Ухвала суду № 97685879, 15.06.2021, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/4345/21

ун. № 759/12095/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2021 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва Коваль О.А., при секретарі Проневич В.В., за участю адвоката Рожкова Ю.О., прокурора А.В., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, В С Т А Н О В И В:

Адвокат Рожков Ю.О., який діє в інтересах ТОВ "ФМ КОНСАЛТИНГ ГРУПП", код 43808662 директором якого є ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою, на бездіяльність прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна та просить суд зобов`язати прокурора повернути директору ТОВ "ФМ КОНСАЛТИНГ ГРУПП" ОСОБА_2 вилучене майно в результаті проведеного обшуку 20 січня 2021 року за адресою: АДРЕСА_1 в нежитловому приміщенні 100, загальною площею 180,7 кв. м. (в літ. А), а саме:Моноблок «ASUS» серійний номер D4PTBX009406;Моноблок «ASUS» серійний номер D4PTBX008967;Моноблок «EMACHINES» серійний номер PWNC3E90111120A9F03000;Моноблок «ASUS» серійний номер D7PTBX004566;Моноблок «ASUS» серійний номер D7PTBX004594;Моноблок «EMACHINES» серійний номер PWNCEEE90M/20AA573000;Моноблок «EMACHINES» серійний номер PWNCEEE9011101/0440433000;Моноблок «ASUS» серійний номер D4PTBX008536;Моноблок «ASUS» серійний номер C9PTBX007231;Моноблок «ASUS» серійний номер D7PTBX007843;Моноблок «ASUS» серійний номер C9PTBX006936;Моноблок «ASUS» серійний номер D5PTBX008318;Моноблок «ASUS» серійний номер BCPECJ001512;Моноблок «ASUS» серійний номер C9PTBX008938;Моноблок «ASUS» серійний номер D5PTBX007887;Моноблок «EMACHINES» серійний номер PWNC3E9011112019093000;Моноблок «ASUS» серійний номер D7PTBX007798;Системний блок «FUJITSU» серійний номер YLCU027954;Системний блок «FUJITSU» серійний номер YLCU048073;Системний блок «FUJITSU» серійний номер YLCU048570;Системний блок «FUJITSU» серійний номер YLCU018921;Системний блок «FUJITSU» серійний номер YLCU048686;Системний блок «FUJITSU» серійний номер YLCU048780;Ноутбук «HP» модель 15-R201Nq c/n CND451B2K3 та зарядка;Відереєстратор DAHAU TECHNOLOGY, серійний номер 2C0046CPALJL129;Жорсткий диск Seagate №W24SRSC2;Картка «Приватбанк» НОМЕР_2;Мобільний телефон марка IPHONE 7 чорного кольору;Флеш накопичував Verico 16 GB;Флеш накопичував С17І 16 GB;Печатка «ФТ Консалтинг Груп»;Зарядні пристрої до компютерів 5;Стартовий пакет Lafecell т. НОМЕР_3;Зошит з протоколами марки CFS, біло-фіолетовго кольору;Пакет установчих докмуентів ТОВ «НЕО ЛОГІСТІК на 23 арк.;Пакет установчих документів ТОВ «Т.К,ОЙЛ» на 50 арк.;Пакет установчих документів ТОВ «ЛЮКС ДРАЙВ» на 34 арк.;Акт надання послуг ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на 12 арк;Заява ОСОБА_2 № НОМЕР_1 за BANK FORWARD 3 арк.;Пакет установчих господарських документів по ТОВ « РРТМЕЙК ТРАНС» на 125 арк.;Папка чорного кольору з написом «СОТРУДНІКИ», яка містить 16 файлів у яких копії паспортних даних на осіб; листки непрацездатності зеленого кольору на 21 арк.;5 трудових книжок ( ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 );Флешнакопичувач TRANSCENA 8GB;Verico 16 GB (флеш накопичувач);Пакет установчих документів ТОВ «АРТМЕЙК ТРАНС» на 56 арк., Нотатки на 3 арк.;Пакет чорного кольору «MONOBANK»;Папка зеленого кольору на з установчими документами ТОВ «ФМ Консалтинг Групп» та нотатки на 35 арк.

В обґрунтування вимог скарги, яку адвокат підтримав в судовому засіданні, посилається на те, що 20 січня 2021 року на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 18.01.2021 року за адресою: АДРЕСА_1 в нежитловому приміщенні 100, загальною площею 180,7 кв. м. (в літ. А) прокурором місцевої прокуратури № 8 Ткаченко В.В. було проведено обшук, яке на праві власності зареєстровано за ОСОБА_10 , проте використовуться, згідно вилученого при обшуці договору оренди, ТОВ «ФМ Консалтинг Групп» під час якого було вилучено перераховане в скаргі належне ТОВ «ФМ Консалтинг Групп» майно, серед яких і установчі документи ТОВ «ФМ Консалтинг Групп» та договір оренди вказаного приміщення, інші предмети, які використовуються ТОВ в його господарській діяльності та не мають жодного відношення до кримінального провадження, в рамках якого було проведено обшук, а отже вважаються тимчасово вилученим майном, яке необхідно повернути власнику. Крім того, вилучене майно в подальшому не було арештовано згідно норм КПК, воно не відповідіє критеріям ст. 98 КПК України, жодних підозр не пред"явлено, будь-яких процесуальних дій по вилученому майну не проводиться, у зв"язку з чим таке просять повернути.

Прокурор заперечував проти задоволення скарги, проте на запитання слідчого судді відповів, що дійсно за результатом проведеного обшуку 20 січня 2021 року за адресою: АДРЕСА_1 в нежитловому приміщенні 100, загальною площею 180,7 кв. м. (в літ. А) саме у ТОВ «ФМ Консалтинг Групп» було вилучено перераховане у протоколі обшуку від 20 січня 2021 року майно, серед яких і договір оренди вказаного приміщення. Відповів прокурор і те, що на таке майно арешту накладено не було, речовими доказами не визнано. Натомість, проведено всі необхідні процесуальні дії з таким майном, зокрема оглянуто, вилучено необхідну інформацію, зроблено копії, тощо, а тому у їх потребі наразі не мають для мети досудового розслідування. Будь-яких експертиз не призначено.

Дослідивши матеріали скарги та додані до неї документи, вислухавши пояснення учасників процесу, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що 20 січня 2021 року на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 18.01.2021 року за адресою: АДРЕСА_1 в нежитловому приміщенні 100, загальною площею 180,7 кв. м. (в літ. А) прокурором місцевої прокуратури № 8 за участю адвоката директора ТОВ "ФМ КОНСАЛТИНГ ГРУПП", ОСОБА_2 було проведено обшук, яке на праві власності зареєстровано за ОСОБА_10 та вилучено майно згідно протоколу обшуку від 20 січня 2021 року. Як зазначають у судовому засіданні адвокат та прокурор такі речі належать ТОВ "ФМ КОНСАЛТИНГ ГРУПП".

Як вбачається з матеріалів скарги, прокурором не встановлено факту належності вилучених речей та документів до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 200 КК України, не доведено, що вилучене майно має значення для кримінального провадження, його не визнано предметом злочину, речовими доказами не визнано. Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. Згідно ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України. На підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом, допускається тимчасове вилучення майна без судового рішення. Положеннями ч. 1 ст. 303 КПК України, встановлено перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування та вичерпний перелік кола осіб, які можуть звернутись з такими скаргами до слідчого судді. Відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені зокрема рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна. Відповідно до ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено. Згідно ч. 2 цієї ж процесуальної норми, тимчасово вилученим майном може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо.

Відповідно до ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п`ятою ст. 171, частиною шостою ст. 173 цього Кодексу.

Згідно ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Згідно пояснень прокурора в судовому засіданні та наданих суду матеріалів встановлено, що прокурор Святошинської окружної прокуратури м. Києва не звертався до слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва із клопотанням про накладення арешту на вилучене за адресою: АДРЕСА_1 під час обшуку майно.

Зважає слідчий суддя при вирішенні даного питання і на те, що ухвала слідчого судді від 18.01.2021 року про надання дозволу на проведення обшуку містить загальні відомості про майно, яке підлягає відшуканню, тобто таке майно не конкретизоване. Тоді як, відповідно до ухвали Вищого антикорупційного суду по справі № 991/881/21 від 11.02.2021 зобов`язано детектива НАБУ повернути володільцю комп`ютер та мобільний телефон з обґрунтуванням того, що детективом не було зазначено ідентифікуючих ознак вилучених речей, тому вони не можуть вважатися такими, які були безпосередньо зазначені в ухвалі слідчого судді про дозвіл на обшук.

Враховується слідчим суддею і те, що відповідно до ч.2 ст. 168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку,крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

У разі необхідності слідчий чи прокурор здійснює копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід`ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.

Тоді як, у судовому засіданні під час розгляду вказаної скарги прокурор зазначив, що необхідне дослідження та копіювання вилучених при обшуці речей було здійснено. Експертиз не призначено, речовим доказом не визнано. У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Отже, за наведених обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що особою, що подала скаргу доведено бездіяльності прокурора тепер Святошинської окружної прокуратури м. Києва в неповерненні тимчасово вилученого майна, а тому клопотання підлягає задоволенню.

В зв`язку із викладеним, керуючись ст. 169-171, 234-236, 303, 305 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Скаргу задовольнити.

Зобов`язати уповноважену особу місцевої прокуратури №8 (Святошинська окружна прокуратура міста Києва), що здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42020101080000099 повернути директору ТОВ "ФМ КОНСАЛТИНГ ГРУПП", код 43808662 ОСОБА_2 вилучене майно в результаті проведеного обшуку 20 січня 2021 року на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 18.01.2021 року за адресою: АДРЕСА_1 в нежитловому приміщенні 100, загальною площею 180,7 кв. м. (в літ. А) відповідно до протоколу обшуку від 20 січня 2021 року.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на дану ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя О.А. Коваль