирів чи/та вантажів транспортними засобами (далі – Перевізник); тахограф – контролюючий пристрій, який встановлюється на ТЗ для показу та реєстрації інформації про рух ТЗ.

Згідно пункту 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Пунктом 6.3 цього Положення передбачено, що водій, який керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів визначає Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затверджена наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24 червня 2010 року № 385, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2010 року за № 946/18241 (далі - Інструкція).

Згідно пункту 1.3 Інструкції вона поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Виробники транспортних засобів, перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог ЄУТР.

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта – бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР (994 016).

Пунктом 2.7 Інструкції передбачено, що за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ (пункт сервісу тахографів) оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1.

ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа - з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних.

Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт.

В силу пункту 3.3 Інструкції водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до пункту 3.5 Інструкції перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запис, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку – протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії.

Пунктом 3.6 Інструкції встановлено, що перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР (994 016) здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку:

- правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу – аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР (994,016);

- наявності та цілісності таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку;

- дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа;

- дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом;

- наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа;

- строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що суб`єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення вантажів вантажними автомобілями з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами, а на водія такого транспортного засобу покладено обов`язок зберігати та пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, окрім документів, передбачених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" , - реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв – тахокарти або особисту картку водія у разі використання цифрового тахографа, що передбачено Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 340 від 07.06.2010 та Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 385 від 24.06.2010.

Такий висновок суду відповідає правовим висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі №820/4624/17.

За таких обставин, не пред`явлення водієм ОСОБА_1 тахокарт за попередніх 28 днів інспекторам Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки під час проведення рейдової перевірки є підставою для застосування до автомобільного перевізника відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, встановлені обставини у справі, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів, суд дійшов висновку про те, що заступником начальника Західного міжрегіонального управління Укратрансбезпеки за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на підставі акту за №268571 від 02.02.2021 правомірно, у відповідності до вимог чинного законодавства України, винесено постанову №200984 від 04.03.2021 про застосування до ТзОВ " Європа Транс Агро" адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1 700,00 грн. за не оформлення документів, перелік яких визначено статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" (відсутність тахокарт відповідно до наказу Міністерства транспорту та зв`язку України №385 від 24.06.2010), відповідальність за яке встановлена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а тому підстави для її скасування відсутні.

Посилання позивача на те, що водій ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки MAN, д/н НОМЕР_1 , належного ТзОВ "Європа Транс Агро", здійснював внутрішні перевезення вантажу, а відтак у нього відсутній обов`язок вести реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв – тахокарти, оскільки їх ведення передбачено лише при здійсненні міжнародних перевезень, суд вважає необгрунтованими, оскільки пунктом 1.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв встановлено, що його вимоги поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

При цьому суд звертає увагу на те, що автомобільного перевізника - ТзОВ "Європа Транс Агро" притягнуто до відповідальності за надання послуг з перевезень вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 цього Закону (ненадання інших документів - відсутність тахокарт), згідно частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а не згідно абзацу 11 частини 1 статті 60 цього Закону, яка передбачає відповідальність за управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів), на яку посилається позивач.

За таких обставин, в задоволенні позову слід відмовити.

Щодо судових витрат, то відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги не підлягають до задоволення, підстави для повернення ТзОВ " Європа Транс Агро" сплаченого ним судового збору у сумі 2 270,00 грн. відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Європа Транс Агро" (код ЄДРПОУ 41101091, вул. Івасюка, 62, м. Івано-Франківськ, 76018);

відповідач: Західне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки (код ЄДРПОУ 39816845, вул. Тополина, 3, с. Угорники, м. Івано-Франківськ, 76492).

Суддя Главач І.А.