Ухвала суду № 97691635, 15.06.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

15 червня 2021 року Справа № 280/4810/21 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Стрельнікова Н.В., розглянувши матеріали адміністративного позову

Товариства з обмеженою відповідальністю «АЕРЛАЙН»

до Дніпровської митниці. Держаної митної служби

про визнання протиправними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АЕРЛАЙН» (далі - позивач) до Дніпровської митниці. Держаної митної служби (далі - відповідач), про визнання протиправними та скасування рішень.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

За приписами ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до приписів п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову

- майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою встановлено ставку судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

- немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлено ставку судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 2270,00 грн.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що позивач у вищевказаній позовній заяві заявляє одну вимогу майнового характеру скасування рішення про коригування митної вартості товару №UA110240/2020/000010/2 від 09.12.2020.

При цьому, суд зазначає, що загальна оспорювана сума (ціна позову) у справі становить різницю показників митної вартості товару, визначених митним органом та позивачем, що відповідає практиці Верховного суду, яка викладена в ухвалі від 18.12.2018 по справі №815/6698/17, №815/2592/18, 804/5037/18, 826/5126/18 та інших.

З доданих до позовної заяви документів судом встановлено, що різниця показників митної вартості товару, у зв`язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості складає 2 211 646, 89 грн., про що позивач самостійно зазначає в позовній заяві.

За таких обставин, за звернення до суду з позовною вимогою про скасування рішення про коригування митної вартості товару №UA110240/2020/000010/2 від 09.12.2020 позивачу належало сплатити судовий збір в розмірі 22 700, 00 грн.

Крім того, позивачем заявлено вимогу немайного характеру скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110240/2020/00049, за звернення до суду з якою позивачу належало сплатити судовий збір в розмірі 2270, 00 грн.

Отже, загальна сума судового збору, що підлягає сплаті складає 24970, 00 грн.

На підтвердження сплати судового збору позивачем до позовної заяви надано квитанції за якими сплачено судовий збір в розмірі 8534, 19 грн. та 2270, 00 грн., тобто в розмірі меншому ніж встановлено Законом України «Про судовий збір».

Отже позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 14 165, 81 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Позивачем зазначено не вірне найменування (назва) юридичної особи відповідача. Так, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вірним найменуванням відповідача є Дніпровська митниця Держмитслужби, а не Дніпровська митниця. Держана митна служба, як помилково зазначає позивач.

Частиною 1ст.55 КАС України визначено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до ч.1ст.57 КАС України представником в суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно з ч.4ст.59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Дані положення КАС України кореспондуються з положеннями ч.1ст.26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», відповідно до якої адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ч.1ст.12 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.

Отже, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю підтверджує, статус адвоката та його право здійснювати адвокатську діяльність, зокрема представляти інтереси в суді.

Суд звертає увагу, що даний адміністративний позов підписано адвокатом Рижиим А.В.

Проте, на підтвердження статусу адвоката та право здійснювати адвокатську діяльність до суду не надано відповідних доказів, зокрема свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись статтями 160, 161, 241, 243, 246 КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АЕРЛАЙН» до Дніпровської митниці. Держаної митної служби про визнання протиправними та скасування рішень, - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання суду:

- документу про сплату (доплату) судового збору у розмірі 14 165, 81 грн.

- уточненого позову у 2-х примірниках, у якому правильно зазначити назву відповідача по справі;

- доказів, на підтвердження статусу адвоката та право здійснювати адвокатську діяльність, зокрема свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Рижого А.В. .

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу (ч.3 ст.169 КАС України) .

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Стрельнікова